ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2024 року
м. Київ
справа № 804/12027/13-а
касаційне провадження № К/9901/56466/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (далі - Товариство) до Дніпропетровської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві (далі - ГУ ДКСУ в м. Києві), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області) про зобов`язання вчинити дії стягнення,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2013 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, ГУ ДКСУ в м. Києві, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 24.10.2013), просило: зобов`язати Митницю надати ГУ ДКСУ в м. Києві висновок про підтвердження зарахування суми помилково сплаченого Товариством акцизного податку під час митного оформлення товару «мазут паливний М-100» у розмірі 5742777,20 грн. до Державного бюджету України; стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ в м. Києві на користь Товариства суму помилково сплаченого акцизного податку під час митного оформлення товару «мазут паливний М-100» у розмірі 5742777,20 грн.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: в період з червня 2010 року по лютий 2011 року в зв`язку з відмовою Митниці в митному оформлені товару «мазут паливний М-100» без сплати акцизного податку та у зв`язку з потребою позивача в зазначеному товарі, Товариство сплатило грошове зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 5742777,20 грн за мазут, поставлений на адресу Товариства. 06.10.2011 позивач звертався до Митниці із заявою про повернення помилково сплаченого акцизного податку, у відповідь на який листом від 01.11.2011 Митниця повідомила, що для підготовки висновку проводиться перевірка правильності митного оформлення товару. Разом з цим, на повторну заяву позивача від 04.12.2012 про повернення помилково сплаченого акцизного податку в сумі 5742777,20 грн. Митницею також не було підготовлено висновок, у зв`язку з чим не повернуто кошти, а також не надано обґрунтовану відповідь щодо підстав відмови повернення акцизного податку. У зв`язку з викладеним, 22.01.2013 Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Митниці про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просило визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо неповернення на розрахунковий рахунок Товариства в строк, встановлений законодавством, суму помилково сплаченого Товариством акцизного податку під час митного оформлення імпортного товару «мазут паливний М-100»; зобов`язати Митницю повернути з Державного бюджету України суму акцизного податку, помилково сплаченого Товариством при митному оформленні товару «мазут паливний М-100» в розмірі 5742777,20 грн. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 по справі № 804/1176/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Однак, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 у справі № 804/1176/13-а визнано протиправною бездіяльність Митниці щодо неповернення помилково сплачених товариством акцизного податку під час митного оформлення імпортного товару «мазут паливний М-100», у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено, оскільки повернення коштів помилково сплачених платежів повертається саме через органи Державного казначейства України, які не є були стороною у даній справі.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.12.2013 клопотання Митниці про залишення позову без розгляду задовольнив частково: позов Товариства в частині зобов`язання Митниці надати ГУ ДКСУ в м. Києві висновок про підтвердження зарахування суми помилково сплаченого Товариством акцизного податку під час митного оформлення товару «мазут паливний М-100» у розмірі 5742777,20 грн. до Державного бюджету України залишив без розгляду.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 05.12.2013 у задоволенні позову відмовив повністю.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що звертаючись до Митниці із заявою від 06.10.2011 № 24-1-484 про повернення помилково сплаченого акцизного податку, Товариство пропустило встановлений законодавством строк для звернення з такою вимогою, з огляду на що судом було постановлено відповідну ухвалу. Крім того, Товариством не був дотриманий порядок повернення помилково/надміру сплачених коштів до Державного бюджету України, порядок взаємодії митних органів та органів державної казначейської служби, надання необхідних документів для повернення помилково або надміру сплачених коштів.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.12.2014 скасував ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2013.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду постановою від 30.01.2018 ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 залишив без змін.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 07.06.2018 скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 та ухвалив нову, якою стягнув з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ в м. Києві на користь Товариства суму помилково сплаченого акцизного податку під час митного оформлення товару «мазут паливний М-100» у розмірі 5742777,20 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що: постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 у справі № 804/1176/13-а було визнано протиправною бездіяльність Митниці щодо неповернення помилково сплачених товариством акцизного податку під час митного оформлення імпортного товару «мазут паливний М-100», в мотивувальній частині якої встановлено, що матеріалам справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що позивачем надано докази того, що він звернувся до Митниці у встановленому Порядку № 618 із заявою про повернення з Державного бюджету України митних платежів, надмірно сплачених до бюджету. Заява подана у строки, визначені пунктом 1 підпункту 111 вказаного Порядку, що не спростовано відповідачем; під час розгляду справи митний орган не надав доказів відсутності підстав для повернення коштів позивачу; повернення помилково сплаченої суми митних платежів в розмірі 5742777,20 грн повинно здійснюватися з врахуванням нового Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 643 від 18.07.2017; спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Митниця оскаржила рішення суду апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 07.08.2018 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки: резолютивна частина рішення суду апеляційної інстанції не містить вказівок щодо повернення позивачу з Державного бюджету України сплачених коштів; Митниця не приймала будь-якого рішення, яке б порушило права чи інтереси позивача. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм законодавства та викладу обставин справи.
Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін з підстав того, що: у відповідь на заяву Товариства від 06.10.2011 № 24-1-484 від Митниці надійшов лист від 01.11.2011 № 17-16-2/8927, в якому зазначалось, що для підготовки висновку про повернення коштів з Державного бюджету України проводиться перевірка правильності митного оформлення товарів, з огляду на що витребувано у Товариства оригінали аркушів « 3/8» комплектів бланків митних декларацій МД-2 і МД-3 з доповненнями; після надання Товариством відповідних документів позивачу від Митниці надійшла відповідь від 20.12.2011 № 17-16-2/10400, в якій вказано про невідповідність суми акцизного податку, вказаного Товариством у заяві від 06.10.2011 № 24-1-484, з фактично сплаченою сумою акцизного податку, а 03.07.2012 від Митниці до Товариства надійшов лист № 17-10-3/5804 про проведення звірки сплачених коштів із наданими Товариством митними деклараціями; після проведення звірки між Товариством та Митницею позивачем було направлено до Митниці лист від 23.08.2012 № 24-1-328 про повернення сплаченого акцизного податку у сумі 5742777,20 грн., проте будь-яка відповідь від Митниці на вказаний лист не надходила, як і на аналогічний лист Товариства від 04.12.2012 № 24-1-478. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що Товариством були дотримані строки подання заяви про повернення помилково/надміру сплаченого акцизного податку та підтвердження фактичної сплати такого податку до Державного бюджету України.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.01.2024 визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 24.01.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що в період з червня 2010 року по лютий 2011 року в зв`язку з відмовою Митниці в митному оформлені товару «мазут паливний М-100» без сплати акцизного податку та у зв`язку з потребою позивача в зазначеному товарі, Товариство сплатило грошове зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 5742777,20 грн за мазут, поставлений на адресу Товариства.
06.10.2011 позивач звертався до Митниці із заявою про повернення помилково сплаченого акцизного податку у розмірі 5742777,20 грн., у відповідь на який листом від 01.11.2011 Митниця повідомила, що для підготовки висновку проводиться перевірка правильності митного оформлення товару.
На повторну заяву позивача від 04.12.2012 про повернення помилково сплаченого акцизного податку в сумі 5742777,20 грн. Митницею також не було підготовлено висновок, у зв`язку з чим не повернуто кошти, а також не надано обґрунтовану відповідь щодо підстав відмови повернення акцизного податку.
22.01.2013 Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Митниці про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просило визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо неповернення на розрахунковий рахунок Товариства в строк, встановлений законодавством, суму помилково сплаченого Товариством акцизного податку під час митного оформлення імпортного товару «мазут паливний М-100»; зобов`язати Митницю повернути з Державного бюджету України суму акцизного податку, помилково сплаченого Товариством при митному оформленні товару «мазут паливний М-100» в розмірі 5742777,20 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 по справі № 804/1176/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 у справі № 804/1176/13-а визнано протиправною бездіяльність Митниці щодо неповернення помилково сплачених товариством акцизного податку під час митного оформлення імпортного товару «мазут паливний М-100», у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Зокрема, в мотивувальній частині вказаної постанови було встановлено, що відповідач у листі від 01.11.2011 № 17-16-2/8927 повідомив позивача про те, що з метою підготовки висновку про повернення коштів з Державного бюджету України у Митниці проводиться перевірка правильності митного оформлення товарів. 03.07.2012 Митниця направила позивачу лист № 17-10-3/5804, в якому повідомила, що процедура проведення коштів передбачає проведення перевірки обгрунтованості заявлених до повернення сум, для врегулювання питання запропонувала провести звірку коштів за вантажними митними деклараціями. Листом від 20.09.2012 № 17-10-3/8264 Митниця повідомила позивача, що архівні документи не містять інформації про застосування засобів технічного контролю для перевірки відповідності фізико-хімічних показників, вказаних у товаро-супровідних документах, та оскільки товар випущений у вільний обіг, відсутня можливість для його перевірки. Проте направлення вказаного листа від 20.09.2012 та отримання його позивачем, відповідач доказів не надав. Враховуючи викладене, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача про відсутність помилкової сплати акцизного податку.
Відповідно до частин першої - третьої статті 301 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 (далі - Порядок № 618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків юридичної особи, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів, зокрема: для повернення платнику податків на поточний рахунок платника податків в установі банку (підпункт «а»). Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви. За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що підставою для відмови митним органом заявнику може бути або невідповідність поданих документів вимогам Порядку № 618, або відсутність переплати.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що Митницею не підтверджено наявності таких підстав у процесі розгляду справи. Відсутність таких підстав була також підтверджена у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 у справі № 804/1176/13-а.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Митницею, не були дотримані вимоги розділу ІІІ Порядку № 618, відповідно до якого сума надмірно сплачених податків та зборів (обов`язкових платежів) повертається декларанту відповідно до вимог Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції дійшов неправомірного висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права Товариства має бути саме стягнення надміру/помилково сплаченого податку із Державного бюджету України, оскільки способом відновлення такого права позивача є вчинення відповідачами дій, визначених саме Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), тоді ж як на час вирішення справи набув чинності Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений Міністерством фінансів України від 18.07.2017 № 643, розділом ІІІ якого врегульований порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені.
Крім того, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду залишив без змін ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014, тоді як позовна вимога Товариства зобов`язати Митницю надати ГУ ДКСУ в м. Києві висновок про підтвердження зарахування суми помилково сплаченого Товариством акцизного податку під час митного оформлення товару «мазут паливний М-100» у розмірі 5742777,20 грн. до Державного бюджету України розглянута судом апеляційної інстанції не була.
З урахуванням наведеного касаційна скарга Митниці підлягає частковому задоволенню, а ухвалене у даній справі судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова І.Я.Олендер