ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2025 року
м. Київ
справа № 809/1166/18
касаційне провадження № К/9901/2753/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Управління) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 (суддя Кафарський В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 (головуючий суддя - Коваль Р.Й., судді - Ільчишин Н.В., Святецький В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АС ТІМ» (далі - Товариство) до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2018 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.06.2018 № 0004821404 та № 0004811404.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що висновки акту перевірки про заниження ввізного мита та податкових зобов`язань з податку на додану вартість грунтуються на інформації з мережі Інтернет, що не є належним доказом у розумінні процесуального закону, з урахуванням того, що у випадку, коли митні органи, приймаючи митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в надалі відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару. Крім того, Товариство правильно класифікувало імпортовані ним товари за кодами УКТ ЗЕД згідно їх призначення та технічних характеристик.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 07.09.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 11.06.2018 № 0004821404 та № 0004811404.
Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані ним, що при здійсненні митного оформлення товару його ідентифікація здійснюється на підставі характеристик товару, які є визначальними для його класифікації згідно з вимогами УКТ ЗЕД. В свою чергу, підтвердженням правильності митного декларування та визначення коду класифікації товарів, які Товариство декларувало у період з 18.04.2015 по 18.04.2018, є також лист-відповідь Івано-Франківської митниці ДФС від 09.07.2018 за №984/10/09-70-10, наданий на адвокатський запит від 02.07.2018 за №05/2018/4, в якому вказано, що у період з 18.04.2015 по 18.04.2018 здійснювалось митне оформлення товарів по митних деклараціях Товариства за кодами згідно УКТ ЗЕД 8419818090 та 8418690090 і сумнівів при здійсненні митного оформлення щодо класифікації товарів у ситного органу не виникало. Крім того, суди виходили з того, що посилання відповідача на інформацію, зазначену у мережі Інтернет, якою контролюючий орган обґрунтовував необхідність зміни класифікації товарів за УКТ ЗЕД, є безпідставною, оскільки така інформація не є офіційним документом.
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 14.02.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: відповідно до частини четвертої статті 69 Митного кодексу України у разі виявлення після митного оформлення порушень правил класифікації товарів контролюючий орган має право самостійно класифікувати такі товари; за результатами перевірки позивача встановлено факт неправильної класифікації товарів «Рисоварка настільна» та «Льодогенератор», імпортованих Товариством, що призвело до заниження митних платежів, чим порушено вимоги пункту 218.1 статті 218 Податкового кодексу України; Товариство неправильно класифікувало імпортовані ним товари, а саме «Рисоварка настільна» за кодом УКТ ЗЕД 8419818090 та «Льодогенератор» за кодом УКТ ЗЕД 8418690090, оскільки такі товари повинні класифікуватися за товарними позиціями УКТ ЗЕД 8516797000 та 8509800000 відповідно.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.01.2025 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 08.01.2025.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління провело невиїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в період з 18.04.2015 по 18.04.2018 за кодами УКТ ЗЕД 8419818090 та 8418690090, результати якої оформлені актом від 23.05.2018 за №10/09-19-14-04/38712654, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: частини четвертої статті 69 Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф України», правил 1-6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, застосуванні при цьому заниженої ставки ввізного мита, що призвело до заниження ввізного мита на загальну суму 111003,15 грн.; підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 22200,64 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що: у період з лютого 2016 року по квітень 2018 року на підставі митних декларацій, реквізити яких наведені у пункті 3.2 акту перевірки, Товариство здійснило митне оформлення товарів «Морозильне обладнання для виробництва льоду: Автономні льодогенератори кубкового льоду. Призначені для виготовлення ковпачкового льоду» та «Рисоварка електрична HENDI 1.8 л. арт 240410. Призначена для варіння рису і підтримання тепла, корпус нержавіюча сталь, потужність: 1,95 кВт, напруга 220 в.» відповідно (ставка ввізного мита - 0%).
Разом з тим, згідно інформації, зазначеної в мережі Інтернет, льодогенератор заливного типу, складається із корпусу з вмонтованим електродвигуном, резервуару для води охолоджуючого пристрою, не потребує стаціонарного підключення комунікацій та призначений для виготовлення кубиків льоду в побуті. З урахуванням положень правила 6 ОПІ, приміток до товарної групи 84 УКТ ЗЕД, до товарної групи 85 УКТ ЗЕД, до товарної позиції 8509, враховуючи технічні характеристики, товар «Льодогенератор» за артикулом, маса якого не перевищує 20 кг., підлягає класифікації у товарній підкатегорії 8509800000 (ставка ввізного мита - 10%). Підхід щодо класифікації аналогічних товарів у товарній позиції 8509 за кодом 8509800000 підтверджується обов`язковою тарифною інформацією (ВТІ) митної адміністрації Німеччини від 23.06.2014 № DE9160/14-1, від 14.03.2012 № DE1575/12-1.
Також, у акті перевірки було вказано, що згідно інформації, зазначеної в мережі Інтернет, рисоварка HENDI - настільне електричне обладнання, яке використовується для приготування рису для суші та інших страв і підтримки готових продуктів в теплому стані. Чаша рисоварки з`ємна 1,8 л., виготовлена з нержавіючої сталі та розрахована на 4-10 порцій рису. Пристрій укомплектовано ложечкою для рису, мірним стаканом і дуршлаг-ситом. Ємність апарату виконана з якісного антипригарного матеріалу. Технічні характеристики: 290/262/293 мм, потужність 1,95кВт, об`єм 1,8 л., напруга 220 В, вага 2,72 кг. До товарної позиції 8419 включаються машини, обладнання промислове або лабораторне з електричним та неелектричним нагріванням (за винятком печей, камер та іншого обладнання товарної позиції 8514) для обробки матеріалів шляхом зміни температури, наприклад, нагріванням, варінням, підсмаженням, дистиляцією, ратифікацією, стерилізацією, пастеризацією, пропарюванням, сушінням, випарюванням, конденсацією або охолодженням, крім машин або обладнання, призначеного для використання у побуті; неелектричні нагрівачі безінерційні або теплові водяні акумулятори. Згідно з Поясненнями до товарної позиції 8419 не включаються (r) електрообладнання обігрівання ґрунту, електрообладнання обігрівання простору, побутові електронагрівальні прилади товарної позиції 8516. Конструкції, що складаються з нагрівачів занурюваної дії, постійно вмонтовані в цистернах, чанах або інших посудинах, включаються до товарної позиції 8419, крім тих випадків, коли вони розроблені лише для нагрівання води або для побутового використання, у таких випадках вони включаються до товарної позиції 8516 (абзац 3 пункту (5) (А), пункт (6) (А) Пояснень до товарної позиції 8516). У товарну позицію 8516 включаються електричні водонагрівачі акумулювані або безінерційні та електричні нагрівачі занурені; прилади електричні для нагрівання приміщень, ґрунту; електронагрівальні апарати перукарські (наприклад, сушарки для волосся, бігуді, щипці для гарячої завивки) або сушарки для рук; праски електричні; інші побутові електронагрівальні прилади; елементи опору нагрівальні, крім включених до товарної позиції 8545. До цієї групи входять всі електронагрівальні машини та пристрої, за умови, що вони, як правило, застосовуються в побуті. Разом з тим, у товарні підкатегорію 8516797000 (ставка ввізного мита - 10%) включаються інші електронагрівальні прилади. На підставі викладеного вище, товар «Рисоварка електрична HENDI 1.8 л. арт 240410. Призначена для варіння рису і підтримання тепла, корпус нержавіюча сталь, потужність: 1,95 кВт, напруга 220 в.» підлягає класифікації в товарній підкатегорії 8516797000 (ставка ввізного мита - 10%). Підхід щодо класифікації аналогічних товарів у товарній позиції 8516 за кодом 8516797000 підтверджується обов`язковою тарифною інформацією (ВТІ) митної адміністрації Республіки Німеччини від 04.04.2012 № DE1311/12-1, від 12.12.2016 № DE19516/16-1.
Крім того, у акті перевірки було вказано, що зазначена вище позиція щодо класифікації вказаних товарів узгоджується з позицією Департаменту митних платежів, яка зазначена у листі від 19.04.2018 № 339/99-99-19-03-01-18.
Вказані обставини, на думку контролюючого органу, свідчать про заниження Товариством ввізного мита та податкових зобов`язань з податку на додану вартість.
На підставі висновків акту перевірки Управління прийняло податкові повідомлення-рішення від 11.06.2018: №0004811404, яким збільшено Товариству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 33300,96 грн., в тому числі за основним платежем на 22200,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 11100,32 грн.; №0004821404, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 166504,73 грн., в тому числі за основним платежем на 111003,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 55501,58 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 69 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України) у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Пунктом 7 частини першої статті 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Згідно з пунктами 1-3 частини третьої статті 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.
Частиною шостою статті 345 МК України передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Положеннями частини чотирнадцятої статті 354 МК України встановлено, що в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.
Згідно частин першої, другої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
За змістом частини восьмої статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів товару згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до частини першої статті 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
Згідно частини першої статті 295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 276 МК України платником мита є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.
За приписами абзацу 1 пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Абзацом 1 пункту 187.8 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428, УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
Згідно з Основними правилами УКТ ЗЕД, визначеними у Додатку Митний тариф України до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII (далі - Закон № 584-VII), класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3.У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщується через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 650), декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України.
Згідно з пунктом 4 Розділу III Порядку № 650 контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006» ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК. У випадку, передбаченому підпунктом "а" абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТ ЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю. У випадку, передбаченому підпунктом "б" абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні. У випадку, передбаченому підпунктами "б", "в" абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги. У разі якщо заявлений товар не передбачений підпунктами "а"- "в" абзацу четвертого цього пункту, процедура контролю правильності класифікації товару здійснюється відповідно до цього Порядку.
Абзацом 1 пункту 5 Розділу III Порядку № 650 передбачено, що у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та знайшло своє відображення у акті перевірки, підставою для висновку про заниження Товариством ввізного мита та податкових зобов`язань з податку на додану вартість при імпорті товарів «Морозильне обладнання для виробництва льоду: Автономні льодогенератори кубкового льоду. Призначені для виготовлення ковпачкового льоду» та «Рисоварка електрична HENDI 1.8 л. арт 240410. Призначена для варіння рису і підтримання тепла, корпус нержавіюча сталь, потужність: 1,95 кВт, напруга 220 в.» контролюючий орган вказав інформацію з мережі Інтернет про те, що дані прилади не експлуатуються на рівні, що перевищує побутові потреби.
Разом з цим, відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 08.08.2018 у справі № 813/1690/17, інформація, що наявна в мережі Інтернет, не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
В свою чергу, позивач звернувся до Івано-Франківської митниці ДФС, яка здійснювала контроль правильності класифікації товарів по митних деклараціях, які в подальшому стали предметом перевірки згідно акту від 23.05.2018 за №10/09-19-14-04/38712654, із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію щодо контролю правильності класифікації товарів у зазначених митних деклараціях із використанням програмно-інформаційного комплексу «Інспектор-2006», на який Івано-Франківська митниця ДФС надала відповідь від 09.07.2018 № 984/10/09-70-10 про те, що митні процедури «Перевірка правильності класифікації та кодування товарів» виконані. Митне оформлення товару за кодами згідно з УКТ ЗЕД 8419818090 і 84188690090 в період з 18.04.2015 по 18.04.2018 здійснювалось відповідно до вимог Митного кодексу України та нормативних документів, що регламентують порядок митного оформлення товарів і транспортних засобів. Сумнівів при здійсненні митного оформлення щодо класифікації товарів не виникало.
Стосовно посилань скаржника на обов`язкову тарифну інформацію (ВТІ) митної адміністрації Республіки Німеччини від 23.06.2014 №DE9160/14-1, від 14.03.2012 №DE1575/12-1, від 04.04.2012 №DE1311/12-1, від 12.12.2016 №DE19516/16-1, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що така інформація також не є офіційним документом, а у відповідності до частини восьмої статті 69 Митного кодексу України носить інформаційний або довідковий характер, з урахуванням того, що у даному випадку така інформація була вказана стосовно аналогічних товарів (без зазначення яких саме товарів та переліку характеристик, які є визначальними для класифікації товару), тоді як згідно відповіді Івано-Франківської митниці ДФС від 09.07.2018 № 984/10/09-70-10 заявлені Товариством коди товарів відповідали відомостям, наведеним у базі даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006» ЄАІС.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, доводи Управління, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова