№ 803/1728/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

м. Київ

справа № 803/1728/16

касаційне провадження № К/9901/32241/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Волинської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 (суддя Валюх В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 (головуючий суддя - Богаченко С.І., судді - Курилець А.Р., Мікула О.І.) у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Митниці, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2016/000057/2 від 18.11.2016.

На обґрунтування зазначених позовних вимог ФОП ОСОБА_1 послався на те, що Митниці були надані документи, необхідні для митного оформлення товару, що надійшов до України на підставі зовнішньоекономічного контракту, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України. Митниця витребувала додаткові документи, проте за результатом їх розгляду відмовила у прийнятті митної декларації. У зазначеному рішенні підставами для коригування митної вартості митним органом вказано те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності і неточності. Проте, на думку ФОП ОСОБА_1 , подані ним документи є такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору. ФОП ОСОБА_1 вказує, що приймаючи оскаржуване рішення митний орган не спростував контрактну ціну товару та не навів будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного підприємцем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а також інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої ФОП ОСОБА_1 митної вартості товару.

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 02.03.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017, позов задовольнив повному обсязі: визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2016/000057/2 від 18.11.2016.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: ФОП ОСОБА_1 для оформлення товару за першим методом (за ціною контракту) надав усі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, та містили відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; висловлені Митницею окремі зауваження щодо поданих документів (зокрема, щодо відсутності інформації щодо перевезення супутнього (консолідованого) вантажу позивачем в калькуляції транспортних витрат № 10/11/16 від 10.11.2016 та довідці про транспортні витрати № 10/11/16 від 10.11.2016, розбіжностей у строках поставки) спростовуються додатково наданими Митниці та суду документами і на митну вартість товару не впливають; позивач звертався із заявами до відповідача щодо проведення письмових консультацій, проте, доказів їх проведення відповідачем суду надано не було; на вимогу Митниці Підприємство надало усі витребувані додаткові документи, у тому числі їх переклад, проте Митниця безпідставно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару та не довела неможливість визначення митної вартості товару за ціною контракту та необхідності визначення такої вартості за другорядним методом.

Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 20.06.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: надані ФОП ОСОБА_1 документи, необхідні для митного оформлення товарів, містили розбіжності та неточності, а саме: сума витрат, понесених на транспортування оцінюваного товару, становить 2,50 грн./км, що значно нижче, ніж сума витрат, понесена за аналогічні перевезення; декларантом до калькуляції транспортних витрат не було додано довідки про транспортні витрати № 10/11/16 від 10.11.2016; відповідно до контракту № 1 від 02.11.2016 та СMR № 002293 від 02.11.2016 поставка товару відбулась 02.11.2016, проте відповідно до копії митної декларації країни відправлення товару № 16DE365248858539Е9 від 04.11.2016 замитнення товару відбулось 04.11.2016; інвойс № 16-181 від 02.11.2016 поданий до митного органу без перекладу; надані на вимогу Митниці декларантом додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості не усунули виявлених митним органом розбіжностей; до митного оформлення разом з митною декларацією позивачем не було подано жодного документа, який би вказував на консолідоване перевезення вантажу на дату дослідження експертом взято ринкові ціни на аналогічні причепи, проте в мережі Інтернет наявна інформація щодо цін на ідентичні причепи. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм Митного кодексу України.

ФОП ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.02.2022 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду і визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 22.02.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (стаття 1).

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року N 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року N 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року N 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року N 2212-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Наказом Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 відповідно до статті 3 Конституції України, статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статті 60-2 КЗпП України, Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9, положення розпоряджень Київської міської державної адміністрації, прийнятих відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду установлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану з 02.03.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема, щодо здійснення повноважень суддями Верховного Суду дистанційно, а також залучення суддів і працівників апарату Верховного Суду до роботи в приміщеннях Верховного Суду виключно в разі крайньої необхідності та за умов гарантування безпечних умов роботи.

У вищезазначеній частині наказ Голови Верховного Суду скасований наказом від 29.03.2022 № 33/0/8-22, який набрав чинності 01.04.2022.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Верховного Суду з часу введення в Україні правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату Верховного Суду, зазначена постанова ухвалена колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до приміщень Верховного Суду, а саме приміщень Касаційного адміністративного суду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що 02.11.2016 між ФОП ОСОБА_1 (покупцем) та Компанією NFZ & Waren GmbH (Німеччина) (продавцем) був укладений контракт №1, відповідно до умов якого: продавець продає, а покупець купує бувший в користуванні причіп контейнеровоз платформа двохвісний SCHMITZ GOTHA AFW18, 2008, VIN НОМЕР_1 , маса нетто 2800 кг за ціною 1200,00 Євро. (пункти 1.1, 1.2 статті 1); датою поставки вважати 02.11.2016, а фактичну дату отримання товару згідно виставленого рахунку (пункт 4.1 статті 4); оплата здійснюється в Євро протягом 50 днів з ня поставки (пункт 2.2 статті 2); завантаження здійснюється самостійно покупцем (пункт 2.3 статті 2); платежі за продані по цьому контракту товари здійснюються згідно умов контракту в Євро у формі банківського грошового переказу - 100% післяплата (пункт 6.1 статті 6).

10.11.2016 для митного оформлення товару «причіп бувший у використанні маркаGOTHA, модель, 2008 року випуску, тип причіп двохвісний платформа-контейнеровіз, шасі НОМЕР_1 », декларантом (ПП «Еліт Брок») на митний пост «Луцьк» було подано митну декларацію№ 205070000/2016/043857 та комплект документів, а саме: міжнарожну автомобільну накладну № 002293 від 02.11.2016; cвідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 17.03.2008, калькуляцію транспортних витрат № 10/11/16 від 10.11.2016; висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 296 від 08.11.2016; рахунок-фактуру (інвойс) № 16-181 від 02.11.2016; зовнішньоекономічний контракт № 1 від 02.11.2016; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 02.11.2016; декларацію про походження товару № 16-181 від 02.11.2016; копію митної декларації країни відправлення № 16DE365248858539Е9 від 04.11.2016. При цьому, як вбачається із графи 43 зазначеної митної декларації № 205070000/2016/043857, вказаний товар був задекларований за першим методом, тобто за ціною контракту.

У зв`язку з виявленими розбіжностями в поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах (калькуляція транспортних витрат № 10/11/16 від 10.11.2016 надана відповідно до довідки про транспортні витрати № 10/11/16 від 10.11.2016, проте такої довідки до митного оформлення декларантом не подано; витрати до кордону України становлять 2,50 грн./км, що значно нижче, ніж сума витрат, понесена за аналогічні перевезення; відповідно до контракту № 1 від 02.11.2016 та CMR № 002293 від 02.11.2016 поставка відбулась 02.11.2016, проте відповідно до копії митної декларації країни відправлення товару № 16DE365248858539E9 від 04.11.2016 замитнення товару здійснювалось 04.11.2016; інвойс № 16-181 від 02.11.2016 поданий до митного оформлення без перекладу) посадовою особою митного органу декларанту було підготовлено та направлено електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: довідки про транспортні витрати № 10/11/16 від 10.11.2016; виписки з бухгалтерської документації країни відправлення; транспортних документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а також відомості, що містять інформацію щодо витрат (оплат) пов`язаних з транспортуванням оцінюваних товарів.

ФОП ОСОБА_1 на запит митниці надіслав лист від 11.11.2016 № 11/11/2016, відповідно до якого повідомив, що у поданій до митного оформлення калькуляції транспортних витрат було допущено математичну помилку, яку виправлено, та зазначив, що витрати по перевезенню товару склали незначну величину у зв`язку з тим, що даний вантаж доставлявся консолідовано з іншим вантажем вагою 16700 кг, а тому основні витрати покладено саме на важчий вантаж згідно ПП20400000/2016/909797, а також повідомив, що бухгалтерські документи країни відправника подані до митного оформлення товару. Крім того, надав калькуляцію витрат, довідку про транспортні витрати від 10.11.2016 № 10/11/2016, копії чеків та видаткових накладних по оплаті автострад у Німеччині, Польщі та Україні, паливно-мастильних матеріалів.

16.11.2016 о 14:03:10 посадовою особою митного органу на електрону адресу декларанта було направлено повідомлення, відповідно до якого проінформовано декларанта про право надати в 10-й термін додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. У відповідь на зазначене повідомлення, ФОП ОСОБА_1 листом № 16/11/2016-1 надав митному органу виписку з бухгалтерської документації країни відправлення від 15.11.2016 з належним чином завіреним перекладом.

16.11.2016 о 14:04:10 посадовою особою митного органу декларанту також було підготовлено та направлено електронне повідомлення, яким проінформовано про отримання митним органом усіх документів, які вимагалися від декларанта, а також запропоновано проінформувати Митницю у письмовому вигляді про бажання надати інші додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

У відповідь на зазначене повідомлення, позивач надіслав лист від 16.11.2016 № 16/11/2016-2 з проханням завершити митне оформлення товару за заявленою митною вартістю.

Крім того, на повідомлення Митниці від 17.11.2016 та 18.11.2016 щодо пропозицій декларанту надати додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість, позивачем було надіслано Митниці листи № 17/11/2016 від 17.11.2016 та № 18/11/16 від 18.11.2016, в яких зазначалося про надання ним усіх необхідних документів для митного оформлення товару, які витребовувалися, а також лист № 18/11/2016-1 від 18.11.2016, в якому позивач повідомив митний орган про те, що при завантажені консолідованого вантажу, перевізнику було надано не вірний номер ПП 204000000/20168909797, правильний номер ПП по якому консолідований вантаж перетнув кордон є № 204000000/2016/909796.

18.11.2016 ФОП ОСОБА_1 було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2016/00427. Зокрема, у картці відмови було вказано, що митний пост «Луцьк» повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: у зв`язку з прийняттям рішення щодо коригування митної вартості рішення про визначення митної вартості № 205000011/2016/000057/2 від 18.11.2016. Також, у картці відмови митний орган роз`яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 вантажної митн6ої декларації у відповідності до рішення про визначення митної вартості № 205000011/2016/000057/2 від 18.11.2016.

Також, 18.11.2016 Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару № 205000011/2016/000057/2, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару «причіп бувший у використанні маркаGOTHA, модель, 2008 року виготовлення, тип причіп двохвісний платформа-контейнеровоз, шасі НОМЕР_1 » за ціною 3488,04 Євро (замість 1200,00 Євро, що була заявлена декларантом). У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які ввозяться, у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності та неточності. Декларанту було запропоновано надати розрахунок числового значення витрат на транспортування та числового значення заявленої митної вартості (довідку про транспортні витрати № 10/11/16 від 10.11.2016; виписку з бухгалтерської документації країни відправлення; транспортні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а також відомості, що містять інформацію щодо витрат (оплат), пов`язаних з транспортуванням оцінюваних товарів). Декларантом було надано повний перелік додаткових документів, що вимагалися Митницею, проте виписка з бухгалтерської документації країни відправлення фактично підтверджує операцію продажу причепа марки SCHMITZ GOTHA моделі календарного року виготовлення 2008 і не несе інформації щодо купівлі іноземною компанією даного транспортного засобу. В експертному висновку № 296 від 08.11.2016 експертом взято ринкові ціни на аналогічні причепи, проте в мережі Інтернет наявна інформація щодо цін на ідентичні причепи. Дані, наведені у експертному висновку, прийняті до уваги Митницею виключно як джерело довідкової інформації і носять консультаційний характер, та не можуть бути використані для підтвердження митної вартості. Крім того, в калькуляції транспортних витрат № 10/11/16 від 10.11.2016 та довідці про транспортні витрати № 10/11/16 від 10.11.2016 відсутня інформація щодо перевезення супутнього (консолідованого) вантажу, а також декларантом не надано доказів щодо правильності розрахунку транспортних витрат. Митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митному органі, митні декларації № 205060001/2016/007406 від 04.07.2016, № 125130014/2016/483262 від 24.03.2016.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, якими є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 264 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що: декларант ФОП ОСОБА_1 одночасно з митною декларацією в повному обсязі надав до Митниці документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, тоді як Митниця не довела, що подані ФОП ОСОБА_1 документи, а також додатково подані підприємцем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни товару, з урахуванням того, що: в поданій до митного оформлення експортній рахунку-фактурі (інвойсі) № 16-181 від 02.11.2016 вказано ціну товару «бувшого у використанні транспортного засобу марки CHMITZ, 2008 року виготовлення, шасі НОМЕР_1 » 1200,00 Євро; випискою від 15.11.2016 з бухгалтерської документації Компанії EXPO NFZ&Waren GmbH (продавця товару) за 02.11.2016 підтверджено факт продажу ФОП ОСОБА_1 вказаного причепу за ціною 1200,00 Євро; оскільки імпортований підприємцем причіп потребував ремонту, позивачем був наданий висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 296 від 08.11.2016, у якому вказано ринкову вартість ввезеного на митну територію України причепа (24581,05 грн.) та вартість матеріального збитку в результаті наявних експлуатаційних дефектів (20064,00 грн.); щодо транспортних витрат, то судами попередніх інстанцій було встановлено, що вказаний вище товар доставлявся позивачем разом з іншим вантажем вагою 16700 кг, що підтверджується митною декларацією типу ЕЕ 204000000/2016/909796 та CMR № 001803, згідно з якими ФОП ОСОБА_1 здійснював на замовлення ТзОВ «Транспортна експлуатаційна компанія» перевезення автомобілем НОМЕР_3 - НОМЕР_4 вантажу «екскаватор колісний, марки ATLAS вагою 16700 кг», при цьому, перевезення вантажу здійснювалося позивачем на підставі договору № 01/11/16/01 про перевезення вантажів від 01.11.2016, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (перевізником) та ТОВ «Транспортна експлуатаційна компанія» (замовником), та заявки на перевезення б/н від 01.11.2016, яка є частиною договору № 01/11/16/01 про перевезення вантажів від 01.11.2016 (пункт 1.2 договору); за надані послуги з перевезення позивачем був виставлений рахунок № 74 від 08.11.2016 на суму 38752,17 грн., який був оплачений ТОВ «Транспортна експлуатаційна компанія», що підтверджується банківською випискою від 09.11.2016; листом № 1 від 02.02.2017 ТОВ «Транспортна експлуатаційна компанія» повідомила, що вартість транспортно-експедиційних послуг склала 21921,85 грн., з них: 16830,32 грн. платіжним дорученням № 52 від 09.11.2016 перераховано ФОП ОСОБА_1 згідно з рахунком № 74 від 08.11.2016, а кошти в сумі 5071,00 грн. платіжним дорученням № 63 від 14.11.2016 перераховано за експедиційні послуги ФОП ОСОБА_2 згідно з рахунком № 1320 від 10.11.2016, платіжним дорученням № 52 від 09.11.2016 оплачено також транспортування товару після кордону 21921,85 грн., загальна сума 38752,17 грн.; інформація, зазначена у митній декларації країни відправлення, відповідає інформації, зазначеній підприємцем у вантажній митній декларації, з урахуванням того, що дата 04.11.2016, вказана у митній декларації країни відправлення є не датою поставки, а датою випуску вантажу. При цьому, Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1).

Таким чином, доводи Митниці, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Волинського адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Митниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Волинського адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова І.А. Гончарова