ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2021 року
м. Київ
справа № 807/730/17
адміністративне провадження № К/9901/2905/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 807/730/17
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даталас» до Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Даталас» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду (суддя Шешеня О. М.) від 28 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Сапіга В. П., Кухтей Р. В., Обрізко І. М.) від 06 грудня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 09 червня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Даталас» (далі - Товариство, платник податків, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - податковий орган, відповідач), у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 травня 2017 року № 0001991409 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 233780,46 гривень, № 0001981409 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 58448,36 гривень.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, в частині застосування до позивача штрафних санкцій, є необґрунтованими, безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.
У заяві Товариства про доповнення підстав адміністративного позову зазначено, що відповідно до частини тринадцятої статті 354 Митного кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання розраховується митним органом за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального закону, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не виноситься до дня набрання законної сили відповідним вироком суду. Враховуючи відсутність вироку суду та наявність ухвали про закриття кримінального провадження щодо директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТАЛАС" у зв`язку зі сплатою платежів добровільно, позивач зазначив про відсутність законодавчих підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
3. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, у січні 2018 року Товариство звернулося з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, і прийняти нове рішення, яким вимоги Товариства задовольнити в повному обсязі.
5. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 січня 2018 року, визначено склад колегії суддів: Шипуліна Т.М. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.
6. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2018 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
7. На адресу Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Даталас» надійшло клопотання зупинення виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, яке ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Даталас» без розгляду.
8. 12 березня 2018 року на адресу Верховного Суду від податкового органу надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні касаційного скарги, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року залишити без змін.
9. На адресу Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Даталас» надійшло клопотання зупинення виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, яке ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Даталас» без розгляду.
10. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №2245/0/78-20 від 19 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
12. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що інспекторами Головного управління ДФС у Закарпатській області в період з 10 травня 2017 року до 11 травня 2017 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи під час ввезення 13 жовтня 2016 року даним суб`єктом господарювання товарно-матеріальних цінностей на митну, територію України згідно митних декларацій від 13 жовтня 2016 року №305060903/2016/003279, №305060903/2016/003291 та №305060903/2016/003288.
14. Зазначена перевірка була проведена на підставі заяви позивача щодо проведення позапланової перевірки вих. №28/01 від 28 квітня 2017 року та наказу відповідача від 05 травня 2017 року №551 "Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки". Результати перевірки відображено відповідачем в Акті від 12 травня 2017 року за №346/07-16-14-07/40620835.
15. Актом від 12 травня 2017 року за №346/07-16-14-07/40620835 зазначено, що перевірка проведена з урахуванням ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2017 року у справі №308/2158/17 та матеріалів документальної перевірки Акту від 13 лютого 2017 року №1/07-16-14-07/40620835. Перевіряючими встановлено, що в зону митного контрою митного поста "Ужгород" 13 жовтня 2016 року в напрямку "в`їзд в Україну" в`їхало три вантажні транспортні засоби: автомобіль марки «Mercedes» НОМЕР_1 , причепом НОМЕР_2 , автомобіль марки «Mercedes» НОМЕР_3 , з напівпричепом НОМЕР_4 та автомобіль марки «DAF» НОМЕР_5 , з напівпричепом НОМЕР_6 , якими ввозився товар одержувачу - позивачеві. Після завершення процедури розмитнення, працівниками ДФС було здійснено переогляд зазначених транспортних засобів і встановлено наявність товару, відомості про який у товарно-супровідних документах були відсутні, що призвело до невірного визначення бази оподаткування митними платежами.
16. При цьому в Акті зазначено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2017 року у справі №308/2158/17 встановлено, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТАЛАС", в порушення вимог пункту 39 статті 4, статей 49, 51-53, частини першої статті 257, пунктів 1, 3 частини першої статті 266 та статті 289 Митного кодексу України занизив податкове зобов`язання зі сплати мита на загальну суму 233793,42 гривень та в порушення вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України занизив зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 935121,82 гривень (зазначена обставина не заперечується позивачем у справі).
17. В той же час, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2017 року у справі №308/2158/17 кримінальне провадження щодо директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТАЛАС" ОСОБА_2 було закрито за клопотанням прокурора на підставі пункту 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки до моменту притягнення керівника позивача, який визнав свою вину, до кримінальної відповідальності, завдана кримінальним правопорушенням шкода державному бюджету в сумі 1168915,24 гривень, яка розрахована згідно Акту від 13 лютого 2017 року №1/07-16-14-07/40620835 документальної позапланової виїзної перевірки останнім відшкодована, що підтверджується копіями платіжних доручень за №83 від 22 лютого 2017 року на суму 233793,42 гривень ввізного мита та за №82 від 22 лютого 2017 року на суму 935121,82 гривень податку на додану вартість.
18. Враховуючи заниження позивачем податкового зобов`язання визначеного відповідачем на підставі встановлених порушень суб`єктом господарювання норм податкового та митного законодавства, зазначених в Акті перевірки №1/07-16-14-07/40620835 від 13 лютого 2017 року та встановлення в Акті перевірки №346/07-16-14-07/40620835 від 12 травня 2017 року факту несплати позивачем штрафних санкцій, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення, а саме: від 19 травня 2017 року за №0001991409, згідно якого позивачеві нараховано штрафні санкції в розмірі 233780,46 гривень та за №0001981409, згідно якого позивачеві нараховано штрафні в розмірі 58448,36 гривень.
19. Вважаючи оскаржувані рішення податкового органу протиправними і такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2017 року у справі №308/2158/17, яка набрала законної сили, встановлено, що директор ТОВ "ДАТАЛАС", в силу покладених на нього та виконуваних ним організаційно-розпорядчих функцій, будучи службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності, відповідальною за організацію бухгалтерського та податкового обліку, своєчасність нарахування та сплати податків, зборів до бюджету, в порушення вимог частини 1 статті 257, статей 266 289 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, умисно ухилився від сплати до бюджету податків та зборів на загальну суму 1168915,24 гривень.
21. Грошове зобов`язання позивача у сумі 1168915,24 гривень, у тому числі: 233793,42 гривень ввізного мита та 935121,82 гривень податку на додану вартість, визначено згідно Акту №1/07-16-14-07/40620835 від 13 лютого 2017 року виїзної документальної позапланової перевірки дотримання позивачем законодавства України з питань державної митної справи - своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів під час ввезення 13 жовтня 2016 року товару на митну територію України.
22. Суди зазначили, що перевірка в травні місяці 2017 року проведена на підставі заяви Товариства з урахуванням ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2017 року у справі №308/2158/17 та матеріалів документальної перевірки Акту від 13 травня 2017 року №1/07-16-14-07/40620835, в якому штрафні санкції не були визначені та, відповідно, не сплачувались позивачем.
23. Проаналізувавши висновки викладені в Акті перевірки №346/07-16-14-07/40620835 від 12 травня 2017 року, положення вимог пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України та враховуючи заниження позивачем податкового зобов`язання, суди дійшли до висновку, що на Товариство правомірно були накладені штрафні санкції, згідно податкових повідомлень-рішень від 19 травня 2017 року за №0001991409 та за № 0001981409.
24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
25. Товариство зазначає, що податкові повідомлення-рішення за результатами проведених перевірок щодо дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи, призначених відповідно до кримінального процесуального закону, приймаються з урахуванням частини 13 статті 354 Митного кодексу України. При цьому підстави для самостійного визначення контролюючим органом за результатами таких перевірок сум грошових зобов`язань визначено у підпункті 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.
26. Цитуючи положення частини 13 статті 354 Митного кодексу України, Товариство вказує на те, що єдиною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є вирок суду.
27. Скаржник звертає увагу на тому, що в даній справі вирок суду не виносився, а ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2017 року у справі №308/2158/17 відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Даталас» кримінальне провадження закрито у зв`язку зі сплатою платежів добровільно, тому підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і її розгляд не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
30. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Підстави та порядок проведення органами доходів і зборів документальних виїзних перевірок встановлений статтею 346 Митного кодексу України. Статтею 354 зазначеного Кодексу визначено порядок оформлення результатів перевірки.
32. Частиною 13 статті 354 Митного кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання розраховується органом доходів і зборів за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального закону, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не виноситься до дня набрання законної сили відповідним вироком суду.
33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка, в результаті якої складено акт від 12 травня 2017 року і прийнятті оскаржувані податкові повідомлення-рішення проведена на підставі заяви Товариства щодо проведення позапланової перевірки за вих. №28/01 від 28 квітня 2017 року.
34. Враховуючи зазначений факт встановлений судами попередніх інстанцій, Суд дійшов до висновку про неможливість застосування в даних правовідносинах положень частини 13 статті 354 Митного кодексу України (як про це зазначає Товариство), оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятті в результаті здійснення перевірки призначеної за заявою Товариства, а не відповідно до кримінального процесуального закону.
35. Відтак прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки проведеної 10-11 травня 2017 року не потребує наявності вироку, який би набрав законної сили.
36. Окрім того, Суд звертає увагу на тому, що відповідно статті 352 Митного кодексу України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані, зокрема, судові рішення. Зазначене свідчить про те, що податковий орган не був позбавлений можливості при проведенні перевірки Товариства використовувати рішення суду, зокрема ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2017 року у справі №308/2158/17.
37. Щодо посилання у касаційній скарзі на абзац 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, в якій, як зазначає позивач, забороняється проведення контролюючим органом документальних позапланових перевірок, якщо питання що є їх предметом, були охоплені під час попередніх перевірок платника, Суд звертає увагу на тому, що судом апеляційної інстанції зазначено, що такі обставини не були предметом дослідження суду першої інстанції, оскільки не зазначалися позивачем як підстава позову у цій справі, а тому не можуть бути досліджені судом апеляційної, та, відповідно, касаційної інстанцій.
38. В той же час Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
39. Підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
40. Контролюючим органом 10-11 травня 2017 року проведено перевірку не на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, що свідчить про неможливість застосування положень абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України у зазначених правовідносинах.
41. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
42. Суд касаційної інстанції оцінивши обґрунтування та вимоги касаційної скарги, дійшов до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
43. Частиною третьою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинні до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
44. Перевіривши оскаржувані судові рішення на дотримання норм процесуального права, Суд дійшов до висновку, що судами не порушено норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення.
45. Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
46. Судами встановлено, що сума заниження податкового зобов`язання позивача визначена відповідачем на підставі встановлених порушень суб`єктом господарювання норм податкового та митного законодавства, зазначених в Акті перевірки №1/07-16-14-07/40620835 від 13 лютого 2017 року.
47. Враховуючи, що за результатами встановлення податковим органом заниження Товариством податкового зобов`язання, штрафні санкції позивачем не сплачувалися, застосовуючи висновки викладених в Акті перевірки №346/07-16-14-07/40620835 від 12 травня 2017 року та вимоги пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, на позивача правомірно накладені штрафні санкції, згідно податкових повідомлень-рішень від 19 травня 2017 року за №0001991409 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 233780,46 гривень та за № 0001981409 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 58448,36 гривень.
48. Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов до висновку, що судами правильно застосовано норми матеріального права.
49. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
50. Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
51. На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Даталас» залишити без задоволення.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі №807/730/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов