ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2023 року
м. Київ
справа №805/2628/18-а
адміністративне провадження № К/990/17692/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року (постановлену у складі головуючого судді Логойди Т.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, і сплатити заборгованість по ній з 1 березня 2016 року; також здійснено розподіл судових витрат.
2. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2018 року апеляційну скаргу Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на вказане судове рішення повернуто апелянту.
3. Таким чином, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року набрало законної сили 3 грудня 2018 року.
4. У січні 2023 року ОСОБА_2 , посилаючись на те, що є правонаступником позивачки у справі і, відповідно, стягувача, звернувся до суду першої інстанції із заявою, поданою в порядку статті 379 КАС України, в якій просив, зокрема, про заміну стягувача у виконавчому листі. Клопотання обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і після її смерті він як спадкоємець прийняв спадщину, що підтверджується нотаріальним свідоцтвом про право на спадщину від 21 вересня 2022 року. Тому вважав, що на підставі частини четвертої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) він має бути зазначений у виконавчому листі як стягувач.
5. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому листі відмовлено.
6. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у відносинах стосовно нарахованої, але неодержаної пенсії, допускається правонаступництво. Факт правонаступництва повинен підтверджуватися належними доказами. Заявником суду надано свідоцтво про право на спадщину за законом, що видано 21 вересня 2022 року державним нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області (зареєстроване в реєстрі за № 913), в якому зазначено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її племінник, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ; спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з вкладу в сумі 10550,84 грн з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що зберігається у філіях Житомирського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рахунку ТВБВ № 10004/0218: № НОМЕР_2 - сума залишку: 10550,84 грн, які належали померлій на підставі повідомлення ПАТ «Державний ощадний банк України» від 22 липня 2021 року №46/12-05/16634\БТ. Таким чином, свідоцтвом про право на спадщину за законом не підтверджено факт того, що заявник є спадкоємцем ОСОБА_1 в частині недоотриманої нею у зв`язку зі смертю пенсії. Інших документів, які б це підтверджували протилежне, до заяви не додано, про наявність таких не зазначено.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про заміну стягувача у виконавчому листі задовольнити.
8. В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували статті 52 379 КАС України, у зв`язку із чим дійшли хибних висновків про те, що ОСОБА_2 не підтверджено можливість його правонаступництва у цій справі. Натомість, як стверджує скаржник, суди попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях все ж таки визнали можливість процесуального правонаступництва у даній справі на стадії видачі виконавчого листа до відкриття виконавчого провадження. На цій підставі скаржник зазначає, що вимога судів попередніх інстанцій надати скаржником нотаріальне свідоцтво про право на спадщину щодо права отримання грошових коштів за судовим рішенням є безпідставною та необґрунтованою.
9. Крім того, скаржник також звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 0417/7776/2012, щодо питання заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
10. Касаційна скарга надійшла до Суду 16 травня 2023 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №805/2628/18-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано відповідачу надати відзив на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 15 грудня 2023 року.
13. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
14. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження відповідачем отримано 12 червня 2023 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
16. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
17. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
18. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
19. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково прийнятними з огляду на таке.
18. Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для заміни стягувача у виконавчому листі з виконання рішення суду у справі № 805/2628/18-а та доводам касаційної скарги про помилковість таких висновків судів, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити наступне.
19. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, судом першої інстанції 20 вересня 2018 року видано ОСОБА_1 відповідні виконавчі листи у справі.
20. У січні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції в порядку статті 379 КАС України із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі з виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року у справі №805/2628/18-а. Вказаним рішенням позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 , що призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії, і сплатити заборгованість по ній з 01 березня 2016 року.
21. Згідно з положеннями статті 52 Закону № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
22. Для вказаної категорії пенсіонерів постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
23. Порядком № 22-1, зокрема, пунктом 2.26, передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
24. Подібні положення щодо виплати суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю містить також і Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).
25. Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
26. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
27. Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
28. Відповідно до пункту 3 Порядку № 3-1 така заява подається заявником до органу, що призначає пенсію.
29. Згідно з пунктом 9 Порядку № 3-1 разом із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
30. Водночас, зі смертю особи, незалежно від її статусу, пов`язаний інститут спадкування, що регламентується, головним чином, нормами цивільного права.
31. Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
32. Статтями 1218 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
33. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
34. Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
35. Таким чином, у контексті спірних правовідносин, які виникли у цій справі, колегія суддів зазначає, що особливість пенсійних (публічно-правових) відносин у сфері соціального захисту між конкретною особою та Пенсійним фондом України полягає в тому, що вони нерозривно пов`язані з особою пенсіонера, а відтак після смерті цієї особи зобов?язання Пенсійного фонду України, за загальним правилом, не можуть бути об`єктом спадкування та виплат на майбутнє його спадкоємцям.
36. Водночас, недоотримана, у зв`язку зі смертю пенсіонера, сума пенсії, на яку він мав право, виплачується, зокрема, в порядку Закону № 1058-IV, а також у порядку Закону № 2262-ХІІ (для категорії пенсіонерів-військовослужбовців).
37. Вказані положення зазначених законів дають змогу дійти висновку, що виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, за загальним правилом, здійснюється у позасудовому порядку (добровільно) органами Пенсійного фонду України членам сім`ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера.
38. У разі відсутності членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в межах цього строку суми пенсій, призначених, зокрема, за Законом № 1058-IV, можуть входити до складу спадщини.
39. Сума пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера охоплює собою всю суму заборгованості Пенсійного фонду України, у тому числі, кошти, які нараховані на виконання рішення суду, але невиплачені.
40. Суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 , поданої в порядку статті 379 КАС України, виходили з того, що правонаступництво у цій справі допускається, проте заявником не підтверджено факт успадковування ним недоотриманої ОСОБА_1 , у зв`язку з її смертю, пенсії. Вказане, за твердженням судів попередніх інстанцій, має значення для прийняття рішення щодо правонаступництва у правовідносинах, що виникли.
41. З такими висновками не погодився заявник, зазначивши у касаційній скарзі про те, що вимога судів попередніх інстанцій надати скаржником нотаріальне свідоцтво про право на спадщину щодо права отримання грошових коштів за судовим рішенням є безпідставною та необґрунтованою.
42. Таким чином, колегія суддів зазначає, що ключовим питанням у такій категорії справ є не тільки наявність підстав для правонаступництва у спірних відносинах та можливість заміни стягувача у виконавчому провадженні у зв`язку зі смертю позивача (стягувача) пенсіонера, а також і ефективність обрання заявником способу захисту права на виплату недоотриманих сум коштів, шляхом звернення до суду у порядку статей 52 379 КАС України.
43. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
44. Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
45. Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.
46. Крім того, відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
47. Згідно з частинами першою, другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
48. Абзацом першим частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII також передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
49. Таким чином, Суд доходить висновку, що процесуальне правонаступництво завжди пов`язане з участю особи як сторони у справі у судовому процесі, в тому числі, у процесі виконання рішення суду. Заміна сторони у виконавчому провадженні новою особою пов`язана з можливістю участі такої особи саме у вже відкритому/триваючому виконавчому провадженні.
50. До того ж, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але невиплаченої його спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов`язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.
51. Колегія суддів також зазначає, що питання захисту прав осіб, які звернулися до суду з позовом про зобов`язання органу пенсійного фонду здійснити виплату нарахованих сум пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, неодноразово досліджувалося Великою Палатою Верховного Суду також у інших справах.
52. У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц Велика Палата Верховного Суду встановила, що у грудні 2016 року фізична особа звернулася до суду з позовом до органу пенсійного фонду про стягнення суми неотриманих спадкодавцем пенсійних виплат. Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з органу пенсійного фонду на користь позивача неодержані її чоловіком за життя кошти, а саме: підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачену статтею 51 цього Закону, за період із 04 лютого по 31 липня 2014 року в загальній сумі 14 979,52 грн. У квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга органу пенсійного фонду, в якій останній, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати. Касаційну скаргу мотивовано тим, що спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства, оскільки спір виник щодо оскарження дій відповідача, який є суб`єктом владних повноважень.
53. Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши правовідносини, що виникли у цій справі, дійшла висновку, що вказаний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки у цій справі предметом позову є майнова вимога позивача, що стосується визнання за нею право власності на майно - грошові кошти, які належали до виплати її померлому чоловіку.
54. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 808/1346/18. Суд у цій справі виходив з того, що на дату смерті батька позивачки судові рішення про здійснення перерахунку його пенсії відповідачем виконані не були. Вказане стало підставою для звернення до адміністративного суду з позовом до органу пенсійного фонду про визнання бездіяльності відповідача протиправною і зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанов Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 4 серпня 2009 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2010 року. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду вказала, що спори предметом яких є майнова вимога позивача щодо визнання, зокрема, в порядку спадкування, права власності на грошові кошти, мають приватноправовий характер і підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
55. Крім того, такий підхід застосований також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 355/323/17, де Суд, вирішуючи питання наявності у особи права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії) її померлого чоловіка вказав, що аналіз статей 1218 1219 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд виходив з того, що оскільки особі за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі постанов Березанського міського суду Київської області від 12 серпня 2009 року та Апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2011 року, позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після його смерті, а тому набула права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі вказаних рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.
56. Подібні висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум пенсії, в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця до органу пенсійного фонду, неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17 (позов про стягнення з органу пенсійного фонду у порядку спадкування неодержані за життя спадкодавиці (матері позивача) підвищення до пенсії й додаткової пенсії, щорічної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 квітня 2022 року у справі № 428/3913/20 (позов про стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера в порядку спадкування), від 30 листопада 2022 року справа № 638/19167/19 (спір щодо стягнення спадщини у вигляді недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера).
57. Відтак, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що тільки у змагальному судовому процесі, суд відповідної юрисдикції має можливість, зокрема, встановити, необхідні для вирішення спору щодо виплати неодоотриманої за життя суми пенсії, фактичні обставини, зокрема:
- поточну суму заборгованості органу пенсійного фонду, яка виникла, зокрема, у зв`язку з невиконанням рішення суду за життя пенсіонера, шляхом витребування у органу пенсійного фонду відповідної довідки із зазначенням конкретної суми, яка залишилася невиплаченою;
- статус позивача у справі щодо стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (член сім`ї/особа, що перебувала на утриманні померлого пенсіонера/спадкоємець);
- наявність інших осіб з аналогічним статусом, які також претендують/мають право на отримання недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера;
- дату звернення позивача із заявою до пенсійного фонду про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера;
- подання позивачем всіх необхідних документів, передбачених Порядками № 22-1, № 3-1 (в залежності від положень, за якими призначалася пенсія особі, яка померла);
- процедури, за якої у особи виникло відповідне право (суд має встановити, в якому порядку особа звернулася за недоотриманою пенсією у зв`язку зі смертю пенсіонера - як член сім`ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті/особа, яка перебувала на його утриманні або як спадкоємець).
58. З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішений за правилами статей 52 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
59. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 420/244/20.
60. Таким чином колегія суддів доходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 , поданої у порядку статті 379 КАС України. Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає помилковими мотиви відмови у задоволенні вказаної заяви, наведені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а тому їх належить змінити з урахуванням висновків, наведених Судом у цій постанові.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
61. Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
62. Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли правильні по суті рішення, але з помилковим мотивуванням, касаційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково та змінити мотивувальну частину рішень судів першої та апеляційної інстанцій, виклавши її у редакції цієї постанови; в іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: Н.В. Коваленко
В.М. Шарапа