ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 805/1476/16-а
адміністративне провадження № К/9901/11845/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Желєзний І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2016 (суддя - Кравченко Т.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 (судді - Чебанов О.О., Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення коштів,
в с т а н о в и в :
У травні 2016 року Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році, у сумі 473 063,64 грн. та пеню у сумі 12 205,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем не виконано норматив по створенню 6 робочих місць, призначених для працевлаштування осіб, яким встановлено інвалідність, у зв`язку з чим підприємству необхідно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 473 063,64 грн., а також пеню у розмірі 12 205,04 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016, позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році, у сумі 157 687,88 грн. та пеню у сумі 4 068,24 грн., а разом - 161 756 (сто шістдесят одна тисяча сімсот п`ятдесят шість) гривень 12 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
З ухваленими судовими рішеннями не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що впродовж 2015 року відповідачем мало бути забезпечено працевлаштування 121 інваліда, фактично ж у трудових відносинах з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» перебувало 115 інвалідів, про що зазначено у звіті. Оскільки відповідачем не виконано норматив по створенню 6 робочих місць, призначених для працевлаштування осіб, яким встановлено інвалідність, чинним законодавством на нього покладений обов`язок нарахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 473 063,64 грн., однак зазначена сума у добровільному порядку ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» не сплачена.
Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» зареєстроване як юридична особа 10.04.2006. Основним видом економічної діяльності ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» є код КВЕД 05.10 Добування кам`яного вугілля, клас професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності: 67.
Відповідно до наказів директора ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» від 12.06.2014 №783 «Про атестацію робочих місць за умовами праці», від 02.12.2014 №1550 «Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці» на підприємстві проведена атестація робочих місць за умовами праці.
Відповідно до переліку працюючих інвалідів-штатних працівників, які були зайняті в ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» у 2015 року, впродовж 2015 року на підприємстві працювало 129 інвалідів.
При цьому, ОСОБА_1 звільнений 14.12.2015; ОСОБА_2 звільнений 10.07.2015; ОСОБА_3 інвалідність знято 01.06.2015; ОСОБА_4 звільнена 02.04.2015; ОСОБА_5 звільнений 19.03.2015; ОСОБА_6 звільнений 21.08.2015; ОСОБА_7 звільнена 21.03.2015; ОСОБА_8 звільнений 21.09.2015; ОСОБА_9 звільнений 30.06.2015, ОСОБА_10 звільнена 20.03.2015; ОСОБА_11 звільнений 16.03.2015; ОСОБА_12 звільнений 30.10.2015; ОСОБА_13 інвалідність знято 01.08.2015; ОСОБА_14 звільнений 02.08.2015; ОСОБА_15 звільнений 09.11.2015; ОСОБА_16 звільнений 05.11.2015; ОСОБА_17 звільнений 02.03.2015, ОСОБА_18 звільнений 28.04.2015.
Відповідно до Звіту з праці за січень-грудень 2015 року за формою №1-ПВ, впродовж звітного періоду на підприємство прийнято 194 штатних працівника (код рядка 3020), з них на новостворені робочі місця (код рядка 3030) - 0; фонд оплати праці штатних працівників (код рядка 5010) становив 238 266,40 грн.
Згідно з довідкою ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» від 14.06.2016 №1306, впродовж 2015 року на підприємстві нові робочі місця не створювались, але було прийнято та переведено 7 осіб, які мають інвалідність, з підземних умов праці на вакантні місця на поверхні, в яких дозволяє працювати їх стан здоров`я.
Впродовж 2015 року ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» надавало до Вугледарського міського центру зайнятості звітність за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», що підтверджено звітами від 30.01.2015, від 31.03.2015, від 29.04.2015, від 28.05.2015, від 30.06.2015, від 31.07.2015, від 28.08.2015, від 30.09.2015, від 30.10.2015, від 30.11.2015, від 29.12.2015.
Враховуючи суперечності між звітністю за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка надана Вугледарським міським центром зайнятості, та наданою ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», під час вирішення справи по суті судами попередніх інстанцій взято до уваги ті примірники звітів, які надані центром зайнятості.
Дослідивши зазначені примірники звітів, судами встановлено, що відповідач щомісячно, впродовж 2015 року (за винятком лютого 2015 року) надавав до Вугледарського міського центру зайнятості інформацію про наявність 4 вакансій, придатних для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до листа Вугледарського міського центру зайнятості від 15.06.2016 №03-371, впродовж 2015 року у нього на обліку перебувало 37 осіб з інвалідністю, з них 26 жінок. Безробітним інвалідам впродовж 2015 року направлення на працевлаштування у ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» не видавалося у зв`язку з тим, що подані підприємством вакансії не відповідали професійно-кваліфікаційному складу безробітних, тобто на обліку не перебували особи, які б мали підходящі професії, та не відповідали стану здоров`я осіб згідно з рекомендаціями індивідуальної програми реабілітації інваліда.
Відповідно до листа Вугледарського міського центру зайнятості від 18.08.2016 №04-545, впродовж 2015 року до Вугледарського міського центру зайнятості ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» не надавало інформацію про вакансії на неповну робочу ставку, факти відмови інвалідів працевлаштовуватися на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» у зв`язку з тим, що запропонована ним вакансія являє собою неповну робочу ставку не мали місця.
13.01.2016 ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» надало Відділенню Фонду Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік за формою №10-ПН, в якому вказало, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу фактично за рік становила 3 022 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 115 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», - 121 особа. В Рядку 06 «Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» відповідач зазначив суму 473 063,40 грн.
Використовуючи вихідні дані, наведені ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» у Звіті, Відділення Фонду здійснило розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2015 року, яка за розрахунком позивача становить 473 063,64 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем строків сплати адміністративно-господарських санкцій, Відділення Фонду здійснило нарахування останньому пені в сумі 12 205,04 грн.
Оскільки вказані суми відповідачем в добровільному порядку сплачені не були, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» надало Відділенню Фонду Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік за формою №10-ПІ, а також протягом 2015 року при виникненні вакансії, придатної для працевлаштування інваліда, надавало до центру зайнятості звітність за формою №3-ПН, повідомляючи про наявність робочого місця саме для інваліда. При цьому фактів відмови у працевлаштуванні інвалідів ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» за направленням Вугледарського міського центру зайнятості не було.
Разом з тим, суди дійшли висновку, що надані позивачем звіти за формою 3-ПН свідчать, що будучи зобов`язаним створити 6 робочих місць, придатних для працевлаштування інвалідів, відповідач повідомляв Центр зайнятості про наявність лише 4 вакансій.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що відповідачем не доведено відсутність своєї вини у незабезпеченні створення 2 робочих місць для працевлаштування інвалідів, та дійшли висновку щодо задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Враховуючи, що в частині задоволення позовних вимог, рішення судів попередніх інстанцій не було предметом касаційного оскарження, а тому за правилами частини 1 статті 341 КАС України, в цій частині рішення судів не переглядаються.
Надаючи оцінку рішенням судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-XII), в редакції на час виникнення спірних правовідносин, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно частини 1 статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадянських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом.
З огляду на приписи статті 238 Господарського кодексу України до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, стаття 218 цього Кодексу, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.
Відповідно до статті 18 Закону №875-XII забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, з огляду і на приписи Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до частини першої статті 18-1 Закону №875-XII інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.
В силу частини третьої статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI (далі - Закон №5067-VI), чинного на час виникнення спірних правовідносин, роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
На виконання пункту 4 частини 3 статті 50 Закону №5067-VI наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013 затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».
Згідно пункту 1.3 цього Порядку, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.
Пунктом 2.1 цього Порядку передбачено, що форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що не заперечується позивачем в касаційній скарзі, що відповідачем протягом 2015 року подавались до Центру зайнятості звіти за формою 3-ПН, в яких було зазначено про 4 вакансії (з наявних 6), придатних для працевлаштування інвалідів.
При цьому, фактів відмови у працевлаштуванні інвалідів ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» за направленням центру зайнятості встановлено не було.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у вказаній частині позовних вимог, відповідач вжив передбачені законом заходи для виконання встановленого законом нормативу по працевлаштуванню інвалідів, невиконання такого нормативу відбулось за відсутності у цьому вини відповідача, а тому підстави для застосування щодо відповідача адміністративно-господарських санкцій, у спірній частині, відсутні.
Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постанові від 20.06.2011 у справі №21-60а11, Верховного Суду, викладеної у постановах від 14.02.2018 у справі №820/2124/16, від 28.02.2018 у справі №807/612/16, від 11.09.2018 у справі №812/1127/18, від 19.12.2018 у справі №812/1140/18, від 23.07.2019 у справі №820/2204/16, від 31.07.2019 у справі №812/1164/18.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Касаційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
І.В. Желєзний