№ 804/4767/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа №804/4767/18

адміністративне провадження № К/9901/7874/19, К/9901/7668/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Снігура Анатолія Степановича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтотранс 2011» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтотранс 2011» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року (колегія суддів: Сафронова С.В., Мельник В.В., Чепурнов Д.В.) у справі № 804/4767/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтотранс 2011» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанов про накладення штрафу,

УСТАНОВИВ:

В червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтотранс 2011» звернулось до суду із позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у якому просив, з урахуванням заяви про уточнення вимог:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами № ДН604/251/АВ/МГ/ІП-ФС/335 від 11.06.2018, відповідно до якої за порушення законодавства про працю на Товариство з обмеженою відповідальність «Дніпроавтотранс 2011» накладено штраф у розмірі 632910 (шістсот тридцять дві тисячі дев`ятсот десять) гривень;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами № ДН604/251/АВ/МГ/ІП-ФС/336 від 11.06.2018, відповідно до якої за порушення законодавства про працю на Товариство з обмеженою відповідальність «Дніпроавтотранс 2011» накладено штраф у розмірі 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) гривні.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 позов задоволено повністю.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволені позову.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, позивач та його представник подали касаційну скаргу, в якій просять її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що інспекційне відвідування проведене на підставі повідомлення слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, що не є належною підставою, передбаченою Порядком № 295. Вказує, що висновки про допущені порушення відповідачем зроблені на підставі документів, які вилучені у підприємства в межах кримінального провадження, а не отриманих безпосередньо від позивача. Посилається на ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V, згідно якої, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються та вказує, що порушення, встановлені під час інспекційного відвідування виправлені, індексація працівникам нарахована і виплачена.

Ухвалами Верховного Суду від 26.03.2019 відкрито касаційні провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, а постанову суду апеляційної залишити без змін.

У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 19.04.2018 за вхід. № 5211 Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області отримано лист слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області І.М. Насько від 19.04.2018 № 45.1/СВ2075 щодо порушень законодавства про працю, встановлених в рамках кримінального провадження № 12018040630000547, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175 Кримінального кодексу України (невиплата заробітної плати).

Внаслідок отриманної від слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області інформації, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області видано наказ від 11.05.2018 № 375-1 про призначення інспекційного відвідування та оформлено направлення на його проведення від 14.05.2018 № 123, на підставі яких у період з 14.05.2018 по 15.05.2018 головним державним інспектором Мельничук С.В., за участі провідного державного інспектора Лазарева І. М. було здійснено інспекційне відвідування ТОВ «Дніпроавтотранс 2011» з питань оформлення трудових відносин, повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати.

За результатами інспекційного відвідування перевіряючими складено акт інспекційного відвідування ТОВ «Дніпроавтотранс2011» від 15.05.2018 № ДН604/251/АВ, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог ч.5 ст.95, ч.4 ст.96, ч.2 ст.97 ч.1 ст.142 КЗпП України, ч.3 ст.6, ч.1 ст.15, ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» № 108 від 03.07.1995 (далі - Закон № 108) і Закону України «Про відпуски» № 504 від 15.11.1996 (далі - Закон № 504), п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 (далі - Порядок № 100), та п.4 і п.10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078), які були допущені позивачем внаслідок не здійснення у встановленому законодавством порядку індексації заробітної плати 17 працівникам ТОВ «Дніпроавтотранс2011» за червень 2017 року, а також внаслідок обчислення двом працівникам середньої заробітної плати за час щорічної відпустки з порушенням пункту 10 Порядку № 100.

На підставі вказаного акту Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області винесено Припис № ДН604/251/АВ/П від 15.05.2018, яким зобов`язано усунути перелічені порушення до 21.05.2018.

11.06.2018 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від № ДН604/251/АВ/МГ/ІП-ФС/335, якою за порушення позивачем положень ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону № 108 і п.10-2 Порядку № 1078, допущені внаслідок не здійснення індексації заробітної працівникам за червень 2015 року, на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України було накладено штраф у розмірі 632910,00 грн. та постанову про накладення штрафу від 11.06.2018 № ДН604/251/АВ/МГ/ІП-ФС/336, якою за порушення позивачем положень п.10 Порядку № 100 при нарахуванні працівникам грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки і обчислення середньої заробітної плати, на підставі абз.8 ч.2 ст. 265 КЗпП України було накладено штраф у розмірі 3723,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено порядок проведення інспекційного відвідування, зокрема, не надано належних доказів звернення перевіряючих з вимогою до позивача про надання конкретних документів для проведення перевірки, натомість, були використані документи, вилучені під час обшуку слідчим. Також відповідачем не було надано можливості у встановлений законом строк подати зауваження до акта інспекційного відвідування у зв`язку з незгодою з висновками, зробленими інспектором праці.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд вказав, що інспекційне відвідування проведення на підставі та у порядок, встановлений Порядком № 295. Використання документів, вилучених в межах кримінального провадження, а не витребуваних у позивача узгоджується із пунктом 6 Порядку № 295. Також вказав, що ТОВ «Дніпроавтотранс2011» визнає факт нездійснення у встановленому законодавством порядку індексації заробітної плати своїм працівникам за червень 2017 року та порушення порядку обчислення середньої заробітної плати двом працівникам за час їх щорічної відпустки, що усунуто на виконання вимог припису.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке

Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Згідно з п. 2 вказаного Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Інспекційне відвідування проведено на підставі отриманої від слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області інформації в межах кримінального провадження № 12018040630000547, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175 Кримінального кодексу України (невиплата заробітної плати).

За приписами п. 9 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п. 14 Порядку під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування, зокрема, має право: перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Згідно з п. 19 Порядку за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Як було зазначено вище, заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюються з урахуванням особливостей, що визначені КЗпП України щодо проведення таких заходів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядком №295 встановлено, що органи Держпраці наділені правом проводити інспекційні відвідування за наслідком отримання повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Анаогічний висновок застосовано Верховним Судом у постанові від 31.05.2022 у справі № 815/215/18.

Як установлено апеляційним судом, інспекційне відвідування було призначено на підставі інформації слідчого ГУНП в Дніпропетровській області, з якої вбачається про встановлені у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні фактів порушення товариством трудового законодавства.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що отримані контролюючим органом листи від ГУНП у Дніпропетровській області правомірно розцінено як відповідне повідомлення правоохоронного органу про порушення законодавства про працю.

Так, у абзаці четвертому частини другої статті 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Статтею 18 вказаного Закону передбачено, що індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій.

Відповідно до статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

За змістом статті 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Таким чином, індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 4 частини другої статті 265 КЗпП України).

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 квітня 2018 року у справі № 816/2325/16, від 19 вересня 2019 року у справі №813/2406/18, від 16 липня 2020 року у справі № 815/5516/17, від 6 жовтня 2020 року у справі № 489/5032/16-а, від 30 листопада 2020 року у справі №824/1059/17-а, від 1 грудня 2020 року у справі № 160/8918/18 та від 29 січня 2021 року у справі №814/1944/17.

Судами встановлено та позивачем не заперечується факт порушення позивачем положень ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону № 108 і п.10-2 Порядку № 1078, що були допущені внаслідок нездійснення індексації заробітної працівникам за червень 2015 року, виявлені у ході інспекційного відвідування та зафіксовано в акті інспекційного відвідування від 15.05.2018.

Встановлено нарахування та виплату заробітної плати за червень 2017 року без нарахування і виплати індексації 17 працівникам. Зокрема, відповідно до розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000011 за червень 2017 року заробітна плата не індексувалась 12 працівникам ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ), а відповідно до розрахунково-платіжної відомості за червень 2017 року, заробітна плата не індексувалась 5 новоприйнятим працівникам ( ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 )

За наслідками цього порушення відповідачем винесено оскаржувану постанову № ДН604/251/АВ/МГ/ІП-ФС/335, якою на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України було накладено штраф у розмірі 632910,00 грн.

Також встановлено і позивачем не заперечується порушення положень п.10 Порядку № 100 при нарахуванні працівникам ОСОБА_13 , ОСОБА_19 грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки і обчислення середньої заробітної плати.

Відповідно до абзацу 8 частини 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини у розмірі мінімальної заробітної плати.

За наслідками цього порушення відповідачем винесено оскаржувану постанову від 11.06.2018 № ДН604/251/АВ/МГ/ІП-ФС/336, якою на підставі абз.8 ч.2 ст. 265 КЗпП України було накладено штраф у розмірі 3723,00 грн.

В касаційних скаргах позивач та його представник вказують, що під час проведеного протягом 14-15 травня 2018 року інспекційного відвідування відповідач не звертався до позивача з вимогою про надання конкретних документів для його проведення, а використав документи, що були вилучені під час обшуку 27.03.2018, проведеного слідчим СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській в межах кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Лисенко О.В. від 27.03.2018.

Відповідно до п. 6 Порядку № 295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що дослідження та аналіз вилучених у позивача під час обшуку документів, а саме: відомостей на виплату коштів, табелів обліку робочого часу, розрахунково - платіжних відомостей, подорожніх листів, трудових книжок (оригіналів), трудових договорів, наказів по особовому складу, заяв працівників підприємства, актів про відсутність на робочому місті працівників підприємства, актів прийому трудових книжок, особових карток працівників, банківських карток, копій вилучених при обшуку позивача журналів, в яких зазначено: маршрути, дати цих маршрутів, номера автомобілей, прізвище водіїв суми в доларах та гривнях, а також протоколів допиту водіїв не суперечить змісту п.6 Порядку № 295, тому ця обставина не може слугувати підставою вважати дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам Порядку № 295.

В касаційних скаргах позивач та його представник посилаються на частину одинадцятої статті 7 Закону № 877-V, згідно якої, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються та вказує, що порушення виправлені, індексація працівникам нарахована і виплачена.

Відповідно до частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Водночас, норми частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V відсутні у переліку норм, наведеному у частині п`ятій статті 2 Закону, дотримання яких для відповідача є обов`язковим, а тому до спірних відносин у цій справі норми частини одинадцятої статті 7 вказаного Закону не застосовуються.

Згідно з пунктом 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглядав справу за подібними правовідносинами та у постанові від 31.03.2021 (справа № 805/430/18-а) дійшов висновку, що у період до 14 травня 2019 року (день прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/8917/17, якою скасовано Порядок №295) пункт 29 Порядку №295 підлягав застосуванню якщо під час інспекційного відвідування встановлено триваючі на момент початку такої перевірки факти несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, а тому заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності підлягали вжиттю одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Отже, виконання позивачем встановлених у приписі порушень, а саме: нарахування та виплату індексації та заробітньої плати при наданні відпустки не може слугувати підставою для звільнення позивача від відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, а тому постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 11.06.2018 № № ДН604/251/АВ/МГ/ІП-ФС/335 та № ДН604/251/АВ/МГ/ІП-ФС/336 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Оскільки Суд залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Снігура Анатолія Степановича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтотранс 2011» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтотранс 2011» залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук