ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2024року
м. Київ
справа № 760/7367/19
провадження № 51-5867 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Київського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100070000347, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 06 квітня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за: ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підстави ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточно ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Вироком Київського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано і ухвалено свій, яким ОСОБА_6 призначено покарання за: ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; ч. 3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підстави ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточно ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. В решті вирок суду залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_6 засуджено за те, що він на початку травня 2018 року, отримав від особи, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, наркотичний засіб - кокаїн та особливо небезпечну психотропну речовину МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) в особливо великих розмірах з метою зберігання за грошові кошти за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , чим фактично здійснив придбання та розпочав їх незаконно зберігати без мети збуту. В подальшому, 12 липня 2018 року у вечірній час у ОСОБА_6 виник умисел на збут частини наркотичного засобу-кокаїну за грошові кошти особі, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, в результаті чого засуджений на автомобілі «Мазда», д.р.з. НОМЕР_1 , здійснив незаконне перевезення з місця свого проживання до будинку АДРЕСА_2 , де приблизно о 21 год цього ж дня збув частину наркотичного засобу-кокаїну особі, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, яка одразу ж була затримана співробітниками СБУ, які під час обшуку виявили пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору загальною масою 0,863 г, яка, відповідно до висновку експерта, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено-кокаїн, вміст в речовині якого становить 32,8%, а маса кокаїну - 0,283 г.
В подальшому, цього ж дня, за вищезазначеною адресою, в період часу з 21:57 год до 22:20 год, під час особистого обшуку ОСОБА_6 було виявлено та вилучено крафт-пакет з речовиною білого кольору - наркотичним засобом-кокаїн та 10 пігулок рожевого кольору з особливою небезпечною речовиною МДМА, які останній зберігав без мети збуту. Відповідно до висновку експерта: 1) порошкоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі кокаїн, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, загальною масою 12,530 г, що становить 45,9%, відповідно загальна маса кокаїну 5,751 г; 2) таблетки рожевого кольору містить у своєму складі МДМА, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, вміст МДМА в таблетках рожевого кольору загальною масою 4,323 г, становить 29 %, відповідно маса МДМА - 1,254 г; 3) речовина світло-коричневого кольору містить у своєму складі МДМА, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, вміст МДМА в таблетках рожевого кольору загальною масою 1,958 г, становить 82 %, відповідно маса МДМА - 1,606 г.
Крім того, 12 липня 2018 року, в період часу з 22:54 год по 23:44 год, під час проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено наркотичний засіб - кокаїн та особливо небезпечну психотропну речовину МДМА у особливо великих розмірах, які останній зберігав без мети збуту, а саме 441 таблетку рожевого кольору загальною масою 180,8980 г, 1 таблетку блакитного кольору масою 0,3170 г, 5 таблеток бузкового кольору масою 1,7660 г, фрагмент таблетки блакитного кольору масою 0,1390, 3 таблетки темно-червоного кольору масою 0,8970, кристалічна речовина світло-жовтого кольору загальною масою 18,572 г, містять у своєму складі МДМА, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, загальною масою МДМА - 22,5664 г, а також порошкоподібну речовину білого кольору, що містять у своєму складі кокаїн, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, загальною масою кокаїну 53,7492 г.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить змінити вирок апеляційного суду та звільнити його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. Вважає, що апеляційним судом допущено неправильне застосування положень статей 50 66 75 КК України при призначенні йому покарання через не врахування всіх позитивних даних, які його характеризують та дають підстави для звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду прокурор вважав за необхідне касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Так, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 3 ст. 309 КК України, які згідно з вимогами ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.
Відповідно до вимог статей 50 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 , дотримався наведених вимог матеріального права.
Так, у своїй апеляційній скарзі прокурор наводив доводи щодо м`якості призначеного ОСОБА_6 покарання з огляду на необґрунтоване застосування місцевим судом положень ст. 75 КК України і вважав, що засудженому слід призначити покарання, яке належить відбувати реально. Зокрема, вважав, що засудженому необхідно призначити покарання за: ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років; ч. 3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Апеляційний суд частково погодився із зазначеними доводами і скасував вирок місцевого суду в частині звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та обравши такий, що належить відбувати реально. При цьому, призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд дав належну оцінку ступеню тяжкості вчинених злочинів, виходячи не лише з визначених у ст. 12 КК України формальних критеріїв, а і з особливостей конкретного кримінального правопорушення. Зокрема, апеляційний суд узяв до уваги те, що ОСОБА_6 вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів та кількість цього наркотичного засобу.
Разом із тим, виконуючи приписи ст. 65 цього Кодексу, суд зважив на обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння в розкритті злочинів, оскільки засуджений добровільно розповів про всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, визнав вину повністю, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Повною мірою врахувавши вказані обставини, суд апеляційної інстанції усупереч твердженням засудженого, належно умотивувавши своє рішення, визнав їх такими, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, правильно призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 307 та ч. 3 ст. 309 КК України на підставі ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, тобто в мінімальних межах визначених санкцією статті.
У контексті наведеного не можна визнати спроможними та переконливими доводи касаційної скарги засудженого стосовно неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність - незастосування ст. 75 КК України та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого через суворість.
Вирок апеляційного суду у відповідній частині є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 420 КПК України.
Призначене ОСОБА_6 покарання відповідає приписам статей 50 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, домірним вчиненому. Правових підстав вважати призначене засудженому покарання явно несправедливим через суворість і недостатнім для досягнення його мети колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування вироку апеляційного суду, не встановлено.
За таких обставин, касаційна скарга засудженого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 2 ст. 376, статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Вирок Київського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7