ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 807/945/16
провадження № К/9901/32693/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Закарпатській області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 (головуючий суддя Заверуха О.Б., судді Гінда О.М., Ніколін В.В.)
у справі №807/945/16
за позовом Державного підприємства "Перечинське лісове господарство"
до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Дяченка Ігоря Борисовича, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області
про скасування припису.
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2016 року Державне підприємство "Перечинське лісове господарство" (далі - ДП "Перечинське лісове господарство") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Дяченка І.Б., Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, у якому просило скасувати припис державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Дяченка І.Б. від 19.04.2016, виданий ДП "Перечинське лісове господарство" за наслідками перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання і відтворення лісів, проведеної з 11.04.2016 по 15.04.2016.
2. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 залучено до участі у справі Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області як співвідповідача.
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №807/945/16 позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано п. 1, 2 припису Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 19.04.2016, в решті позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №807/945/16 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог і в цій частині прийнято рішення про визнання протиправним і скасування п. 3, 4, 5, 6, 7 припису Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 19.04.2016.
5. Державна екологічна інспекція у Закарпатській області з постановою суду апеляційної інстанції не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин справи, просить суд скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №807/945/16 - залишити в силі.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області на підставі наказу від 07.04.2016 № 182 "Про проведення позапланової перевірки ДП "Перечинське лісове господарство" та направлення на проведення перевірки від 07.04.2016 №953/04 в період з 11 по 15 квітня 2016 року проведено позапланову перевірку за додержанням вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів. За результатами проведеної позапланової перевірки позивача, посадовими особами Інспекції складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
7. В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів директором ДП "Перечинське лісове господарство" Кополовцем Я.М. було здійснено запис про непогодження з пунктами 1,3,4,5,6,7,8 та 13.
8. З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів державним інспектором з ОНПС Закарпатської області Дяченко І.Б. 19.04.2016 винесено припис, зі змісту якого встановлено, що позивачеві приписано:
1) Провести очищення місць рубки від порубкового залишку на площі 4.1 га у лісовому фонді Турицького лісництва;
2) Створити лісові культури на площі їх знищення 0.15 га у кв.22/1 Турицького лісництва на ділянці лісових культур посадки весни 2008 року;
3) Створити лісові культури на площі 3.8 га у кв.10/22 Турицького лісництва відповідно до передбаченого проектом;
4) Вивезти деревину з кв. 10/22 Турицького лісництва в обсязі 50.00 кубометрів;
5) Провести комісійні обстеження за участю лісопатологічної служби у кв. 10/27 Турицького лісництва на предмет встановлення об`єктивних даних та внесення їх до плану СОЗ на 2016 рік;
6) Провести комісійне обстеження в межах проведеного відводу за участю лісопатологічної служби у кв. 10/27 Турицького лісництва на предмет доцільності призначення суцільної санітарної рубки;
7) Провести догляд за лісовими культурами у кв. 19/14 Турицького лісництва.
9. Незгода позивача з приписом стала підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування п. 1 та 2 оскаржуваного припису, суд першої інстанції керувався преюдиційними обставинами, що встановлені у справі № 907/392/16. Зокрема, у рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2016 спростовано факт правопорушення щодо незаконного знищення межових лісових культур, яке зафіксовано у п.8 акта перевірки від 11.04.2016 з огляду на те, що позивачем не подано належних доказів визначення площі, на якій здійснене зафіксоване правопорушення, а також не спростовано доводи наведені відповідачем щодо здійснення трелювання деревини з лісосіки до магістрального волока, згідно технологічної схеми розробки лісосіки затвердженої технологічної карти технологічного процесу розробки лісосіки в кварталі 22 виділ 2 Турицького лісництва ДП «Перчинське лісове господарство». Крім того, господарський суд у справі № 907/392/16 вважав, що не є доведеним правопорушенням, зафіксоване в п.1 акта перевірки від 11.04.2016 щодо невивезення лісгоспом в установлений термін деревини об`ємом 50 м.куб, що спричинило шкоду, оскільки відповідачем здійснено заходи щодо суцільної, санітарної рубки, згідно з визначеним лісорубним квитком серії 02 ЛКБ №452542 від 21.05.2015 та серії 02 ЛКБ №431751 від 09.07.2013 способом очищення лісосіки від порубкових решток, а саме: порубочні рештки подрібнити і рівномірно розкидати по площі лісосіки, тобто неліквідна деревина. Позивачем не подано належних доказів та доводів щодо застосування контрольно-вимірювальних методів для визначення характеристики та кількості деревини, яка не вивезена в установлений термін.
11. Закарпатський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог про скасування п. 3-7 припису від 19.04.2016, посилаючись на правомірність вказаних пунктів припису, зокрема суд першої інстанції керувався таким:
- щодо п. 3 припису суд врахував, що Інспекцією під час спірної перевірки встановлено, що садивний матеріал не стандартний, взятий з-під пологу лісу. Лісові культури не відповідають проекту ні за передбаченим складом, ні за кількістю висадженого посад матеріалу, лісові культури створені частково, не рівномірно по всій площі. Заміри проведені визначенням площі для створення лісових культур проведені шляхом закладенням пробних площ по найдовшій діагоналі лісосіки та інструментальними замірами мірною стрічкою (під час замірів використана стрічка ДП "Перечинське лісове господарство ") та перерахунку садивного матеріалу та самосіву природного походження шляхом перерахунку на пробній площі;
- щодо п. 4 припису - у додатку 1 до Акту позапланової перевірки зазначено залишену і не вивезену з лісосіки лісопродукції із зазначенням її довжини, діаметру та категорії технічної якості, не вивезена деревина становить 50 кубометрів, а залишена на лісосіці лісопродукція відповідно до перелікової відомості становить в діаметрі від 52 см та довжиною до 12 м, що не відноситися до порубочних решток. Крім того, під час розгляду цієї справи по суті у суді першої інстанції, представник позивача погодився із правомірністю п. 4 припису, що зафіксовано у протоколі судового засідання від 12.06.2019;
- щодо п. 5 і п.6 припису - на вказаній ділянці наявні окремі вітровальні дерева минулих років, пошкоджень насаджень за яких воно потребує суцільної санітарної рубки не виявлено. Вимога до п. 5,6 припису стосувалася виключно проведення комісійного обстеження лісопатологічними службами для встановлення об`єктивного стану насаджень та призначення в наступному відповідних та правильних лісогосподарських заходів;
- щодо п. 7 припису - необхідність проведення догляду передбачено у зв`язку із загрозою зміни головної породи на другорядні та недопущенням повної загибелі лісових культур, які створені відповідного до проекту лісогосподарського підприємства.
12. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого адміністративного суду про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування п. 3 - 7 припису, виходячи з такого:
- щодо п. 3 припису - позивач зазначав, що станом на 30.04.2016 здійснено комплекс заходів по посадці лісу в кварталі 10 виділ 22 Турицького лісництва на площі 2.8 га, на підтвердження чого надано відповідний наряд-акт на виконання робіт від 30.04.2016. На решті ділянки, площею 1.0 га комплекс робіт по створенню лісових культур був запланований позивачем на осінь 2016 року, що і було в подальшому виконано лісгоспом, що підтверджується відповідним наряд-актом на виконання робіт від 30.11.2016 та самим планом долученим в суді апеляційної інстанції. Також, під час апеляційного розгляду, судом встановлено, що відповідач не зміг належним чином обґрунтувати необхідність створення лісових культур саме до 19.05.2016;
- щодо п. 5, 6 припису - у позивача на час перевірки був наявний акт обстеження насаджень на предмет доцільності призначення суцільних санітарних рубок від 06.04.2016, складений комісією, який є дійсним та складеним у відповідності до Санітарних правил в лісах України;
- щодо п. 7 припису - на вказаній ділянці були заплановані рубки формування і оздоровлення лісу, що підтверджено Планом рубок догляду на 2016 рік. Згідно з лісорубним квитком серії 02 ЛКБ №553907 від 22.09.2016 були фактично проведені рубки формування і оздоровлення лісу.
13. Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, апеляційним судом не досліджено факту недотримання ДП "Перечинське лісове господарство" Проекту створення лісових культур, а саме невідповідність запроектованому складу лісових культур для посадки лісу, що є важливою складовою порушення Правил відтворення лісів, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 303; Акт на виконання робіт від 30.04.2016 та план не підтверджує та не спростовує доводів Інспекції щодо порушення ДП "Перечинське лісове господарство " Правил відтворення лісів що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 303 та невідповідність створених лісових культур Проекту лісових культур від 18.03.2016 №3.
14. Скаржник наголошує, що вимога до п.5, 6 Припису стосувалася виключно проведення повторного комісійного обстеження лісопатологічними службами для встановлення об`єктивного стану насаджень та призначення в наступному відповідних та правильних лісогосподарських заходів. Вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямовані на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів.
15. Процесуальним порушенням скаржник вважає скасування п. 4 припису від 19.04.2016, оскільки це не було вимогою апеляційної скарги, а рішенням суду першої інстанції чітко встановлено, що представник позивача погодився із правомірністю п. 4 припису, що зафіксовано у протоколі судового засідання від 12.06.2019. Також у мотивувальній частині вимога щодо скасування п.4 припису не описується, тоді як у висновках та резолютивній частині постанови зазначено про скасування п. 4 припису від 19.04.2016.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
17. Частиною 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
У ст. 86 Лісового кодексу України встановлено, що організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході проведення позапланової перевірки за додержанням вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області виявлено порушення природоохоронного законодавства, у зв`язку з чим прийнято припис про усунення порушень.
19. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
До розпорядчих документів органів контролю щодо усунення виявлених порушень належить припис. Вимоги до припису і рішення органу контролю встановлено в ч.ч. 8 та 9 ст. 7 Закону №877-V.
Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного контролю суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку, і не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання.
Заходи в приписі керівнику суб`єкта господарювання, спрямовані на забезпечення суб`єктом господарювання належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, повинні бути сформульовані конкретно і в стислій формі.
Терміни виконання припису визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з реальних можливостей суб`єкта господарювання, умов його діяльності та кількості і характеру порушень
20. Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області оскаржується в касаційному порядку тільки п. 3-7 припису від 19.04.2016.
21. Так п. 3 вказаного припису зобов`язано створити лісові культури на площі 3.8 га у кв.10/22 Турицького лісництва відповідно до передбаченого проектом.
22. Суд першої інстанції врахував, що Інспекцією під час спірної перевірки встановлено, що садивний матеріал не стандартний, взятий з-під пологу лісу. Лісові культури не відповідають проекту ні за передбаченим складом, ні за кількістю висадженого посад матеріалу, лісові культури створені частково, не рівномірно по всій площі. Заміри проведені визначенням площі для створення лісових культур проведені шляхом закладенням пробних площ по найдовшій діагоналі лісосіки та інструментальними замірами мірною стрічкою (під час замірів використана стрічка ДП "Перечинське лісове господарство") та перерахунку садивного матеріалу та самосіву природного походження шляхом перерахунку на пробній площі.
23. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що позивач зазначав, що станом на 30.04.2016 здійснено комплекс заходів по посадці лісу в кварталі 10 виділ 22 Турицького лісництва на площі 2.8 га, на підтвердження чого надано відповідний наряд-акт на виконання робіт від 30.04.2016. На решті ділянки, площею 1.0 га комплекс робіт по створенню лісових культур був запланований позивачем на осінь 2016 року, що і було в подальшому виконано лісгоспом, що підтверджується відповідним наряд-актом на виконання робіт від 30.11.2016 та самим планом долученим в суді апеляційної інстанції. Також, під час апеляційного розгляду, судом встановлено, що відповідач не зміг належним чином обґрунтувати необхідність створення лісових культур саме до 19.05.2016.
24. Верховний Суд оцінює критично висновок суду апеляційної інстанції щодо протиправності п. 3 оскаржуваного припису, оскільки встановлення обставин того, що позивачем вчинялися дії для по посадці лісу свідчать про визнання ДП "Перечинське лісове господарство" вимог п.3 припису та його добровільного виконання, а не протиправність припису в цій частині.
Відповідачем під час здійснення перевірки з 11-15 квітня 2016 року встановлено, що ДП "Перечинське лісове господарство" не дотримується проекту створення лісових культур, який суб`єктом господарювання затверджений, і якого повинен дотримуватися при відтворенні лісів згідно з постановою Кабінету Міністрів від 01.03.2007 №303 "Про затвердження Правил відтворення лісів".
При цьому позивач не спростував того, що у строк до 19.05.2016 виконання п.3 припису було неможливим.
Отже, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що немає підстав для скасування п. 3 припису від 19.04.2016.
25. Щодо п. 5 і 6 припису від 19.04.2016, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Пунктом 5 припису зобов`язано позивача провести комісійні обстеження за участю лісопатологічної служби у кв. 10/27 Турицького лісництва на предмет встановлення об`єктивних даних та внесення їх до плану СОЗ на 2016 рік.
Пунктом 6 припису зобов`язано позивача провести комісійне обстеження в межах проведеного відводу за участю лісопатологічної служби у кв. 10/27 Турицького лісництва на предмет доцільності призначення суцільної санітарної рубки.
26. Суд першої інстанції при розгляді наведених вимог припису керувався тим, що на вказаній ділянці наявні окремі вітровальні дерева минулих років, пошкодження насаджень, за якого воно потребує суцільної санітарної рубки не виявлено. Вимога до п. 5,6 припису стосувалася виключно проведення комісійного обстеження лісопатологічними службами для встановлення об`єктивного стану насаджень та призначення в наступному відповідних та правильних лісогосподарських заходів.
27. Суд апеляційної інстанції вважав, що у позивача на час перевірки був наявний акт обстеження насаджень на предмет доцільності призначення суцільних санітарних рубок від 06.04.2016, складений комісією, який є дійсним та складеним у відповідності до Санітарних правил в лісах України
28. Відповідно до п. 27 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555, у редакції на час проведення обстеження, Насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, попередньо обстежуються спеціальною комісією, призначеною за рішенням органу, що видає дозвіл на проведення цієї рубки.
До складу комісії входять: лісопатолог спеціалізованої служби лісозахисту або міжрайонний інженер-лісопатолог, головний лісничий або інженер охорони і захисту лісу, а також лісничий та представник постійного лісокористувача.
Для обстеження насаджень на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) до складу комісії включається представник обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Комісія визначає в натурі доцільність призначення суцільної санітарної рубки, про що складається відповідний акт.
У виняткових випадках комісія може прийняти рішення про призначення суцільної санітарної рубки з відхиленням від норми, передбаченої ч.3 п. 10 цих Правил.
В акті обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, зазначаються: група лісів, категорія захисності, причини розладнання, обґрунтування необхідності суцільної санітарної рубки та її терміновості, технологія проведення робіт; пропонуються способи та методи лісовідновлення, а також заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню сусідніх насаджень. Акт підписується всіма членами комісії.
Акт, складений без участі лісопатолога, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) і без представника обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, недійсний.
Для визначення характеристики насаджень рівномірно закладаються пробні площі прямокутної форми, на яких провадиться облік дерев за категоріями стану (додаток № 2) з кількістю не менш як 100 дерев основної породи. Якщо насадження досягає 100 гектарів - загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження, понад 100 гектарів - не менш як 1 відсоток площі насадження. Допускається закладання кругових пробних площ постійного або змінного радіуса (реласкопічних), кількість яких визначається відповідно до чинних нормативних документів для таксації лісу.
В осередках хвоє-, листогризучих шкідників облік дерев провадиться за ступенем пошкодження (всихання стовбура, гілок і коренів). Об`їдання хвої (листя) враховується окремо.
Під час здійснення обліку на пробній площі обов`язково зазначається заселеність дерев III-VI категорій стану стовбуровими шкідниками і ураженість їх хворобами.
Вітровальні та сніголомні дерева враховуються окремим рядком із зазначенням показника їх заселення стовбуровими шкідниками.
Результати обстежень на пробних площах оформляються згідно з додатком № 3.
29. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у позивача на час перевірки був наявний акт обстеження насаджень на предмет доцільності призначення суцільних санітарних рубок від 06.04.2016, складений комісією у складі начальника відділу діагностики ДСЛП «Львівлісозахист» ОСОБА_5, інженера-лісопатолога відділу діагностики ДСЛП «Львівлісозахист» ОСОБА_2 , інженера захисту лісу ДП «Перечинське ЛГ» ОСОБА_6, лісничого Турицького лісництва ОСОБА_7, лісничого лісництва «Шипот» ОСОБА_3 , лісничого Перечинського лісництва ОСОБА_8, за участю провідного спеціаліста відділу охорони і захисту лісу та внутрішнього аудиту Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства ОСОБА_4 .
30. Тобто, повноважною спеціальною комісією проведено обстеження насаджень відповідно до п. 27 Санітарних правил в лісах України.
31. Посилання скаржника на те, що п.5,6 Припису стосувалася виключно проведення повторного комісійного обстеження лісопатологічними службами для встановлення об`єктивного стану насаджень та призначення в наступному відповідних та правильних лісогосподарських заходів оцінюються колегією суддів критично. Оскільки в акті обстеження насаджень на предмет доцільності призначення суцільних санітарних рубок від 06.04.2016 щодо інших ділянок лісництва повноважна комісія зазначала та обґрунтовувала необхідність повторного комісійного обстеження, тоді як стосовно кв. 10/27 Турицького лісництва у комісії не виникло підстав при обстеженні для висновку про необхідність повторного комісійного обстеження і відповідач не навів переконливих аргументів того, що при складенні акту обстеження насаджень від 06.04.2016 поза увагою комісії залишилося питання об`єктивного стану насаджень.
32. Щодо п. 7 припису від 19.04.2016, колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 7 припису зобов`язано позивача провести догляд за лісовими культурами у кв. 19/14 Турицького лісництва.
Підставою для прийняття такого пункту стали обставини, виявлені відповідачем під час перевірки, а саме: встановленням факту загрози зміни головної лісоутворюючої породи на другорядні на площі лісових культур у кв19/14 Турицького лісництва.
33. Суд першої інстанції керувався тим, що необхідність проведення догляду передбачено у зв`язку із загрозою зміни головної породи на другорядні та недопущенням повної загибелі лісових культур, які створені відповідного до проекту лісогосподарського підприємства.
34. Суд апеляційної інстанції врахував те, що на вказаній ділянці були заплановані рубки формування і оздоровлення лісу, що підтверджено Планом рубок догляду на 2016 рік. Згідно з лісорубним квитком серії 02 ЛКБ №553907 від 22.09.2016 були фактично проведені рубки формування і оздоровлення лісу.
35. Статтею 69 Лісового Кодексу України передбачено, що спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
36. Згідно з п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів» санітарні рубки поділяються на вибіркові та суцільні.
Пункт 55 вказаної Постанови визначає, що для проведення рубок формування і оздоровлення лісів власником лісів або постійним лісокористувачем видається лісорубний квиток в установленому порядку.
Строк заготівлі та вивезення деревини визначається, а огляд місць рубок формування і оздоровлення лісів та їх очищення від порубкових решток проводяться в установленому законодавством порядку (п. 56 Постанови № 724).
37. Згідно з п. 1 Санітарних правил в лісах України санітарні правила в лісах - це сукупність норм здійснення санітарно-оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та здійснення робіт, не пов`язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Пунктом 3 Санітарних правил в лісах України передбачено, що види, обсяги, терміни, місце та особливості проведення санітарно-оздоровчих заходів визначаються спеціалістами лісовпорядкувальних та лісопатологічних партій, спеціалізованих лісозахисних підприємств і станцій, державних органів лісового господарства, а також постійними лісокористувачами на підставі оцінки санітарного стану лісових насаджень.
До санітарно-оздоровчих заходів, відповідно до п. 4 Правил, належать: вибіркові санітарні рубки; суцільні санітарні рубки.
Згідно з п. 11 Санітарних правил в лісах України вибіркові санітарні рубки призначаються постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарного та лісопатологічного обстеження за поданням лісничого, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) - за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 25 Санітарних правил в лісах України суцільні санітарні рубки проводяться лісокористувачами шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів до ступеня втрати цими насадженнями біологічної стійкості.
38. У п. 28 Постанови №724 визначено, що у хвойних насадженнях, в яких є дерева, уражені кореневою губкою, і в дубових насадженнях з масовим раковим захворюванням дерев, рубки догляду бажано провадити в осінньо-зимовий період, після настання морозів.
39. З аналізу наведених норм, вбачається, що санітарно-оздоровчими заходами є вибіркові санітарні рубки і суцільні санітарні рубки.
При цьому санітарні рубки для оздоровлення лісу мають здійснюватися восени або навесні з урахуванням специфічних біологічних властивостей насадження.
Тобто, залежно від типу родини, дерева мають особливості до відновлення, які мають враховуватися при здійсненні заходів для оздоровлення лісу.
40. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Планом рубок догляду на 2016 рік були заплановані рубки формування і оздоровлення лісу на ділянці у кв19/14 Турицького лісництва.
41. Отже, позивачем у Плані рубок догляду на 2016 рік визначено, що для дерев, які знаходяться на ділянці у кв19/14 Турицького лісництва кращим буде проведення санітарних рубок в осінній період, а не у весняний.
Натомість відповідач за результатами перевірки не обґрунтував належним чином того, що проведення догляду за лісовими культурами до 19.05.2016, тобто навесні, під час розпускання та цвітіння дерев є більш сприятливим і забезпечить краще оздоровлення лісу.
42. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції правомірно визнав протиправним п. 7 оскаржуваного припису.
43. Окремо слід наголосити щодо визнання протиправним п. 4 припису від 19.04.2016.
44. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції визнав протиправним та скасував п. 4 припису без врахування того, що такої вимоги не було в апеляційній скарзі.
45. Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що 01.10.2019 на електронну адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява позивача про виправлення описки в апеляційній скарзі, де зазначено, що позивач просив скасувати п. 3, 4, 5, 6, 7, а не як раніше було зазначено 3, 5, 6, 7.
46. З урахуванням цього, немає підстав вважати, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги.
47. Водночас колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції не наведено мотивування стосовно визнання протиправним і скасування п. 4 припису, що є процесуальним порушенням.
48. Також Верховний Суд враховує, що під час розгляду цієї справи по суті у суді першої інстанції, представник позивача погодився із правомірністю п. 4 припису, що зафіксовано у протоколі судового засідання від 12.06.2019.
49. При цьому позивачем не наведено обґрунтованих доводів для скасування п. 4 припису.
У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції безпідставно визнав протиправним і скасував п. 4 припису від 19.04.2016.
50. За таких обставин, суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції в частині п. 3 і 4 припису від 19.04.2016.
51. У відповідності до п.3 ч.1 ст.349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Частинами 1 та 3 ст.351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
52. Суди попередніх інстанцій частково невірно застосували норми матеріального права, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині визнання протиправним та скасування п. 3 і 4 припису від 19.04.2016.
Керуючись ст.ст. 341 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - задовольнити частково.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 - скасувати в частині визнання протиправним та скасування п. 3 і 4 припису державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Дяченка І.Б. від 19.04.2016 із залишенням в силі в цій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №807/945/16 .
В іншій частині постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі №807/945/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний