ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 803/288/16
адміністративне провадження № К/9901/9982/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року (Суддя: Дмитрук В.В.),
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року (Судді: Бруновська Н.В., Кузьмич С.М., Шавель Р.М.),
у справі № 803/288/16
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправними та скасування рішень, -
В С Т А Н О В И В:
В березні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, Ковельська ОДПІ), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 року № 0002131702, вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 16.02.2016 року № Ф-0002141702 та рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску від 16.02.2016 року № 0002151702 (т. 1 а.с. 3-10).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено (т. 2 а.с. 232-235, 265-270).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої, керуючись висновками акта перевірки від 16.02.2016 року № 0002151702, посилався на те, що ФОП ОСОБА_1 неправомірно включено до документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, що відображені в додатку 5 до декларації за 2014 рік вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції в загальній сумі 198 539,14 грн, а саме: - вартості придбаних бананів по господарських операціях з ПП «Лібра-Трейд» за вересень, жовтень та листопад 2014 року в загальній сумі 171 975,00 грн., фактичний продаж яких на адресу контрагентів-покупців (ФОП ОСОБА_1 ) при перевірці контрагента-постачальника (ПП «Лібра-Трейд») ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві не було встановлено (довідка від 23.03.2015 року № 1642/2651-2205/35932074); -вартості придбаних бананів по господарських операціях з ТзОВ «Роялфрут Україна» за травень 2014 року в загальній сумі 21 708,33 грн.; - включення до витрат звітного періоду фактично неоплачених в звітному періоді витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані та від продажу яких в звітному періоді отримано дохід, в сумі 4 855,81 грн. Додатково скаржник посилався на відсутність доказів підтвердження транспортування товару (товарно-транспортних накладних), а згідно Книги обліку доходів і витрат, у підприємця відсутні витрати на транспортування (придбання та списання пального). В наданих для перевірки видаткових накладних в графі «від постачальника» міститься лише підпис директора та печатка ПП «Лібра-Трейд», а у графі «Отримав(ла)» - не зазначено посади та дані осіб, які фактично вчинили відвантаження та прийняття товару, також, в видаткових накладних водія ФОП ОСОБА_1 як отримувача товару не зазначено. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову (т. 3 а.с. 5-6).
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 30.12.2015 року по 21.01.2016 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 28.01.2016 року № 6/17-2381410370 з висновками про порушення позивачем вимог:
1) пункту 44.1 статті 44, пункт 179.9 статті 179 Податкового кодексу України та пункт 6 статті 128 Господарського кодексу України щодо неналежного обліку доходів і витрат;
2) підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункт «а» пункту 176.1 статті 176, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України щодо завищення витрат та заниження об`єкту оподаткування та включення до декларації про доходи, одержаних за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року даних, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2014 рік в сумі 31 069,74 грн.;
3) пункту 1 частини другої статті 6, статтю 7, частину другу статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиний внесок в сумі 60 479,61 грн. за 2014 рік у розмірі 34,7% від суми чистого доходу з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (т. 1 а.с. 14-39).
За наслідками перевірки Ковельською ОДПІ прийняті:
1) податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 року № 0002131702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 38 837,18 грн., з яких: 31 069,74 грн. - основний платіж, 7 767,44 грн. - штрафні санкції (т. 1 а.с. 11);
2) вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 16.02.2016 року № Ф-0002141702 в сумі 60 479,61 грн (т. 1 а.с. 12);
3) рішення № 0002151702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.02.2016 року в розмірі 6 047,96 грн (т. 1 а.с. 13).
Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про документальне підтвердження позивачем понесених витрат за результатами господарських операцій по придбанню товарів (бананів) у ПП «Лібра-Трейд», ТзОВ «Роялфрут Україна», ТзОВ «Фруктовий дім Імперіал ВН» первинними документами, які відповідають вимогам, передбаченим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та доводять реальність господарських операцій, не зважаючи на окремі недоліки, зафіксовані актом перевірки (т. 2 а.с. 232-235, 265-270).
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
У відповідності до підпункту «а» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Так, згідно п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 статті 177 ПК України).
Відповідно до пунктів 177.3 та 177.4 ст. 177 ПК України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (пункт 177.4 статті 177 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011).
У відповідності до п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
При цьому підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі-Закон № 996-XIV).
У відповідності до вимог статті 1 Закону № 996-XIV, первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 вказаного Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач , ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування, зареєстрований платником: ПДВ, ПДФО від підприємницької діяльності, ПДФО з найманих працівників, єдиного соціального внеску і у перевіряємий період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року здійснював підприємницьку діяльність з оптової торгівлі фруктами і овочами (т. 1 .а.с 118-120).
Досліджуючи господарські операції позивача у перевірямому контролюючим органом періоді, суди попередніх інстанцій встановили, що між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Лібра-Трейд» укладено договір поставки (бананів) від 01.08.2014 року № 16-14, на виконання вимог якого ПП «Лібра-Трейд» у вересні, жовтні, листопаді 2014 року здійснювалася поставка бананів ФОП ОСОБА_1 в загальній кількості 698 ящиків на суму 206 370,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 34 395,00 грн. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ПП «Лібра-Трейд» до матеріалів справи позивачем надані належним чином завірені копії: договору поставки від 01.08.2014 року № 16-14 та додаткової угоди до договору від 01.09.2014 року; видаткових накладних № 77 від 19.09.2014 року, № 65 від 25.09.2014 року, № 80 від 02.10.2014 року, № 93 від 07.10.2014 року, № 116 від 15.10.2014 року, № 137 від 23.10.2014 року, № 146 від 24.10.2014 року, № 180 від 01.11.2014 року, № 191 від 06.11.2014 року, № 210 від 10.11.2014 року, № 1159 від 17.11.2014 року, № 1244 від 20.11.2014 року, № 1396 від 24.11.2014 року, № 1480 від 27.11.2014 року; податкових накладних № 8 від 30.09.2014 року, № 6 від 02.10.2014 pоку, № 19 від 09.10.2014 pоку, № 30 від 15.10.2014 pоку, №60 від 23.10.2014 pоку, № 67 від 24.10.2014 року, № 1 від 01.11.2014 pоку, № 28 від 06.11.2014 pоку, № 47 від 10.11.2014 pоку, № 71 від 17.11.2014 pоку, № 82 від 20.11.2014 pоку, № 103 від 24.11.2014 pоку, № 148 від 27.11.2014 року; акти звірки взаєморозрахунків за вересень, жовтень, листопад 2014 року (т. 1 а.с. 59-91).
Також судами встановлено, що 01.04.2014 року між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Роялфрут Україна» укладено договір поставки (бананів) № 55-01/04/14, на виконання вимог якого ТзОВ «Роялфрут Україна» здійснювалася поставка бананів ФОП ОСОБА_1 в загальній кількості 90 ящиків у травні 2014 року на суму 26 050,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 4341,67 грн. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Роялфрут Україна» до матеріалів справи ФОП ОСОБА_1 долучено належним чином завірені копії: договору поставки від 01.04.2014 року № 55-01/04/14; видаткових накладних № 55/8 від 05.05.2014 року, № 85/8 від 08.05.2014 року; податкових накладних № 4 від 05.05.2014 pоку, № 62 від 08.05.2014 року (т. 1 а.с. 92-98).
Крім цього, судами встановлено, що 31.10.2013 року між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Фруктовий Дім Імперіал ВН» укладено договір поставки № 55-01/04/14, на виконання вимог якого ТзОВ «Фруктовий Дім Імперіал ВН» здійснювалася поставка бананів в загальній кількості 305 ящиків ФОП ОСОБА_1 у березні 2014 року на суму 81 840,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 13 640,00 грн. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Фруктовий Дім Імперіал ВН» до матеріалів справи позивачем надані належним чином завірені копії: договору поставки від 31.10.2013 року № 55-01/04/14 та додаткової угоди до договору від 31.12.2013 року; видаткових накладних № 33/24 від 03.03.2014 року, № 58/33 від 05.03.2014 року, № 73/83 від 07.03.2014 року, № 123/26 від 12.03.2014 року, № 143/80 від 14.03.2014 року, № 183/30 від 18.03.2014 року, № 243/22 від 24.03.2014 року, № 273/13 від 27.03.2014 року; податкових накладних № 17 від 03.03.2014 pоку, № 105 від 05.03.2014 pоку, № 201 від 07.03.2014 pоку, № 294 від 12.03.2014 pоку, № 382 від 14.03.2014 року, № 473 від 18.03.2014 pоку, № 609 від 24.03.2014 pоку, № 674 від 27.03.2014 року (т. 1 а.с. 99-108).
Додатково судами встановлено, що підприємницьку діяльність та зберігання товару, який реалізується у ході здійснення підприємницької діяльності, ФОП ОСОБА_1 здійснює у складі-магазині загальною площею 75 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Це приміщення орендується ФОП ОСОБА_1 на підставі договору № 45 про оренду приміщення від 01.10.2013 року (період оренди з 01.10.2013 року по 01.09.2014 pоку), договору № 45 про оренду приміщення від 01.09.2014 року (період оренди з 01.09.2014 року по 01.08.2015 pоку) (т. 2 а.с 191-195).
До того ж, судами встановлено, що протягом березня, травня, вересня, жовтня, листопада 2014 року ФОП ОСОБА_1 здійснив реалізацію придбаних бананів в загальній кількості 1093 ящиків наступним контрагентам: Річицьке споживче товариство (договір поставки № 03-11 від 04.01.2011 pоку); Гірниківське споживче товариство (договір № 04-11 від 04.01.2011 pоку); Заболоттівське споживче товариство (договір поставки № 06-11 від 04.01.2011 pоку); ТзОВ «Арго-Р» (договір поставки № 09-11 від 04.01.2014 pоку); Приватне підприємство Торговий дім «Салют» (договір поставки № 81/12 від 03.09.2012 pоку); Голобський дитячий будинок-інтернат (договір № 50/1 купівлі-продажу товарів, послуг від 18.02.2014 pоку); ФОП ОСОБА_2 (договір поставки № 01-14 від 12.03.2014 року), що підтверджено видатковими накладними за березень, травень, вересень, жовтень, листопад 2014 року, банківськими виписками з рахунку ФОП ОСОБА_1 за березень, травень, вересень - грудень 2014 року (т.1 а.с. 109-116, а.с. 131-252, 253-113).
За результатами оцінки наведених документів в сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вони відповідають вимогам, передбаченим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Лібра-Трейд», ТзОВ «Роялфрут Україна», ТзОВ «Фруктовий дім Імперіал ВН» за перевіряємий період, що спростовує висновки акта перевірки в частині завищення витрат, заниження об`єкту оподаткування і як наслідок, свідчать про безпідставність донарахування податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2014 рік в сумі 31 069,74 грн.
Посилання Ковельської ОДПІ на довідку від 23.03.2015 р. №1642/2651-2205/35932074 «Про результати виїзної документальної позапланової перевірки ПП «Лібра-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2014 року» як на доказ фіктивності господарських операцій ФОП ОСОБА_1 та ПП «Лібра-Трейд» суди попередніх інстанцій вірно відхилили, внаслідок індивідуальної відповідальності платника податків.
Крім цього, доводи касаційної скарги, відносно того, що відсутність товарно-транспортних накладних не підтверджує транспортування товару не знайшли свого підтвердження, враховуючи той факт, що у відповідності до укладених договорів поставки із контрагентами, перевезення товару здійснюється автотранспортом за рахунок покупця (ФОП ОСОБА_1 ) (договір із ПП ПП «Лібра-Трейд» т. 1 а.с. 59), або самовивіз товару покупцем (ФОП ОСОБА_1 ) зі складу постачальників ТОВ «Роялфрут Україна» та ТОВ «Фруктовий Дім Імперіал ВН» власними силами і за власний рахунок покупця (т. 1 а.с. 92, 99), тоді як під час перевірки позивач з приводу наведеного питання щодо транспортування товару надав пояснення, що у господарській діяльності він використовує транспортні засоби, власником яких є ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвами про реєстрацію ТЗ: - фургон-С марки MERSEDES BENZ Vario, 814 D, 2005 року випуску, державний № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 від 27.02.2013 року; - вантажний фургон MERSEDES BENZ 609 D, 1995 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 від 13.09.2006 року. В підтвердження викладеного позивач надав до суду першої інстанції копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів. Ці пояснення позивача надані контролюючому органу під час перевірки і зафіксовані останнім в акті перевірки (т. 1 а.с. 18), але відповідач не посилався на недостовірність повідомлених позивачем даних, як і не надав їм оцінки в контексті транспортування товару повідомленим позивачем способом.
До того ж як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відсутність (зокрема товарно-транспортних накладних) не є самостійною підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. До того ж, колегія суддів звертає увагу, що доводи касаційної скарги стосовно окремих недоліків у видаткових накладних, не свідчать про відсутність підтвердженого факту отримання товару позивачем, оскільки у графі «отримувача» у видаткових накладних міститься печатка із підписом ФОП ОСОБА_1 .
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що питання фінансово-господарських операцій позивача із контрагентом ПП «Лібра-Трейд» за період жовтень-листопад 2014 року було предметом документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , наслідки якої оформлені актом перевірки від 13.10.2017 року № 11342/03-20-13-7/2381410370 із висновками про завищення позивачем податкового кредиту за цей період, внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій за наведений період, у зв`язку з чим податковим повідомленням-рішенням від 17.11.2017 року № 0284521307 позивачеві збільшено суму ПДВ в розмірі 29 478,34 грн. Але, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, вказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 803/779/18 і суди відхилили доводи контролюючого органу завищення позивачем податкового кредиту за спірний період із цим контрагентом за результатами господарських операцій за договором поставки (бананів) від 01.08.2014 року № 16-14.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів контролюючого органу про завищення ФОП ОСОБА_1 витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів за 2014 рік на суму 198 539,14 грн і як наслідок, донарахування податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та застосування штрафних санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Доводи касаційної скарги повністю дублюють висновки акта перевірки в частині зафіксованих порушень і не містять посилань на порушення судом апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень норм матеріального або процесуального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243 246 250 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі № 803/288/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк