ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №806/1845/14
адміністративне провадження №К/9901/37917/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 (суддя Романченко Є.Ю.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 (головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді: Мацький Є.М., Капустинський М.М.) у справі №806/1845/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укреколайн» до Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укреколайн» (далі - позивач, товариство) звернулося до суду з позовом до Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки по питанню своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань по податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю «Укреколайн», нарахованих по податкових деклараціях та уточнюючому розрахунку, а також суми податку на додану вартість нарахованої по акту перевірки згідно податкового повідомлення-рішення від 26.07.2012 №0004172200;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0009881530, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у сумі 18376,45грн ( 10% від суми заборгованості).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Справа судами переглядалася неодноразово.
3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2014, залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0009881530. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
17.08.2016 Вищим адміністративним судом України постановлено ухвалу, якою касаційну скаргу Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задоволено частково. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 у справі №806/1845/14 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0009881530, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
04.10.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укреколайн» до Житомирського окружного адміністративного суду подано заяву про зменшення розміру заявлених позовних вимог, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0009881530 в частині суми 17160,30грн.
4. За результатом останнього перегляду справи постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.10.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016, позовні вимоги задоволено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний адміністративний суд, обґрунтоване відсутністю правових підстав для нарахування позивачу суми штрафу за платежем «податок на додану вартість» в частині суми 17160,30грн згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0009881530, оскільки порушення позивачем строків сплати суми боргу встановлено не було.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Новоград-Волинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі №806/1845/14, прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.12.2013 посадовими особами Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області було проведено перевірку по питанню своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань по податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Укреколайн», нарахованих по податкових деклараціях та уточнюючому розрахунку, а також суми податку на дану вартість, нарахованої по акту перевірки, податковому повідомленню-рішенню №0004172200 від 26.07.2012.
За результатом проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем положень податкового законодавства, яке виразилося у несвоєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, сплати сум податку на додану вартість згідно рішення про розстрочення. На переконання відповідача, затримка в розрахунках з бюджетом по задекларованих сумам податку на додану вартість у податковій звітності в сумі 18376,45грн допущена в межах до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплатити узгоджених сум податкових зобов`язань, що свідчить про порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 12.12.2013 №1058/15-3 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0009881530, яким позивача, на підставі абзацу 2 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, зобов`язано сплатити штраф за платежем «податок на додану вартість» у загальній сумі 18376,45грн.
Предметом розгляду даної справи є правомірність нарахування позивачу суми штрафу за платежем «податок на додану вартість» в частині суми 17160,30грн згідно оскаржуваного товариством податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0009881530.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно висновків викладених у акті перевірки від 12.12.2013, застосування до позивача штрафних санкцій у спірній сумі 17160,30грн, на думку відповідача, зумовлено несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю «Укреколайн» податкового боргу, який виник внаслідок несплати податкового зобов`язання в розмірі 171603,00грн, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 26.07.2012 №0004172200.
Судами також встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 26.07.2012 №0004172200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 171603,00грн, у тому числі за основним платежем на суму 137282,00грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 34321,00грн, було оскаржене позивачем до Житомирського окружного адміністративного суду
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 у справі №806/7102/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укреколайн» про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2012 №0004172200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 171603,00грн задоволено. Визнано протиправним та скасовано прийняте відповідачем повідомлення-рішення від 26.07.2012 №0004172200.
Судові рішення у справі №806/7102/13-а набрали законної сили.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги Новоград-Волинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого судами передчасно задоволено позовні вимог та скасоване правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0009881530 в частині зобов`язання позивача сплатити штраф за платежем «податок на додану вартість» у сумі 17160,30грн. Зокрема, відповідач вказує, що оскільки на час нарахування позивачу суми штрафних санкцій сума борг у розмірі 171603,00грн з позивачем була узгоджена та визнана останнім у повному обсязі, як заборгованість, про що свідчить заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укреколайн» про розстрочення сплати позивачем цієї суми як боргу, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0009881530 в оскаржуваній позивачем частині відсутні.
9. В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Укреколайн» у запереченні на касаційну скаргу зазначив, що оскаржувані відповідачем судові рішення були прийняті у відповідності до норм матеріального та процесуального права, із з`ясуванням всіх обстав справи та дослідженням доказів, а тому підстави для задоволення касаційної скарги контролюючого орану та скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі №806/1845/14 відсутні.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
10.2. Підпункт 20.1.19 пункту 20.1 статті 20.
Контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54.
Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, у разі якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Пункт 54.5 статті 54.
Згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
10.3. Пункт 56.18 статті 56.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
10.4. Пункт 57.3 статті 57.
У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
10.5 Абзац 2 пункту 126.1 статті 126.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
11. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Частина перша статті 72.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
11.2. Частина п`ята 227.
Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
11.3. Стаття 255.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
12. Частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (в редакції, що діяла до 08.02.2020).
13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
12. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про безпідставність визначення позивачу, на підставі абзацу 2 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, суми штрафу за платежем «податок на додану вартість» за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов`язання, у розмірі 17160,30грн згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0009881530, з огляду на відсутність в діях позивача порушення строків сплати суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 171603,00грн, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 26.07.2012 №0004172200.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 у справі №806/7102/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.07.2012 №0004172200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 171603,00грн. У відповідності до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вказані рішення, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення у даній справі.
Таким чином, доводи контролюючого органу про обв`язок позивача щодо сплати грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 171603,00грн та, як наслідок, і суми штрафу у розмірі 17160,30грн за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов`язання, згідно зі абзацом 2 пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, обґрунтовано відхилено судами.
Поряд з цим, суди умотивовано зауважили, що Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 17.08.2016 встановив відсуніть у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укреколайн» заборгованості в сумі 171603,00грн визначеної податковим повідомленням-рішенням від 26.07.2012 №0004172200, а тому, за відсутності в діях позивача порушення строків сплати вказаної суми боргу, нарахування позивачу згідно податкового повідомленням-рішенням №0009881530 від 12.12.2013 штрафних санкцій у розмірі 10% (17160,30грн) є безпідставним.
13. Посилання податкового органу на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укреколайн» про розстрочення сплати суми боргу у розмірі 171603,00грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.07.2012 №0004172200, як на підставу для відмови в позові, судами обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки, з урахуванням вищенаведених положень Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
14. Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини щодо відсутності в діях позивача порушення строків сплати суми боргу, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та скасування неправомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0009881530.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
15. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку, що при постановленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі №806/1845/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду