Постанова
Іменем України
07 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 761/7357/18
провадження № 61-11898св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року в складі судді Савицького О. А. та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2019 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової І. О. про визнання кредитного договору припиненим.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 29 листопада 2007 року між ним та ПАТ «КБ «Надра» було укладено кредитний договір № 29/11/2007/840-К/1067. В подальшому ПАТ «КБ «Надра» йому була направлена вимога про повернення суму кредиту разом із нарахованими відсотками на загальну суми в 406 710,44 доларів США, з підстав невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.
ПАТ «КБ «Надра» відповідно до рішення Національного банку України від 04 червня 2015 року перебуває на стадії ліквідації й активи банку, зокрема банківський кредитний портфель, підлягає відчуженню на користь третіх осіб.
Позивач зазначав, що ним отримано від Приватного підприємства «Ланна» (далі - ПП «Ланна») повідомлення, що ПАТ «КБ «Надра» відступило йому право вимоги за кредитним договором від 29 листопада 2007 року. Тому позивач вважав, що з моменту переходу зобов`язання за кредитним договором від ПАТ «КБ «Надра» до ПП «Ланна», його зобов`язання перед банком є припиненим.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив визнати кредитний договір від 29 листопада 2007 року, який укладено між позивачем та ПАТ «КБ «Надра», припиненим.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 травня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що сам по собі факт відступлення права вимоги за зобов`язанням, при відсутності доказів повного виконання такого зобов`язання, не є підставою для його припинення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасуватирішення судів попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди протиправно відмовили у задоволенні клопотання позивача про витребування для огляду у судовому засіданні оригіналу кредитного договору від 29 листопада 2007 року, оскільки його наявність чи відсутність у ПАТ «КБ «Надра» спростовує або підтверджує факт відступлення відповідачем права вимоги за кредитним зобов`язанням ОСОБА_1 .
Судами не враховано, що позивач до звернення з позовом до суду вживав заходи з метою отримання підтвердження наявності у ПАТ «КБ «Надра» оригіналу кредитного договору, однак звернення ОСОБА_1 банк проігнорував. Тому, єдиною можливістю позивача зобов`язати ПАТ «КБ «Надра» підтвердити чи спростувати факт відступлення ним права вимоги за кредитним зобов`язанням ПП «Ланна» було витребування оригіналу кредитного договору за відповідним клопотанням, яке, на думку позивача, суд повинен був задовольнити.
На думку позивача, апеляційний суд порушив його право позивача брати участь у судовому засіданні, оскільки він 02 травня 2019 року (за 6 днів до судового засідання) направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із відрядженням. Однак, суд апеляційної інстанції на вказане клопотання уваги не звернув, його не вирішив та розглянув справу без участі позивача.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року на адресу суду від ПАТ «КБ «Надра» надійшов відзив на касаційну скаргу. У вказаному відзиві відповідач зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги ОСОБА_1 .
Вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу № 761/7357/18 з Шевченківського районного суду міста Києва.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суди встановили, що 29 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» укладено кредитний договір № 29/11/2007/840-К/1067.
У зв`язку із невиконання позивачем зобов`язань за кредитним договором від 29 листопада 2007 року, ПАТ КБ «Надра» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою від 23 червня 2015 року № 59/07-2-829 щодо повернення отриманого кредиту та нарахованих відсотків у розмірі 406 710,44 доларів США.
Листом від 11 січня 2018 року за вих. № 10-012018/ВК ПП «Ланна» повідомило ОСОБА_1 про те, що ПАТ «КБ «Надра» відступило йому право вимоги за кредитним договором від 29 листопада 2007 року.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора (частина перша статті 518 ЦК України).
Встановивши, що ПАТ КБ «Надра» відступило право вимоги за кредитним договором від 29 листопада 2007 року ПП «Ланна», а ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором щодо повернення заборгованості у розмірі 406 710,44 доларів США не виконав, суди дійшли обґрунтованого висновку, що сам по собі факт відступлення ПАТ КБ «Надра» права вимоги за кредитним зобов`язанням ПП «Ланна», за відсутності доказів повного виконання такого зобов`язання, не є підставою для його припинення.
Доводи ОСОБА_1 про те, що суди попередніх інстанцій протиправно відмовили у задоволенні клопотання про витребування оригіналу кредитного договору від 29 листопада 2007 року для його огляду у судовому засіданні є необґрунтованими.
Відповідно до частини другої, третьої статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Позивач у цій справі не оспорює дійсність кредитного договору від 29 листопада 2007 року, а відповідачем вимог щодо стягнення коштів за вказаним договором не заявлялося. Тому, встановивши підстави, з яких позивач просив визнати кредитний договір припиненим, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що необхідність дослідження оригіналу вказаного кредитного договору під час розгляду цієї справи відсутня, оскільки це не вплине результат вирішення спору.
Твердження позивача щодо ігнорування апеляційним судом клопотання про відкладення розгляду справи та розгляд справи без його участі є безпідставними. Вказане клопотання направлене позивачем на адресу суду 02 травня 2019 року, одержано судом в день судового засідання - 08 травня 2019 року, а передане секретарю судового засідання - 10 травня 2019 року, тобто після розгляду справи судом.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржені судові рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, доводи касаційної скарги є необґрунтованими. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Журавель