№ 760/28176/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 760/28176/21

провадження № 61-10376св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, Київська міська рада,

третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційні скарги Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року у складі судді Калініченко О. Б. та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року у складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О., Шебуєвої В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Солом`янська РДА), Київської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», про визнання права користування квартирою, зобов`язання вчинити дії.

Позовну заяву обґрунтовувала тим, що на підставі ордера серії Б № 034608 на жиле приміщення від 15 грудня 1983 року їй, її чоловіку ОСОБА_2 та сину ОСОБА_3 було надано в користування квартиру АДРЕСА_1 . Тобто, починаючи із 1983 року та по день подання цього позову, вона правомірно проживала та користувалась спірною квартирою. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_2 помер, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_3 . В період до 21 березня 2021 року вона проживала разом з родиною у спірній квартирі, здійснюючи спільне сімейне господарство, в якому всі члени сім`ї були пов`язані спільним побутом. У 2017 році вона знялася із реєстраційного обліку у спірному приміщенні, але залишилась безперервно проживати в спірній квартирі разом із сином. Зняття з реєстрації з квартири здійснювалося з метою проведення її сином процедури приватизації цієї квартири на себе одноосібно, оскільки, в той час вона помилково керувалася відсутністю потреби в її персональній участі у приватизації цього житла, адже син мав стати її єдиним спадкоємцем, а тому для уникнення майбутніх переоформлень (у випадку її смерті), на їх думку, було доцільно, щоб власником приватизованої квартири став лише її син ОСОБА_3 . Водночас зазначала, що квартира № 22 , у якій вона була формально зареєстрована у період 2017-2021 років, та яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , взагалі не придатна для проживання та використання і вона ніколи у ній не проживала. Незважаючи на те, що була зареєстрована в цій квартирі, фактично ж залишилася проживати в спірній квартирі АДРЕСА_4 .

З урахуванням викладеного, позивачка ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_4 , внаслідок факту її постійного проживання за вказаною адресою та зобов`язати Солом`янську РДА зареєструвати її за вказаною адресою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_4 . У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права користування квартирою, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачка в спірній квартирі проживає з 1983 року, вселилася в квартиру у встановленому законом порядку - на підставі ордера, місця проживання не змінювала, не дивлячись на її перереєстрацію за адресою іншої квартири, то вона має право на користування цим нерухомим майном.

Водночас відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Солом`янської РДА зареєструвати ОСОБА_1 у спірній квартирі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що це є втручанням в дискреційні повноваження, якими наділена Солом`янська РДА, та виходять за межі завдань цивільного судочинства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_4 , яка діє в інтересах Солом`янської РДА, та директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» Згурського О. О. залишено без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року - без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиція інших учасників справи

11 липня 2023 року Солом`янська РДА із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року,в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання права користування спірною квартирою та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.

Як на підставу касаційного оскарження Солом`янська РДА посилається на те, що апеляційний суд здійснив розгляд справи без її участі та без належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- неповно з`ясовали обставини, що мають значення для справи;

- проігнорували, що ОСОБА_1 не надала суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про її законне право користуватися спірною квартирою;

- не звернули увагу на те, що 11 серпня 2017 року позивачка ОСОБА_1 була знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , яка наразі не приватизована та перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва, а тому втратила право користуватись цим майном;

- не надали належної оцінки тому факту, що ОСОБА_1 є власницею іншої квартири, за адресою: АДРЕСА_6 , та наразі там зареєстрована на підставі договору купівлі-продажу.

Крім того, у касаційній скарзі Солом`янська РДАпросить зупинити виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року, оскільки у позивачки ОСОБА_1 є можливість зареєструвати місце проживання у спірній квартирі, що призведе до ускладнення повороту виконання рішення суду та витрат бюджетних коштів.

14 липня 2023 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, з урахування уточнень, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання права користування спірною квартирою та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги, в повному обсязі.

Як на підставу касаційного оскарження КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» посилається на неврахування судами правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 127/26104/18, провадження № 61-23331св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/3624/16, провадження № 61-5000св19, від 01 вересня 2021 року у справі № 641/7103/19, провадження № 61-6885св20, від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18, провадження № 61-48585св18, від 16 січня 2019 року у справі № 199/10302/14-ц, провадження № 61-20266св18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявник вказує на те, що справу розглянуто апеляційним судом за його відсутності, належним чином не повідомленого про її розгляд (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- дійшли помилкового висновку про те, що позивачка постійно проживала у спірній квартирі з грудня 1983 року по теперішній час;

- не врахували, що надані позивачкою документи не підтверджують факт ведення позивачкою спільного господарства з померлим наймачем, спільного користування позивачкою на рівні з померлим наймачем усіма правами і обов`язками, які випливають з договору найму житлового приміщення, а тому є неналежними доказами права позивачки на користування спірним майном;

- не звернули увагу на те, що позивачка ОСОБА_1 була знята з реєстраційного обліку спірної квартири АДРЕСА_4 та з 11 серпня 2017 року була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_7 , а тому втратила право користуватись спірним майном;

- не врахували, що позивачка не заперечувала факт наявності у її власності іншого житла у м. Києві.

Також у касаційній скарзі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» виклало клопотання про поновлення йому строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року.

16 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стецько Микола Васильович, на касаційну скаргу Солом`янської РДА, в якому позивачка зазначила про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

07 вересня 2023 року від КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 , в якому заявник вказує на те, що підстави зазначеного відзиву жодним чином не спростовують доводів касаційної скарги Солом`янської РДА та просить не брати його до уваги.

05 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стецько М. В., на касаційну скаргу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», в якому позивачка зазначила про необґрунтованість та безпідставність доводів цієї касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стецько М. В., подала до Верховного Суду клопотання, в якому просила суд долучити до наданих стороною позивача відзивів на касаційні скарги копію документу, а саме відповіді Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року № 06.2-01/1976/2023 на адвокатський запит щодо направлення Солом`янській РДА на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_5 та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_4 всіх судових повісток і судових рішень у справі № 760/28176/21. Однак вказане клопотання позивача задоволенню не підлягає з огляду на те, що вирішення питання про дослідження та долучення доказів виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, визначеної в частині першій статті 400 ЦПК України.

19 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшли пояснення Солом`янської РДА, в яких заявник вказав на те, що електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_5, на яку Київський апеляційний суд ніби направляв кореспонденцію у цій справі та послався у своєму листівід 05 жовтня 2023 року № 06.2-01/01/1976/2023 не існує. Дійсною офіційною електронною адресою заявника є ІНФОРМАЦІЯ_6

20 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшли поясненняКП«Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», в яких заявник вказав на те, що його офіційною електронною адресою, яка вказана при реєстрації «Електронного кабінету» в підсистемі «Електронний суд», є адреса ІНФОРМАЦІЯ_7, і туди жодної кореспонденції від Київського апеляційного суду у справі № 760/28176/21 не надходило.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 12 та 18 липня 2023 року касаційні скарги Солом`янської РДА та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу ОСОБА_5

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року касаційну скаргу Солом`янської РДАзалишено без руху, надано заявнику строк для усунення її недоліків. Запропоновано заявнику надати доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 632,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року касаційну скаргу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» залишено без руху, запропоновано заявнику надати належні та допустимі докази про невиконання судом апеляційної інстанції вимог статті 272 ЦПК України та не направлення йому повного тексту судового рішення від 13 червня 2023 року, а також надати суду нову редакцію касаційної скарги, у якій зазначити передбачені ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень, а також надіслати суду копії нової редакції касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників.

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року (після усунення недоліків) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Солом`янської РДА з підстав визначених пунктом 4 частини другої статті 389, пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України; витребувано із Солом`янського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 760/28176/21; відмовлено у задоволенні клопотання Солом`янської РДА про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень; надано іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року (після усунення недоліків) поновлено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року; відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» з підстав визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України; надано іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У вересні 2023 року матеріали справи № 760/28176/21 надійшли до Верховного Суду.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2024 року № 1177/0/226-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_5 .

Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 04 жовтня 2024 року матеріали справи № 760/28176/21 та касаційні скарги Солом`янської РДА та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

15 грудня 1983 року на підставі рішення Виконавчого комітету Залізничної районної ради народних депутатів від 10 листопада 1983 року № 1549 на ім`я ОСОБА_2 видано ордер серії Б № 034608 на право заняття ним та членами його сім`ї у складі ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_3 (син) жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 наймач жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_2 помер.

В квартирі залишилися зареєстрованими та проживали ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 .

11 серпня 2017 року ОСОБА_1 була знята з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_5 , та зареєструвалась за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та правове обґрунтування

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (зокрема, рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України», від 08 квітня 2010 року, заява № 38789/04).

Також ЄСПЛ зауважував, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана до суду таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Статтею 361 ЦПК України передбачено, що разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи.

Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (абзац другий статті 366 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 14 ЦПК України, у редакції, чинній на час ухвалення оскарженої постанови апеляційного суду, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему, затвердженого рішенням Вищої рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року, особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Процесуальним законодавством, чинним на час подання апеляційної скарги у справі, що переглядається, та розгляду її по суті, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через Електронний кабінет, шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження№ 14-117цс23).

Відповідно до статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною першою статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (рішення ЄСПЛ від 03 жовтня 2019 року у справі «Харченко проти України», заява № 37666/13).

Згідно з матеріалами справи, ухвалами Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Солом`янської РДА та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року у справі № 760/28176/21. Надано іншим учасникам справи строк 5 днів, з дня отримання цих ухвал, на подання відзиву на апеляційні скарги (т. 2 а. с. 73, 75).

Ухвалами Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року закінчено проведення підготовчих дій, призначено справу № 760/28176/21 до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду на 13 червня 2023 року о 15 год. 00 хв. Постановлено про дату, час та місце розгляду справи повідомити учасників справи (т. 2 а. с. 74, 76).

Зазначені вище ухвали, а також судові повістки-повідомлення від 30 травня 2023 року були надіслані Солом`янській РДА та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» лише на електронні адреси: «ІНФОРМАЦІЯ_5» та «ІНФОРМАЦІЯ_4» відповідно (т. 2 а. с. 81).

13 червня 2023 року Київський апеляційний суд розглянув апеляційні скарги Солом`янської РДА та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» без участі заявників та виніс оскаржувану постанову про залишення таких апеляційних скарг без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року - без змін (т. 2 а. с. 102-107).

Водночас у вказаній постанові Київський апеляційний суд зазначив, що представники Солом`янської РДА та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» в судове засідання не з`явились, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Звертаючись до суду з касаційними скаргами, Солом`янська РДА та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» зазначили про неповідомлення їх про дату, час та місце судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що позбавило їх права надати пояснення, зокрема довести недоведеність та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується із зазначеними доводами касаційних скарг, з огляду на те, що матеріали справи не містять відомостей, що відповідача та третю особу було належним чином повідомлено про час та місце судового розгляду судом апеляційної інстанції.

Також, Верховний Суд звертає увагу на те, що матеріали справи свідчать про те, що електронні пошти « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та «ІНФОРМАЦІЯ_4» не є офіційними електронними поштами відповідача Солом`янської РДА та третьої особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

Неналежне повідомлення Солом`янської РДА та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» про дату, час та місце розгляду справи судом позбавило їх права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасників справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило відповідачу та третій особі належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 зазначено, що обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що відповідач Солом`янська РДА та третя особа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» не можуть вважатися такими, що були належним чином повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду справи, призначеної на 30 травня 2023 року. Не вбачається можливості встановити дату отримання вказаними учасниками справи повідомлення про час та місце судового розгляду.

Розгляд судом апеляційної інстанції цієї справи за відсутності відповідача Солом`янської РДА та третьої особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» не повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України, є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Допущені судом апеляційної інстанції порушення процесуального закону унеможливлюють перегляд справи Верховним Судом по суті спору.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для обов`язкового скасування постанови апеляційного суду, з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Оскільки у справі, що переглядається в касаційному порядку, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює. Розподіл судових витрат проводиться тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, за загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник