ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 757/49191/16-ц
провадження № 61-47323св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Компанія «Актієболагет Електролюкс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест»,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Амельченко Вячеслав Павлович, на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2017 року, ухвалене у складі судді Васильєвої Н. П., та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Левенця Б. Б.,
Лапчевської О. Ф., Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року Компанія «Актієболагет Електролюкс» звернулася з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Інтернет Інвест», про зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначало, що компанія «Актієболагет Електролюкс» є власником знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » згідно з міжнародною реєстрацією № НОМЕР_1 щодо товарів та послуг наступних класів МКТП 3, 7, 8, 9, 11, 12, 21, 25, 35, 37, 39 з поширенням охорони на територію України.
У травні 2015 року позивачу стало відомо, що третіми особами на території України з комерційною метою без відповідного дозволу власника використовується знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в доменному імені та для веб-сайту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на якому пропонуються до продажу товари, позначені знаком для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що свідчить про факт комерційного використання цього знаку.
Відповідно до інформації Інтернет-сервісу «WHOIS» реєстратором доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є ТОВ «Інтернет Інвест», інформація щодо якого в Інтернет-сервісі «WHOIS» не опублікована в силу положень Закону України «Про захист персональних даних». Відповідач, не маючи жодних доказів правомірного застосування третьою особою - реєстрантом знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 », надає можливість використовувати доменне ім`я
« ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також обслуговує/делегує його, що, в свою чергу, призводить до порушення виключних прав власника свідоцтва.
Вказував, що на території України правом на використання, надання дозволу на використання та заборону будь-якого використання знаку для товарів та послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » володіє виключно компанія «Актієболагет Електролюкс», яка будь-яких прав на використання знаку « ІНФОРМАЦІЯ_1 »» керівництву/адміністрації Інтернет-ресурсу «ІНФОРМАЦІЯ_2» не надавала.
6 травня 2015 року позивач звертався до ТОВ «Інтернет Інвест» з проханням вжити всіх передбачених законодавством України заходів, спрямованих на зупинення функціонування Інтернет-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », шляхом припинення надання будь-якої підтримки, в тому числі послуг хостингу, та відключення доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_2 », однак реєстратор у своєму листі-відповіді повідомив, що він готовий вчинити певні дії відносно доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2», але тільки за відповідним запитом суду або правоохоронних органів, в інших випадках це можливе лише за письмової згоди реєстрантів.
Вказував, що Компанія «Актієболагет Електролюкс» зверталася до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ «Інтернет Інвест» про зобов`язання вчинити дії, в ході розгляду якого встановлено, що власником доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є ОСОБА_1 .
За таких обставин просив заборонити ОСОБА_1 порушувати права Компанії «Актієболагет Електролюкс», а саме використовувати знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у будь-якій формі та у будь-який спосіб; зобов`язати
ТОВ «Інтернет Інвест» припинити делегування доменного імені
«ІНФОРМАЦІЯ_1-shop.kiev.ua» шляхом скасування відповідної реєстрації доменного імені.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 березня
2017 року позов задоволено.
Заборонено ОСОБА_1 порушувати права Компанії «Актієболагет Електролюкс», а саме використовувати знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у будь-якій формі та у будь-який спосіб.
Зобов`язано ТОВ «Інтернет Інвест» припинити делегування доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_1-shop.kiev.ua» шляхом скасування відповідної реєстрації доменного імені.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведення позивачем належними і допустимими доказами факту використання ОСОБА_1 знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в доменному імені та для веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 » без згоди Компанії «Актієболагет Електролюкс» та доведення похідних вимог про припинення ТОВ «Інтернет Інвест» делегування доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» шляхом скасування відповідної реєстрації доменного імені.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Заборонено ОСОБА_1 порушувати права Компанії «Актієболагет Електролюкс», а саме використовувати знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (свідоцтво міжнародної реєстрації № НОМЕР_1 ) у будь-якій формі та у будь-який спосіб.
Зобов`язано ТОВ «Інтернет Інвест» припинити делегування доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» шляхом скасування відповідної реєстрації доменного імені.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Скасовуючи заочне рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з порушення цим судом норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення, а саме розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 без згоди компанії «Актієболагет Електролюкс», яка є власником знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом міжнародної реєстрації № НОМЕР_1 , здійснював використання знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в доменному імені та для веб-сайту
« ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Тому колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову в частині заборони ОСОБА_1 використовувати знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (свідоцтво міжнародної реєстрації № НОМЕР_1 ) у будь-якій формі та у будь-який спосіб. Вважаючи вимоги про зобов`язання ТОВ «Інтернет Інвест» припинити делегування доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_1-shop.kiev.ua» шляхом скасування відповідної реєстрації доменного імені похідними, апеляційний суд дійшов висновку про їх задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У листопаді 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Амельченко В. П. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції ОСОБА_1 не був власником доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_1-shop.kiev.ua». Суди не надали належної оцінки поданим відповідачем доказам на підтвердження передачі майнових прав на доменне ім`я ТОВ «МВК Груп», зокрема, договору про відступлення виключних майнових прав від 26 вересня 2016 року та листу ТОВ «Інтернет Інвест» № 605 від 29 червня 2017 року.
Суди попередніх інстанції помилково вважали доведеним, що на час розгляду справи (з 6 жовтня 2017 року до 13 листопада 2018 року) позивач є власником знаку товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», оскільки подані ним докази підтверджують такий факт на 11 січня 2016 року.
Заявник вказує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 334 ЦК України, якою встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання речі, оскільки договір не підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Заявник вважає, що
з 26 вересня 2016 року власником доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є
ТОВ «МВК Груп», тому висновок судів про порушення ОСОБА_1 прав Компанії «Актієболагет Електролюкс» на знак товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» є безпідставним.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Компанія «Актієболагет Електролюкс» є власником знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » згідно з міжнародною реєстрацією № НОМЕР_1 щодо товарів та послуг наступних класів МКТП 3, 7, 8, 9, 11, 12, 21, 25, 35, 37, 39 з поширенням охорони на територію України.
Договором про відступлення виключних майнових прав від 29 вересня 2016 року ОСОБА_1 передав права на бізнес-концепцію Інтернет-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », складовими якої є: вказана бізнес-концепція; доменне ім`я « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; інтерфейс WEB-сайту; система функціоналу
WEB-сайту («Базові сторінки», «Текстові блоки», «Фотографії, ілюстрації», «Система реєстрації»); літературні твори, що розміщені на вказаних сторінках.
ТОВ «Інтернет Інвест» виконав функцію реєстратора - надав послугу реєстрації доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» на підставі публічного (сервісного) договору згідно зі статтями 633 641 ЦК України і договір у письмовій формі не укладався.
Суди встановили, що відповідно до інформації Інтернет-сервісу «WHOIS» реєстратором доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» є ТОВ «Інтернет Інвест». Інформація про реєстранта доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в Інтернет-сервісі «WHOIS» не опублікована в силу положень Закону України «Про захист персональних даних».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19 квітня 2016 року позовні вимоги Компанії «Актієболагет Електролюкс», місто Стокгольм, Швеція задоволено. Заборонено ТОВ «Інтернет Інвест» порушувати права
Компанії «Актієболагет Електролюкс» на знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом згідно з міжнародною реєстрацією № НОМЕР_1 шляхом незаконного делегування доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на користь інших осіб та зобов`язано ТОВ «Інтернет Інвест» скасувати делегування доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» тa відповідну реєстрацію доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня
2016 року скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 19 квітня
2016 року та припинено провадження у справі. При цьому апеляційним господарським судом встановлено, що власником доменного імені
« ІНФОРМАЦІЯ_2 » є ОСОБА_1 .
Апеляційний суд встановив, що сертифікатом від 12 квітня 2017 року, виданим ТОВ «Інтернет Інвест», здійснено реєстрацію доменного імені
« ІНФОРМАЦІЯ_2 » за ТОВ «МВК ГРУП». Строк дії сертифікату до 3 грудня 2017 року.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на території України з комерційною метою без відповідного дозволу власника використовує знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що належить Компанії «Актієболагет Електролюкс», в доменному імені та для веб-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_2», на якому пропонуються до продажу товари, позначені знаком для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», що свідчить про факт комерційного використання знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 , поданої адвокатом Амельченком В. П., на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України
від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 420 ЦК України, до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Статтею 492 ЦК України визначено, що торговельною маркою може бути
будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Відповідно до статті 495 ЦК України та статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є право на її використання, виключне право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону.
Стаття 1 Закону України «Про телекомунікації» містить визначення, згідно яких: домен - це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовується адміністратором; доменне ім`я - це позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет з будь-якою метою.
У Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 25 листопада 2002 року № 327/225, міститься визначення, згідно з яким веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб`єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів, та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.
Отже, власником сайту є особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім`я. Доменне ім`я, зареєстроване у відповідному домені, використовується для позначення відповідного сайту. Для того, щоб сайт був позначений конкретним доменним ім`ям, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім`я у відповідному домені.
Правовідносини з реєстрації доменного імені виникають між реєстрантом, реєстратором та адміністратором адресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідному домені:
реєстрант - особа, що бажає користуватися та розпоряджатися певним доменним іменем в публічному домені. Це і є особа, якій належить доменне ім`я, а отже і сайт, для позначення якого воно використовується;
реєстратор - суб`єкт господарювання, який надає реєстранту послуги, необхідні для технічного забезпечення делегування і функціонування доменного імені;
адміністратор - адміністратор публічного домену, в якому відбувається делегування.
Під час реєстрації доменного імені реєстрант надає контактну інформацію про себе реєстратору, а, отже, ці дані є в розпорядженні реєстратора та адміністратора. Факт реєстрації доменного імені означає делегування прав на нього реєстранту, який використовує відповідне доменне ім`я для позначення сайту, тобто є власником цього сайту з відповідним доменним ім`ям.
Процедура делегування доменних імен другого рівня в зоні .UA регулюється Регламентом особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA та Регламентом публічного домену.
Відповідно до пункту 3.3 Регламенту особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA приватні доменні імена другого рівня в домені .UA делегуються виключно у разі, якщо відповідне доменне ім`я повністю або його компонент другого рівня (до знака, але не включаючи цей знак) за написанням співпадає із знаком, права на використання якого на території України належать відповідному реєстранту.
Делегування доменного імені - це процес надання можливості певній особі користуватись певним доменним іменем. Делегування відбувається на платній основі реєстратором, який уклав із ТОВ «Хостмайстер» (адміністратором
домену .UA) відповідну угоду про реєстрацію та делегування доменних імен
в зоні .UA.
Належним підтвердженням того, що певна особа є власником сайту, можуть бути дані, отримані від адміністратора адресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідному домені, а також дані, отримані від реєстратора, який на підставі цивільно-правового договору, укладеного з реєстрантом, здійснював реєстрацію відповідного доменного імені (пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
Встановивши, що ОСОБА_1 на території України без відповідного дозволу власника використовує з комерційною метою знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що належить Компанії «Актієболагет Електролюкс», в доменному імені та для веб-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_2», на якому пропонуються до продажу товари, позначені знаком для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 », апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення вказаними діями відповідача прав позивача та часткове задоволення позову.
Касаційний суд відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій факту переходу майнових прав на доменне ім`я
« ІНФОРМАЦІЯ_1 » до ТОВ «МБК Груп» і моментом переходу права
є 26 вересня 2016 року (до ухвалення рішення судом першої інстанції) є аналогічними доводам апеляційної скарги, яким апеляційним судом надана належна оцінка та зроблено висновок про перехід до вказаного товариства майнових прав на доменне ім`я з моменту реєстрації такого права і видачі відповідного сертифіката. Судовим рішенням апеляційного суду обґрунтовано відхилено ці доводи заявника та наведено мотиви на їх спростування, з якими погоджується і касаційний суд.
За змістом статті 400 ЦПК України Верховний Суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі
Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Крім того вказані доводи касаційної скарги та посилання заявника про недоведення позивачем належності йому знаку товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», зводяться до необхідності переоцінки доказів, зокрема, договору відступлення виключних майнових прав від 26 вересня 2016 року; листа ТОВ «Інтернет Інвест» № 605 від 29 червня 2017 року; сертифіката про реєстрацію доменного імені
від 12 квітня 2017 року, листа Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 14 січня 2016 року № 485/3; виписки по знаку товарів і посуг, які оцінено апеляційним судом із додержанням норм процесуального права, і містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.
Касаційним судом враховано, що відповідач не спростував належними і допустимими доказами встановлених апеляційним судом обставин.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено
статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Також підлягають відхиленню посилання заявника про неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуального права, допущені судом першої інстанції, оскільки у результаті його апеляційного перегляду таке рішення скасовано.
Крім того, суд касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права в частині зобов`язання ТОВ «Інтернет Інвест» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору) вчинити певні дії, однак таке порушення не може бути підставою для скасування судового рішення апеляційного суду, оскільки вказане товариство, реалізовуючи свої процесуальні права на власний розсуд, постанову суду апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржило.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої
статті 401 ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду без змін. Вказані заявником недоліки не вплинули на законність ухваленого судового рішення.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 409 401 ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, статтею 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Амельченком Вячеславом Павловичем, залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук