Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 760/16028/19
провадження № 61-13023св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк»,
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року у складі судді Рибака М. А. та постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» (далі - ПАТ «Платинум Банк»)
в оcобі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грошової С. В., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що він був споживачем послуг
ПАТ «Платинум Банк», мав вклади у зазначеному банку, а саме: за ощадним (депозитним) сертифікатом від 15 вересня 2016 року серії А № 002122 - на суму 14 400,00 дол. США зі строком повернення вкладу 03 квітня 2017 року та за договором про розміщення вкладу «Строковий» від 30 вересня
2016 року № 00494683 - на суму 7 178,45 євро зі строком повернення вкладу 19 вересня 2017 року.
Зазначав, що оформлюючи вказані депозитні вклади, позивач мав на меті збереження своїх заощаджень для витрат на оперативне втручання - ендопротезування правого тазостегнового суглоба. Однак до закінчення строку його вкладів, 24 лютого 2017 року, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 743 про початок процедури ліквідації ПАТ «Платинум Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду з питань ліквідації банку.
Надалі, його кредиторські вимоги були внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк» та включені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Проте, такі дії відповідача він вважав такими, що порушують його права вкладника, оскільки його вимоги мають бути віднесені до першої черги, оскільки як неповернення коштів спричинило шкоду його здоров`ю.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Платинум Банк» Грошову С. В. включити його до першої черги задоволення вимог кредиторів, виключивши з четвертої черги, у Реєстрі акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк» частину кредиторських вимог у сумі
415 401,80 грн, як такі, що виникли внаслідок заподіяння шкоди здоров`ю, та подати до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк» щодо включення частини кредиторських вимог ОСОБА_1 до першої черги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого
2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів факту спричинення йому шкоди здоров`ю саме діями ПАТ «Платинум Банк» під час віднесення банку до категорії неплатоспроможних та введення у банку процедури тимчасової адміністрації (ліквідації), а тому суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши, що вимоги позивача щодо незаконності віднесення його кредиторських грошових вимог як вкладника, у розмірі 408 162,45 грн,
до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову
ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У жовтні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не встановили фактичних обставин справи, не надали належної оцінки доказам, не сприяли повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи.
Також суди не врахували того, що оформлюючи вказані депозитні вклади, він мав на меті збереження своїх заощаджень для витрат на оперативне втручання - ендопротезування правого тазостегнового суглоба. Та не звернули увагу на той факт, що у зв`язку із значним погіршенням здоров`я, 28 лютого 2020 року йому встановлено ІІІ інвалідності.
Вважає, що оскільки він не може отримати свої кошти для лікування, то це є причинний зв`язок між шкодою здоров`ю та протиправною поведінкою заподіювача шкоди в особі банку.
Посилається на те, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, який би стосувався задоволення вимог кредиторів за зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2020 року ПАТ «Платинум Банк» в оcобі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грошової С. В. подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що відповідачем дотримані вимоги, які встановлені між неплатоспроможним банком та вкладником. ОСОБА_1 отримав гарантовану суму відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів фонду, а вимоги, що перевищують суму, виплачену фондом, включено до відповідної четвертої черги.
Зазначає, що позивач вже звертався з аналогічними вимогами до Господарського суду міста Києва.
У рішенні Господарського суду міста Києва від 14 травня 2018 року (справа № 910/711/18) суд зазначив, що вимоги позивача виникли на підставі господарських угод - ощадного (депозитного) сертифіката та договору про розміщення вкладу, тому вони не є вимогами про відшкодування заподіяної позивачу шкоди, як він вважає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є держателем іменного ощадного (депозитного) сертифіката
від 15 вересня 2016 року № 002122, який виданий ПАТ «Платинум Банк» на суму 14 400,00 дол. США, із процентною ставкою 9,5 % річних та строком обігу сертифіката з 15 вересня 2016 року по 19 березня 2017 року. Відповідно до вказаного сертифіката банк зобов`язується після закінчення встановленого у даному сертифікаті строку обігу повернути держателю суму вкладу у повному обсязі та виплатити проценти у валюті вкладу (а.с. 11).
Також між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» 30 вересня 2016 року було укладено договір про розміщення вкладу «Строковий» № 00494683, відповідно до якого банк приймає від вкладника грошову суму у розмірі 7178,45 євро на вкладний рахунок № НОМЕР_1 та зобов`язується повернути вклад та сплатити проценти за його користування на умовах та порядку, передбачених цим договором (а.с. 12).
Пунктами 2.2, 2.3 вказаного договору визначено строк зберігання вкладу -
з дати його внесення вкладником до дати повернення вкладу - 03 квітня 2017 року та процентна ставка за вкладом у розмірі 9 % річних. При цьому виплата нарахованих процентів здійснюється в кінці строку зберігання вкладу шляхом перерахування на картковий/поточний рахунок вкладника (пункт 2.4 договору).
Договір набуває чинності з моменту його укладання, в частині зберігання вкладу - з моменту його внесення вкладником, і діє до моменту повернення вкладнику всієї наявної суми вкладу, а в частині розрахунків - до повного виконання грошових зобов`язань (пункт 4.1).
На підставі рішення Правління Національного банку України від 10 січня 2017 року № 14-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11 січня 2017 року № 85 «Про запровадження тимчасової адміністрації
у ПАТ «Платинум Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «Платинум Банк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць, з 11 січня 2017 року до 10 лютого 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Платинум Банк»
(а.с. 13-14).
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
від 24 лютого 2017 року № 743 припинено тимчасову адміністрацію, запроваджено процедуру ліквідації строком на два роки, з 24 лютого
2017 року по 23 лютого 2019 року включно. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04 лютого 2019 року продовжено строки здійснення процедури ліквідації до 23 лютого
2020 року включно (а.с. 66-68).
Сторонами визнані обставини здійснення ОСОБА_1 виплати гарантованої суми у розмірі 200 000,00 грн. Інша частина вимог
ОСОБА_1 на суму 408 162,45 грн була включена уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб банку до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк» як сума, що перевищує граничний розмір відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 69, 70).
Позивач має вади здоров`я та є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується медичною документацією (а.с. 20, 22-31).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те,
що кошти, які знаходились на депозитних рахунках відповідача, у сумі
14 400,00 дол. США та 7 148,45 євро, передбачались для оперативного втручання та лікування позивача, який має інвалідність, а тому його кредиторські вимоги повинні бути внесені банком до першої черги реєстру акцептованих вимог ПАТ «Платинум Банк» як такі, що виникли внаслідок заподіяння шкоди здоров`ю вкладника.
Відповідно до статті 1163 ЦК України фізична особа, життю, здоров`ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.
Згідно із статтею 1164 ЦК України у разі неусунення загрози життю, здоров`ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати: 1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; 2) відшкодування завданої шкоди; 3) заборони діяльності, яка створює загрозу.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник - це фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (частина перша статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку
з ринку (частина перша статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Згідно із частиною першою статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
1) зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян;
2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої
статті 20 цього Закону;
4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб -підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;
5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;
6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано;
7) вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними особами банку;
8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;
9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб -підприємців, а також юридичних осіб), які є пов`язаними особами банку;
10) вимоги за субординованим боргом.
Судом встановлено, що кредиторські вимоги позивача виникли на підставі правочинів, а саме ощадного (депозитного) сертифіката серії А № 002122 від 15 вересня 2016 року та договору про розміщення вкладу від 30 вересня 2016 року № 00494683.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
ПАТ «Платинум Банк» кредиторські вимоги фізичної особи ОСОБА_1 були включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку до четвертої черги як вимоги вкладника, що перевищують гарантовану суму, виплачену Фондом (200 000,00 грн).
Аналізуючи норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», можна дійти висновку, що для включення позивача до першої черги акцептованих вимог кредиторів, необхідно, щоб шкода здоров`ю позивача була заподіяна діями ПАТ «Платинум Банк».
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 вказував, що наявне
у нього захворювання, яке потребує оперативного втручання, виникло
до визнання банку неплатоспроможним.
На підтвердження заподіяння шкоди здоров`ю позивач надав виписку
з історії хвороби про те, що відповідно до обстеження протягом року стан суглоба погіршився; висновок лікаря щодо проведення операції; довідку медичного центру «Клініка «Гарвіс»; договір про надання медичних послуг № 37/гаа/17 від 27 листопада 2017 року; рахунок на оплату ендопротеза
від 11 вересня 2017 року № 203; перелік обов`язкового обстеження на операцію.
Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги недоведеність позивачем наявності складу правопорушення, а саме причинного зв`язку між діями банку та спричиненням шкоди життю та здоров`ю позивача, вини відповідача у заподіянні такої шкоди здоров`ю, суди попередніх інстанцій правильно вважали, що грошові кошти, які перебувають на рахунках позивача, неможливо розцінювати як кошти, що визначають розмір заподіяної шкоди життю та здоров`ю громадян. Отже, підстав для включення кредиторських вимог позивача до першої черги акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк» немає, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, встановивши, що позивач не довів факту спричинення йому як вкладнику шкоди здоров`ю саме діями ПАТ «Платинум Банк» під час віднесення банку до категорії неплатоспроможних та введення у банку процедури тимчасової адміністрації (ліквідації), а наявне захворювання у позивача виникло до визнання банку неплатоспроможним, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають,
а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400 409 410 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк