ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 757/23890/14-к
провадження № 51-5312км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 вінтересах ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2021року, за якою повернуто його апеляційну скаргу наухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014року задоволено клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури про арешт майна ОСОБА_7 , а саме на 100 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 270000000 грн ПАТ «Мако Актив», у кримінальному провадженні №42014000000000369.
Київський апеляційний суд ухвалою від 30 вересня 2021 року повернув апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на зазначену ухвалу слідчого судді на підставі п. 4 ч. 3 ст.399Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), оскільки скаргуподано після закінчення строку апеляційного оскарження й особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає висновки суду про те, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, необґрунтованими. Зазначає, що звернувся з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, однак суд апеляційної інстанції належним чином не встановив початку перебігу строку апеляційного оскарження і моменту його закінчення та необґрунтовано повернув скаргу.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу, прокурор ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення скарги.
Мотиви Суду
Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства єзабезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеного вРішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується впорядку, визначеному процесуальним законом.
За приписами ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від04листопада 1950 року (далі Конвенція), яка на підставі положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини від04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).
Поняття «забезпечення права» за своїм змістом є більш широким, ніж поняття «право», яке використовується у главі 31 КПК (провадження в суді апеляційної інстанції), бо передбачає, крім самого «права», ще й гарантований державою механізм його реалізації. Забезпечення права на апеляційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляцію.
За приписами ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо:особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Однак суд апеляційної інстанції у повній мірі вказаних вимог не дотримався.
Згідно з ч. 2 ст. 113 КПК будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. За статтею 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції послався на підставу для повернення, передбачену п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від21серпня 2014 року подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Водночас апеляційний суд вказав про недоведення адвокатом ОСОБА_6 того, що власник майна ОСОБА_7 та/або особа (захисник), яка представляла його інтереси на час розгляду клопотання про арешт майна, раніше не отримували копії оскаржуваної ухвали, а слідчий суддя, порушуючи вимоги ч. 7 ст. 173 КПК, не направив копії зазначеного рішення.
Однак із цим висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується у зв`язку з таким.
За матеріалами провадження, слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва 21серпня 2014 року постановив згадану вище ухвалу про накладення арешту без повідомлення підозрюваного та його захисника на підставі ч. 2 ст. 172 КПК.
У частинах 2 та 3 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 395 КПК строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді для підозрюваного та його захисника обчислюється з дня отримання ними копії вказаної ухвали.
За висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від04листопада 2019 року справа № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
Зізмісту оскаржуваної ухвали вбачається, що копію ухвали слідчого судді ОСОБА_6 отримав 18 лютого2021 року, а з апеляційною скаргою на вказане рішення звернувся 19лютого 2021 року, тобто у строк, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК.
Отже, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд усупереч вимогам КПКне з`ясував та не перевірив належним чином дотримання адвокатом ОСОБА_6 строків оскарження ухвали слідчого судді, узв`язку з чим дійшов передчасного висновку про подання апеляційної скарги зпропуском строку апеляційного оскарження.
Таким чином, під час розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки неврахування наведеного ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення, а тому касаційні скарги є обґрунтованими.
Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року скасувати іпризначитиновий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3