05.02.2023

№ 760/16478/16-ц

Постанова

Іменем України

20 липня 2022 року

м. Київ

справа № 760/16478/16

провадження № 61-4485св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - головний державний виконавець Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Штойка Людмила Романівна,

боржник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року у складі судді Шереметьєвої Л. А. та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,

Історія справи

Короткий зміст заявлених вимог

У серпні 2019 року головний державний виконавець Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Солом`янський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, відділ) Штойко Л. Р. звернулася з поданням, в якому просила визначити частку боржника ОСОБА_1 у майні, яким він спільно володіє з ОСОБА_3 .

Подання обґрунтовано тим, що постановою Солом`янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 07 червня 2017 року відкрито виконавче провадження № 54086798 з примусового виконання виконавчого листа, виданого у справі № 760/16478/16 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу.

В ході виконавчого провадження виявлено, що у ОСОБА_1 відсутнє будь-яке майно, на яке може бути звернуто стягнення.

12 січня 1986 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 14 квітня 1998 року володіють 1/2 частиною житлового будинку АДРЕСА_1 . Також, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно подружжя ОСОБА_5 володіє земельною ділянкою, загальною площею 18,0001 га за адресою: Київська область, Бородянський район, Микулицька сільська рада.

За приписами сімейного законодавства майно, набуте подружжям за час шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності в рівних частках.

Просила визначити частку боржника ОСОБА_1 у майні, яким він спільно володіє з ОСОБА_3 , а саме, 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 3221085500:05:001:0096, площею 18.001 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: Київська область, Бородянський район, сільська рада Микулицька та 1/4 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року, яка залишена без змінпостановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, подання задоволено.

Визначено частку, належну ОСОБА_1 у майні, яким він володіє спільно з ОСОБА_3 на праві власності - будинку АДРЕСА_1 , в розмірі 1/2 частини.

Визначено частку, належну ОСОБА_1 у майні, яким він володіє спільно з ОСОБА_3 на праві власності - земельній ділянці, кадастровий номер 3221085500:001:0096, площею 18,0001 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: Київська область Бородянський район, Микулицька сільська рада, в розмірі 1/2 частини.

Ухвала суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності в рівних частках належить земельна ділянка, загальною площею 18,0001 га, за адресою: Київська область, Бородянський район, Микулицька сільська рада та АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим наявні правові підстави для задоволення подання та визначення частки майна ОСОБА_1 у майні, яким він володіє спільно з ОСОБА_3 .

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення подання державного виконавця та визначення частки майна боржника ОСОБА_1 у майні, яким він спільно володіє з ОСОБА_3 . Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про неврахування судом обставин того, що державним виконавцем до подання не долучено доказів відсутності у боржника будь-якого майна, на яке може бути звернуто стягнення, не заслуговують на увагу. З`ясування обставин наявності іншого майна, черговість і співмірність реалізації майна та боргу відбуваються на стадії його реалізації. При вирішенні процесуального питання - виявлення майна боржника, доказуванню підлягає факт та час набуття майна боржником спільно з іншими особами. Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що державний виконавець за наявності незгоди боржника з оцінкою транспортного засобу Мерседес Бенц всупереч положень статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» не провів оцінку транспортного засобу, не спростовують висновків суду щодо наявності правових підстав для визначення частки майна ОСОБА_1 у майні, яким він володіє з ОСОБА_3 . Незгода боржника з діями або бездіяльністю державного виконавця є підставою для окремого оскарження таких дій останнього. У справі, що переглядається, предметом розгляду є подання державного виконавця, а не скарга боржника на дії чи бездіяльність державного виконавця. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що судом безпідставно не враховано зміну способу і порядку виконання рішення суду та чітко визначено дію, яка повинна бути виконана для виконання рішення суду. На виконання рішення суду від 07 лютого 2017 року Солом`янським районним судом м. Києва видано два виконавчі листи: про стягнення боргу та звернення стягнення на рухоме майно. Виконавчий лист з примусового виконання рішення суду в частині стягнення боргу знаходиться на виконанні в Солом`янському РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального у правління Міністерства юстиції. Ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року, якою змінено спосіб виконання рішення суду, стосується виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду в частині звернення стягнення на нерухоме майно. За обставин, коли боржником визнано неналежне виконання рішення суду та наявність заборгованості, зміна способу виконання рішення суду в частині щодо звернення стягнення на нерухоме майно не звільняє боржника від обов`язку виконання рішення суду в частині щодо стягнення боргу до повного погашення заборгованості та виконання рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У березні 2020 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, відмовити в задоволенні подання державного виконавця про визначення частки ОСОБА_1 у майні ОСОБА_3 .

У березні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, відмовити в задоволенні подання державного виконавця про визначення частки ОСОБА_1 у майні ОСОБА_3 .

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що суди не звернули уваги на те, що надані державним виконавцем документи не підтверджують відсутність або недостатність майна, на яке може бути звернуто стягнення, не дали належної оцінки тому, що у боржника наявне інше майно, яке він пропонував стягувачеві в рахунок погашення боргу. Судами невірно застосовано статтю 48 Закону України «Про виконавче провадження» та статтю 443 ЦПК України. Суди не дали належної оцінки тому, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 вересня 2017 року за заявою ОСОБА_2 змінено спосіб та порядок виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року. Судами порушено вимоги статей 89 263 265 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Касаційна скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності. Спірний будинок був придбаний у 1998 році за її кошти, житлова площа цього будинку складала 29,10 кв.м. У зв`язку з проведенням нею певної реконструкції, будинок за адресою: АДРЕСА_1 не введений в експлуатацію. Усі покращення цього будинку здійснювались за кошти ОСОБА_3 та батька. Зазначений будинок належить ОСОБА_3 та сину ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності та не може бути віднесений до майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбане за її власні кошти та після фактичного припинення шлюбних відносин із ОСОБА_1 . Суди не звернули уваги, що вона та ОСОБА_1 не пов`язані спільним побутом, не мали взаємні права та обов`язки щодо утримання житла ще з 1990 року, спірний будинок після реконструкції не введений в експлуатацію, державним виконавцем не надано жодних доказів на підтвердження обставин недостатності майна для виконання рішення та того факту, що вчинено всі можливі дії щодо пошуку майна.

У липні та жовтні 2020, у березні 2021 року ОСОБА_1 подав додаткові пояснення до своєї касаційної скарги.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2020 року поновлено строк на касаційне оскарження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , відкрито касаційне провадження.

У квітні 2020 року матеріали цивільної справи № 760/16478/16-ц надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року відзиви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції -Штойка Л. Р. залишено без розгляду, зупинено дію ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року дозакінчення її перегляду у касаційному порядку, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду справи № 2-591/11.

Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2021 року поновлено касаційне провадження у справі № 760/16478/16 за поданням головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Штойка Л. Р. про визначення частки майна боржника за касаційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, зупинено касаційне провадження у справі № 760/16478/16 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 2-591/11.

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2022 року поновлено касаційне провадження у справі № 760/16478/16.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалах Верховного Суду від 27 березня та 09 квітня 2020 року вказано, що касаційні скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 12 січня 1986 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (після реєстрації шлюбу прізвище - ОСОБА_5 ) укладено шлюб.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, загальною площею 18,0001 га за адресою: Київська область, Бородянський район, Микулицька сільська рада (кадастровий номер: 3221085500:05:001:0096).

Житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого на товарній біржі «Українська біржа «Десятинна» від 14 квітня 1998 року.

Земельна ділянка, загальною площею 18,0001 га за адресою: Київська область, Бородянський район, Микулицька сільська рада (кадастровий номер: 3221085500:05:001:0096) та 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 набуті ОСОБА_3 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 .

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та звернення стягнення на заставне майно.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 490 009,00 грн боргу, 1 078 412,78 грн пені, 88 636,66 грн 3% річних, 219 800,00 грн інфляційних втрат та 6 890,00 грн судового збору.

Постановою головного державного виконавця Солом`янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Штойки Л. Р. від 07 червня 2017 року відкрито виконавче провадження № 54086798 з примусового виконання виконавчого листа № 760/16478/16, виданого Солом`янським районним судом м. Києва на виконання рішення цього ж суду від 07 лютого 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 490 009,00 грн боргу, 1 078 412,78 грн пені, 88 636,66 грн 3% річних, 219 800,00 грн інфляційних втрат та 6 890,00 грн судового збору.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року змінено спосіб та порядок виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року. В рахунок погашення боргу ОСОБА_1 передано майно:

- транспортний засіб марки PORSCE модель CARRERA S тип: легковий купе, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер шасі/кузова, рами / НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого ВРЕР-6 УДАІ в м. Києві 14 березня 2009 року;

- транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель CL 65AMG, тип легковий купе-В, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2008 року випуску, номер шасі /кузова, рами/ НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 , виданого ВРЕВ-6 УДАІ м. Києва 27 травня 2010 року, у власність ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду

Згідно із статтею 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21), зазначено, що «за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові 15 січня 2020 року (справа № 367/6231/16-ц, провадження № 14-529цс19) поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена; частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об?єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

За зверненням державного виконавця суд визначає частку боржника з метою подальшого звернення стягнення на неї. Натомість частина перша статті 366 ЦК України регулює виділ частки із спільного майна в натурі, а не визначення часток у спільному майні (так звані ідеальні частки)…

…Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 жовтня 2020 року у справі № 2-24/494-2009 (провадження № 12-4гс20) зазначила, що виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний; водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження…

…В разі, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні, звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви), оскільки вона звернена до суду з метою вирішення матеріального спору. При цьому позовна заява має подаватися в порядку позовного провадження, а не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. В останньому випадку суд має або закрити провадження (якщо порушені правила про юрисдикцію спору - див. пункт 73 цієї постанови), або залишити заяву (подання) без розгляду (якщо правила про юрисдикцію спору не порушені - див. пункти 74 - 75 цієї постанови)».

У справі, що переглядається:

головний державний виконавець Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Штойка Л. Р. звернулася до суду для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким, на думку заявника, боржник володіє спільно з іншою особою - ОСОБА_3 . Водночас остання заперечує належність майна на праві спільної сумісної власності їй та боржнику, вважає себе та сина ОСОБА_1 власниками житлового будинку АДРЕСА_1 ;

рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та звернення стягнення на заставне майно. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 490 009,00 грн боргу, 1 078 412,78 грн пені, 88 636,66 грн 3% річних, 219 800,00 грн інфляційних втрат та 6 890,00 грн судового збору;

ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року змінено спосіб та порядок виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року. В рахунок погашення боргу ОСОБА_1 передано майно:

постановою головного державного виконавця Солом`янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Штойки Л. Р. від 07 червня 2017 року відкрито виконавче провадження № 54086798 з примусового виконання виконавчого листа № 760/16478/16, виданого Солом`янським районним судом м. Києва на виконання рішення цього ж суду від 07 лютого 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 490 009,00 грн боргу, 1 078 412,78 грн пені, 88 636,66 грн 3% річних, 219 800,00 грн інфляційних втрат та 6 890,00 грн судового збору.

За таких обставин суди не з`ясували, чи наявні підстави щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого у справі № 760/16478/16 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу, при виконанні судового рішення у справі № 760/16478/16-ц, спосіб та порядок виконання якого змінено ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 вересня 2017 року на передачу у власність стягувача в рахунок погашення боргу майна боржника та, чи є спір щодо визначення частки боржника у спільному майні.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційні скарги належить задовольнити частково, оскаржені судові рішення скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року скасувати.

Справу № 760/16478/16 за поданням головного державного виконавця Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Штойко Людмили Романівни про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 у майні, яким він спільно володіє з іншими особами передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 рокувтрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов