ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2020 року
Київ
справа №805/2907/17-а
касаційне провадження №К/9901/68952/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Васильєвої І.А., Шипуліної Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Управління) на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 (головуючий суддя - Казначеєв Е.Г., судді - Арабей Т.Г., Ястребова Л.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-МАРІУПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 14.11.2017, ухваленою у відкритому судовому засіданні за участі представника відповідача, позов задовольнив.
Управління 24.11.2017 оскаржило це рішення до Донецького апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 01.12.2017 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017), а ухвалою від 22.12.2017 відмовив Управлінню у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу Управління повернув, оскільки скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
02.11.2018 Управління вдруге звернулось до Першого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також скаржник порушив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтував тим, що: вперше Управління звернулось до суду із апеляційною скаргою у межах строку, визначеного законодавством, але у зв`язку з несплатою скаржником судового збору апеляційну скаргу було повернуто; несплата судового збору відбулась через відсутність коштів для сплати судового збору (КЕКВ 2800 - інші поточні видатки).
Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.11.2018 залишив апеляційну скаргу без руху на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки причини, вказані Управлінням у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, з огляду на те, що дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів не можуть бути визнані поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження, а також з підстав невідповідності апеляційної скарги вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору, а клопотання Управління про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. Для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення такого строку та сплати судового збору суд встановив апелянту десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №8751508093840 ухвала Першого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 була вручена Управлінню 13.11.2018.
22.11.2018 Управління надіслало до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору на 40 днів. При цьому, заяви про поновлення строку подання апеляційної скарги із зазначенням інших поважних підстав для поновлення такого строку Управлінням подано не було.
Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.12.2018 відмовив у задоволенні клопотання Управління про продовження строку для усунення недоліків та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2017 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки Управлінням не було подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Управління подало до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам матеріального та процесуального права, Управління посилається на те, що суд апеляційної не врахував фінансового становища податкового органу, наслідком чого стало повторне звернення до суду із апеляційною скаргою з порушенням строку. При цьому відповідач зазначає, що діяв сумлінно, звернувшись до суду із апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції вперше у строк, встановлений законом, а відсутність фінансування на сплату судового збору не є його виною. Також вважає, що застосування процесуальних обмежень апеляційним судом не є об`єктивним та виправданим, а тому має місце порушення статті 129 Конституції України та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.01.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.03.2020 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 03.03.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частин другої, третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 цього Кодексу та строками її подання.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на те, що Управлінням не було подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку у визначений судом строк, а саме - до 22.11.2018 включно, а причини, зазначені скаржником у клопотанні, порушеному у апеляційній скарзі були визнані неповажними згідно ухвали суду від 07.11.2018.2019, Перший апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, діяв відповідно до норм закону.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
І.А. Васильєва
Т.М. Шипуліна ,
Судді Верховного Суду