ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №810/3898/14
адміністративне провадження №К/9901/5124/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року (суддя Щавінський В.Р.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року (судді Хрімлі О.Г., Грищенко Т.М., Мацедонська В.Е.)
у справі № 810/3898/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТрансБалт»
до Фастівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрТрансБалт» (далі - позивач, ТОВ «УкрТрансБалт») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фастівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач, Фастівська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0000122301/0 від 03 березня 2009 року, №0000132301/0 від 03 березня 2009 року, №0000122301/1 від 05 травня 2009 року, №0000132301/1 від 05 травня 2009 року, №0000122301/2 від 13 липня 2009 року, №0000132301/2 від 13 липня 2009 року, №0000352301/0 від 13 липня 2009 року, №0000122301/3 від 28 вересня 2009 року.
Справа неодноразово розглядалася судами попередніх інстанцій. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі №810/3898/14, 804/8019/13-а та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ТОВ «УкрТрансБалт» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у зв`язку з перевищенням Позивачем граничної межі отриманої виручки від реалізації товарів, робіт, послуг і, як наслідок, втратою права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та відмовою перейти на загальну систему оподаткування, за перевіряємий період останнім не задекларовано податок на прибуток в сумі 27 810,00 грн. Крім того, позивачем не подані декларації з податку на прибуток, в зв`язку з чим до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 14 585,00 грн. У зв`язку з перевищенням граничної межі отриманої виручки від реалізації товарів, робіт, послуг та втратою права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та відмовою перейти на загальну систему оподаткування позивач не задекларував комунальний податок, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 20,40 грн. За неподання розрахунків у визначені законодавством строки до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 690,20 грн.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 30 січня 2009 року по 13 лютого 2009 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено акт № 98/8/2301-344446930 від 18 лютого 2009 року.
Згідно з висновками акту перевірки, відповідач дійшов до висновку, що позивачем порушено: п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7, пп. 11.3.1 п. 11.3, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, пп. 5.2.1 ст. 5 та п.п. 8.1, 8.2 ст. 8, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 27 810,00 грн.; пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки позивачем не подані декларації з податку на прибуток за 2007 рік, за 1 квартал 2008 року, за півріччя 2008 року та за 9 місяців 2008 року; вимог ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори», наказу Державної податкової адміністрації України № 625 від 24 грудня 2003 року «Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку», з огляду на те, що підприємством не складався податковий розрахунок комунального податку, що призвело до заниження суми податку всього у сумі 20,40 грн.; пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: позивачем не подані розрахунки комунального податку за 4 квартал 2007 року та за 1-3 квартали 2008 року; ст. 1, ст. 5 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва», у результаті чого завищено єдиний податок всього у сумі 63 802,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000122301/0 від 03 березня 2009 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 27 810,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 14 585,00 грн., № 0000132301/0 від 03 березня 2009 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов`язання за платежем «комунальний податок» у розмірі 710,60 грн. з них: 20,40 грн. - за основним платежем, 690,20 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0000352301/0 від 13 липня 2009 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов`язання з комунального податку у розмірі 669,80 грн.
За результатами оскарження в адміністративному порядку винесених податкових повідомлень-рішень податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000122301/1 від 05 травня 2009 року, № 0000132301/1 від 05 травня 2009 року, № 0000122301/2 від 13 липня 2009 року, № 0000132301/2 від 13 липня 2009 року, № 0000352301/0 від 13 липня 2009 року, № 0000122301/3 від 28 вересня 2009 року, № 0000132301/3 від 28 вересня 2009 року.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, судами встановлено, що ТОВ «УкрТрансБалт» протягом III кварталу 2007 року було платником єдиного податку. У перевіряємий податковим органом період позивач здійснював операції з транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним транспортом з наданням додаткових послуг, які пов`язані з вказаними перевезеннями, шляхом укладання відповідних договорів на транспортно-експедиційне обслуговування.
Усі договори на транспортно-експедиційне обслуговування, які укладались між позивачем та його контрагентами, є однорідними за змістом та відрізняються датою укладання і умовами перевезення.
Предметом договорів було зобов`язання експедитора згідно установчих завдань та угод з транспортним підприємством від імені та за рахунок клієнта («Балтрефтранс», ЗАТ Судноплавна компанія «Укрферрі») виконувати роботи з транспортно-експедиторського обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним транспортом, надавати додаткові послуги, пов`язані з зазначеними перевезеннями на території України.
У відповідності до п.п. 2.1.7, 2.1.8 укладених договорів, зобов`язаннями клієнта є: здійснення попередньої оплати та забезпечення своєчасного надходження на рахунок експедитора коштів, призначених для розрахунків за перевезення вантажу, а також виконання експедитором інших послуг, передбачених цим договором; відшкодування витрат залізним дорогам через експедитора за затримання «вагонів/контейнерів» на станціях залізних доріг: через невірне оформлення вантажовідправником перевізних документів; не додавання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших адміністративних правил чи невірне їх оформлення; пов`язаних з перевіркою вантажів залізничною дорогою (маси, вантажу), митними чи іншими органами адміністративного контролю; іншими причинами, які не залежать від експедитора.
Згідно з п.п. 2.2.1, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.7 укладених договору, до зобов`язань Експедитора відноситься: розроблення на підставі заявок клієнта маршрутів та тарифів на перевезення вантажу та повідомлення результатів клієнту. Надання клієнту протоколу узгодження вартості перевезення; за окремою заявкою клієнта, за рахунок його коштів по узгоджених тарифах, здійснює спостереження за вантажем та інформує клієнта про рух чи місцезнаходження його вантажу; за окремою заявкою клієнта, за рахунок його коштів по узгоджених тарифах, організовує страхування майнових ризиків клієнта, пов`язаних з перевезенням вантажу; виступає платником за залізничним тарифом та додатковими зборами під час перевезення вантажу по території України.
За змістом визначений наступний порядок оплати: клієнт здійснює попередню оплату вартості перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, яка складається з вартості провізних платежів та винагороди за експедиторські послуги на підставі виставлених експедитором рахунків протягом 24 годин з моменту отримання їх факсом; у дорученні банку на переведення попередньої оплати клієнт зазначає за які саме перевезення відбувається оплата, номер цього договору та рахунку.
Відповідно до порядку оплати, встановленого п.п. 4.1, 4.2 укладених договорів на транспортно-експедиційне обслуговування, кошти, які надходили на рахунок позивача складались як з безпосередньої оплати експедиторських послуг (комісійна винагорода), так і коштів, які експедитор як посередник, зобов`язаний передати третій особі - виконавцю транспортних послуг. Тобто ці кошти є транзитними, і не належать позивачу на праві власності.
На підтвердження даної обставини позивачем надані суду відповідні бухгалтерські довідки в яких відображені суми коштів, що надходили безпосередньо за надані експедиторські послуги та кошти, які перераховувались клієнтом на рахунок позивача для подальшої оплати послуг перевізника.
З огляду на вказане, оскільки у період, який перевірявся відповідачем сума коштів за експедиторські послуги, яка надійшла на рахунок позивача в якості комісійної винагороди, не перевищує 1 млн. гривень, відсутні підстави для переходу позивача на загальну систему оподаткування, а тому нарахування податковим органом податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, комунального податку та штрафних (фінансових санкцій) за несвоєчасну подачу декларацій з податку на прибуток підприємств та розрахунку комунального податку є безпідставним.
Під час розгляду справи по суті, приймаючи до уваги те, що при розгляді справи виникли питання, які потребують спеціальних пізнань, суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність призначення судово - бухгалтерської експертизи. Проведення експертизи було доручено ТОВ «Судово-експертний альянс».
На вирішення експертизи були поставлені наступні питання: 1. Чи можна вважати виручкою ТОВ «УкрТрансБалт» кошти фактично отримані від ТОВ «Укрферрі» (Договір 2-ОД) та ТОВ «Балтрефтранс» (Договір 1-ОД) на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) у 3 кварталі 2007 році? 2. Чи перевищувала сума коштів, отриманих ТОВ «УкрТрансБалт» в якості виручки 1 млн. грн. у 3 кварталі 2007 році?
Судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку Висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №17-11/14 від 17.11.2014 р.
Як вбачається із додатку № 1 до висновку № 17-11/14 судово-економічної експертизи в адміністративній справі № 810/3898/14 від 17 листопада 2014 року, оплата вартості послуг експедитора складається з: провізного (договірного) тарифу в сумі 1 477 912,39 грн.; транспортно-експедиційних послуг в сумі 88 622,75 грн.; договірного тарифу на середню Азію в сумі 117 000,00 грн.
Згідно з даними додатку № 2 до висновку № 17-11/14, протягом III кварталу 2007 року ТОВ «УкрТрансБалт» отримало на розрахунковий рахунок грошові кошти в сумі 1 734 133,28 грн. від ТОВ «Балтрефтранс» та ЗАТ СК «Укрферрі», з якими укладені договори № 1-ОД та № 2-ОД.
У додатку № 3 до висновку № 17-11/14 наведені дані актів виконаних робіт, підписаних між ТОВ «УкрТрансБалт» і ТОВ «Балтрефтранс», та ТОВ «УкрТрансБалт» і ЗАТ СК «Укрферрі». Сума переплати по послугах, наданих ТОВ «Балтрефтранс», станом на 01 жовтня 2007 року складає 10 018,05 доларів США.
Крім того, ТОВ «УкрТрансБалт» укладені договори № 15-ОД від 11 червня 2007 року з ТОВ «Ізотермтранс», № 41/07 ПЕР ЦВ РЕФЮ-У від 01 серпня 2007 року з ДП «Український державний Центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс», № ТТ04/2007/ИЛ від 05 серпня 2007 року із ЗАТ Судноплавна компанія «Укрферрі», за умовами яких ТОВ «УкрТрансБалт» є клієнтом, а зазначені підприємства експедиторами, які приймають на себе зобов`язання за плату та за рахунок ТОВ «УкрТрансБалт» організувати виконання послуг, пов`язаних з перевезенням відповідно до умов договорів.
0,Згідно із даними додатку № 4 до висновку № 17-11/14, сума, перерахована ТОВ «Ізотермтранс», ДП «УДЦЗРП «Укррефтранс», ЗАТ СК «Укрферрі» протягом III кварталу 2007 року складає 1 675 107,06 грн.
Водночас, згідно з даними рахунків-фактури, які виписані на ТОВ «Балтрефтранс» та ЗАТ СК «Укрферрі», сума провізного (договірного) тарифу та договірного тарифу на середню Азію складає 1 594 912,37 грн. (1 477 912,39 грн. + 117 000,00 грн.). Тобто, сума, перерахована ТОВ «Ізотермтранс», ДП «УДЦЗРП «Укррефтранс», ЗАТ СК «Укрферрі», є більшою, ніж сума, зазначена в рахунках-фактурах на 80 194,69 грн. (1 675 107,06 грн. - 1 594 912,37 грн.).
Сума коштів, отримана ТОВ «УкрТрансБалт» як винагорода за транспортно-експедиційні послуги згідно з рахунками-фактурами, складає 88 622,75 грн.
Крім того, сума, отримана від ТОВ «Балтрефтранс» як попередня оплата станом на 01 жовтня 2007 року становить 10 018,05 доларів США, що станом на дату отримання коштів становила 50 591,15 грн.
Згідно з даними розрахунку сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємництва - юридичною особою ТОВ «УкрТрансБалт», в III кварталі 2007 року задекларовано 53 803,00 грн. виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору.
Згідно з даними аналізу рахунку та картки рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», ТОВ «УкрТрансБалт» в III кварталі 2007 року обліковується сума доходу 5 519,27 грн., за даними аналізу рахунку та картки рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» ТОВ «УкрТрансБалт» в III кварталі 2007 року обліковується сума доходу 48 283,82 грн.
У відповідності з даними рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» та 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», загальна сума коштів, що надійшла на розрахункові рахунки ТОВ «УкрТрансБалт», складає 1 498 418,63 грн. та 235 708,75 грн., що повністю відповідає даним первинних документів, відображених в додатку № 2 до висновку.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступного.
За змістом ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб`єктів малого підприємництва, зокрема, юридичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб`єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до п. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва», суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Згідно з п. 5 зазначеного Указу, у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Суб`єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків передбачає перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах. Недотримання строків такої перереєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Згідно з пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв`язку з: залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.
За змістом ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Таким чином, із системного аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що за своєю правовою природою договір транспортного експедирування не передбачає передачі права власності на майно.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що грошові кошти, які надходили на рахунок позивача, складалися як з безпосередньої оплати експедиторських послуг (комісійна винагорода), так і з коштів, які експедитор-посередник зобов`язувався передати третій особі, тобто виконавцю транспортних послуг, а сума коштів, отриманих ТОВ «УкрТрансБалт» в якості виручки, не перевищувала 1 млн.грн. у ІІІ кварталі 2007 року. Відповідно у позивача були відсутні підстави для переходу на загальну систему оподаткування, що свідчить про безпідставність нарахування відповідачем податкових зобов`язань та винесення податкових повідомлень-рішень №0000122301/0 від 03 березня 2009 року, №0000132301/0 від 03 березня 2009 року, №0000122301/1 від 05 травня 2009 року, №0000132301/1 від 05 травня 2009 року, 0000122301/2 від 13 липня 2009 року, №0000132301/2 від 13 липня 2009 року, №0000352301/0 від 13 липня 2009 року, №0000122301/3 від 28 вересня 2009 року, з урахуванням того, що
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення суди допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування судових рішень не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Васильківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі №810/3898/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: І.А. Васильєва
С.С. Пасічник
В.П. Юрченко