Постанова
Іменем України
05 березня 2020 року
м. Київ
справа № 803/9/19
провадження № 61-13926ав19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
з участю:
секретаря судового засідання - Шабаліної К. Г.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвали Дніпровського апеляційного суду у складі судді Єлізаренко І. А. від 11 червня та 26 вересня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 24 березня 2015 року у справі № 1637/2015 за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
12 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 24 березня 2015 року у справі № 1637/2015 за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 24 березня 2015 року стягнуто з неї на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 22 059,96 грн та витрати, пов`язані з вирішенням спору третейським судом у розмірі 250 грн. Це рішення вона виконала у повному обсязі.
Зазначала, що спірні правовідносини щодо стягнення боргу за кредитним договором регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а тому ця справа не підвідомча третейському суду відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейській суди», що є підставою для скасування оскарженого рішення третейського суду. Крім того, угоду щодо передання спору на вирішення третейського суду сторони не укладали.
З урахуванням викладеного, просила скасувати вказане рішення третейського суду та допустити поворот виконання.
Короткий зміст судових рішень апеляційного суду як суду першої інстанції та мотиви їх ухвалення
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз»
від 24 березня 2015 року у справі № 1637/2015 за позовом
ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Допущено поворот виконання рішення третейського суду та стягнуто з
ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 22 059 грн та 250 грн.
Ухвала суду мотивована тим, що справа непідвідомча третейському суду відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», оскільки спір у цій справі стосується захисту прав споживачів, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування зазначеного рішення третейського суду. Суд також дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення на підставі частини четвертої статті 444 ЦПК України, враховуючи наявність доказів про його виконання заявником.
Додатковою ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня
2019 року стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та їх доводи
Не погоджуючись із вказаними ухвалами апеляційного суду
АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду апеляційні скарги, в яких просило скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року та додаткову ухвалу цього ж суду від 26 вересня 2019 року із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржені ухвали апеляційного суду постановлені із порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що подаючи заяву про поворот виконання рішення третейського суду заявник не надала належних та допустимих доказів його виконання, що є обов`язковою умовою для задоволення такої заяви відповідно до статті 444 ЦПК України. Зокрема, заявник надала докази отримання вказаних грошових коштів виконавчою службою під час примусового виконання рішення третейського суду, проте не надала доказів перерахування коштів від виконавчої служби до банку.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У серпні 2019 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 червня
2019 року. Вказує, що нею надані належні докази щодо виконання рішення третейського суду, зокрема постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним повним виконанням рішення, довідку виконавчої служби, якою підтверджено перерахування на рахунок банку вказаних коштів та витяг із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Звертає увагу на те, що банк не заперечує отримання грошових коштів у порядку виконання скасованого рішення третейського суду, лише вказує на неналежність доказів щодо отримання цих сум.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 24 березня 2015 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 22 059,96 грн та витрати, пов`язані з вирішенням спору третейським судом у розмірі
250 грн.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2015 року (справа № 200/9412/15-ц) видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 24 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 22 059,96 грн та третейський збір у розмірі 250 грн.
Постановою державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 26 квітня 2018 року закінчено виконавче провадження у зв`язку із фактичним повним виконанням виконавчого листа № 200/9412/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь
ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 20 059,96 грн та витрат у сумі 250 грн.
Відповідно до довідки виконавчої служби від 10 червня 2019 року при примусовому виконанні зазначеного вище виконавчого листа з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» перераховано суму боргу у повному обсязі у розмірі 20 309,96 грн (а. с. 76).
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки доводів щодо необґрунтованості ухвали суду першої інстанції про скасування рішення третейського суду апеляційна скарга не містить, то відповідно до положення статті 367 ЦПК України законність ухвали в цій частині колегією суддів не перевіряється.
Відповідно до частини четвертої статті 444 ЦПК України якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням.
Поворот виконання рішення є цивільною процесуальною гарантією захисту майнових прав відповідача, яка полягає у поверненні позивачем (стягувачем) відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим рішенням.
Для настання повороту виконання рішення третейського суду необхідні: одержання позивачем майна або грошових сум у порядку виконання рішення суду; скасування рішення третейського суду.
До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем (частина шоста статті 444 ЦПК України).
Так, звертаючись до суду із заявою про поворот виконання рішення третейського суду ОСОБА_1 надала документи (постанову державного виконавця від 26 квітня 2018 року про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із повним фактичним виконання рішення; довідку виконавчої служби про перерахування на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнутих рішенням сум), які підтверджують одержання банком грошових коштів на виконання рішення третейського суду.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції банк не подавав заяву про те, що довідка державного виконавця про перерахунок грошових коштів банку і постанова про закінчення виконавчого провадження викликають сумнів у їх достовірності, їх потрібно виключити з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).
Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки суду не було надано доказів на спростування довідки державного виконавця про отримання банком грошових коштів, суд, оцінивши їх допустимість та належність, дійшов правильного висновку, що вони підтверджують факт отримання банком грошових коштів у сумі 20 309,96 грн на виконання рішення третейського суду.
Установивши, що рішення третейського суду, яке було виконано відповідачем, підлягає скасуванню, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для повороту його виконання на підставі частини четвертої статті 444 ЦПК України.
Однак апеляційний суд не звернув уваги на те, що за вказаним виконавчим документом ПАТ КБ «ПриватБанк» одержав не 22 309,96 грн, як це передбачено рішенням третейського суду, а лише 20 059,96 грн, тому у порядку повороту виконання рішення стягненню підлягає саме фактично отримана стягувачем сума коштів.
Таким чином ухвала апеляційного суду від 11 червня 2019 року в частині повороту виконання рішення підлягає зміні, шляхом зменшення стягнутої з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суми з 22 309,96 грн на 20 059,96 грн.
При цьому, оскільки заяву ОСОБА_1 в частині скасування рішення третейського суду задоволено у повному обсязі, вона понесла витрати на сплату судового збору за подання такої заяви у розмірі 384, 20 грн, то апеляційний суд, постановляючи додаткову ухвалу від 26 вересня 2019 року, дійшов правильного висновку про стягнення цих витрат із
ПАТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної додаткової ухвали від 26 вересня 2019 року.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись статтями 24 351 367 368 369 374 376 381-384 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 червня
2019 року задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року в частині вирішення питання допуску повороту виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз»
від 24 березня 2015 року змінити.
Стягнути з акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 20 059,96 грн та 250 грн.
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на додаткову ухвалу Дніпровського апеляційного суду
від 26 вересня 2019 року залишити без задоволення, а додаткову ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара