30.01.2023

№ 757/37249/21-к

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 757/37249/21-к

провадження № 51-535км22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 січня 2022 року про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Вступ

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 липня

2021 року повернуто скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

На вказану ухвалу слідчого судді районного суду було подано апеляційну скаргу, після перевірки якої, ухвалою Київського апеляційного суду від 05 січня

2022 року скаргу повернуто особі, яка її подала.

Своє рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що ОСОБА_1 всупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України подав апеляційну скаргу з пропуском п`ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та без порушення питання про поновлення цього строку.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд матеріалів провадження в суді апеляційної інстанції.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, в даному провадженні, має відповісти на доводи щодо постановлення апеляційним судом рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 липня

2021 року повернуто скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 січня 2022 року апеляційну скаргу подану ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду

м. Києва від 14 липня 2021 року повернуто особі, яка її подала.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

Зі змісту касаційної скарги слідує, що касатор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд провадження в цьому суді.

В обґрунтування своїх вимог стверджує, що висновок апеляційного суду про те, що він пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді і не порушив питання про його поновлення є незаконним, оскільки ухвалу слідчого судді від 14 липня 2021 року, яку було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, фактично ним отримано 20 грудня 2021 року, а тому строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді має обчислюватися лише з дня отримання особою копії судового рішення.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу

не подавалися.

У судовому засіданні прокурор виступив на підтримку касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суду, та застосовані норми права

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Щодо постановлення апеляційним судом рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до приписів статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини також неодноразово зазначав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до статті 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді згідно з вимогами частин 2, 3 ст. 395 КПК України подається протягом п`яти днів із дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в цей же строк із моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК України передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Що стосується матеріалів даного провадження, то обґрунтовуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , суддя апеляційного суду послався на те, що копію оскаржуваної ухвали від 14 липня 2021 року апелянтом хоча і було отримано лише 20 грудня 2021 року, як про це він зазначає у своїй апеляційній скарзі, проте відповідно до доданої ним копії поштового конверту, направленого на його адресу з Печерського районного суду м. Києва, не можливо встановити, що саме оскаржувана ухвала від 14 липня 2021 року була надіслана рекомендованим листом на адресу апелянта, яку він в подальшому і отримав 20 грудня 2021 року, зважаючи на наявність значної кількості проваджень ініційованих ОСОБА_1 , а тому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді був пропущений. При цьому, у своїй скарзі апелянт не порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді, а у свою чергу, апеляційний суд позбавлений можливості за власною ініціативою вирішувати питання про поновлення такого строку.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 як такої, що подана після закінчення п`ятиденного строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, враховуючи, що питання про поновлення строку в апеляційній скарзі апелянтом не порушувалося.

Проте такі висновки суду апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, не підтверджуються матеріалами даного провадження.

Так, як убачається із матеріалів кримінального провадження, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було постановлено 14 липня

2021 року без виклику особи, яка її оскаржує.

Отже, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України з дня отримання особою копії судового рішення, яке вона оскаржує.

З матеріалів провадження слідує те, що копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року ОСОБА_1 отримав

20 грудня 2021 року. Апеляційна скарга на вказане рішення була направлена до суду апеляційної інстанції 28 грудня 2021 року і апелянт не порушував питання про поновлення цього строку у зв`язку з тим, що він скористався правом на апеляційне оскарження у межах строку встановленого ст. 395 КПК України.

У свою чергу, суддя апеляційного суду дійшов необґрунтованого висновку про те, що згідно з доданою апелянтом копією поштового конверту, який був направлений на його адресу з Печерського районного суду м. Києва, не можливо встановити, що саме оскаржувана ухвала слідчого судді від 14 липня 2021 року була надіслана рекомендованим листом на адресу апелянта, зважаючи на наявність значної кількості проваджень ініційованих

ОСОБА_1 , оскільки апеляційний суд мав тлумачити такі сумніви на користь особи, проте цього не зробив та дійшов передчасного висновку про те, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 14 липня

2021 року був пропущений і, при цьому, апелянт не порушує питання про поновлення такого строку, а відтак безпідставно повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Отже, колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у провадженні № 51-9550кмо18 (справа № 760/12179/16-к).

Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, адже це перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для його скасування і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Отже, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції порушив вимоги кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим касаційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід перевірити апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 396 КПК України та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення із дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 433 434 436 438 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 05 січня 2022 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4