Постанова
Іменем України
13 березня 2020 року
м. Київ
справа № 761/39802/17
провадження № 61-7888св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Легенда-12»,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Легенда-12» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року у складі судді Савицького О. А. та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (далі - Закон України № 460-IX).
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку
«Легенда-12» (далі - ОСББ «Легенда-12») про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні квартирою.
Позовна заява мотивована тим, що ОСББ «Легенда-12» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .
27 березня 2015 року власник квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_3 видав на ім`я ОСОБА_1 довіреність № 570/4-173, з правом передовіри, якою уповноважив останню від його імені розпоряджатися власним майном, у тому числі, й шляхом передачі його в оренду.
У подальшому, на підставі цієї довіреності ОСОБА_1 уповноважила на здійснення представництва інтересів довірителя свого сина -
ОСОБА_2 на підставі довіреності від 27 січня 2017 року № 118.
Також позивачі вказують, що з кінця серпня 2017 року вони позбавлені права вільного доступу до квартири, оскільки голова ОСББ «легенда-12» надав вказівки охорони не впускати до під`їзду будинку як позивачів, так і осіб, яким вони передають житло в оренду.
Посилаючись на неможливість здійснення наданих власником квартири повноважень, зокрема, щодо здачі в оренду спірної квартири, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд зобов`язати голову (керівника) ОСББ «Легенда-12» усунути їм перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня
2018 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов`язано ОСББ «Легенда-12» усунути перешкоди ОСОБА_1
у користуванні квартирою АДРЕСА_2 .
Зобов`язано ОСББ «Легенда-12» усунути перешкоди ОСОБА_2
у користуванні квартирою АДРЕСА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що заявлені позовні вимоги є доведеними та обґрунтованим. Права позивачів як представників власника квартири на розпорядження нею є порушеним, оскільки позивачі не в повному обсязі можуть виконувати надані їм власником повноваження на підставі довіреності, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки заявлені до Якубенка П. П. , який є керівником ОСББ «Легенда-12», вимоги є безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСББ «Легенда-12» просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, зобов`язавши усунути перешкоди особу, до якої позовні вимоги не пред`являлися. Крім того, застосував спосіб захисту у вигляді усунення перешкод у користуванні майном відносно осіб, які не мають ніяких прав користування майном.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність у позивачів повноважень представляти інтереси власника квартири, оскільки в тексті довіреностей була допущена помилка в назві провулку, а також не співпадає номер квартири, який зазначений цифрами та прописом.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСББ «Легенда-12» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 .
27 березня 2015 року ОСОБА_3 видав на ім`я ОСОБА_1 довіреність № 570/4-173, якою уповноважив останню бути його представником, з правом звернення та отримання усіх необхідних документів щодо питань, пов`язаних із користуванням та управлінням належним йому нерухомим майном, зокрема, квартирою АДРЕСА_2 , з правом передачі вказаного нерухомого майна у найм (оренду).
ОСОБА_3 вказаною довіреністю надав право ОСОБА_1 також здійснювати нагляд за вказаним нерухомим майном, мати до нього вільний доступ, представляти його інтереси, як власника нерухомого майна перед фізичними та юридичними особами, укладати від його імені договори оренди (найма) цього житла тощо.
Довіреність була видана з правом передачі повноважень третім особам на три роки і дійсна до 27 березня 2018 року.
У подальшому, на підставі цієї довіреності ОСОБА_1 уповноважила на здійснення представництва інтересів довірителя ( ОСОБА_3 ) свого сина - ОСОБА_2 на підставі довіреності від 27 січня 2017 року № 118.
Суди також встановили, що 11 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного відділу поліції міста Києва із заявою про самоуправство голови ОСББ «Легенда-12», в якій вказувала, що вона як законний представник власника квартири АДРЕСА_2 не має можливості гарантувати орендарям вільний доступ до вказаної квартири через затвердження рішенням загальних зборів ОСББ «Легенда-12» від 29 серпня 2017 року Правил пропуску до вказаного будинку, якими, зокрема, передбачено необхідність при вході у будинок пред`являти нотаріально посвідчену особисту заяву власника квартири (нежилого приміщення) або нотаріально посвідчену довіреність.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як на підставу своїх позовних вимог посилалися на те, що керівник ОСББ «Легенда-12» перешкоджає у доступі до квартири уповноваженої власником на користування житлом особі та особам за його вибором.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статями 319 321 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Суди встановили, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 , який має право користуватись, розпоряджатись та володіти квартирою, уповноважувати інших осіб на вчинення дій щодо неї, а також вимагати усунення перешкод та обмежень у здійсненні будь-якого з елементів права власності.
Як вбачається з матеріалів справи, власник квартири АДРЕСА_2 як довіритель видав ОСОБА_1 як повіреній доручення на підставі довіреності від 27 березня 2015 року вчиняти від його імені певні правомірні та конкретні юридичні дії відносно квартири, а ОСОБА_1 передоручила вчиняти дії щодо спірної квартири ОСОБА_2 .
Відповідно до частини третьої статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Згідно з частиною першою статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (стаття 239 ЦК України).
Статтею 398 ЦК України визначено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Право користування чужим майном, у тому числі нерухомим майном (житлом), є речовим правом, яке регулюється главою 32 ЦК України та виникає на підставі договору, закону, заповіту та рішення суду.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що прийняття ОСББ «Легенда-12» вказаних Правил пропуску до будинку є доказом наявності перешкод позивачам у користуванні квартирою, суперечать закону та основоположним правам, пов`язаним із здійсненням права власності (а також права користування у випадках, визначених законом або договором), яке гарантується державою.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що власник квартири як довіритель видав ОСОБА_1 як повіреній доручення на підставі довіреності від 27 березня 2015 року вчиняти від його імені певні правомірні та конкретні юридичні дії відносно квартири, а ОСОБА_1 передоручила вчиняти дії щодо спірної квартири ОСОБА_2 , та врахувавши, що створення позивачам перешкод вчиняти дії, які визначені у довіреностях, що видані власником майна, є порушенням прав останніх щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, суди дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, зобов`язавши усунути перешкоди особу, до якої позовні вимоги не пред`являлися, колегія суддів відхиляє, оскільки суд позовні вимоги задовольнив частково та дійшов вірного висновку, що саме ОСББ «Легенда-12», а не його керівник може відновити порушені права позивачів.
Також доводи касаційної скарги про те, що в тексті довіреностей була допущена помилка в назві провулку, а також не співпадає номер квартири, який зазначений цифрами та прописом, а відтак вказана довіреність не дає право позивачам представляти інтереси власника квартири, є безпідставними, оскільки у зазначеній довіреності було правильно зазначено адресу та номер квартири, а зазначення невірного номеру квартири прописом не дає підстав вважати її нечинною.
Доводи касаційної скарги щодо недійсності довіреності від 27 січня
2017 року не заслуговують на увагу, оскільки вказана довіреність була посвідчена віце-консулом Генерального консульства України в Сан-Франциско та зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей, вона містить всі необхідні реквізити, а, отже, є чинною та такою, що може використовуватись без обмежень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам, що були викладені заявником в апеляційній скарзі, та є такими, що зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
На думку судової колегії судові рішення, що переглядаються, є достатньо мотивованими.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Легенда-12» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня
2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня
2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк