№ 804/3281/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2020 року

Київ

справа №804/3281/15

адміністративне провадження №К/9901/28507/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 (суддя Турова О.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 (судді: Дурасова Ю.В. (головуючий), Баранник Н.П., Щербак А.А.) у справі № 804/3281/15 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000271501 від 16.02.2015, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 148 943,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 37 236,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про необґрунтоване віднесення господарських операцій Товариства з контрагентами ПАТ «Бориспільський завод», ДП «Адміністративно господарське підприємство», ПП «Автоекспрес Дніпро» та ТОВ «Енергонафта», що мали місце у жовтні 2014 року, до тих, в яких податок на додану вартість підлягає розподілу, тобто пропорційному віднесенню сум податку до податкового кредиту, базуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Позивач зазначає, що оскільки придбані у вказаних контрагентів товари (роботи, послуги) використовувались ним виключно в операціях, оподатковуваних податком на додану вартість на загальних підставах (за ставкою 20%), то ним правомірно було задекларовано відповідний податковий кредит та в подальшому правомірно віднесено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по податковій декларації за листопад 2014 року на загальну суму 148 943,00грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем безпідставно зроблений висновок про те, що суми податкового кредиту ТДВ "Новомосковське автотранспортне підприємство", сформованого по взаємовідносинам з ПАТ "Бориспільський автозавод", ДП "Адміністративно-господарське підприємство", ПП "Автоекспрес-Дніпро" та ТОВ "Енергонафта", підлягають розподілу в порядку приписів ст.199 Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2015, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №30/151/03113450 від 09.02.2015, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань правомірності нарахування ТДВ "Новомосковське автотранспортне підприємство" бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку в сумі 346638,00 грн, відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, яке сформоване за рахунок від`ємного значення податку на додану вартість, що декларувалось у жовтні 2014 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п.199.1, п.199.2, п.199.3, п.199.4 ст.199 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством завищено податковий кредит та залишок від`ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2014 року на суму 148 943,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивач здійснює транспортне перевезення пасажирів та вантажу, транспортні послуги, послуги пасажирського наземного перевезення транспорту міського та приміського сполучення, при цьому господарські операції позивача з міських перевезень населення в межах м.Новомосковська відповідно до п.197.1.8 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України звільнені від оподаткування податком на додану вартість, а операції з приміських перевезень пасажирів в межах Дніпропетровської області оподатковуються податком на додану вартість на загальних підставах (за ставкою 20%). Отже, позивач відповідно до ст.199 Податкового кодексу України має здійснювати пропорційне віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Так, позивач проводив розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподаткованими операціями (додаток 7 до податкової декларації з ПДВ). На 2014 рік частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях складає 65,84%. Проте, в жовтні 2014 року ТДВ «Новомосковське автотранспортне підприємство» не здійснило розподіл сум податкового кредиту відповідно до п.199.1, п.199.2, п.199.3, п.199.4 ст.199 Податкового кодексу України по оборотним активам (автобусам БАЗ), придбаним у ПРАТ «Бориспільський автозавод» та послугами, наданим підприємствами ДП «Адміністративно-господарське підприємство», ПП «Автоекспрес-Дніпро» та ТОВ «Енергонафта», що і призвело до завищення від`ємного значення ПДВ.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що ТДВ «Новомосковське автотранспортне підприємство» здійснює транспортне перевезення пасажирів та вантажу, надає транспортні послуги, послуги пасажирського наземного перевезення транспорту міського (в межах м. Новомосковська) та приміського сполучення.

Господарські операції позивача з надання послуг з міських перевезень населення в межах м. Новомосковська відповідно до пп.197.1.8 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України звільнені від оподаткування податком на додану вартість, а операції з приміських перевезень пасажирів в межах Дніпропетровської області оподатковуються податком на додану вартість на загальних підставах (за ставкою 20%).

Судами встановлено, що між ТДВ «Новомосковське автотранспортне підприємство» та ПАТ «Бориспільський завод» було укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів №46-Б-1-Д/14 від 22.08.2014, згідно якого позивач придбав у ПАТ «Бориспільський автозавод» автобуси БАЗ-А08110 (клас І) у кількості 15 штук на суму 6 148 800,00 грн (в т.ч. податок на додану вартість - 1 024 800,00 грн).

Факт придбання вказаних автобусів підтверджено відповідними первинними документами, копії яких долучені до матеріалів справи, а саме: договором №46-Б-1-Д/14 від 22.08.2014 та специфікацією до нього, накладними та податковими накладними від 04.09.2014, наказами про облік транспортних засобів, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, а також листом-підтвердженням ПАТ «Бориспільський завод» від 04.08.2014 №612 (т.1 а.с.83-104).

Означені автобуси введені в експлуатацію 15.09.2014.

Судами також встановлено, що автобуси БАЗ у кількості 15 штук, використовуються позивачем лише при здійсненні приміських перевезень, що підтверджується, зокрема наказом генерального директора ТДВ «Новомосковське автотранспортне підприємство» від 12.09.2014 №40 про направлення цих автотранспортних засобів для обслуговування приміських автобусних маршрутів загального користування, які не виходять за межі Дніпропетровської області (т.1 а.с.92), відомостями фактичного виконання маршруту, з яких вбачається, що приміські перевезення здійснені саме автобусами БАЗ (т.1 а.с.199-208), Паспортами автобусних маршрутів регулярних перевезень приміських, з яких вбачається, що перевезення пасажирів здійснюється автобусами категорії М2, М3, клас І, ІІ, ІІІ (автобуси пасажиромісткістю понад 22 пасажири, крім водія), та категорії М2, М3, клас А, В (автобуси пасажиромісткістю понад 22 пасажири, крім водія) (т.2 а.с.88-197).

Також між ТДВ "Новомосковське автотранспортне підприємство" та ПП "Автоекспрес-Дніпро" укладено договір на надання послуг з ремонту та технічного обслуговування автомобілів №27 від 01.10.2014, згідно умов якого ПП "Автоекспрес-Дніпро", як виконавець, надав позивачу, як замовнику, послуги з ремонту та обслуговування саме автобусів БАЗ-А08110, що підтверджується видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с.126-171, т.2 а.с.47-61).

Позивачем у ТОВ "Енергонафта" придбавало дизельне пальне, що підтверджується договором купівлі-продажу нафтопродуктів №11/03-Т від 11.03.2011, рахунком-фактурою від 06.10.2014 №ЭН-0000466, видатковою накладною (талони) №РНт-000326 від 06.10.2014 та податковою накладною №21 від 06.10.2014 на суму придбаного товару 113050,00 грн (в тому числі податок на додану вартість 18 841,67 грн. При цьому, дизельне пальне, придбане у ТОВ Енергонафта", використовувалося позивачем для заправки транспортних засобів, які здійснюють приміські перевезення (автобусів БАЗ). Автобуси, що використовуються в міських перевезенням, а саме - автобуси ЛАЗ працюють на газу (позивачем для цього придбаваються балони з метаном).

Між позивачем та ДП "Адміністративно-господарське підприємство" було укладено договір №11-14 від 30.04.2014, згідно якого ДП "Адміністративно-господарське підприємство" надавало позивачу послуги щодо доступу до Програмного забезпечення - системи моніторингу транспорту та системи контролю якості пасажирських перевезень, яка працює як надбудова до системи моніторингу транспорту, та можливість його використання шляхом отримання відомостей щодо транспортного засобу, який підключений до Програмного забезпечення. Відповідно до додатків №1 та №2, а також додаткової угоди до цього договору, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), ДП "Адміністративно-господарське підприємство" здійснювало надання позивачу в жовтні - листопаді 2014 року послуг GPS моніторингу транспортних засобів, які здійснюють приміські перевезення за вказаними у додатку №1 до договору №11-14 від 30.04.2014 маршрутами. Вказані послуги стосувалися саме автобусів, які використовуються позивачем в приміських перевезеннях.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, зазначає про неврахування судами доводів контролюючого органу щодо нездійснення позивачем в жовтні 2014 року позивач розподілу сум податкового кредиту по оборотним активам (автобусам БАЗ), придбаних у ПАТ «Бориспільський автозавод».

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.3. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.4. Пункт 199.1 статті 199.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

10.5. Пункт 199.2 статті 199.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

10.6. Пункт 200.1 статті 200.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

10.7. Пункт 200.2 статті 200.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

10.8. Пункт 200.3 статті 200.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

10.9. Пункт 200.4 статті 200.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

12. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

13. У разі якщо придбані товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково не використовуються, то до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

14. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платник податків допустив порушення норм податкового законодавства, зокрема і щодо недотримання вимог пропорційності віднесення сум податку до податкового кредиту, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70-72 86 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, зокрема не дотримання вимог пропорційності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, що передбачені ст. 199 Податкового кодексу України.

Так, судами досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій.

Факт реальності господарських операцій та їх належне документальне оформлення контролюючим органом під сумнів не ставиться.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не мав обов`язку здійснювати пропорційне віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в порядку приписів ст.199 Податкового кодексу України по господарським операціям з придбання автобусів БАЗ у контрагента ПАТ "Бориспільський завод", оскільки придбані автобуси використовуються позивачем лише при здійсненні приміських перевезень, тобто в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, а отже податковий кредит в такому випадку розподілу не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що придбані позивачем автобуси використовувались ним в операціях, які звільнені від оподаткування, як стверджує контролюючий орган, а саме при перевезеннях на міських маршрутах м.Новомосковська.

Посилання контролюючого органу на те, що автобуси БАЗ-А08110, придбані у ПАТ "Бориспільський автозавод", приїжджаючи після здійснення приміського перевезення, або виїжджаючи на такий маршрут, все одно проїздять по місту Новомосковську, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили, оскільки такі доводи є виключно припущеннями контролюючого органу та які не підтверджені належними доказами.

17. З огляду на вказане, а також враховуючи, що придбані позивачем товари (роботи, послуги) у контрагентів ДП «Адміністративно-господарське підприємство», ПП «Автоекспрес-Дніпро» та ТОВ «Енергонафта» безпосередньо пов`язані з придбаними у ПАТ "Бориспільський автозавод" автобусами БАЗ, які позивачем використовуються виключно в межах операцій, що оподатковуються ПДВ на загальних підставах, колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про відсутність у Товариства обов`язку пропорційного віднесення сум ПДВ за такими операціями до податкового кредиту.

Таким чином, позивач правомірно сформував податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями (ремонт, технічне обслуговування, придбання палива, послуги з моніторингу транспорту та системи контролю якості) з контрагентами ДП «Адміністративно-господарське підприємство», ПП «Автоекспрес-Дніпро» та ТОВ «Енергонафта».

18. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з контрагентом ТОВ «НПО-5» за якими Товариством було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно сформував податковий кредит з ПДВ. Натомість доводи контролюючого органу про допущені Товариством порушення норм податкового законодавства не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 слід залишити без задоволення.

21. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 у справі № 804/3281/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду