22.01.2023

№ 759/25664/21

Постанова

Іменем України

16 січня 2023 року

м. Київ

справа № 759/25664/21

провадження № 61-10842св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - Голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клавдіївська-40» ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 рокуу складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клавдіївська-40» (далі - ОСББ «Клавдіївська-40», об`єднання) ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, відсторонення від виконання обов`язків голови правління з позбавлення права обіймати керівні та рядові виборні посади в ОСББ «Клавдіївська-40» у подальшому, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11 листопада 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 10721020000035236 зареєстровано ОСББ «Клавдіївська 40-А».

В будинку мешкає 16 співвласників, які були забезпечені житлом згідно із своїм соціальним статусом, як учасники бойових дій, інваліди війни, а також як постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС.

Керівництво ОСББ «Клавдіївська 40-А» очолює голова правління ОСОБА_4, яка, на думку позивачів, здійснює управління об`єднанням з порушенням вимог чинного законодавства України.

Посилаючись на викладене, позивачі просили задовольнити позов.

06 червня 2022 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 червня 2022 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю підстав для залишення позовної заяви без розгляду, передбачених пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 в особі представника - адвоката Кобзаренка Ю. В. подала апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану представником - адвокатом Кобзаренком Ю. В., задоволено частково, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 07 червня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що правові підстави для залишення позову без розгляду та застосування положення пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України відсутні, оскільки заява про залишення позову без розгляду подана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже на стадії розгляду справи по суті.

Апеляційний суд також звернув увагу на те, що судом першої інстанції не було розглянуто та вирішено заяву позивача ОСОБА_3 від 14 січня 2022 року про відмову від позовних вимог. Також суд зауважив, що заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Петренко Н. О. та секретаря судового засідання Сироти А. О., зареєстрована канцелярією суду першої інстанції 07 червня 2022 року, судом першої інстанції не вирішена, що також є порушенням норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

02 листопада 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просять скасувати постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

12 грудня 2022 року від ОСОБА_4 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідачка, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

15 грудня 2022 року від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачі підтримали вимоги касаційної скарги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

08 грудня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення по суті спору.

Пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням у встановленому законом порядку та до початку розгляду справи по суті.

У справі, яка переглядається, установлено, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Голови правління ОСББ «Клавдіївська-40» ОСОБА_4 про відсторонення її від виконання обов`язків голови правління з позбавлення права обіймати керівні та рядові виборні посади в об`єднанні у подальшому, зобов`язання вчинити певні дії, відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін даної цивільної справи до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідно до частини першої статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з частиною другою статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті (частина третя статті 217 ЦПК України).

Установлено, що згідно з протоколом судового засідання від 30 травня 2022 року головуючим було відкрито судове засідання у даній справі.

Таким чином, з огляду на положення частини третьої статті 217 ЦПК України, частини другої статті 279 ЦПК України розгляд даної справи по суті почався 30 травня 2022 року.

Заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України подана позивачами 06 червня 2022 року, тобто після початку розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що правові підстави для залишення позову без розгляду та застосування положення пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України відсутні.

При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що судом першої інстанції не було розглянуто та вирішено заяву позивача ОСОБА_3 від 14 січня 2022 року про відмову від позовних вимог та заяву ОСОБА_1 від 07 червня 2022 року про відвід судді секретаря судового засідання, що є порушенням норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм цивільного процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов