ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2020 року
Київ
справа №806/3046/17
провадження №К/9901/46654/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання здійснити донарахування до заробітної плати, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду, прийняте 21 грудня 2017 року у складі головуючого судді - Липи В. А., постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду, ухвалену 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Мацького Є. М., суддів: Шевчук С. М., Шидловського В. Б.,
І. Суть спору
1. В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (надалі також відповідач, Малинська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області), у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області від 02 жовтня 2017 року №47-о;
1.2. поновити позивача на роботі на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області;
1.3. стягнути з Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 жовтня 2017 року до дня поновлення на роботі;
1.4. зобов`язати Малинську ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області здійснити донарахування до заробітної плати, які б мали нараховуватися позивачу за ранг та стаж державної служби з 03 жовтня 2017 року до дня поновлення на роботі.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02 жовтня 2017 року його звільнено з посади головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на підставі пункту 5 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпПУ) у зв`язку із нез`явленням на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності. Вказує, що на момент звільнення він був членом первинної профспілкової організації, проте, трудовий договір з ним розірвано без отримання її попередньої згоди.
3. Вважаючи таке звільнення незаконним та необґрунтованим, звернувся з цим позовом до суду.
4. Відповідач позовні вимоги не визнав, вказавши на їх безпідставність.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
5. Наказом Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області від 02 жовтня 2017 року №47-о позивача звільнено згідно з пунктом 5 частини першої статті 40 КЗпП з посади головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області у зв`язку із нез`явленням на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.
6. З 12 травня 2017 року позивач на роботі не з`являвся, що підтверджується листками непрацездатності серії АДГ №886573, АДД №004066, АДГ №886945, АДГ №913374, АДГ №887447, АДГ №887649, АДД №031852 та табелями обліку робочого часу за травень-жовтень 2017 року. Перебування на лікарняному не переривалося, до виконання своїх службових обов`язків позивач у цей період не приступав.
7. В аспекті предмету доказування суди також встановили, що відповідач є органом, який здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, оскільки забезпечує реалізацію повноважень ДФС, зокрема, щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що своєю чергою, є підставою для розірвання трудового договору за вказаних обставин без попередньої згоди профспілкового органу.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
9. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що Малинська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, приймаючи оскаржуваний позивачем наказ, діяла на підставі та відповідно до вимог чинного законодавства.
10. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду, від 28 лютого 2018 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду, прийняте 21 грудня 2017 року, залишено без змін.
IV. Касаційне оскарження
11. Позивач подав касаційну скаргу, у якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
12. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі позивач наполягає на протиправності наказу про звільнення. Із посиланням на норми пунктів 2 та 3 Положення про Малинську ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, затвердженого наказом ДФС України від 27 березня 2017 № 202, стверджує, що у відповідача відсутні жодні повноваження на безпосереднє здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, а відтак, розірвання трудового договору з ним відповідно до частини п`ятої статті 40 КЗпПУ мало бути проведено за попередньою згодою із профспілковим комітетом.
13. У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
14. Відповідач правом на подання заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
17. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
18. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
19. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Згідно зі статтею 21 КЗпП трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
22. За правилами пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП підставою припинення трудового договору, серед іншого, є розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).
23. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: нез`явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, нерахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.
24. Частиною першою статті 43 КЗпПУ встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
25. Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
26. За правилами пункту 7 Положення Про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украни від 21 травня 2017 року №236 (надалі - Положення Про ДФС) ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.
27. Згідно з підпунктами 4, 5, 6 пункту 4 Положення Про ДФС, ДФС відповідно до покладених на неї завдань: здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів; контролює своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску, митних та інших платежів; здійснює контроль за дотриманням податкового і митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого законом покладено на ДФС.
28. Відповідно до пункту 1 Положення про Головне Управління ДФС у Житомирській області, затвердженого наказом ДФС від 27 березня 2017 року №56, Головне управління ДФС у Житомирській області є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС.
29. Підпунктом 4 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що Головне управління ДФС у Житомирській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням податкового і митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого законом покладено на ДФС.
30. Пунктом 1 Положення Про Малинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області, затвердженого наказом ДФС від 27 березня 2017 № 202, визначено, що Малинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області (далі-ОДПІ) з центром у м. Малин є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС та Головному управлінню ДФС та Головному управлінню ДФС у Житомирській області. ОДПІ є органом доходів і зборів.
ОДПІ забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
ОДПІ є правонаступником усіх прав та обов`язків Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.
VI. Висновок Верховного Суду
31. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
32. В обґрунтування доводів касаційної скарги автор, із посиланнями на приписи Положення Про Малинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області, затвердженого наказом ДФС від 27 березня 2017 № 202, (пункти 3 та 4) наполягає на відсутності у відповідача повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, що, на його переконання, свідчить про незаконність дій контролюючого органу стосовно розірвання трудового договору без попередньої згоди профспілкового комітету.
33. В той же час, з аналізу вимог закону та Положення Про Державну фіскальну службу України, Положення про Головне Управління ДФС у Житомирській області, Положення Про Малинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області в аспекті встановлення обсягу повноважень у Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на здійснення відповідних дій за вказаних обставин, вбачається, що відповідач є територіальним органом ДФС та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на здійснення контролю за додержанням податкового законодавства на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
34. Позивач, обіймаючи посаду головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області та будучи працівником органу, що здійснює контроль за додержання податкового законодавства в розумінні КЗпП, дійсно протягом більш як чотири місяці (з травня 2017 року по жовтень 2017 року) не з`являвся на роботу, що стало підставою для прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення щодо його звільнення згідно з пунктом 5 частини першої статті 40 КЗпП без попередньої згоди первинної профспілкової організації
35. Таким чином, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що Малинська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області при прийнятті оскаржуваного наказу діяла в межах своїх повноважень, та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
36. Отже, оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, судами правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
37. Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
38. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
39. Доводи касаційної скарги висновків судів та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 3 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, Верховний Суд
п о с т а н о в и в:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич