ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2021 року
м. Київ
справа №804/4719/18
адміністративне провадження №К/9901/8029/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року (судді: Ясенова Т.І. (головуючий), Суховаров А.В., Головко О.В.) у справі № 804/4719/18.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» (далі - позивач, ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо ненадання ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв за листом № 1306-1 від 13.06.2018, зобов`язання ГУ ДФС у Дніпропетровській області видати ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв за листом № 1306-1 від 13.06.2018.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив йому у видачі марок акцизного податку листом від 15.06.2018 № 34787/10/04-36-40-02-25, посилаючись на те, що отримання позивачем марок акцизного податку за типом АВ ЛГП здійснюється з метою маркування алкогольних напоїв за кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 2208308200 (віскі). Позивач також вважає, що відповідач помилково зазначає, про те, що віскі згідно із ДСТУ 3297-95 «Виробництво лікеро-горілчаних напоїв». Терміни та визначення», віскі - це настоянка міцністю від 40% до 45%, з характерним ароматом, виготовлена з витриманого в обвуглених всередині дубових бочках спирту сирцю із зерна, жита кукурудзи, ячменю, в той час як віскі позивача виробляється за авторською ТУ У 11.0-36710304-005:2017 «ВІСКІ». Сировиною для виробництва віскі є зерновий дистилят. Позивач зазначає, що відповідач обґрунтовує відмову у видачі марок акцизного податку тим, що згідно із пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України, суми акцизного податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку; відповідно до п. 226.12 ст. 226 Податкового кодексу України, а також п. 10 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, визначено, що продаж марок акцизного податку вітчизняним виробникам алкогольних напоїв і тютюнових виробів провадиться на підставі довідок про сплату суми податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію (для алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований) та інших документів. Однак, позивач зазначає, що відповідачем не враховано того, що зерновий дистилят не відноситься до спирту етилового неденатурованого в розумінні пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України та п. 10 вказаного Положення № 1251, а тому видача марок акцизного збору має відбуватися без долучення до заявки-розрахунку довідки про сплату суми акцизного податку, а податок має сплачуватися за правилами п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо ненадання ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв за листом № 1306-1 від 13.06.2018. Зобов`язано ГУ ДФС у Дніпропетровській області видати ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв за листом № 1306-1 від 13.06.2018. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що контролюючим органом не було доведено та надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості відмови ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» у видачі марок акцизного податку відповідного типу.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» у повному обсязі.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що оскільки при виробництві віскі позивачем використовується зерновий дистилят, який законодавчо віднесено до сприту етилового, порядок та строки сплати податку в даному випадку врегульовані підпунктом 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 804/4719/18.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.06.2018 ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» звернулось до ГУ ДФС у Дніпропетровській області із заявою вих. № 1306-1 про видачу марок акцизного податку типу «АВ ЛГП» у кількості 10 000 штук без платіжного документу, при цьому зазначено, що податок буде сплачений за правилами передбаченими пп. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України. До заяви було додано: заявка розрахунок на придбання марок, платіжний документ, звіт про використання марок акцизного податку, розрахунок потужності виробництва.
Листом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 15.06.2018 № 34 747/10/04-36-40-02-25 заявку розрахунок надану листом від 13.06.2018 № 1306-1 було залишено без розгляду до надання довідки про сплату суми акцизного податку, яка розраховується за ставками на готову продукцію. В обґрунтування відмови у наданні марок акцизного податку, у листі відповідачем зазначено, що згідно із положеннями пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України, суми акцизного податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку. Відповідно до ДСТУ 3297-95 «Виробництво лікеро-горілчаних напоїв». Терміни та визначення», віскі - це настоянка міцністю від 40% до 45%, з характерним ароматом, виготовлена з витриманого в обвуглених всередині дубових бочках спирту сирцю із зерна, жита, кукурудзи, ячменю. Таким чином, сировиною для виробництва віскі є зерновий дистилят. Згідно ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів», зерновий дистилят-спирт харчовий питний етиловий дистильований - отриманий шляхом дистиляції, міцністю до 70% об., що використовується для виробництва алкогольних напоїв та спиртовмісних харчових напоїв і виробляється із зернової сировини/зернових культур. Проте, позивачем в порушення вимог п. 226.12 ст. 226 Податкового кодексу України та п. 10 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 не надано довідки про сплату суми акцизного податку яка розраховується за ставками на готову продукцію.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено відповідачем та вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів», п. 10 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, а також того, що контролюючий орган відмовляючи позивачу у видачі марок акцизного податку не взяв до уваги технологію виробництва застосованого спирту, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
9. Відповідачем відзиву (заперечення) на касаційну скаргу надіслано не було.
10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункт 14.1.237 пункту 14.1 статті 14.
Спирт етиловий - всі види спирту етилового, біоетанол, які зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.
11.2. Підпункт 212.1.1 пункту 212.1 статті 212.
Платниками податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
11.3. Пункт 215.1 статті 215.
До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
11.4. Підпункти 222.1.1, 222.1.2 пункту 222.1 статті 222.
222.1.1. Суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.
222.1.2. Суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.
Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов`язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм цього Кодексу, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п`ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.
У разі невиконання умов, визначених абзацом другим цього підпункту, марки за наступними заявками-розрахунками виробників тютюнових виробів не видаються до дня, в якому здійснено в повному обсязі сплату акцизного податку та штрафних санкцій, розрахованих відповідно до пункту 126.2 статті 126 цього Кодексу.
11.5. Пункти 226.1, 226.3, 226.12 статті 226.
У разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Продаж марок акцизного податку вітчизняним виробникам алкогольних напоїв і тютюнових виробів провадиться на підставі: довідок про сплату суми податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію (для алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований); заявки-розрахунку кількості марок акцизного податку (далі - заявка-розрахунок); звіту про використання марок, придбаних у попередньому місяці, за затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, формою у двох примірниках, один з яких залишається у продавця марок, другий (з відміткою продавця) - у виробника; платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.
Форми довідок та заявки-розрахунку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
12. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР:
12.1. Стаття 1.
Спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями;
спирт етиловий питний - спирт етиловий ректифікований, розбавлений водою за спеціальною технологією до визначеного стандартом вмісту алкоголю;
спирт етиловий ректифікований неденатурований - спирт етиловий з вмістом спирту більше ніж 80 об.%, отриманий шляхом фракційної перегонки етилового спирту-сирцю або брагоректифікацією дозрілої бражки;
зерновий дистилят - спирт харчовий питний етиловий дистильований, отриманий шляхом дистиляції, міцністю до 70% об., що використовується для виробництва алкогольних напоїв та спиртовмісних харчових напоїв і виробляється із зернової сировини/зернових культур.
13. Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251:
13.1. Пункт 10.
Продаж марок здійснюється на підставі поданих покупцем марок за місцем його реєстрації як платника акцизного податку в електронній формі: довідки про сплату суми податку, яка розрахована за ставками для готової продукції (для вітчизняних виробників алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований); заявки-розрахунку кількості марок; копії платіжного документа про перерахування суми акцизного податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення - для імпортерів.
Видача марок акцизного податку виробникам тютюнових виробів здійснюється з урахуванням вимог підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України.
Форми довідки та заявки-розрахунку, передбачених цим пунктом, затверджуються Мінфіном.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
15. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові, запереченнях на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
16. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган залишаючи без розгляду листом від 15.06.2018 № 34 747/10/04-36-40-02-25 заявку розрахунок позивача від 13.06.2018 № 1306-1 (лист) про видачу марок акцизного податку типу «АВ ЛГП» у кількості 10 000 штук без платіжного документу, діяв у межах та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів зазначає, що у справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що контролюючим органом було відмовлено позивачу (залишено без розгляду заяву позивача) про видачу марок акцизного податку типу «АВ ЛГП» у кількості 10 000 штук без платіжного документу (сплата податку за правилами передбаченими пп. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України), оскільки при виробництві відповідного алкогольного напою позивачем використовується зерновий дистилят, який згідно положень статті першої Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів» є спиртом етиловим, а тому сплата податку з підакцизного товару має відбуватися за правилами пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). З вказаними висновками контролюючого органу обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що згідно з Технічними умовами виготовлення віскі ТУ У 11.0-36710304-005:2017 ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро», ці технічні умови поширюються на віскі, виготовлені купажуванням (змішуванням), з використанням: витриманого в обвуглених всередині дубових бочках зернового дистиляту вітчизняного чи імпортного виробництва, води питної підготовленої, колеру цукрового. Пунктом 3.4 встановлено вимоги до сировини та матеріалів, згідно з яким для приготування віскі застосовують: дистилят зерновий 70% витриманий згідно з ТУ У 11.0-36710304-002 або згідно з іншими чинними НД або імпортованого виробництва, дозволений до застосування у встановленому порядку; воду питну згідно з ДСанПіН 2.2.4-171 з жорсткістю не більше ніж 0,36 моль/м3 для природної непом`якшеної води; цукор білий згідно з ДСТУ 4623/ГОСТ 31361.
Згідно з Технічними умовами Дистилятору зернового ТУ У 20.1-36710304-002:2017 у таблиці 2 визначено фізико-хімічні показники, до яких зокрема відноситься об`ємна частка етилового спирту 50-70%. Відповідно до Змін № 1 ТУ У 20.1-36710304-002:2017 Дистилятор зерновий. Технічні умови, що набрали чинності 19.02.2018 року: Розділ 1, перший абзац викладено в новій редакції: «Ці технічні умови поширюються на дистилят зерновий, отриманий шляхом дистиляції збродженого зернового сусла із зернових культур (ячменю та/або жита, та/або пшениці, та/або кукурудзи, та/або глюкозно-фруктозного сиропу-42), витриманий в обвуглених всередині дубових бочках строком від 3-х місяців до 5-ти років, який призначений для промислового використання при виробництві віскі»; Розділ 2, виключити нормативні документи: «ДСТУ 4112.30:2003 Вина і виноматеріали. Визначення заліза. Контрольний метод»; Розділ 3, з таблиці 2 виключити показники 6, 7. Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено (що не заперечується та не спростовано позивачем), що при виробництві віскі використовується дистилятор зерновий, який відповідно до вказаних положень чинного законодавства належить до етилового спирту.
Крім того, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що коньяки та віскі відносяться до різних категорій алкогольних напоїв (виноробна продукція та лікеро-горілчана продукція відповідно), а тому маркування таких алкогольних напоїв здійснюється різними видами марок акцизного податку, зокрема, маркування коньяків здійснюється марками для виноробної продукції (позначка на марці «АВ ВП» - алкоголь вітчизняний, виноробна продукція), тоді як маркування віскі здійснюється марками для лікеро-горілчаної продукції (позначка на марці «АВ ЛГП» - алкоголь вітчизняний лікеро-горілчана продукція).
Колегія суддів зазначає, що згідно положень підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку
Враховуючи вказані положення чинного законодавства, а також встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції з урахуванням того, що позивач при виробництві віскі використовує зерновий дистилят, який законодавчо віднесено до сприту етилового, дійшов правильного висновку, що порядок і строки сплати податку з підакцизних товарів у спірних правовідносинах мають здійснюватись за правилами встановленими підпунктом 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
17. Судом апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові та у запереченнях на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Крім того, колегія судів зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року слід залишити без задоволення.
19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 804/4719/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова