ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2020 року
Київ
справа №808/4549/14
касаційне провадження №К/9901/31635/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2016 (суддя Нестеренко Л.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (головуючий суддя - Сафронова С.В., судді: Чепурнов Д.В., Мельник В.В.) у справі № 808/4549/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.07.2014 № 0003201702.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 25.11.2016 адміністративний позов задовольнив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.05.2017 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2016 залишив без змін.
Запорізька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), абзацу 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), частини другої статті 238 Господарського кодексу України, статей 69 86 138 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій не надавалася оцінка встановленим за наслідками проведеної перевірки порушенням.
Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
23.04.2014 Запорізькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області направлено позивачу запит №4169/10/08-28-17-02 щодо надання пояснень та підтверджуючих документів з питань здійснення господарської діяльності, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про сплату єдиного податку, дозвіл на здійснення господарської діяльності, договір купівлі-продажу майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ); договір оренди майна; трудові договори, цивільно-правові договори; відомості нарахування та виплати заробітної плати; оборотно-сальдові відомості по рахунку 661 Заробітна плата та рахунку 6411 Податок з доходів фізичних осіб; табелі робочого часу; штатний розклад працівників; накази про призначення працівників.
Позивач листом від 05.05.2014 відмовив відповідачу у наданні документів з огляду на невідповідність запиту вимогам статті 73 Податкового кодексу України.
Запорізька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася до позивача із запитом від 08.05.2014 № 4833/10/08-28-17-02, в якому вказувала на отримання інформації про можливе порушення податкового законодавства, а саме: у заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування та податковій декларації платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зазначено такі види підприємницької діяльності: 96.09 надання інших індивідуальних послуг НВІУ; 63.99 надання інших інформаційних послуг НВІУ; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності і керування; однак, у податкового органу наявні відомості щодо здійснення позивачем діяльності, не зазначеної у реєстрі платника єдиного податку. У зв`язку з такими обставинами податковий орган у запиті запропонував Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо господарських операцій, а саме: книгу обліку доходів (для платників єдиного податку); первинні документи, що підтверджують отримання доходу.
15.05.2014 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області з листом, в якому, зокрема, просив: надати копії всіх звернень громадян та юридичних осіб щодо його підприємницької діяльності та копії відповідей податкового органу на зазначені звернення; надалі подібні звернення громадян не розглядати, про що повідомити заявників письмово; надіслати вилучені ОСОБА_2 12.05.2014 згідно з листом від 08.05.2014 матеріали: книгу обліку, касові ордери, платіжні відомості.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України Запорізькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області видано наказ від 27.05.2014 № 539 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.04.2014 по 27.05.2014, а також направлення від 27.05.2014 № 556.
Вказані наказ від 27.05.2014 №539 та направлення від 27.05.2014 № 556 про проведення перевірки були вручені Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 особисто.
Результати проведеного контрольного заходу оформлено складенням акту від 10.06.2014 № 574/17/ НОМЕР_1 , а також податкового повідомлення-рішення від 01.07.2014 № 0003201702 про застосування на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 штрафу в сумі 85800,00 грн. за порушення абзацу 24 пункту 1.2, пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.
Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Зі змісту положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Статтею 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
У відповідності до пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем не допущено податковий орган до проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу від 27.05.2014 № 539.
Так, у матеріалах справи міститься заява від 27.05.2014, підписана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , зі змісту якої вбачається, що позивач на підставі абзацу 5 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України не допустив посадових осіб податкового органу до проведення контрольного заходу та повідомив про намір оскаржити до адміністративного суду наказ від 27.05.2014 № 539 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 12.10.2015 у справі № 808/5035/14 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнив. Визнав незаконними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, вчинені щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а саме: видання наказу від 27.05.2014 №539 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки; ненадання 27.05.2014 копії направлення на проведення перевірки та посвідчення осіб, які уповноважені на її проведення; проведення з 27.05.2014 документальної виїзної перевірки без фактичного виїзду за місцем провадження підприємницької діяльності позивачем; складання акту від 10.06.2014 №574/17/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства суб`єкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.04.2014 по 27.05.2014; складення 26.06.2014 висновків щодо заперечень Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 19.06.2014 вх. № 13742/10 до акту №574/17/ НОМЕР_1 .
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.02.2016 у справі № 808/5035/14 повернув Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області апеляційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2015 на підставі частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали).
Більше того, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 № 3262-IV, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції з`ясовано, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26.04.2016 повернув Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 у справі № 808/5035/14 (К/800/8538/16).
Відповідно до частин першої та третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Враховуючи викладене, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі № 808/5035/14, яка набрала законної сили 23.02.2016, визнано незаконними дії податкового органу щодо видачі наказу від 27.05.2014, на підставі якого проведено перевірку та прийнято оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення. При цьому вказаним судовим рішенням установлено факт проведення документальної виїзної перевірки без фактичного виїзду за місцем провадження підприємницької діяльності позивачем та визнано незаконними такі дії.
Крім того, судами встановлено, що обставини, які слугували фактичною підставою для видання наказу від 27.05.2014 № 539 про проведення перевірки, були предметом дослідження при розгляді справи № 808/4834/14.
Так, Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 16.10.2014 у справі № 808/4834/14 відмовив у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання дій незаконними.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.05.2015 скасував постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2014 та ухвалив нове судове рішення про задоволення позову. Визнав незаконними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, вчинені щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а саме: надіслання 23.04.2014 і 08.05.2014 вимог про надання документів; вилучення 12.05.2014 документів первинного обліку; відмови 15.05.2014 у поверненні документів первинного обліку; відмови 12.06.2014 у наданні повної інформації щодо звернень, які стали підставою для витребування документів і проведення перевірки.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.09.2015 відмовив Державній податковій інспекції у м Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі № 808/4834/14, керуючись пунктом 5 частини п`ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали): касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Враховуючи усе вищезазначене у сукупності, зокрема: реалізація позивачем права на недопуск до проведення перевірки; визнання судовими рішеннями в адміністративних справах, які набрали законної сили, протиправності дій податкового органу, пов`язаних з призначенням та проведенням контрольного заходу, суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових наслідків такої перевірки у вигляді податкового повідомлення-рішення.
Отже, позиція судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області без задоволення, а оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі № 808/4549/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк