ПОСТАНОВА
Іменем України
24 лютого 2020 року
Київ
справа №804/2711/17
адміністративне провадження №К/9901/34245/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Кречетниковою Оленою Анатоліївною, на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Тулянцевої І.В., і постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Юрко І.В., суддів Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» від 14 березня 2017 року №972 в частині накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» від 27 березня 2017 року №106 о/с в частині її звільнення;
- поновити її на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
- стягнути на її користь з відповідача всі види грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 28 березня 2017 року по день поновлення на службі.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що звільнення позивача зі служби в поліції проведено відповідачем із порушенням вимог діючого законодавства, оскільки в ході службового розслідування не було встановлено її вини у скоєнні дисциплінарного проступку, а тому оскаржувані накази підлягають скасуванню з поновленням позивача на посаді та стягненням на її користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року позов залишено без задоволення.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року - без змін.
5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач надав достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та довів правомірність і обґрунтованість оскаржуваних наказів, а тому відсутні підстави для їх скасування, поновлення позивача на службі в поліції та стягнення на її користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із постановами судів попередніх інстанцій, адвокат Кречетникова О.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права. У касаційній скарзі вказано про те, що відповідач не підтвердив належними доказами вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а також порушив порядок проведення службового розслідування. Суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки зазначеним обставинам і дійшли необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
IV. Позиція інших учасників справи
8. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Білоуса О.В., суддів Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. ухвалою від 07 березня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А., яку ухвалою від 16 серпня 2019 року прийнято до провадження.
11. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 24 лютого 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. ОСОБА_2 з серпня 2008 року проходила службу в органах внутрішніх справ, а з листопада 2015 року - в Національній поліції на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, мала спеціальне звання - старший лейтенант поліції.
13. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01 березня 2017 року №795 призначено службове розслідування, підставою його став факт затримання 01 березня 2017 року працівниками Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) окремих поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження №42017000000000143, відкритого 23 січня 2017 року за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
14. 14 березня 2017 року начальником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області затверджений висновок службового розслідування, згідно з яким відомості щодо порушення службової дисципліни старшим слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, визнано такими, що знайшли своє об`єктивне підтвердження.
15. Службовим розслідуванням установлено, що 01 березня 2017 року до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що працівниками Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України в рамках кримінального провадження №42017000000000143, відкритого 23 січня 2017 року за частиною третьою статті 368 КК України - за фактом вимагання неправомірної вигоди за заявою громадянина ОСОБА_4 , на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2017 року у службових приміщеннях ДВП та УПН проводяться слідчі дії.
16. 01 березня 2017 року проведено санкціонований обшук у службовому кабінеті №203 Дніпровського відділу поліції, закріпленому за старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3., під час якого виявлено та вилучено комп`ютерну техніку, матеріали кримінального провадження №12016040030001013 в 1 томі, пакет з биркою (кримінальне провадження №12016040030001013), особисті речі та грошові кошти, які належать майору поліції ОСОБА_5 .
17. Цього ж дня проведено обшук службового кабінету НОМЕР_1 в УПН, де знаходиться робоче місце майора поліції ОСОБА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено жорсткий диск HGST, об`ємом 500GB s/n:FR1S6VAK, та блокнот - записник.
18. Також проведено санкціонований обшук за місцем проживання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , в ході якого вилучено грошові кошти.
19. 01 березня 2017 року ОСОБА_3 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва затримано в порядку статті 208 КПК України.
20. 02 березня 2017 року слідчим відділом ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_3. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, тобто в умисному отриманні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, за вчинення дій в інтересах третіх осіб, з використанням службового становища.
21. У ході службового розслідування з матеріалів, наданих під час проведення слідчих дій, встановлено, що 19 січня 2017 року у кримінальному провадженні №12016040030001013, відкритому 24 листопада 2016 року за частиною першою статті 320 КК України, було проведено обшуки за місцем реєстрації ТОВ «Флюгер» і місцем мешкання менеджера з продажу ОСОБА_4 , під час якого старшим слідчим ОСОБА_3 , серед іншого, вилучено заборонену в обігу хімічну речовину «фенілнітропропен» масою приблизно 5 кг, грошові кошти в сумі 22000 доларів США, 3000 євро та 49500 грн.
22. У подальшому начальник відділу викриття порушень у сфері легального обігу наркотиків УПН ОСОБА_5 , який здійснював оперативне супроводження, запропонував ОСОБА_4 в обмін на вилучені кошти здійснити заміну вилученої у нього речовини «фенілнітропропен» на будь-яку іншу не заборонену в обігу, в результаті чого старшим слідчим ОСОБА_3 буде закрито кримінальне провадження №12016040030001013 за відсутністю складу кримінального правопорушення, на що ОСОБА_4 погодився.
23. У ході службового розслідування також встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 в порушення статті 100 КПК України в частині зберігання речових доказів і документів не провела додатковий огляд і фотографування вилучених грошових коштів та не передала їх до фінансової установи.
24. 03 березня 2017 року ОСОБА_3 . Печерським районним судом міста Києва було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
25. З матеріалів службового розслідування вбачається, що в ході його проведення ОСОБА_3 відмовилася від надання будь-яких пояснень, пославшись на погане самопочуття та скориставшись правом, встановленим статтею 63 Конституції України.
26. Висновком службового розслідування запропоновано накласти на старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №580-VIII), Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського.
27. У зв`язку з проведеним службовим розслідуванням і встановленими за його результатами порушеннями з боку старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , на неї наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14 березня 2017 року №972 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (пункт 1).
28. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27 березня 2017 року №106 о/с на підставі наказу від 14 березня 2017 року №972 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 - старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 28 березня 2017 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
29. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII.
31. У статті 1 Закону №580-VIII закріплено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
32. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону №580-VIII).
33. Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
34. Зміст присяги працівника поліції закріплений статтею 64 Закону №580-VIII, відповідно до частини першої якої особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».
35. Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
36. Поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (частина перша статті 18 Закону №580-VIII).
37. Пунктом 1 розділу II «Основні вимоги до поведінки поліцейського» Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706, передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
38. У частинах першій та другій статті 19 Закону №580-VIII закріплено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
39. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
40. Відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»» від 23 грудня 2015 року №901-VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
41. Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
42. У статті 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
43. Службова дисципліна відповідно до частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
44. У частинах першій та другій статті 5 Дисциплінарного статуту закріплено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
45. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
46. Порядок накладання дисциплінарних стягнень встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов`язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням. Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Особа рядового або начальницького складу органу внутрішніх справ, яка повідомила про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншим працівником міліції, не може бути звільнена із служби чи змушена до звільнення або притягнута до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з таким повідомленням. Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.
47. Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ регулюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція №230).
48. Згідно з пунктом 2.1 розділу II «Підстави для проведення службового розслідування» Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
49. У пункті 2.6 розділу II «Підстави для проведення службового розслідування» Інструкції №230 визначено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
50. У пунктах 5.1-5.4 розділу V «Строки проведення службового розслідування» Інструкції №230 закріплено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування). Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
51. Згідно з пунктом 8.1 розділу VIII «Оформлення матеріалів службового розслідування» Інструкції №230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
VІІІ. Позиція Верховного Суду
52. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-XI, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
53. Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
54. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
55. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
56. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
57. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
58. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
59. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.
60. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
61. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
62. Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування, яким у цій справі, серед іншого, встановлено, що вилучені старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3. при обшуку 19 січня 2017 року грошові кошти у національній та іноземній валюті на час проведення службового розслідування - березень 2017 року не були передані в установленому законом порядку до фінансової установи, а також позивач не провела їх додатковий огляд і фотографування.
63. Проаналізувавши норми законодавства та оцінивши встановлені в ході судового розгляду обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність факту скоєння старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 вчинку, що дискредитує звання працівника поліції та свідчить про порушення нею вимог статті 7 Дисциплінарного статуту, статті 18 Закону №580-VIII, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, що встановлено за результатами проведеного службового розслідування.
64. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 вчинено негідну поведінку проти інтересів служби, що суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру і авторитет органу поліції та її працівників в очах громадськості, що є безумовною підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту, статті 18 Закону №580-VIII, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських, що стало підставою для звільнення позивача, підпадає під визначення порушення службової дисципліни, за яке може бути накладене дисциплінарне стягнення відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту.
65. Право вибору виду дисциплінарного стягнення відповідно до приписів статей 13, 14 Дисциплінарного статуту належить відповідній особі з урахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
66. Верховний Суд уважає, що суди попередніх інстанцій належним чином обґрунтували свій висновок про правомірність застосування відповідачем до позивача крайнього заходу дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби. Стягнення було накладене в строки, визначені Дисциплінарним статутом і з урахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, попередньої поведінки особи та невизнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків.
67. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно відхилили доводи про те, що відповідачем порушено порядок проведення службового розслідування, так як у ході його проведення у позивача не було відібрано пояснень щодо факту порушень та вона не була ознайомлена з матеріалами службового розслідування, оскільки з матеріалів службового розслідування вбачається, що в ході його проведення ОСОБА_3 відмовилася від надання будь-яких пояснень, пославшись на погане самопочуття та скориставшись правом, встановленим статтею 63 Конституції України, такий факт документований за допомогою проставляння позивачем підпису на бланку пояснення. Протягом строку проведення службового розслідування позивач пояснень, заяв чи документів у будь-який спосіб до комісії з проведення службового розслідування не подавала. Також ні до суду першої, ні суду апеляційної інстанції не було надано доказів звернення ОСОБА_3 з письмовим рапортом про ознайомлення з висновком службового розслідування або з матеріалами, зібраними в процесі його проведення.
68. Водночас необхідно зауважити про те, що закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 у зв`язку із невстановленням достатніх доказів для доведення її винуватості в суді і вичерпанням можливостей їх отримання, на що посилається позивач, не спростовує наявності в її діях дисциплінарного проступку, який встановлений в ході службового розслідування і за який відповідач, у порядку Дисциплінарного статуту, має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції.
69. Відсутність кримінального провадження чи обвинувального вироку суду ніяким чином не ототожнюється з відсутністю в діях ОСОБА_3 порушення службової дисципліни. Кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними і самостійними видами відповідальності особи.
70. Виходячи із законодавчих приписів та встановлених обставин справи в їх сукупності Верховний Суд уважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
71. Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених ними обставин справи.
72. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим підстави для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
73. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
IХ. Судові витрати
74. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кречетниковою Оленою Анатоліївною, залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року в справі №804/2711/17 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко