ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 760/14977/23
провадження № 61-10285св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни, в інтересах якої діє адвокат Гурез Іванна Олександрівна,
на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 19 лютого
2024 року у складі судді Жовноватюк В. С. та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року у складі колегії суддів:
Шебуєвої В. А., Кафідової О. В., Оніщука М. І.,
у справі за позовом керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віта Володимирівна, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності,
прийняв постанову про наступне:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2023 року керівник Солом`янської окружної прокуратури міста Києва (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй В. В. (далі - приватний нотаріус, третя особа), про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності.
2. Позов обґрунтований, тим що:
- приватним нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю (літ. «А») загальною площею 38,2 кв. м на АДРЕСА_1 ;
- підставою для прийняття вказаного рішення та проведення державної реєстрації права власності стали довідка та технічний паспорт, видані ТОВ «Бюро технічної інвентаризації, оформлення землі та нерухомості» на замовлення ОСОБА_1 ;
- право на земельну ділянку на АДРЕСА_1 за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровані, земельна ділянка за вказаною адресою за даними Міського земельного кадастру не обліковується та не реєструвалася, рішення про передачу (надання) у власність (користування) не приймалось.
- згідно із інформацією Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва за вказаною адресою не видавалися та не реєструвалися;
- у реєстрі адрес у місті Києві відсутні відомості про документи щодо присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси: АДРЕСА_1 ;
- звернення від фізичних чи юридичних осіб щодо присвоєння реквізитів адреси об`єкту нерухомості на АДРЕСА_1 ) не надходили, відповідне розпорядження адміністрацією не видавалось;
- на праві власності приміщення не зареєстроване, технічна інвентаризація об`єкта нерухомого майна не проводилась, довідка
та технічний не видавалися.
- відповідно до протоколу огляду у кримінальному провадженні, нежитлова будівля літ «А» за адресою:
АДРЕСА_1 площею 38,2 кв. м відсутня.
- реєстрація права власності на спірну нежитлову будівлю проведена
у порушення Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) та за відсутності обов`язкових документів, визначених пунктом 41 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), тому підлягає скасуванню.
3. Враховуючи викладене, позивач просив суд:
- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 13 лютого 2020 року та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за відповідачем на нежитлову будівлю, припинивши вказане право відповідачу.
ІI. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 19 лютого 2024 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року позов задоволено.
5. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, задовольняючи позов, виходив з таких підстав:
- державна реєстрація права власності за відповідачем на спірне майно в обхід закону та надання державним органам документів, які не виготовлялися та які не відповідають вимогам законодавства для реєстрації права власності на нерухоме майно, не може свідчити про правомірне набуття особою майна у власність, тому відповідно до статті 26 Закону № 1952-IV
є підставою для скасування рішення державного реєстратора;
- державна реєстрація нерухомого майна на чужій земельній ділянці
є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі;
- Київська міська рада (далі - КМР) не надавала будь-яким фізичним чи юридичним особам земельну ділянку на АДРЕСА_1 для будівництва чи експлуатації нежитлової будівлі;
- обраний прокурором спосіб захисту порушеного права є ефективним.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. У касаційній скарзі третя особа просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новийрозгляд до суду першої інстанції.
7. Касаційна скарга мотивована такими обставинами:
- суди неправильно розтлумачили положення Закону № 1952-IV, Порядку № 1127, Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) в частині представництва органом прокуратури інтересів держави в суді;
- суди не взяли до уваги норми Закону України від 17 лютого 2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) у взаємозв`язку з положеннями статей 16 386 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), зокрема в частині визначення належного позивача у справі;
- з урахуванням вимог статті 38 Закону № 3038-VI позивачами за вимогами про скасування рішень про державну реєстрацію можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом, а саме такими особами може бути Державна інспекція архітектури та містобудування України та/або Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва;
- прокурором не було доведено підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах КМР, відсутні відомості про те, що прокуратурою було вжито ряд процесуальних дій, зокрема і внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення службовими особами КМР та Департаменту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА);
- у суду не було підстав для задоволення позову, оскільки нотаріус діяла відповідно до вимог закону;
- суд першої інстанції прийняв додаткові докази прокурора без мотивування поважності причин їх ненадання разом з позовною заявою, що вказує на упереджене ставлення суду до сторони позивача.
ІV. Рух справи у суді касаційної інстанції
8. 17 липня 2024 року третя особа у справі подала касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції.
9. Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня2024 року поновлено строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження.
10. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 22 серпня 2024 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня2024 року продовжено строк на подання відзиву.
V. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
12. 09 вересня 2024 року позивач подав відзив та навів такі мотиви для відмови у задоволенні касаційної скарги:
- наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2023 року № 4284/5 та акт від 14 грудня 2023 року № 6904/19.1.1/23, складений за результатами проведення камеральної перевірки, як докази не існували на момент подачі позову, тому судом обґрунтовано залучено ці докази, оскільки вони маютьзначення для правильного вирішення справи;
- доводи касаційної скарги, що належним позивачем є Департамент архітектурно - будівельного контролю м. Києва є безпідставними, оскільки права, свободи чи інтереси департаменту не порушено, що виключає залучення вказаної установи як позивача;
- наявність зареєстрованого права власності щодо неіснуючого об`єкта нерухомого майна перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню земельною ділянкою комунальної власності - територіальній громаді міста Києва;
- у розглядуваній справі спір стосується неіснуючого майна, що виключає його належність до об`єктів, передбачених Переліком об`єктів будівництва та об`єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса, затвердженого наказом Міністерства регіонального будівництва та житлово - комунального господарства України від 21 червня 2019 року № 137 (далі - Перелік № 137) та наявність підстав для застосування Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес будівництва та об`єкта нерухомого майна, затвердженого постановою КМУ від 27 березня 2019 року № 367 (далі - Порядок № 367);
- судами належним чином перевірено та підтверджено наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді;
- вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за відповідачем спрямована на усунення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно видимості існування майна як об`єкта саме нерухомого майна, оскільки спірне майно є неіснуючим фізично;
- обраний спосіб захисту є ефективним з огляду на те, що в разі задоволення позову буде відновлено порушене право на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності відповідно до вимог земельного законодавства.
VI. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
13. Підставою для прийняття приватним нотаріусом рішення № 51114236 від 13 лютого 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
(з відкриттям розділу) про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірну нежитлову будівлю була лише довідка від 04 лютого 2020 року № 112 та технічний паспорт від 04 лютого 2020 року (інвентаризаційна справа
№ 111), видані ТОВ «Бюро технічної інвентаризації, оформлення землі та нерухомості» на замовлення ОСОБА_1 .
14. Документи, які б відповідно до вимог законодавства засвідчували прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, відсутні.
15. Відповідно до листа Комунального підприємства КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», яке до 01 січня 2013 року здійснювало державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна на території міста Києва, від 13 червня 2023 року, за даними реєстрових книг Бюро, нежитлова будівля на АДРЕСА_1 (літ. «А») на праві власності зареєстрована не була.
16. Згідно з інформацією ТОВ «Бюро технічної інвентаризації оформлення землі та нерухомості» від 05 травня 2023 року у відповідь на запит Солом`янської окружної прокуратури міста Києва технічна інвентаризація об`єкта спірного нерухомого майна не проводилась, довідка від 04 лютого 2020 року № 112 та технічний паспорт від 04 лютого 2020 року (інвентаризаційна справа № 111) не видавалися.
17. Відповідно до листа Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 12 січня 2023 року документи, які дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (літ. «А»)
департаментом не видавалися та не реєструвалися.
18. Згідно із листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 20 січня 2023 року в реєстрі адрес у місті Києві відсутні відомості про документи щодо присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси:
АДРЕСА_1 .
19. З інформації Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 17 лютого 2023 року встановлено, що звернення від фізичних чи юридичних осіб щодо присвоєння реквізитів адрес об`єкту нерухомості на АДРЕСА_1 (літ. «А») до Солом`янської районної в місті Києві адміністрації не надходили, відповідне розпорядження адміністрацією не видавалось.
20. Проведеним 23 лютого 2023 року у кримінальному провадженні
№ 42022102090000300 від 28 грудня 2022 року протоколом огляду встановлено, що нежитлова будівля літ «А» на по АДРЕСА_1 площею 38,2 кв. м відсутня.
21. Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно речові права на земельну ділянку на АДРЕСА_1 за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровано.
22. Згідно з інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 11 січня 2023 року земельна ділянка на АДРЕСА_1 за даними Міського земельного кадастру не обліковується та не реєструвалася, КМР не надавала її будь-яким фізичним чи юридичним особам для будівництва чи експлуатації нежитлової будівлі.
23. У технічному паспорті та довідці, які стали підставою для прийняття державним реєстратором рішення та подальшої реєстрації права власності на нерухоме майно, зазначено, що нежитлова будівля побудована у 1991 році. Згідно паспортних даних, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на 1991 рік останній було лише шість років.
VII. Позиція Верховного Суду
24. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)), Верховний Суд робить такі висновки.
25. Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК).
26. Диспозитивність - один з основних принципів судочинства, на підставі якого особа (зокрема, позивач чи відповідач), самостійно вирішує, зокрема, чи оскаржувати судові рішення в касаційному порядку та в яких межах.
27. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК).
28. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК).
29. Верховний Суд, аналізуючи особливості застосування принципу диспозитивності цивільного судочинства, робив висновки в ситуації, коли третя особа не погоджувалась з постановою суду апеляційної інстанції, а відповідач не скористався своїм правом подачі касаційної скарги (приєднання до касаційної скарги). Суд вказав, що така процесуальна поведінка відповідача (до якого пред`явлені оскаржені вимоги) свідчить про повну його згоду з постановою суду апеляційної інстанції (див. постанову Верховного Суду від 07 серпня 2024 року у справі № 602/119/18 (провадження № 61-14169св23)).
30. У справі, що переглядається, третя особа не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову.
31. Разом з тим, відповідач не скористалася своїм правом подачі касаційної скарги (приєднання до касаційної скарги), що підтверджує повну її згоду з оскаржуваними третьою особою рішеннями (див. пункт 29).
32. Аналіз аргументів касаційної скарги свідчить, що приватний нотаріус як третя особа у справі не навела переконливих доводів, яким чином оскаржувані судові рішення, які стосуються права власності відповідача, порушують її права та інтереси.
33. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК).
34. Суди належним чином виконали вимоги статті 89 ЦПК щодо оцінки доказів і дотримали вимог статті 263 ЦПК щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно встановили обставини справи та правильно вирішили спір.
35. Таким чином, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, що відповідатиме частині третій статті 401 та статті 410 ЦПК.
36. Оскільки рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду, підлягають залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
З цих підстав,
керуючись статтями 400 401 409 410 415 416 419 ЦПК, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни, в інтересах якої діє адвокат Гурез Іванна Олександрівна, залишити без задоволення.
2. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 19 лютого
2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:П. І. Пархоменко Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков