ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
справа № 808/3431/17
адміністративне провадження № К/9901/65683/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2017 (суддя - Конишева О.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 (головуючий суддя: Сафронова С.В., судді: Мельник В.В. Чепурнов Д.В.) у справі №808/3431/17.
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14.08.2017 №0005404709 в частині.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018, в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2017, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
В обґрунтування своїх доводів Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» зазначає про неправильне застосування положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України та не врахування судам обставин щодо термінів сплати грошових зобов`язань, які розстрочені судовими рішеннями.
У відзиві на касаційну скаргу Офіс великих платників податків ДФС зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та даних, заявлених Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2016 року, розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу з ПДВ за рішенням суду.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.07.2017 № 805/28-10-47-09/00130926, в якому відображено висновки про порушення позивачем пункту 57.1 статті 57, пункту 200.2 статті 200, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, а саме - несвоєчасна сплата узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість, заявлених платником в податкових деклараціях з ПДВ листопад, грудень 2016 року, а також розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу з ПДВ за рішеннями судів в загальній сумі 16 060 831,30 грн. з затримкою більше 30 календарних днів.
На підставі названого акту перевірки, Запорізьким управлінням Офісу ВПП ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2017 № №0005404709 на загальну суму штрафних санкцій 3 212 166,26 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням відповідача 14.08.2017 № №0005404709 в частині суми 629 806,11 грн.
Вирішуючи правомірність нарахування контролюючим органом штрафних санкцій в сумі 629 806,11 грн. судами встановлено, що в декларації поданій позивачем:
за листопад 2016 року визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5 138 195 грн. Термін (граничний строк) сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в декларації 30.12.2016. У вказаний строк грошове зобов`язання сплачено не було;
за грудень 2016 року визначні податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 11 077 45,6 грн. Термін (граничний строк) сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в декларації 30.01.2017. У вказаний строк грошове зобов`язання сплачено не було.
В період з 29.05.2017 по 26.07.2017 позивачем був погашений (сплачений) податковий борг з ПДВ, який виник в грудні 2015 року - січні 2016 року, розстрочений (відстрочений) до сплати судовим рішенням у справі № 808/1338/16, на загальну суму 3 149 030,55 грн.
Зазначене погашення відбувалось наступним чином:
29.05.2017 - в частині суми 779 473,41 грн. - за рахунок коштів, сплачених позивачем платіжним дорученням № 44098 від 29.05.2017 на суму 7 455 900,00 грн. з призначенням платежу податок на додану вартість за листопад, грудень 2016 року.
Відповідно до пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Отже, суму 779 473,41 грн. відповідач самостійно зарахував в погашення податкового боргу позивача, який виник в грудні 2015 року та згодом був розстрочений (відстрочений) до сплати судовим рішенням у справі № 808/1338/16;
Починаючи з 29.05.2017 в частині суми 2 369 557,14 грн. - погашення за рахунок коштів, стягнутих з банківських рахунків позивача інкасовими дорученнями (розпорядженнями) Офісу великих платників податків ДФС.
Отже, сума 2 369 557,14 грн. була стягнута в безспірному порядку з поточних банківських рахунків позивача інкасовими дорученнями (розпорядженнями) відповідача на підставі прийнятого Офісом великих платників податків ДФС відповідно до пункту 95.5. статті 95 Податкового кодексу України рішення № 1 від 01.03.2017. Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу .
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Термін сплати грошових зобов`язань, визначених ПАТ «Запоріжжяобленерго» в декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 у сумі 5 138 195 грн. настав 30.12.2016, в декларації за грудень 2016 року у сумі 11 077 456 грн. настав 31.01.2017.
Після граничного терміну сплати узгодженої суми грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» (далі - ІКПП) ПАТ «Запоріжжяобленерго» виник податковий борг, стягнення якого відбувалося в безспірному порядку з поточних банківських рахунках інкасовими дорученнями.
Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі № 808/1338/16, яка набрала законної сили, був задоволений позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, правонаступником якої є відповідач, до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», правонаступником якої є позивач, про стягнення коштів за податковим боргом, з ВАТ «Запоріжжяобленерго» стягнуті кошти в сумі податкового боргу, зокрема, - з податку на додану вартість в сумі 66 032 199,10 грн.
Цією ж постановою було розстрочено сплату ВАТ «Запоріжжяобленерго» податкового боргу терміном до 31.12.2016.
До жовтня 2016 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» була погашена частина податкового боргу з ПДВ, а саме на загальну суму 40 794 319 грн., тобто залишок податкового боргу складав суму 25 237 880,10 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 у справі № 808/1338/16 ПАТ «Запоріжжяобленерго» податковий боргу з ПДВ на суму 25 237 880,10 грн. було розстрочено (відстрочено) терміном до 29.12.2017 р. включно, щомісячними платежами починаючи з червня 2017 року.
Позивач не заперечував, що відбулося прострочення в погашенні боргу строком від 1 до 27 календарних днів (з 30.06.2017 по 26.07.2017) в сумі 925344,15 грн.
В період з 29.05.2017 по 26.07.2017 відповідачем в порядку черговості був погашений податковий борг позивача, який був розстрочений (відстрочений) до сплати судовим рішенням у справі № 808/1338/16 на загальну суму 3 149 030,55 грн.
Судами встановлено, що сума податкового боргу 3 149 030,55 грн., погашеного в період з 29.05.2017 по 26.07.2017 розподіляється наступним чином:
з 29.05.2017 по 29.06.2017 -2 223 686,40 грн. (сума штрафу 20 % - 444 737,28 грн.);
з 30.06.2017 по 26.07.2017 -925 344,15 грн. (сума штрафу 20 % - 185 068,83 грн.).
Отже, загальна сума штрафних санкцій, яка оскаржується позивачем, складає 629806,11 грн. (444737,28 грн. +185068,83 грн.).
Щодо погашення відповідачем податкового боргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» у період із 30.06.2017 по 26.07.2017 на загальну суму 925433,15 грн., розстроченого судовим рішенням у справі № 808/1338/16 суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами, при самостійному визначенні напрямку платежу чи при зарахуванні сплачених платником коштів згідно з черговістю виникнення податкового боргу).
Інше тлумачення розглядуваної законодавчої норми ставило би в заздалегідь невигідне становище того платника, який вжив необхідних заходів і погасив податковий борг без розстрочення, оскільки такий платник податків підлягав би відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, а інший платник (якому борг було розстрочено) - ні.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення відповідача від 14.08.2017 №0005404709 в частині нарахування позивачу штрафних санкцій в сумі 629806,11 грн.
Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові є правильними та підлягають залишенню без змін.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі №808/3431/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова