ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 805/4449/16-а
адміністративне провадження № К/9901/24580/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року (головуючий суддя: Бабаш Г.П.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року (колегія суддів: Ястребова Л.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєв Е.Г.) у справі №805/4449/16-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання недійсною та скасування вимоги, визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та пені, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У листопаді 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2016 №0000941304, №0000931304, №0000851304, №0000891304, №0000841304, №0000861304, №0000871304, №0000881304, №0000921304, №0000911304, №0000901304, визнання недійсною та скасування вимоги про сплату недоїмки від 08.08.2016 №0016531304/10666/10/05-15-13-04, визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій, та нарахування пені від 08.08.2016 №0000761304, №0000791304, №0000751304, №0000781304 та від 06.10.2016 №0001101304, №0001081304, №0001091304.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2016 №0000941304, №0000931304, №0000851304, №0000891304, №0000841304, №0000861304, №0000871304, №0000881304, №0000921304, №0000911304, №0000901304, визнання недійсною та скасування вимоги про сплату недоїмки від 08.08.2016 №0016531304/10666/10/05-15-13-04, визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій, та нарахування пені від 08.08.2016 №0000761304, №0000791304, №0000751304, №0000781304 та від 06.10.2016 №0001101304, №0001081304, №0001091304 задоволено частково.
Визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області від 08.08.2016 №0000921304/10658/10/05-15-13-04 на суму 412,20 грн, №0000911304/10662/10/05-15-13-04 на суму 17704,30 грн, №0000851304/10657/10/05-15-13-04 на суму 87,32 грн, №0000891304/10664/10/05-15-13-04 на суму 230672,46 грн, рішень про застосування штрафних санкцій від 08.08.2016 №0000791304/10669/10/05-15-13-04 на суму 236,19 грн, №0000751304/10663/10/05-15-13-04 на суму 340,00 грн, №0000781304/10667/10/05-15-13-04 на суму 8999,51 грн, вимоги про сплату боргу від 08.08.2016 №0016531304/10666/10/05-15-13-04 на суму 89995,12 грн, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.10.2016 №0001091304/14754/05-15-13-04 на суму 1,31 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.10.2016 №0001081304/14753/10-05-15-13-04 на суму 88,57 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.10.2016 №000110/14752/10/05-15-13-04 на суму 35998,05 грн.
У решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3845,52 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив зокрема з того, що експертом зазначено, що по ФОП ОСОБА_1 недотримання вимог п. 177.4.1, 177.1, 177.1, ст. 177 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями експертним дослідженням не встановлено, завищення суми витрат та чистого доходу у розмірі 944229,43 грн за 2015 рік документально не підтверджується, а тому документально не підтверджується заниження суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 184537,97 грн та військового збору у сумі 14163,44 грн за вказаний період. У результаті експертного дослідження не встановлено заниження доходу ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік, а отже не встановлено недотримання пункту 1 частини 2 ст. 69 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 05.07.2010 №2464-VI, то не підтверджується заниження бази єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015 рік у сумі 259352 грн та не підтвердження заниження єдиного внеску на суму 189995,12 грн. Ураховуючи те, що представник відповідача в своїх запереченнях щодо висновків експертизи з цих питань обґрунтованих заперечень не надав, оцінивши висновок експерта разом із іншими доказами відповідно до ст.90 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність висновку акту перевірки відносно позивача щодо завищення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік суму документально підтверджених витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу на суму 944229,43 грн, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, належного до сплати до бюджету за 2015 рік на суму 184 537,97 грн; щодо заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік суму чистого оподаткованого доходу, тобто до об`єкту оподаткування військовим збором на суму 944 229,43 грн, що призвело до заниження військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного 2015 року на суму 14163,44 грн; щодо не нарахування, не обчислення та не сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 єдиного внеску з отриманого доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, у результаті чого занижена база нарахування єдиного внеску за 2015 рік на суму 259 352,03 грн, що призвело до заниження єдиного внеску за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на 89995,12 грн.
Суд також урахував, що ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області на виконання рішення Головного управління ДФС у Донецькій області 28.09.2016 за №5435/10/05-99-10-01-12-2 винесені рішення про застосування штрафних санкцій від 06.10.2016 №00001091304/14754/10/05-15-13-04, №0001081304/14753/10/05-15-1304, № 000110/14752/10/05-15-13-04.
Також судом взято до уваги, що для проведення судової-економічної експертизи ФОП ОСОБА_1 подані дані з декларацій за три періоди. Згідно висновку ФОП ОСОБА_1 має запас податку на додану вартість у сумі 61671,82 грн. Проте по яких саме податкових накладних, в яких періодах позивачем не включено суми ПДВ до податкового кредиту по даним документам встановити не видається за можливе. На суму 61671,82 грн відсутні дані Єдиного державного реєстру податкових накладних, які могли б дати підтвердження того, що контрагентами суми ПДВ включено до податкового зобов`язання з ПДВ контрагентів та того, що вказані суми не знайшли відображення у податковому кредиті позивача у відповідні періоди. Інших документів по обліку податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за 2013-2015 рік (податкові накладні з ПДВ з додатковим) для проведення судово-економічної експертизи не надано. Виходячи з вищевикладеного, встановити чи дійсно занижено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у періоді з 01.01.2013 по 31.12.2015 на загальну суму 21658 грн, у тому числі за лютий 2013 року у сумі 475 грн, за квітень 2013 року у сумі 106 грн, за травень 2013 року у сумі 694 грн, за січень 2014 року 291 грн, за квітень 2014 у сумі 780 грн, за червень 2014 року у сумі 38 грн, за липень 2014 року у сумі 209 грн, за листопад 2014 року у сумі 233 грн, за березень 2015 року у сумі 18565 грн, та його завищення на загальну суму 1235 грн, у тому числі за жовтень 2013 року у сумі 366 грн, за листопад 2013 у сумі 295 грн, за травень 2014 року у сумі 307 грн, за серпень 2014 року у сумі 267 грн та чи дійсно завищено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 суму від`ємного значення різниці між суму податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у періоді, що перевіряється, на загальну суму 2479 грн, у тому числі за вересень 2013 року на суму 474 грн, за грудень 2014 року на суму 1976 грн, за травень 2015 року на суму 29 грн не вбачається можливим.
Щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000931304/10656/10/05-15-13-04 від 08.08.2016 про застосування штрафних санкцій на суму 510 грн суд, враховуючи формування податкового кредиту при відсутності всіх необхідних документів, та зазначення в акті перевірки встановлення порушення підпунктів 16.1.2, 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.3 статті 44, пункту 177.10 статті 177 ПКУ, що призвело до завищення від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, не знайшов підстав для визнання його протиправним та скасування.
Також суд визнав, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000881304/10673/10/05-15-13-04 від 08.08.2016 про застосування штрафних санкцій на суму 510 грн, оскільки наявність вказаного порушення позивачем не спростовано.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, взята на облік в контролюючому органі 14.01.2010, є платником ПДВ з 14.12.2012, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №20009269.
З 29.04.2016 по 24.05.2016 ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складений акт №146/05-15-13-04-2847415248 від 31.05.2016 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.2.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2015».
У висновку акту перевірки щодо підстав прийняття оскаржуваних позивачем рішень зазначено, що перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 :
- підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у періоді з 01.01.2013 по 31.12.2015 не вівся облік доходів та витрат від господарської діяльності, а саме фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не надані до перевірки книги обліку доходів і витрат;
- підпункту 177.4.1 пункту 177.4, пунктів 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік завищено суму документально підтверджених витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу на суму 944229,43 грн, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, належного до сплати до бюджету за 2015 рік на суму 184537,97 грн;
- підпунктів 1.2, 1.4 пункту 16 11.4 пункту 16 11.4 пункту 16 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік занижено суму чистого оподаткованого доходу, тобто об`єкт оподаткування військовим збором на суму 944229,43 грн, що призвело до заниження військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного 2015 року на суму 14163,44 грн;
- пункту 57.1 статті 57, підпункту 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено самостійно визначене грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 355,07 грн терміном сплати 20.05.2013, фактично сплачено у сумі 251,29 грн 22.07.2013, у сумі 103,78 грн 27.08.2013; у сумі 198,71 грн терміном сплати 15.05.2013, фактично сплачено 22.07.2013; у сумі 88,77 грн терміном сплати 15.08.2013, фактично сплачені 27.08.2013; у сумі 494,14 грн терміном сплати 15.08.2013, фактично сплачені у сумі 250,33 грн 27.08.2013, у сумі 243,81 грн 09.09.2013; у сумі 290,28 грн терміном сплати 15.03.2014, фактично погашено 25.03.2014,
- статті 115 Кодексу законів про працю України, із змінами та доповненнями, статті 24 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, із змінами та доповненнями: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заробітна плата працівникам у періоді з 01.01.2013 по 31.12.2015 виплачувалася з порушенням строків виплати, а саме один раз на місяць;
- підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 51.1 статті 51, пункту 176.2 „б" статті 176 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до ДПІ у м. Краматорську несвоєчасно наданий податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2015 року терміном надання 10.08.2015, фактично наданий 18.08.2015 та станом на 31.05.2016 (дата акту перевірки) не надані податкові розрахунки суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за 1 квартал 2015 року терміном надання 10.05.2015, за 4 квартал 2015 року терміном надання 10.02.2016;
- пунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020, зареєстрованого в Мінюсті України від 13 січня 2011 року за № 46/18784, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21 січня 2014 року № 49, зареєстрованого в Мінюсті України від 05 лютого 2014 року за № 228/25005, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Мінюсті України 30 січня 2015 року за N 111/26556: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 1, 2, 3, 4 квартали 2013 року, за 1, 2, 3, 4 квартали 2014 року, за 2, 4 квартали 2015 року включені недостовірні відомості про суми нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку по 4 найманим працівникам;
- пункту 51.1 статті 51, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ, наданих до ДПІ у м. Краматорську за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 не включено відомості про нараховані (виплачені) доходи фізичній особі - підприємцю за ознакою „153 - „Сума поворотної фінансової допомоги" та за ознакою „157 - „Дохід виплачений самозайнятій особі";
- пункту 3.11 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Мінюсті України 30 січня 2015 року за N 111/26556: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2015 року, 4 квартал 2015 року у рядку "Військовий збір" не відображені суми нарахованого та виплаченого доходу у вигляді заробітної плати та суми нарахованого та перерахованого військового збору з доходу у вигляді заробітної плати;
- підпунктів 1.4, 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ, підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту „а" пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 несвоєчасно перерахований до бюджету військовий збір у сумі 533,37 грн;
- пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, із змінами та доповненнями, пункту 3.2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 9 вересня 2013р. № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 20 вересня 2013 року № 1628/24160: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 несвоєчасно наданий до ДПІ у м. Краматорську звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого внеску за 2014 рік терміном надання 09.02.2015, фактично наданий 05.11.2015;
- пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, із змінами та доповненнями, пункту 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 рjre № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 23 квітня 2015 року за № 460/26905: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не наданий до ДПІ у м. Краматорську звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого внеску за 2015 рік терміном надання 09.02.2016;
- пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, із змінами та доповненнями, пункту 3.1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 9 вересня 2013 року № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 20 вересня 2013 року № 1628/24160: самозайнятою особою ОСОБА_1 несвоєчасно наданий звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого внеску за лютий 2014 року терміном надання не пізніше 20.03.2014, фактично надано 21.04.2014 та станом на 31.05.2016 не надано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого внеску за квітень 2014 року терміном надання не пізніше 20.05.2014;
- пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, із змінами та доповненнями: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у періоді з 01.01.2015 по 31.12.2015 не нарахований, не обчислений та не сплачений єдиний внесок з отриманого доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, в результаті чого занижена база нарахування єдиного внеску за 2015 рік на суму 259352,00 грн, що призвело до заниження єдиного внеску за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на суму 89995,12 грн;
- пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, із змінами та доповненнями: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 своєчасно не нарахований, не обчислений та не сплачений єдиний внесок всього на загальну суму 1771,54 грн, у тому числі за лютий 2014 року у сумі 295,22 грн терміном нарахування 20.03.2014, фактично нарахований 22.04.2014, за квітень 2014 року у сумі 1476,22 грн терміном нарахування 20.05.2014, фактично нарахований 20.08.2014;
- частини 8 статті 9 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, із змінами та доповненнями та підпунктів 6, 7 пункту 4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 9 вересня 2013 року № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 19 вересня 2013 року № 1622/24154: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 несвоєчасно сплачений єдиний внесок з сум заробітної плати за жовтень 2012 року у сумі 12,12 грн терміном сплати 20.11.2012, фактично сплачений 28.11.2012;
- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, , підпункту „б" підпункту 192.1.1 пункту 192.1, пункту 192.3 статті 192, підпункту „а" пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 11. підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» із змінами та доповненнями: у результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у періоді з 01.01.2013 по 31.12.2015 на загальну суму 21658 грн, у тому числі за лютий 2013 року у сумі 475 грн, за квітень 2013 року у сумі 106 грн, за січень 2014 року 291 грн, за червень 2014 року у сумі 38 грн, за липень 2014 року у сумі 267 грн, за серпень 2014 року у сумі 209 грн, за листопад 2014 року у сумі 233 грн, за березень 2015 року у сумі 18565 грн, та його завищення на загальну суму 1235 грн, у тому числі за жовтень 2013 року у сумі 366 грн, за листопад 2013 року у сумі 295 грн, за травень 2014 року у сумі 307 грн, за серпень 2014 року у сумі 267 грн;
- підпункту „6" підпункту 192.1.1 пункту 192.1, пункту 192.3 статті 192, підпункту „а" пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201, пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: у результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту по податку на додану вартість у періоді, що перевіряється, на загальну суму 2479 грн, у тому числі за вересень 2013 року на суму 474 грн за грудень 2014 року на суму 1976 грн, за травень 2015 року на суму 29 грн;
- пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено податкове зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2013 року у сумі 96,41 грн терміном сплати 24.04.2013, фактично сплачено 26.06.2013; за квітень 2013 року у сумі 2,00 грн терміном сплати 30.05.2013, фактично сплачено 26.06.2013; за травень 2013 року у сумі 160,00 грн терміном сплати 30.06.2013, фактично сплачено 15.07.2013; за червень 2013 року у сумі 159,52 грн терміном сплати 30.07.2013, фактично сплачено 13.08.2013; за вересень 2013 року у сумі 652,00 грн терміном сплати 19.11.2013, фактично сплачено у сумі 360,00 грн 13.12.2013, у сумі 292,00 грн 15.01.2014; за жовтень 2013 року у сумі 366,00 грн терміном сплати 30.11.2013, фактично сплачено (погашено) у сумі 68,00 грн 15.01.2014, у сумі 298,00 грн 05.02.2014; за листопад 2013 року у сумі 295,00 грн терміном сплати 30.12.2013, фактично погашено 05.02.2014; за грудень 2013 року у сумі 348,00 грн терміном сплати 30.01.2014, фактично погашено 05.02.2014;
- підпункту 222.3.1 пункту 222.3 статті 222 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено самостійно визначене грошове зобов`язання по акцизному податку за серпень 2015 року у сумі 223,00 грн терміном сплати 30.09.2015, фактично сплачено 19.10.2015, за вересень 2015 року у сумі 119,00 грн терміном сплати 30.10.2015 року, фактично сплачено 18.11.2015, за жовтень 2015 року у сумі 113,00 грн терміном сплати 30.11.2015, фактично сплачено 21.12.2015;
- підпункту 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до перевірки не надані книги обліку доходів і витрат за період з 01.01.2013 по 31.12.2015; табеля обліку робочого часу, графіки роботи за період з 01.01.2013 по 31.12.2015; первинні банківські документи про рух коштів по розрахунковим рахунках, відкритих в Краматорській філії ПАТ КБ "Приватбанк" за період з 01.01.2013 по 31.12.2015; договори про надання фінансового займу.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 08.08.2016:
- №0000921304/10658/10/05-15-13-04 на суму 412,20 грн,
- №0000911304/10662/10/05-15-13-04 на суму 17704,30 грн,
- №0000851304/10657/10/05-15-13-04 на суму 87,32 грн,
- №0000861304/10659/10/05-15-13-04 на суму 70,80 грн,
- №0000871304/10660/10/05-15-13-04 на суму 190,60 грн,
- №0000841304/10661/10/05-13-04 на суму 45,50 грн,
- №0000901304/10668/10/05-15-13-04 на суму 23935,00 грн,
- №0000941304/10665/10/05-15-13-04 на суму 2479 грн,
- №0000931304/10656/10/05-15-13-04 на суму 510,00 грн,
- №0000881304/10673/10/05-15-13-04 на суму 510,00 грн,
-№0000891304/10664/10/05/15-13-04 на суму 230672,46 грн.
Рішення про застосування штрафних санкцій від 08.08.2016 №0000791304/10669/10/05-15-13-04 на суму 236,19 грн, №00751304/10663/10/05-15-13-04, №0000761304/10670/10/05-15-13-04, №0000781304/10667/10/05-15-13-04 на суму 8999,51 грн.
Вимога про сплату боргу від 08.08.2016 №0016531304/10666/10/05-15-13-04 89995,12 грн.
ФОП ОСОБА_1 оскаржені податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій по ЄСВ та вимоги по ЄСВ в адміністративному порядку до Головного управління ДФС (скарга вх. №187/ФОП ГУ ДФС у Донецькій області від 25.08.2016).
Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 28.09.2016 №5435/100/05-99-10-01-12-2 про результати розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 скасоване рішення ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області від 08.08.2016 року №0000761304/10670/10/05-15-1304 на суму 1,31 грн; збільшена сума штрафних санкцій на 35998,05 грн, яка визначена у рішенні №0000781304/10667/05-15-13-04; збільшена сума штрафних санкцій на 88,57 грн, яка визначена у рішенні №0000791304/10669/10/05-15-13-04.
На виконання рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 08.09.2016 №5435/10/05-99-10-01-12-2 про результати розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області прийняті:
- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.10.2016 №0001091304/14754/05-15-13-04 на загальну суму 1,31 грн (у тому числі штрафні санкції - 1,21, пеня - 0,10 грн);
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.10.2016 №0001081304/14753/10-05-15-13-04 на загальну суму 88,57 грн (у тому числі штрафні санкції 88,57 грн);
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.10.2016 №000110/14752/10/05-15-13-04 на загальну суму 35998,05 грн (у тому числі штрафні санкції 35998,05 грн).
Рішенням Державної фіскальної служби України від 10.11.201 року №11893/С/99-99-11-02-02-25 залишено без змін рішення ГУ ДФС у Донецькій області про результати розгляду первинної скарги від 28.09.2016 №5435/10/05-99-10-0112-2, а скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення.
Судом також установлено, що згідно з висновком експерта №404/1235-1240/19-22 від 04.11.2019 за результатами проведеного дослідження в рамках наданих документів встановлено, що наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку сума виручки ФОП ОСОБА_1 за 2013-2015 роки складає 1 994784,38 грн, сума витрат - 2 298639,28 грн, сума чистого доходу має від`ємне значення і складає 303854,90 грн.
Зважаючи на те, що в акті перевірки податковим органом розбіжностей по сумах доходів та витрат за 2013, 2014 роки з даними ФОП ОСОБА_1 не встановлено, дослідження результатів господарської діяльності експертом проводилась за 2015 рік.
Згідно даних книги доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік складає:
- сума виручки - 1330702,24 грн,
- сума витрат - 1517910,54 грн,
- чистий дохід має від`ємне значення і складає 187208,30 грн.
До доходів прийнято суму проавансовану (по першій події) у розмірі 133243,76 грн, отже, сума доходу за 2015 рік по ФОП ОСОБА_1 складає 1330702,24 + 133243,76 = 1463946 грн.
У податковій декларації про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік відображено суму одержаного доходу у розмірі 1 46394 вартість придбаних ТМЦ - 1 386335 грн, витрати на оплату про нарахування на ЗП - 62610,56 грн та визначено суму чистого доходу у розмірі 15000,44 грн.
Тобто, по ФОП ОСОБА_1 документально підтверджується сума доходу у розмірі 1463946 грн за 2015 рік, що відповідає даним книги доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 та даним перевірки ДПІ.
Експертом на підставі представлених первинних документів ФОП ОСОБА_1 (накладних, рахунків) за 2015 рік відображено суми витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно вказаних даних по ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік сума придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг складає 1215572,47 грн, у тому числі сума ПДВ - 202595,45 грн.
Експертом сформовано дані придбання товарно-матеріальних цінностей у розрізі постачальників ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік, відповідно яких сума витрат ФОП ОСОБА_1 на придбання товарно-матеріальних цінностей складає без ПДВ - 1012977,03 грн, сума ПДВ - 202595, 44 грн. Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей та послуг ФОП ОСОБА_1 оплачено та відповідає сумі витрат, відображених у книзі доходів та витрат за 2015 рік.
Разом з цим, у січні 2015 року по ФОП ОСОБА_1 проведено коригування (збільшення витрат) у сумі 441323,16 грн без ПДВ по накладних, які оплачені, але не знайшли відображення у сумі витрат 2014 року.
Отже, сума витрат по ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік з урахуванням коригування за 2014 рік документально підтверджується у розмірі 1012977+44441323=1454300 грн.
Таким чином, за результатами проведеного дослідження по ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік підтверджується:
- сума доходів у розмірі 1463946 грн, що відповідає даним книги доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 та податковій декларації про майновий стан і доходи підприємця;
- сума витрат на придбання цінностей у розмірі 1454300 грн, що відповідає даним книги доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 ;
- сума витрат на заробітну плату та податки на неї складає 131622,27 - 49819,34=181441,61 грн, що відповідає книзі доходів витрат ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік.
Експертом зазначено, що по ФОП ОСОБА_1 недотримання вимог п. 177.4.1, 177.1, 177.1, ст. 177 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями експертним дослідженням не встановлено, завищення суми витрат та чистого доходу у розмірі 944229,43 грн за 2015 рік документально не підтверджується, а тому документально не підтверджується заниження суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 184537,97 грн та військового збору у сумі 14163,44 грн за вказаний період.
У результаті експертного дослідження не встановлено заниження доходу ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік, а отже не встановлено недотримання пункту 1 частини 2 ст. 69 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 05.07.2010 №2464-VI, то не підтверджується заниження бази єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015 рік у сумі 259352 грн та не підтвердження заниження єдиного внеску на суму 189995,12 грн.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Головне управління ДПС в Донецькій області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови у справ не були враховані висновки, викладені у постановах від 06.08.2019 у справі №160/8441/18 у подібних правовідносинах, що призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник указує на те, що судом до уваги в якості доказів прийнято документи, які були відсутні у позивача на час перевірки.
Також посилається на порушення судами процесуальних норм в частині ненадання належної правової оцінки документам: банківським документам про рух коштів, книгам обліку розрахункових операцій, звітам про використання реєстраторів розрахункових операцій, звітам про суми нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, деклараціям акцизного податку, податковим деклараціям з ПДВ.
Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на безпідставність викладених в ній доводів. Зазначає, що висновки судами зроблено на підставі повного та всебічного аналізу первинних документів. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 06.11.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі ПК України).
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом 44.3 статті 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання-з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставо для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до пункту 44.7 статті 44, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначено статтею 177 ПК України.
Згідно з пунктом 177.1 статті 177 ПК України, доход фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно пункту 177.2 статті 177 ПК України, об`єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування є чистий оподатковуваний доход, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до пункту 177.4 статті 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:
- п.п. 177.4.1 витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;
- п.п. 177.4.2 витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- п.п. 177.4.3 суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
- п.п. 177.4.4 інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням.
Підпунктом 177.4.5 пункту 177.4 статті177 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками військового збору є особи, визначені пунктом162.1статті162розділуІV ПК України, зокрема, фізична особа резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Ставка збору складає 1,5% об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (підпункт 1.3 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Згідно з підпунктом 164.1.3 пункту164.1 статті 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статті 177 ПК України.
Об`єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено розділом V Податкового кодексу України.
Підпунктами 1, 2 пункту 180.1 статті180 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування (ПДВ) платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Вимоги щодо обов`язкової реєстрації осіб як платників податку на додану вартість викладені у статті 181 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом181.1статті181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Таким чином, якщо протягом року сума операцій з постачання товарів/послуг, які є об`єктом оподаткування ПДВ, перевищила 300 000,00 грн, у постачальника виникає обов`язок зареєструватись платником податку на додану вартість та утримувати з таких операцій ПДВ на загальних підставах.
Залежно від того, чи набуває різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного періоду позитивного або від`ємного значення, у платника ПДВ виникає: обов`язок сплатити ПДВ до бюджету (позитивне значення); право на бюджетне відшкодування (від`ємне значення).
Факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та зазначаються конкретні їх пункти і статті.
У разі самостійного визначення податкового зобов`язання контролюючий орган повинен врахувати факти заниження або завищення об`єкта оподаткування та відобразити ці факти в акті перевірки.
Відповідно підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести книгу обліку доходів та витрат та мати підтверджуючі документи щодо проходження товару. Форма книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органам державної податкової служби.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.73-76 КАС України).
Згідно зі ст.101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Статтею 108 встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).
Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, викладеної у постановах від 06.08.2019 у справі №160/8441/18 у подібних правовідносинах.
Переглядаючи судові рішення у справі №160/8441/18, Суд указав, що оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально. За висновком Верховного Суду, суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норму абзацу першого пункту 44.6 статті 44 ПК, відхиляючи довід позивача про наявність у нього відповідних документів на підтвердження суми податкового кредиту, задекларованої за лютий, березень, травень, червень 2017 року по взаємовідносинах з вище переліченими контрагентами, адже ця норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві. У справі № 160/8441/18 були встановлені обставини вручення неодноразових запитів про надання фінансово-господарських документів, а також факт ненадання таких документів платником податків, що зафіксовано актами про ненадання документів до перевірки, про незабезпечення зберігання первинних документів для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, про відмову від отримання запиту, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції погодився із правильністю застосування судами попередніх інстанцій пунктів 44.6, 44.7 статті 44 ПК України при здійсненні висновку, що у контролюючого органу були законні підстави для проведення перевірки з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.
Колегія суддів зазначає, що наведена скаржником постанова Верховного Суду ухвалена за інших фактичних обставин справи, установлених судами.
Суд зазначає, що касаційна скарга не містить доводів щодо наявності/відсутності у діях позивача складу податкових правопорушень, які зумовили прийняття оскаржених рішень ГУ ДФС, з урахуванням наданих позивачем до суду первинних документів. Не містить вона і доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при оцінці чи дослідженні цих документів або будь-яких доказів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у цій справі №805/4449/16-а, суди попередніх інстанцій виходили з того, що представник відповідача в своїх запереченнях щодо висновків експертизи обґрунтованих заперечень не надав та оцінюючи висновок експерта разом із іншими доказами відповідно до ст.90 КАС України, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшли висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність висновку акту перевірки відносно позивача щодо завищення у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік суму документально підтверджених витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу на суму 944229,43 грн, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, належного до сплати до бюджету за 2015 рік на суму 184 537,97 грн; щодо заниження у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік суму чистого оподаткованого доходу, тобто до об`єкту оподаткування військовим збором на суму 944 229,43 грн, що призвело до заниження військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного 2015 року на суму 14163,44 грн; щодо не нарахування, не обчислення та не сплати єдиного внеску з отриманого доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, у результаті чого занижена база нарахування єдиного внеску за 2015 рік на суму 259 352,03 грн, що призвело до заниження єдиного внеску за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на 89995,12 грн.
Отже, суди дійшли правильних висновків про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 08.08.2016 №0000921304/10658/10/05-15-13-04, №0000911304/10662/10/05-15-13-04,№0000851304/10657/10/05-15-13-04, №000891304/10664/10/05-15-13-04, рішення про застосування штрафних санкцій №0000791304/10669/10/05-05-15-13-04, №0000751304/10663/10/05-15-13-04, №0000781304/10667/10/05-15-13-04, вимоги про сплату боргу №0016531304/10666/10/05-15-13-04.
Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі не знайшли свого підтвердження.
Також не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій процесуальних норм. Крім того, Суд зауважує, що такі доводи не слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.
З огляду на наведене, касаційна скарга скарга Головного управління ДПС в Донецькій області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко