ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 810/2065/18
адміністративне провадження № К/9901/34985/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2020, ухвалене у складі головуючого судді Панової Г.В. та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020, прийняту у складі колегії суддів: Оксененка О.М. (головуючий), Лічевецького І.О., Мельничука В.П.
І. Суть спору
1. Фізична особа-підприємець (далі -ФОП) ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Києво-Святошинська ОДПІ), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Києво-Святошинського відділення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 01.07.2017 №53 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку з 01.07.2017.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що податкові зобов`язання з єдиного податку за 2015-2017 роки ним були сплачені в порядку та строки визначені законом, тому вважає безпідставним донарахування йому суми єдиного податку або ж штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного податку, і як наслідок відсутність підстав для анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець 15.04.2015, основним видом діяльності позивача за КВЕД 70.22 є: консультування з питань комерційної діяльності й керування.
4. 30.06.2017 головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Києво-Святошинського відділення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на підставі пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України проведено перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування ФОП ОСОБА_1 , вході якої встановлено факт несплати позивачем протягом двох послідовних кварталів податкових зобов`язань по єдиному податку на суму 465 грн. 90 коп.
5. За результатами перевірки відповідачем складено Акт №53/10-36-13-05/ НОМЕР_1 від 30.06.2017 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.
6. На підставі Акта перевірки відповідачем винесено рішення від 01.07.2017 № 53 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
7. Не погоджуючись з вказаними рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 22.01.2020 позов задовольнив повністю.
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту наявних у справі копій річних податкових декларацій позивача за 2015 - 2016 роки, податкових декларацій за перший квартал, півріччя та три квартали 2017 року та податкових декларацій за перший квартал 2018 року не вбачається жодних відомостей на підтвердження факту наявності у позивача протягом двох послідовних кварталів податкового боргу по сплаті єдиного податку на суму 465 грн. 90 коп, тому підстави для анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку та прийняття з цих підстав оскаржуваного рішення від 01.07.2017 №53 - відсутні.
10. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.07.20 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційні скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їхні рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
12. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 3 частини четвертої статті 328 КС України.
13. У відзиві на касаційну скаргу позивач указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
15. Згідно з положеннями п. 3 пункту 299.10. статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
16. Відповідно до п. 8 підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
17. Згідно з пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
18. Відповідно до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
19. Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
20. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №820/5346/17.
VІ. Оцінка Верховного Суду
21. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом рішення від 01.07.2017 №53 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, що винесено з підстав несплати позивачем протягом двох послідовних кварталів податкових зобов`язань по єдиному податку.
22. Так відповідач указує, що згідно з даними інтегрованої картки платника ІТС «Податковий блок» у ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з несплатою у повному обсязі єдиного податку протягом двох послідовних кварталів виник податковий борг, станом на 30.06.2017 розмір якого складав 465,90 грн у тому числі пеня 14,23 грн.
23. Отже, несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів установлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника.
24. Згідно з установленими судами обставинами справи оскаржуване рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку, відбулось саме 01.07.2017 (тобто у третьому кварталі 2017 року), тому позивач повинен був мати заборгованість станом на перше січня та перше квітня 2017 року.
25. Суди першої та апеляційної інстанції також установили, що зі змісту наявних у справі копій річних податкових декларацій позивача за 2015 - 2016 роки, податкових декларацій за перший квартал, півріччя та три квартали 2017 року та податкових декларацій за перший квартал 2018 року не вбачається жодних відомостей на підтвердження факту наявності у позивача протягом двох послідовних кварталів податкового боргу по сплаті єдиного податку на суму 465 грн. 90 коп.
26. Контролюючим органом не вказано на будь-яку невідповідність поданих декларацій приписам п.п. 48.3 і 48.4 ПК України, що є підставою для неприйняття таких документів, а у наявному у матеріалах справи Акті перевірки від 30.06.2017 не визначено обставин, які стали підставою для наявності у позивача боргу на суму 465 грн. 90 коп.
27. Контролюючим органом під час проведення перевірки не встановлено фактів неподання податкових декларацій та/або несплати позивачем єдиного внеску у встановлений строк.
28. Крім того, судами враховано, що в силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідач зобов`язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України, чого зроблено ним не було.
29. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.
30. Переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
31. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
33. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
34. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.
2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року справі № 810/2065/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко