№ 804/6527/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2021 року

Київ

справа №804/6527/16

адміністративне провадження №К/9901/12117/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2017 року (№ К/800/18988/17) у справі № 804/6527/16

за адміністративним позовом Громадської організації "Дніпропетровська незалежна Правозахисна Громадська організація" в особі керівника Третяк Юлії Георгіївни, яка діє і виступає в інтересах члена громадської організації ОСОБА_1

до Голови Індустріального районного суду м. Дніпро Шофаренка Юрія Федоровича

про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Дніпропетровська незалежна Правозахисна Громадська організація" звернулася до суду із адміністративним позовом до Голови Індустріального районного суду м. Дніпро Шофаренка Юрія Федоровича, у якому просила:

- визнати неправомірними дії голови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Шофаренка Ю.Ф., що виразилися у наданні відповіді від 06.04.2016 за 01-12/572/2016 із неповною інформацією, яка не відображає повну та точну інформацію по суті запита від 04.04.2016 ОСОБА_1 , який було зареєстровано 04.04.2016 за вх. №7428;

- зобов`язати голову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Шофаренка Ю.Ф. розглянути по суті інформаційний запит ОСОБА_1 від 04.04.2016 в частині надання публічної інформації на пункти 2 та 4, а саме: 13-символьний літерно-цифровий номер (штрихкодовий ідентифікатор) з реєстру згрупованих поштових рекомендованих відправлень розпорядника інформації за датами, про які йде мова у запиті на публічну інформацію запитувача ОСОБА_1 від 04.04.2016, який зареєстровано суб`єктом владних повноважень за вх. №7428 від 04.04.2016 у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» на адресу ГО «ДНПГО» в інтересах члена ГО ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 позов повернуто позивачу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2016 апеляційну скаргу керівника Громадської організації "Дніпропетровська незалежна Правозахисна Громадська організація", яка діє і виступає в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 187 КАС України (в редакції до 15.12.2017), надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати суду: 1) оригінал документу про сплату судового збору; 2) витяг з протоколу установчих зборів засновників Громадської організації "ДНПГО"; 3) документ про реєстрацію Громадської організації "ДНПГО"; 4) відомості на підтвердження членства ОСОБА_1 в громадській організації "ДНПГО".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 відмовлено Третяк Ю.Г. керівнику Громадської організації "Дніпропетровська незалежна Правозахисна Громадська організація" в роз`ясненні ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2016.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2016 апеляційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська незалежна Правозахисна Громадська організація" в особі керівника Третяк Ю.Г. яка діє і виступає в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 у справі № 804/6527/16 повернуто.

Не погодившись з рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2016 позивач звернувся з касаційної скаргою.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 09.06.2017 касаційна скарга залишена без руху і надана можливість скаржнику виправити недоліки касаційної скарги, а саме сплатити судовий збір.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 10.07.2017 у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги - відмовлено. Касаційну скаргу повернуто заявнику.

Не погоджуючись з ухвалами суду касаційної інстанції Громадська організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України в порядку, передбаченому пунктами 1, 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент такого звернення) із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.07.2017 з підстав неоднакового застосування норм права судом касаційної інстанції.

У заяві про перегляд просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10.07.2017 та направити справу для продовження розгляду до суду касаційної інстанції, аргументуючи це тим, що заявник є громадською організацією, яка легалізована шляхом внесення запису про її утворення до Реєстру громадських об`єднань. Даний факт вказує на наявність у касатора відповідної адміністративно-процесуальної дієздатності представляти інтереси своїх учасників у судових органах. На підтвердження наведених у заяві доводів Громадська організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 надала ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.03.2016 у провадженні К/800/25901/15, від 03.03.2016 у провадженні К/800/17548/15, висновки яких, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 21 Закону України "Про громадські об`єднання" від 22.03.2012 № 4572-VІ (Закон України "Про громадські об`єднання"), статей 211 213 214 КАС України у подібних правовідносинах.

Верховний Суд України ухвалою від 15 вересня 2017 відкрив провадження у справі за заявою громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.07.2017 (№ К/800/18988/17).

З початком роботи Верховного Суду зазначену справу, на підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у новій редакції заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

15 січня 2018 року заяву Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.07.2017 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Желтобрюх І.Л. - головуючий суддя, Білоус О.В., Стрелець Т.Г.).

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року № 69/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з внесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Желтобрюх І.Л. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Жук А.В. - головуючий суддя, Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.

Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2021 року закінчено підготовку даної справи до розгляду та призначено її розгляд в порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи, викладені в заяві про перегляд ухвали суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За правилами пунктів 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017; далі - КАС України) підставами для перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Обґрунтовуючи різне застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права при вирішенні відповідно до статті 214 КАС України питання про відкриття касаційного провадження, заявник послався на ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.03.2016 у провадженні К/800/25901/15, від 03.03.2016 у провадженні К/800/17548/15, якими відкриті касаційні провадження за скаргами Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 на судові рішення у подібних справах. Касаційні скарги Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» задоволено, а рішення суду апеляційної інстанції скасовано з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду з тих підстав, що суд апеляційної інстанції безпідставно зобов`язав Громадську організацію «ДНПГО» сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги або надати копію статуту.

Аналіз зазначених судових рішень свідчить про те, що Вищим адміністративним судом України було перевірено касаційні скарги Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 , яка здійснює діяльність без створення юридичної особи, на відповідність їх вимогам статті 213 КАС України, та прийнято рішення про відкриття касаційного провадження без сплати судового збору.

Зі змісту рішення, про перегляд якого подано заяву, вбачається, що Вищий адміністративний суд України перевірив касаційну скаргу на відповідність її вимогам статті 213 КАС України. На підставі частини третьої статті 214, пункту 3 частини третьої статті 108 КАС України було прийнято рішення про повернення касаційної скарги у зв`язку з не усуненням недоліків касаційної скарги, а саме несплатою судового збору за її подання.

За таких обставин, Вищим адміністративним судом України було по-різному застосовано статтю 214 КАС України зокрема, частину третю у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про правильність застосування вказаної процесуальної норми судова колегія зазначає, що частина третя статті 214 КАС України на час прийняття ухвали, про перегляд якої просить заявник, встановлювала, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

У свою чергу стаття 213 КАС України мала таку редакцію:

"Стаття 213. Вимоги до касаційної скарги

1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.

2. У касаційній скарзі зазначаються:

1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;

2) ім`я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судові рішення, що оскаржуються;

4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;

5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;

6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу;

7) перелік матеріалів, які додаються.

3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

5. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій."

Питання щодо сплати судового збору громадськими організаціями, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, врегульовані Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ.

Статтею 2 Закону № 3674-VІ визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. При цьому зазначення після слів: «підприємства, установи, організації» словосполучення: «інші юридичні особи» суд трактує таким чином, що підприємства, установи, організації в даному випадку слід розглядати виключно як юридичні особи.

Статтею 4 Закону № 3674-VІ визначено, що ставки судового збору встановлюються за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру (яка подана у цій справі) суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною особою-підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 1 статті 5 Закону №3674-VI: від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків; 13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; 15) фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; 16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

Колегія суддів зазначає, що частина 1 статті 60 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду першої інстанції) наділяла у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи правом звернення до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і можливістю брати участь у цих справах.

Слід зауважити, що в кожному окремому випадку суди повинні з`ясовувати наявність у такої особи права на звернення до суду з позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, а також обставини, що виключають можливість самостійного звернення особи до суду.

Зважаючи на те, що судове рішення суду апеляційної інстанції в даній справі оскаржуються з підстав застосування до позивача положень Закону №3674-VI в частині наявності у Громадської організації обов`язку сплачувати судовий збір при зверненні до суду в інтересах членів своєї організації, з`ясування обставин наявності у цієї Громадської організації права на таке звернення у спірних правовідносинах Судом не досліджується.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту положень частини 1 статті 60 КАС України слідує, що ряд суб`єктів наділені правом звернення до суду в інтересах інших осіб, проте позивачами у таких справах виступають безпосередньо самі такі особи.

Таким чином, суб`єктами сплати судового збору є особи, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, а не їх представники, які вчиняють дії виключно від імені особи, в інтересах якої вони діють.

Суд враховує, що метою встановлення певних ставок судових витрат на законодавчому рівні є забезпечення діяльності судової гілки влади, а також насамперед дисциплінування осіб, які звертаються за захистом своїх порушених прав та інтересів, спрямоване на обмеження подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань.

З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що в разі звернення до суду Громадської організації в інтересах інших осіб, така Громадська організація є в розумінні Закону №3674-VІ платником судового збору, тобто наявність чи відсутність підстав для сплати судового збору пов`язана не зі статусом громадської організації, яка діє в інтересах певної особи, а безпосередньо з цією особою - позивачем. Таким чином, з`ясуванню підлягають обставини наявності у такої особи обов`язку сплачувати судовий збір чи наявності підстав для звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що оскільки позивачем у строк, визначений ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 09.06.2017 про залишення касаційної скарги без руху, не усунуто недоліки касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов вірних висновків про наявність підстав для її повернення.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що Вищим адміністративним судом України не було допущено порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.07.2017 (№ К/800/18988/17) про повернення касаційної скарги, а відповідна норма права була застосована правильно.

На підставі викладеного, керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), статтями 241-244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2017 року (№ К/800/18988/17) у справі № 804/6527/16.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Жук А. В.

Мартинюк Н. М.

Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Верховного Суду