ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 808/2311/16
касаційне провадження № К/9901/45299/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2016 (суддя Семененко М.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 (головуючий суддя - Баранник Н.П., судді - Дурасова Ю.В., Щербак А.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Російсько-Українське спільне науково-виробниче підприємство «Агрінол» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Російсько-Українське спільне науково- виробниче підприємство Агрінол» (далі у тексті - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 16.06.2016 №КТ-112040000-0008-2016.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність прийнятого Митницею рішення, оскільки імпортований позивачем товар присадки Additin RC 4302 призначений та використовується позивачем як інгібітор корозії під час виготовлення антикорозійних олив Anticor 270 та Anticor ST, що в повному обсязі відповідає визначенню товарної позиції за кодом Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) 3811210000.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 22.09.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, позов задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував рішення Запорізької митниці ДФС про визначення коду товару від 16.06.2016 №КТ-112040000-0008-2016.
Суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходили з того, що Митниця неправомірно кваліфікувала заявлений до митного оформлення товар за іншим кодом згідно з УКТ ЗЕД, оскільки до товарної позиції 3811900000 УКТ ЗЕД не відносяться/включаються антикорозійні препарати, зокрема і на основі петролейного сульфату натрію, у групі 38 (різноманітна хімічна продукція) УКТ ЗЕД, антикорозійні препарати відносяться виключно до товарної позиції 3811210000 УКТ ЗЕД, як присадки до мастил із вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів.
Митниця оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 25.04.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, оскільки суди, на його думку, не надали належної правової оцінки тому, що контролюючим органом обґрунтовано відповідно до положень статей 68 69 Митного кодексу України було змінено код товару за УКТ ЗЕД з 3811210000 на 3811900000, з огляду на його склад та властивості.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.01.2023 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 31.01.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій установлено, що 14.06.2016 Товариством подано до митного оформлення митну декларацію №112040000/2016/001657 на товари:
присадка Additin RC 4302. Хімічна основа - петролейний сульфонат натрію. Вміст нафтопродуктів бл. 30%. Вміст натрію - 2,71%. Без вмісту дисульфіду молібдену. Використовується для виробництва мастильних матеріалів в якості інгібітора корозії. Виробник - Rhein Chemie Rheinau GmbH. Країна виробництва - Німеччина (DE);
пакет присадок Additin RC 9300. Хімічна основа - беззольний пакет присадок, що містить інгібітори корозії, окислення та зносу. Використовується для виробництва мастильних матеріалів. Вміст нафтопродуктів бл. 23%. Вміст сірки - 1,71%, вміст фосфору - 0,81%, вміст азоту - 2,49%. Без вмісту дисульфіду молібдену. Виробник - Rhein Chemie Rheinau GmbH. Країна виробництва - Німеччина (DE);
пакет присадок Additin RC 9321. Хімічна основа - беззольний пакет присадок, що містить інгібітор корозії та антиокислювачі. Використовується для виробництва мастильних матеріалів. Вміст нафтопродуктів бл. 5%. Вміст сірки - 7,2%, вміст фосфору - 0,39%, вміст азоту - 3,555%. Без вмісту дисульфіду молібдену. Виробник - Rhein Chemie Rheinau GmbH. Країна виробництва - Німеччина (DE).
Того ж дня митний орган повідомив декларанта про необхідність подання додаткових документів щодо застосування та призначення товару.
Товариством 16.06.2016 до митного органу подано додаткові документи, а саме: технічний паспорт виробника з перекладом, паспорт безпеки виробника з перекладом, інформацію виробника з перекладом.
За результатами розгляду поданих позивачем документів Митницею прийнято рішення про визначення коду товару від 16.06.2016 №КТ-112040000-0008-2016, яким для товару - присадка Additin RC 4302. Хімічна основа - петролейний сульфонат натрію. Вміст нафтопродуктів бл. 30%. Вміст натрію - 2,71%. Без вмісту дисульфіду молібдену. Використовується для виробництва мастильних матеріалів в якості інгібітора корозії. Виробник - Rhein Chemie Rheinau GmbH. Країна виробництва - Німеччина (DE), визначено код за УКТ ЗЕД 3811900000, замість визначеного декларантом - 3811210000.
При прийнятті вказаного рішення митниця керувалася: Законом України «Про Митний тариф України; Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічною діяльністю (УКТ ЗЕД). Загальні положення до розділу VI; Примітками до групи 38; Основними правилами інтерпретації класифікації товарів № 1 та № 6; Поясненнями до товарної позиції 3811 УКТ ЗЕД, затвердженими наказом ДФС України від 09.06.2015 № 401; наданими на розгляд документами виробника, зокрема, додатковими; інформацією з сайту виробника.
Судами також установлено та підтверджується матеріалами справи, що імпортований позивачем товар було задекларовано за кодом 3811210000 УКТ ЗЕД. Згідно пояснень до товарної позиції 3811 коду 3811210000 відносяться присадки до мастил із вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів, серед яких у розділі 3 Пояснень до пункту «f» відносяться антикорозійні препарати на основі органічних солей (сульфонатів) кальцію чи барію, а також на основі амінів чи алкілянтарних кислот.
Відповідно до інформації постачальника товар Additin RC 4302 є антикорозійною присадкою, її склад - петролейний сульфат натрію, та застосовується в маслах, що запобігають утворенню іржі, мастильно-охолоджувальних рідин для металообробки, в маслах для текстильних машин.
Згідно з додатком №6к від 13.04.2016 до контракту від 12.08.2013 №11 позивачем у компанії Finexim OU придбано, серед іншого, інгібітор корозії Additin RC 4302.
В додаткових документах, наданих виробником, також міститься інформація, що товар Additin RC 4302 є антикорозійною присадкою, до складу якої входить петролейний сульфонал натрію та використовується в мастильно-охолоджувальних рідинах при роботі з металом, антикорозійних мастилах.
В документах виробника (експортній декларації та транспортній накладній (СМR) ) останнім класифіковано зазначений товар за кодом 38112100, який також визначив і позивач при декларуванні та розмитненні.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваної картки відмови, Верховний Суд виходить із такого.
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України, тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
За визначеннями, наведеними у пунктах 23 та 24 частини першої статті 4 МК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини перша - третя статті 318 МК України).
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина п`ята статті 255 МК України).
Разом з тим, за змістом статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до частин першої - четвертої, сьомої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
Пунктами 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
У справі, що розглядається, суди встановили, що оспорюваним рішенням Митниця змінила код за УКТ ЗЕД імпортованого позивачем товару (присадка Additin RC 4302, пакет присадок Additin RC 9300, пакет присадок Additin RC 9321) з « 3811210000» Розділу VI «Продукція хімічної та пов`язаних з нею галузей промисловості» групи 38 «Різноманітна хімічна продукція» (Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти: - присадки до мастил: - із вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів) на: « 3811900000» (Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти: - присадки до мастил: - інші).
Водночас, до товарної позиції 381190 не відносяться препарати - інгібітори корозії, а переважно відносяться препарати, в яких тетраметилсвинець або етилметилсвинець або суміш тетраетилсвинцю і тетраметилсвинцю є одним або головним антидетонаторним компонентом.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій та зазначалось раніше, позивачем імпортувався товар: присадка Additin RC 4302, що використовується для виробництва мастильних матеріалів в якості інгібітора корозії; пакет присадок Additin RC 9300, хімічна основа якого - беззольний пакет присадок, що містить інгібітори корозії, окислення та зносу, використовується для виробництва мастильних матеріалів; пакет присадок Additin RC 9321, хімічною основою якого є беззольний пакет присадок, що містить інгібітор корозії та антиокислювачі, використовується для виробництва мастильних матеріалів.
За інформацією постачальника імпортований товар містить інгібітори корозії, окислення та зносу,використовується для виробництва мастильних матеріалів.
В описах до товару імпортованого позивачем, який наданий постачальником, відсутні відомості, що даний товар є паливом на основі спиртів та/або є синтетичним мастилом.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що імпортовані товари відноситься до товарної позиції УКТ ЗЕД 3811210000, з урахуванням того, що до товарної позиції 3811900000 УКТ ЗЕД не відносяться антикорозійні препарати.
Таким чином, доводи Митниці, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у судових рішеннях попередніх інстанцій, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк