12.02.2024

№ 806/3688/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 806/3688/17

адміністративне провадження № К/9901/67487/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування висновку, наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року (головуючий суддя - Капинос О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року (головуючий суддя - Біла Л.М., судді - Граб Л.С. Гонтарук В.М.) у справі №806/3688/17, -

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

у грудні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив: - визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 02.11.2017 №1393 та від 21.11.2017 № 233 о/с.;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 24.11.2017;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 32502,88 грн;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 14.10.2017 №855 "Про призначення та проведення службового розслідування";

- визнати протиправним та скасувати висновок "Про результати службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_1 ".

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірними наказами його протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби та в подальшому звільнено на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (порядку дисциплінарного стягнення), оскільки наказ відповідача від 02.11.2017 №1393 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ґрунтується на порушенні ним Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статусу та вчинення адміністративних правопорушень передбачених статтями 124 173 КУпАП, які були виявлені під час службового розслідування. Однак, в наказі вказано, що адміністративні матеріали за ст.173 КУпАП списано до справи, що суперечить КУпАП, так як приєднання їх до висновку службового розслідування без розгляду суду є безпідставним та перевищенням службових повноважень. Крім того, позивач наполягав на тому, що порушень, викладених у висновку службового розслідування він не здійснював, з огляду на що підстави для притягнення його до відповідальності та звільнення відсутні.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку "Про результати службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_1 ".

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 02.11.2017 №1393 та від 21.11.2017 № 233 о/с.

Поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 24.11.2017.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Житомирській області (10001, м.Житомир, Старий бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ 40108625) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 32502,88 грн. (тридцять дві тисячі п`ятсот дві гривні вісімдесят вісім копійок).

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення суми середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

Ухвалюючи судові рішення у справі, суди виходили з того, що начальник Головного Управління Національної поліції в Житомирській області є уповноваженою особою на видання спірного наказу про призначення службового розслідування, оскільки Черняхівське відділення патрульної поліції Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, де проходив службу позивач, йому підпорядковане. Суди визнали необґрунтованими та безпідставними посилання позивача на те, що провідний консультант не уповноважений бути головою комісії та що наказ про призначення службового розслідування з 20.20 до 24.00 неможливо було підготувати та зареєструвати в неробочий час, оскільки будь-якими документальними даними, окрім припущень самого позивача, не підтверджуються, а тому вказали, що доводи позивача про протиправність наказу №855 "Про призначення та проведення службового розслідування" не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та є спростованими, у зв`язку з чим відмовили в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо правомірності звільнення позивача, суди вказали, що в ході службового розслідування обставини вчинення порушення вимог законодавства позивачем не з`ясовані, вина позивача не доведена, а фактичні докази на підтвердження порушення службової дисципліни позивачем як в матеріалах службового розслідування так і в матеріалах адміністративної справи відсутні. Досліджені під час розгляду справи докази з урахуванням наданих свідками показів, свідчать на користь висновку, що висновок службового розслідування суперечить фактичним обставинам справи. Ні матеріали службового розслідування, ні інші, подані суду докази, як вказали суди, не доводять наявності в діях позивача фактів та обставин, які б можна було розцінити як порушення позивачем службової дисципліни чи "Правил етичної поведінки поліцейських". За таких обставин, суди дійшли висновку, що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про його звільнення є протиправними та підлягають скасуванню. Враховуючи наведене, судами зроблено висновок про наявність підстав для поновлення позивача на займаній посаді та стягнення на його користь суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 32502,88грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

10 грудня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на підтвердження проведеним службовим розслідуванням обставин скоєння позивачем дисциплінарного проступку. Зауважує, що поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Зазначає, що постановою місцевого суду позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у розмірі 340грн. Вказує, що позивач не повідомив чергову частину Черняхівського відділення поліції, а також керівництво підрозділу про факт надзвичайної події за його участі, а саме ДТП. Скаржник зазначає, що обставини перебування позивача у нетверезому стані підтверджуються численними показами свідків. Обов`язковою умовою складення адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП є засвідчений у присутності понятих факт відмови водія від проходження медичного освідування, однак виконати вказані дії працівникам поліції, які прибули до місця події, не виявилось можливим у зв`язку із втечею позивача з місця пригоди, що унеможливило розгляд цього питання, що підтверджується показами свідка ОСОБА_2 . Скаржник вважає безпідставним неврахування судами попередніх інстанцій при прийнятті рішення у справі пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (працівники поліції), гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 лише з тих підстав, що вказані особи не з`явились на виклик до суду. Вказує на дискреційні повноваження керівника ГУНП в Житомирській області щодо обрання виду дисциплінарного стягнення за вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року зазначену адміністративну призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №300 о/с від 09.12.2016 ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

14.10.2017, начальником Головного управління Національної поліції в Житомирській області Печененко В.П. винесено наказ №855 "Про призначення та проведення службового розслідування", за фактом дорожньо-транспортної пригоди 14.10.2017 за участю капітана поліції ОСОБА_1 (а.с.49).

За результатами службового розслідування складено висновок про результати службового розслідування від 02.11.2017, відповідно якого комісія вважала, що за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, поваги та охорони честі держави, гідного несення високого звання поліцейського, порушення ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, у частині гідного і чесного поводження в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, виявленні поваги до колег по службі, а також порушення розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, яка виразилась у перебуванні в стані алкогольного сп`яніння поза службою, вчиненні дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівника МВС та НПУ, а також призвести до зниження рівня довіри населення до Національної поліції України, проявленню нещирості під час службового розслідування, необхідно накласти на інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. (а.с.105-109)

За висновком службового розслідування у зв"язку з тим, що 14.10.2017 до УКЗ ГУНП надійшла інформація про те, що цього ж дня, поблизу будинку № 68 по вул. Рубанівська в с.Троковичі Черняхівського району Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1

За результатами вказаного службового розслідування складено висновок від 02.11.2017, у якому рекомендовано, накласти на інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Як встановлено в ході службового розслідування, 14.10.2017 о 20.20 до чергової частини Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУНП по спецлінії "102" надійшли повідомлення від мешканців Черняхівського району про те, що цього ж дня поблизу будинку №68 по вул. Рубанівська в с. Троковичі Черняхівського району Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки "Рено 19", номерний знак НОМЕР_2 , та "ВАЗ 2106", номерний знак НОМЕР_3 . Зі слів заявника водій транспортного засобу марки "ВАЗ 2106", номерний знак НОМЕР_3 , перебував у стані алкогольного сп`яніння та отримав тілесні ушкодження від невідомого.

Реагуючи на вказані звернення, на місце пригоди виїхала слідчо-оперативна група, яка, враховуючи покази свідків, встановила, що 14.10.2017 близько 20.00 інспектор сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 , будучи поза службою та перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився у с.Троковичі Черняхівського району Житомирської області.

У цей же час капітан поліції ОСОБА_1 сів до особистого транспортного засобу ВАЗ2016, номерний знак НОМЕР_3 , двигун якого був увімкнений та припаркований поблизу будинку №68 по вул.Рубанівська вказаного вище населеного пункту. У подальшому останній, не заводячи двигун автомобіля, ввімкнув нейтральну передачу, унаслідок чого транспортний засіб почав рух вперед та допустив дотичне зіткнення з автомобілем марки "Рено 19". номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований поряд.

У результаті ДТП транспортні засоби зазнали незначних механічних пошкоджень. Після приїзду слідчо-оперативної групи капітану поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти медичне освідування на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі охорони здоров`я, однак після вказаної пропозиції останній залишив місце ДТП та зник у невідомому напрямку.

Разом з тим, капітан поліції ОСОБА_1 , на порушення п. 5 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції, заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1377, не повідомив чергову частину Черняхівського відділення поліції про факт дорожньо-транспортної пригоди за його участі.

До того ж капітан поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, справляв природні потреби поблизу магазину в с. Троковичі Черняхівського району Житомирської області, після чого впав у багнюку та в подальшому ходив поряд з магазином вказаного населеного пункту в напівоголеному вигляді.

З приводу перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння та скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди були опитані свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , що вказані факти підтвердили.

У ході службового розслідування, ураховуючи надані пояснення свідків та очевидців даної події, якими підтверджено факт перебування капітана поліції ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння та скоєння останнім дорожньо-транспортної пригоди за викладених вище обставин, на підставі п. 6.2.2 наказу МВС України від 12.03.2013 № 230, 26.10.2017 підготовлено відповідну доповідну записку на ім`я начальника ГУНП № 3356/12/01-2017.

За резолюцією начальника ГУНП доповідна записка цього ж дня за вих. №3357/12/01-2017 направлена до Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУНП для вирішення питання щодо складання відносно капітана поліції ОСОБА_1 адміністративних матеріалів.

Так, стосовно капітана поліції ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії БР №278799 від 26.10.2017 за ст.124 КУпАП (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) та за ст.173 КУпАП (Дрібне хуліганство). У подальшому адміністративні матеріали за ст. 173 КУпАП списано до справи на підставі ч. 2 ст. 15 КУпАП та направлено до УКЗ ГУНП для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1393 від 02 листопада 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" накладено на інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. (а.с.11)

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №233 о/с від 21 листопада 2017 року капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області , звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 ч.І ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (а.с.10).

Позивач вважаючи незаконним призначення службового розслідування та звільнення його зі служби, звернувся до суду.

В матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення Серії БР №278799 від 26.10.2017, складений начальником сектору превенції Черняхівського ВП капітаном поліції Хоменко О.В. про те, що ОСОБА_1 14.10.2017 року о 20:20 год. в с. Троковичі по вул. Житомирській, Черняхівського району Житомирської області біля магазину залишив автомобіль ВАЗ2103 НОМЕР_4 не поставивши його на стоянкову гальмівну систему, в результаті чого автомобіль покотився скоїв зіткнення з автомобілем Рено НОМЕР_2 , який стояв поруч. Внаслідок цього транспортні засоби отримали механічні пошкодження, осіб потерпілих не було. (а.с.99)

Постановою в Черняхівського районного суду Житомирської області у справі №293/1164/17 від 20.11.2017 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ст. 19 Закону № 580-VIII).

У ч. 1 ст. 48 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у ст. 47 цього Закону, якою в свою чергу визначено, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно п.9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 23.12.2015 №901-VIII, до набрання чинності Закону України "Про дисциплінарний статут Національної поліції" поширено дію Дисциплінарного статуту ОВС на поліцейських (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (ст. 2 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У п. 8 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ, який є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Статтею 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" встановлено порядок накладення дисциплінарного стягнення. Так, відповідно до положень зазначеної статті з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, норми якого застосовуються до поліцейських до набрання чинності Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

З метою реалізації вказаної норми Закону на поліцейських поширено також дію Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230.

У п.2.6 Інструкції "Про порядок проведення службових розслідувань в ОВС" визначено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

У п. 3.1. Розділу III Інструкції (Призначення службового розслідування) передбачено, що начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу тих органів чи підрозділів, діяльність яких вони координують або контролюють.

Відповідно до наказу Національної поліції від 06.11.2015 №22 затверджено Положення про Головне управління Національної поліції в Житомирській області. Пунктом 14 Положення визначено повноваження керівника Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Зокрема, у підпункті 12 та 16 зазначено, що керівник Головного управління Національної поліції в Житомирській області підписує накази Головного управління та вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Щодо меж касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень Суд зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 14.10.2017 №855 "Про призначення та проведення службового розслідування" скаржником не оскаржуються, а отже не підлягають касаційному перегляду в зазначеній частині.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

З матеріалів справи слідує, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, невиконання вимог ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, поваги та охорони честі держави, гідного несення високого звання поліцейського, порушення ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, у частині гідного і чесного поводження в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, виявленні поваги до колег по службі, а також порушення розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримані судом апеляційної інстанції, при розгляді справи поставив під сумнів встановлений службовим розслідування факт скоєння саме позивачем дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого його було притягнуто до відповідальності за ст.124 КУпАП.

Проте, такі висновки Суд вважає необґрунтованими.

Так, зі встановлених судами обставин вбачається, що постановою Черняхівського районного суду Житомирської області у справі №293/1164/17 від 20.11.2017 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. При цьому, з тексту вказаного судового рішення видно, що обставини скоєння саме позивачем вказаного адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи та поясненнями правопорушника в судовому засіданні, який свою вину визнав.

Також колегія суддів вважає безпідставним врахування судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи обставин визнання винним постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 23.11.2017 у справі №293/1180/17 у скоєнні вищезазначеної ДТП гр. ОСОБА_10 , що, на думку судів, є недопустимим, оскільки вказані обставини не стосуються спірних правовідносин та не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення саме позивачем, більш того, зважаючи на визнання останнім своєї вини у повному обсязі.

Суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо того, що факт неповідомлення позивачем чергової частини про обставини дорожньо-транспортної пригоди викликаний тим, що позивач просив про це людей, які зібрались біля пошкоджених автомобілів.

Позивач як співробітник поліції повинен знати та неухильно виконувати нормативно-правові акти, що регламентують його діяльність.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1377, посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції.

Таким чином, неповідомлення позивачем чергової частини про обставини скоєння ДТП суперечить вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Водночас, з наданих позивачем під час проведення службового розслідування пояснень, вбачається, що на запитання щодо обставин неповідомлення ним про вчинення ДТП керівництво Черняхівського ВП ОСОБА_1 вказав, що йому було погано і він про це не подумав.

Щодо обставин перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння Суд вважає за необхідне вказати на таке.

Судами першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що працівники поліції, що прибули на місце пригоди для оформлення ДТП за участю ОСОБА_1 , у разі відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння мали б скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.

Проте, судами не враховано, що при запропонуванні співробітниками поліції позивачу пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння, останній залишив місце ДТП.

При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що позивач весь час був присутнім на місці скоєння ДТП, зроблені судом на підставі того, що висновком службового розслідування та поясненнями свідка ОСОБА_11 , наданими в судовому засіданні, підтверджено факт присутності ОСОБА_1 при оформленні ДТП, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказані обставини не є взаємовиключними. Так, матеріалами справи та поясненнями свідка підтверджено, що позивач був присутнім на місці скоєння ДТП в момент оформлення відповідних матеріалів щодо нього, тоді як після запропонування йому пройти медичне обстеження останній зник у невідомому напрямку. Обставини нібито погіршення стану здоров`я позивача та факт залишення ним місця ДТП підтверджуються наявними в матеріалах справи поясненнями ОСОБА_1 , наданими під час проведення службового розслідування. Крім того, в своїх поясненнях позивач зазначив, що в подальшому не виходив на зв`язок з керівництвом та співробітниками ВП через те, що його телефон перебував у вібро-режимі, а пропущені дзвінки він побачив лише 15.10.2017.

Крім того, суди встановили, що 26.10.2017 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ГП 464811 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Згідно протоколу, 14.10.2017 близько 20.00 в с.Троковичі Черняхівського району ОСОБА_1 поблизу магазину в громадському місці перебував в напівоголеному вигляді справляючи природні потреби, чим порушив громадський порядок і спокій громадян. (а.с.101).

Статтею 15 КУпАП (в редакції, чинній на час складання протоколу) передбачено, що , зокрема, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи пояснення свідка вищенаведеної події ОСОБА_7 , співставивши їх з поясненнями інших осіб та позивача, суди попередніх інстанцій ці пояснення оцінили критично, оскільки позивач заперечував вказані події, а інші свідки відсутні. Крім того, суд першої інстанції вказав, що на неодноразовий виклик до суду для дачі пояснень гр. ОСОБА_7 не з`явилася, пояснення свої не підтвердила.

Суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 72 КАС України).

Статтею 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

В матеріалах службового розслідування містяться пояснення гр. ОСОБА_7 щодо того, що 14.10.2017 близько 20.00 в с.Троковичі Черняхівського району ОСОБА_1 поблизу магазину в громадському місці перебував в напівоголеному вигляді справляючи природні потреби. Також у цих поясненнях гр. ОСОБА_7 вказувала, що ОСОБА_1 був настільки п`яний, що ставши справляти природні потреби біля магазину, впав у багнюку та потім ходив в напівоголеному вигляді поблизу магазину. Факт перебування поліцейського у стані алкогольного сп`яніння бачило майже все село.

При цьому, суди попередніх інстанцій, при наданні оцінці вказаним доказам, врахували пояснення позивача щодо того, що гр. ОСОБА_7 могла надавати такі покази, оскільки у неї є злоба на те, що позивач складав на її сина адміністративні матеріали та притягував до відповідальності, та пояснення свідка ОСОБА_11 , який вказав, що позивач тривалий час працює в органах міліції та на даний час в поліції, а тому у деяких жителів до нього склалося неприязне відношення через його службову діяльність.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зауважує, що наявні в матеріалах справи пояснення гр. ОСОБА_7 є належним та допустимим доказом в розумінні положень КАС України, у зв`язку з чим, відхиляючи вказаний доказ суди повинні були належним чином мотивувати такі висновки.

Однак, при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій обмежились лише припущеннями позивача та свідка ОСОБА_11 щодо обставин надання гр. ОСОБА_7 наявних у висновку службового розслідування пояснень, як то наявність певної злоби у вказаної особи та нібито неприязне відношення до позивача через його службову діяльність.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, Суд акцентує увагу на тому, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.

Зі змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», вбачається, що особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Таким чином, зважаючи на встановлені судами обставини, колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанції стосовно непідтвердження обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Суд, з огляду на встановлені у цій справи фактичні обставини, дійшов висновку, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про його поновлення на попередній посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень Закону №580-VIII, Дисциплінарного статуту.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 02.11.2017 №1393, поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 24.11.2017, стягнення з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 32502,88 грн, та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в зазначеній частині.

В той же час, однією з підстав, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог у позовній заяві, є зазначення ОСОБА_1 про обставини видання відповідачем наказу №233о/с від 21.11.2017 року в період його перебування на лікарняному.

В матеріалах справи наявна копія довідки б/н від 30.11.2017, виданої Черняхівським територіальним медичним об`єднанням ОСОБА_1 , відповідно до якої позивач знаходився на амбулаторному лікуванні в період з 21.11.2017 по 30.11.2017.

Відповідно до положень статті 18 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно п. 1 ч. 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази

Враховуючи те, що при вирішенні позовних вимог в цій частині дослідженню підлягають обставини віднесення проміжку часу з 21.11.2017 по 30.11.2017 до періоду тимчасової непрацездатності позивача, а також обізнаності відповідача з цим фактом (згідно з практикою Верховного Суду, наведеною у постанові від 06.08.2020 у справі №826/18834/15), беручи до уваги ненадання судами попередніх інстанцій належної правової оцінки обставинам дотримання відповідачем процедури реалізації дисциплінарного стягнення, накладеного на позивача, колегія суддів вважає за необхідне скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 21.11.2017 №233 о/с та направити в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а в іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 02.11.2017 №1393, поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 24.11.2017, стягнення з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 32502,88 грн скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні цієї частині позовних вимог.

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова