№ 809/1061/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 809/1061/17

касаційне провадження № К/9901/50673/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 (суддя Чуприна О.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018 (головуючий суддя - Затолочний В.С., судді - Бруновська Н.В., Матковська З.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласощі" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласощі" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Управління від 20.07.2017 №0005521404, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що вивозяться, в загальній сумі 26839,69 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, порушив вимоги Митного кодексу України (далі - МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) і Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо призначення та проведення перевірки платника з питань правильності визначення бази оподаткування митної вартості експертних товарів по електронних митних деклараціях (далі -ЕМД) позивача від 19.06.2015 №206050001/2015/101136, від 02.07.2015 №206050001/2015/101396 у відносинах з контрагентом-нерезидентом H.P.U. "MIREM" EXPORT-IMPORT. Позивач вважає, що частина друга статті 351 ПК України, як підстава для проведення перевірки, застосована відповідачем протиправно і необґрунтовано, оскільки отримана письмова інформація від Податкового та митного департаменту району Південний Будапешт Національної податкової та митної адміністрації Угорщини не містить будь-яких даних чи доказів про не підтвердження автентичності поданих контролюючому органу документів щодо спірних товарів, а також щодо недостовірності відомостей, що в них міститься, а лист Івано-Франківської митниці ДФС не може бути правовою підставою для проведення перевірки.

Також позивач зазначає, що контролюючий орган безпідставно використав числові значення вартості товару по інвойсах, які оформлені H.P.U. "MIREM" EXPORT-IMPORT (а не позивачем) для продажу BFB plus Kft. Hungary, оскільки зазначена вартість товару є результатом самостійної господарської діяльності між двома нерезидентами поза межами сфери господарської діяльності позивача. Вважає протиправним включення відповідачем загальної суми власного доходу H.P.U. "MIREM" EXPORT-IMPORT, як результату діяльності із перепродажу BFB plus Kft. Hungary ''насідння льону'', до графи 44 ЕМД позивача із реалізації такого товару, і як наслідок застосування у спірних відносинах підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, оскільки перевіркою не виявлено жодних відхилень у вартісних, кількісних і якісних характеристик товару, які відрізняються від задекларованих позивачем під час митного оформлення при продажу саме H.P.U. "MIREM" EXPORT-IMPORT. Позивач посилається на необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо взаємопов`язаності позивача із H.P.U. "MIREM" EXPORT-IMPORT, оскільки позивач не має жодного впливу на фінансову політику Компанії, в тому числі не бере участі у підтримці та управлінні бізнесом.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 21.12.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 20.07.2017 №0005521404.

Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли до висновку, що в акті перевірки, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не зазначено жодну норму матеріального права, в тому числі, ПК України МК України, на підставі якої відповідачем було застосовано фактурну вартість товару, визначену і сформовану підприємствами нерезидентами внаслідок власної господарської діяльності, поза межами митного кордону України, щодо товару який був проданий суб`єктом господарювання з України і вивезений в режимі експорт, та в який подальшому через нерезидентів перепроданий. Суди, приймаючи рішення, виходили з того, що контролюючим органом були зроблені висновки без дослідження документів позивача, які в свою чергу ґрунтуються тільки на самих припущеннях, а відповідачем в судовому засіданні не було доведено жодного факту чи обставини про те, що одна юридична або фізична особа впливала чи контролювала за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи, або що та сама фізична або юридична особа здійснювала економічний контроль та впливала на бізнес-рішення кожної юридичної особи.

Відповідач, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 1 пункту 1 статті 50, пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 статті 279 МК України, статей 2 72 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи) та доводить правомірність проведення ним перевірки і прийнятого рішення, зазначаючи, що судами не враховано пов`язаність осіб, зокрема, позивача з його контрагентом підприємством H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT. Відповідач посилається на залишення судами поза увагою, що проданий позивачем товар «насіння льону» без перевантаження, тим же транспортом тільки із заміною фактур-рахунків та контракту, через пов`язану особу, був фактично проданий BFB plus Kft. Hungary за ціною, що майже вдвічі більша, ніж та, з якої позивачем обчислено вивізне мито.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.05.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.01.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 31.01.2024.

Відповідачем заявлено клопотання про процесуальну заміну відповідача згідно з частиною першою статті 52 КАС України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893, наказів ДПС України від 30.09.2020 №529, від 24.12.2020 №755.

Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну відповідача - Головного управління ДФС в Івано-Франківській області його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 43968084).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом в період з 07.06.2017 по 20.06.2017 проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог законодавства України щодо державної митної справи по митних деклараціях від 19.06.2015 №206050001/2015/101136, від 02.07.2015 №206050001/2015/101396, за наслідками якої складено акт від 04.07.2017 №6/19-09-14-04/24682033 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем підпункту 1 пункту 1 статті 50, пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 статті 279 МК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 21471,75 грн, в тому числі вивізного мита у сумі 21417,75 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2017 №0005521404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що вивозиться в загальній сумі 26839,69 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 21471,75 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5367,94 грн.

Фактичною підставою для висновків контролюючого органу про зазначене вище порушення слугували висновки, викладені в акті перевірки щодо: реалізації позивачем товару за ціною, нижчою ніж ціна його придбання; пов`язаності осіб, зокрема, позивача з його контрагентом Компанією H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT; реалізації позивачем насіння льону BFB plus Kft. Hungary без перевантаження, тим же транспортом тільки із заміною фактур-рахунків та контракту, через пов`язану особу, за ціною, що майже вдвічі більша ніж та, з якої позивачем обчислено вивізне мито.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються МК України

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органами доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За змістом статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено частиною 1 та пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Митною вартістю товарів, що вивозяться за межі митної території України, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі (частина 1 статті 66 МК України).

Вивізне мито встановлюється законом на українські товари, що вивозяться за межі митної території України (частина 1 статті 273 МК України).

Пунктом 1 статті 276 МК України визначено, що платниками мита є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Об`єктами оподаткування митом є товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами (пункт 1 частини 1 статті 277 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 279 МК України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: 1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; 2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

Для товарів, на які законом встановлено комбіновані ставки мита, база оподаткування визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини.

Частинами 12 - 14 статті 58 МК України передбачено, що той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Згідно із частинами 16, 17, 18 статті 58 МК України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

За змістом положень частин 4, 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4.

Для цілей цієї Угоди одна особа вважатиметься такою, що контролює іншу, якщо перша юридично або практично може застосовувати обмеження до останньої або керувати нею (примітка до підпункту "e" пункту 4 статті 15 Угоди).

Зміст наведених правових норм свідчить про наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач (постачальник) уклав із Компанією H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Emilia Kosovets, 72-304, Brojce, Przybiernowo, 3, Poland) (покупець) договір від 15.06.2015 №87 (зовнішньоекономічний контракт) на постачання нерезиденту «насіння льону» на загальну суму 31020,00 польських злотих в кількості 22 тони, по ціні 1410,00 польських злотих за 1 тонну, на умовах поставки FCA, за умовами якого вантажоотримувачем товару покупець визначив BFB plus Kft. (Nyaregyhazi ut 5, H-2212, Csevharaszt Hungary).

На виконання вказаного договору позивачем оформлено рахунок-фактуру від 19.06.2015 №41 (invoice) на «насіння льону для споживчих цілей» вагою 22 тони загальною вартістю 31020,00 польських злотих, транспортний засіб визначено НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 .

Для перевезення «насіння льону» оформлено міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №030890.

На вказаний товар позивач при вивезенні товару з митної території України оформив митну декларацію МД-2 (ЕМД) від 19.06.2015 №206050001/2015/101136. Згідно з графами 42, 46, 47 митної декларації митна вартість позивачем визначена 31020,00 польських злотих або 181084,12 гривень за курсом національної грошової одиниці. Перетин товару здійснено через пропускний митний пост «Чоп-Захонь».

Крім того, Товариство 26.06.2015 уклало із Компанією H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Emilia Kosovets, 72-304, Brojce, Przybiernowo, 3, Poland) договір №95 (зовнішньоекономічний контракт), предметом якого є постачання нерезиденту насіння льону на загальну суму 30580,00 польських злотих в кількості 22 тони, по ціні 1390,00 польських злотих за 1 тонну, на умовах поставки FCA, за умовами якого вантажоотримувачем товару покупець визначив BFB plus Kft. (Nyaregyhazi ut 5, H-2212, Csevharaszt Hungary).

На виконання умов зазначеного договору позивачем оформлено рахунок-фактуру від 02.07.2015 №43 (invoice) на «насіння льону для споживчих цілей» вагою 22 тони загальною вартістю 30580,00 польських злотих, транспортний засіб визначено НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 .

З метою перевезення «насіння льону» оформлено міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №029221.

На вказаний товар позивач оформив митну декларацію МД-2 (ЕМД) від 02.07.2015 №206050001/2015/101396. Згідно з графами 42, 46, 47 митної декларації митна вартість позивачем визначена 30580,00 польських злотих або 170171,61 гривень за курсом національної грошової одиниці. Перетин товару здійснено через пропускний митний пост «Чоп-Захонь».

Вказаний товар, насіння льону, був доставлений контрагенту-нерезиденту BFB plus Kft. (Hungary) вантажним автомобілем НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 двома партіями по 22 тонни.

Компанія BFB plus Kft. (Hungary) придбала вказаний товар на підставі договору №3134, який укладений з Компанією H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland), в тому числі на підставі оформлених останнім Іnvoice №339/06/2015 та № 365/07/2015 по ціні 49423,18 польських злотих і 49818,78 польських злотих, що еквівалентно 11880,00 євро за партію.

На поставку таких двох партій поза межами митної території України до вантажоотримувача в Угорщині Компанією H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland) оформлено відповідні транспортні супроводжуючі документи від свого імені.

За поставлений позивачем товар Компанія H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT здійснила повний розрахунок згідно рахунків-фактури від 19.06.2015 №41, від 02.07.2015 №43.

Листом Податкового та митного департаменту району Південний Будапешт Національної податкової та митної адміністрації Угорщини від 28.12.2016, який наданий на запит Державної фіскальної служби України, повідомлено, що Компанія BFB plus Kft. (Hungary) є належним чином зареєстрованою компанією в Угорщині, основною діяльністю якої є виробництво і продаж кормів для тварин. Товар «насіння льону» (2 партії по 22 000 кг), що відправлений з України, прибув до Компанії BFB plus Kft. (Hungary) транспортними засобами з номерними знаками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . В ході перевірки суб`єкт надав на розгляд рахунки №41, №43, видані українською компанією. Компанія BFB plus Kft. (Hungary) також надала договори купівлі-продажу № 3134, укладений з польською Компанією H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland), і комерційні рахунки щодо продажу насіння льону №339/06/2015, №365/07/2015. На підставі вказаних документів уповноважений орган іноземної держави встановив, що українська компанія продала насіння льону Компанії H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland), яка у подальшому перепродала товар угорській Компанії BFB plus Kft. (Hungary). По зазначеним рахункам №339/06/2015 та №365/07/2015 Компанія BFB plus Kft. (Hungary) переказала купівельну вартість насіння льону польській Компанії H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland) в сумі 11880,00 євро за партію. У наданих документах про банківські перекази, є посилання на декілька рахунків, серед яких також зазначені два вищевказані номера рахунків. Підставою для митних оформлень в Угорщині були комерційні рахунки від 22.06.2015 №339/06/2015, від 03.07.2015 №365/07/2015, міжнародні транспортні документи CMR №030890, №029221, транзитні документи №15HU724000119BB3B4, №15HU724000118DE5F0, оформлені Компанією H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland).

Судами також установлено, що надані платником до суду договори поставки та первинні документи щодо придбання позивачем насіння льону загальною вагою 44 тони у Приватного сільськогосподарського підприємства «Деркул» та Сільськогосподарського фермерського господарства «Калина» свідчать про придбання позивачем товару за ціною, нижчою ціни, по якій придбаний товар у подальшому було реалізовано позивачем Компанії H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT.

Враховуючи, зазначені встановлені судами обставини у даній справі, зокрема, що контролюючим органом не доведено придбання позивачем товару, за ціною вищою, ніж ціна, по якій придбаний товар у подальшому було реалізовано Компанії H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT, матеріалами справи не підтверджено невідповідність митної вартості товару, визначеній у митних деклараціях декларантом, а митну вартість товару, визначену у митних деклараціях декларантом підтверджено належними первинними документами, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність відповідачем порушення платником вимог підпункту 1 пункту 1 статті 50, пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 статті 279 МК України.

Доводам скаржника про те, що позивач та Компанія H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT (Poland) є пов`язаними між собою особами, що могло призвести до заниження фактурної вартості товару, як основи нарахування експортного мита, шляхом продажу позивачем товару польській компанії за ціною меншою, ніж та, за яку цей товар був придбаний позивачем в Україні, судами надано правову оцінку, з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Колегія суддів враховує встановлені судовими інстанціями обставини щодо: відсутності доказів в підтвердження того, що Компанії H.P.U. EXPORT-IMPORT «ERMES» та H.P.U. MIREM EXPORT-IMPORT спеціалізуються на експорті продукції сільського господарства в країни Європи та імпортують сушені фрукти та горіхи з Австралії, США, Індонезії та мають дочірнє підприємство в Україні, яким є Товариство; підтвердження відсутності будь-яких дочірніх підприємств у зазначених вище Компаній на території України; ненадання контролюючим органом жодної інформації з Міністерства фінансів республіки Польща на підтвердження своїх припущень; відсутності доказів впливу чи контролю однієї сторони на бізнес-рішення іншої юридичної особи, або що та сама фізична або юридична особа здійснювала економічний контроль та впливала на бізнес-рішення кожної юридичної особи.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій. Контролюючий орган касаційною скаргою не обґрунтував і не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 КАС України, якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 52 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити Головне управління ДФС в Івано-Франківській області його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк