ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа №804/3329/15
касаційне провадження №К/9901/27754/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 (головуючий суддя - Білак С.В., судді - Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Алмет» (далі - Товариство) до Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2015 року Товариство звернулось до суду з адміністративним позовом до Інспекції, у якому просило: визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції від 03.02.2015 № 37 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства»; визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 04.02.2015 № 103/9/04-03-22-03/31197615; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.02.2015 № 0000342205 та № 0000332205.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на те, що: положеннями частини другої пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.18, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, тоді як правовідносини Товариства з контрагентами, визначеними у акті перевірки від 04.02.2015 № 103/9/04-03-22-03/31197615, вже були предметом попередніх планових перевірок, які проводились Інспекцією та їх висновки викладені в актах від 26.09.2011 № 55/5127/23-206/31197615, від 17.09.2014 № 3804/31/04-03-22-01-08/31197615; Інспекцією був порушений порядок повідомлення платника податків про проведення позапланової невиїзної перевірки, який визначений статтями 77 та 79 Податкового кодексу України, оскільки наказ про призначення такої перевірки Товариству не був вручений до початку перевірки, а був надісланий Товариству разом із повідомленням про перевірку лише 04.02.2015 о 15:34 год, а вручений - 17.02.2015, що підтверджується витягом із сайту УДППЗ «Укрпошта»; оскільки перевірка Товариства була проведена незаконно, то й акт перевірки, складений за її наслідками, не може нести жодної доказової сили; реальність господарських операцій Товариства з контрагентами, визначеними у акті перевірки, підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 08.06.2015 у задоволенні позову відмовив повністю.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що: оскаржуваний наказ про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства був прийнятий Інспекцією на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; судом не встановлено факту порушень з боку Інспекції порядку проведення невиїзної позапланової документальної перевірки; надані Товариством документи у якості первинних, які начебто підтверджують господарські взаємовідносини Товариства із ТОВ «Єва-Дніпро», ДП «ЦАС» ТОВ «Єва-Дніпро», ТОВ «РИВС», ТОВ «Матадор», ПП Полюс», ПП «Вісмут», за відсутності підтвердження належними та достовірними доказами самого факту поставки за договорами із зазначеними контрагентами, мають характер лише формально складених, але не достовірних документів, що виключає наявність правових підстав для включення відповідних сум до складу податкового кредиту та не можуть вважатися належними доказами реального здійснення господарських операцій.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 21.10.2015 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив: визнав протиправним та скасував наказ Інспекції від 03.02.2015 № 37 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства»; визнав протиправними дії Інспекції щодо проведення щодо проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 04.02.2015 № 103/9/04-03-22-03/31197615; визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 11.02.2015 № 0000342205 та № 0000332205.
Рішення суду апеляційної інстанції вмотивоване тим, що: Інспекція прийняла оспорюваний наказ про призначення перевірки в порушення вимог абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки правовідносини Товариства з контрагентами, визначеними у акті перевірки від 04.02.2015 № 103/9/04-03-22-03/31197615, вже були предметом попередніх планових перевірок, які проводились Інспекцією та їх висновки викладені в актах від 26.09.2011 № 55/5127/23-206/31197615, від 17.09.2014 № 3804/31/04-03-22-01-08/31197615; наказ про проведення перевірки та повідомлення про перевірку були отримані представником Товариства лише 17.02.2015, тобто після проведення перевірки; невиконання Інспекцією вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої; реальність господарських операцій між Товариством та ТОВ «Єва-Дніпро», ДП «ЦАС» ТОВ «Єва-Дніпро», ТОВ «РИВС», ТОВ «Матадор», ПП Полюс», ПП «Вісмут» підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту і складені належним чином зареєстрованими юридичними особами і платниками податку на додану вартість.
Інспекція оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 26.12.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення суду апеляційної інстанцій ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що: Товариство було проінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки наказ від 03.02.2015 та повідомлення від 04.02.2015 були надіслані Товариству 04.02.2015 засобами поштового зв`язку та отримані його представником 17.02.2015; за інформацією, наявною у Інспекції та використаною нею під час проведення перевірки, дані, зазначені Товариством у первинних бухгалтерських та інших документах, наданих на підтвердження реального здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.02.2021 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 09.02.2021.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи скаржника та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, наступних підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2, 79.3 статті 79 Податкового кодексу України та на підставі постанови старшого слідчого з ОВС ВКР ФР ГУ Міндоходів у Житомирській області від 14.11.2014 про призначення позапланової документальної перевірки Товариства в рамках кримінального провадження № 32013060000000078 Інспекція прийняла наказ від 03.02.2015 № 37 про проведення 04.02.2015 документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Єва-Дніпро» за лютий 2011 року, ДП «ЦАС» ТОВ «Єва-Дніпро» за лютий 2011 року, ТОВ «РИВС» за грудень 2011 року, січень, травень, вересень 2012 року, ТОВ «Матадор» за квітень, червень, серпень-вересень 2012 року, ПП «Полюс» за грудень 2011 року, березень, квітень 2012 року, ПП «Вісмут» за жовтень-грудень 2012 року.
Наказ на перевірку від 03.02.2015 № 37 та повідомлення про проведення перевірки від 04.02.2014 № 1538/04-03-22-03 був надісланий Товариству рекомендованим поштовим відправленням № 5193104768262 04.02.2015 о 15;34 год та був вручений уповноваженому представнику Товариства 17.02.2015 о 09:18, що підтверджується витягом із сайту УДППЗ «Укрпошта».
Матеріалами справи підтверджується, що факт невручення (надіслання) Товариству копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки до початку зазначеної перевірки Інспекцією не оспорювався.
Разом з цим, на підставі наказу № 37 від 03.02.2015 Інспекція провела документальну невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Єва-Дніпро» за лютий 2011 року, ДП «ЦАС» ТОВ «Єва-Дніпро» за лютий 2011 року, ТОВ «РИВС» за грудень 2011 року, січень, травень, вересень 2012 року, ТОВ «Матадор» за квітень, червень, серпень-вересень 2012 року, ПП «Полюс» за грудень 2011 року, березень, квітень 2012 року, ПП «Вісмут» за жовтень-грудень 2012 року, результати якої оформлені актом від 04.02.2015 № 103/9/04-03-22-03/31197615, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариству за період, що перевірявся, донараховано податок на прибуток на загальну суму 13118006,00 грн.; підпунктів 14.1.36, 14.1.5+, 14.1191, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариству донараховано податок на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 12047449,00 грн.
На підставі висновків акті перевірки 11.02.2015 Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000342205, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 11795605,00 грн. - за основним платежем, 5897803,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 000332205, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 12047449,00 грн. - за основним платежем, 6023725,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Глава 8 розділу ІІ Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, згідно з підпунктом 78.1.11 якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
При цьому, абзацом 2 пункту 78.2 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що правовідносини Товариства з контрагентами, визначеними у акті перевірки від 04.02.2015 № 103/9/04-03-22-03/31197615, вже були предметом попередніх планових перевірок, які проводились Інспекцією та їх висновки викладені в актах від 26.09.2011 № 55/5127/23-206/31197615, від 17.09.2014 № 3804/31/04-03-22-01-08/31197615, копії яких наявні у матеріалах справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наказ від 03.02.2015 № 37 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства» Інспекція прийняла в порушення вимог абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Положеннями пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Таким чином, законодавством встановлений обов`язок контролюючого органу повідомити платника податків про дату початку та місце проведення перевірки, а платнику, в свою чергу, гарантується право оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою. Невиконання вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Така позиція узгоджується також з висновками, викладеними Верховним Судом України в постанові від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та від 09.02.2016 (справа № 21-5864а15).
За встановлених у справі, що розглядається, обставин щодо неправомірності проведеної перевірки Товариства, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, у зв`язку з чим Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду вказує про відсутність необхідності переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Таким чином, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухваленого у даній справі рішення суду апеляційної інстанції відсутні.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва 28.02.2017 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова