ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 810/4338/17
касаційне провадження № К/9901/61716/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 (суддя - Головенко О.Д.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді - Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Салді Сервіс" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Салді Сервіс" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Одеської міської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у несплаті позивачу 11001,46 грн в якості відшкодування витрат на проведення операцій з митного огляду товару, заявленого до митного оформлення за попередньою митною декларацією від 03.07.2017 №UA125000/2017/931685, та стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на проведення операцій з митного огляду товару, заявленого до митного оформлення за попередньою митною декларацією від 03.07.2017 №UA125000/2017/931685 у сумі 11001,46 грн.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на невідшкодування відповідачем витрат, які були понесені ним при митному оформленні товару за проведення процедури з митного огляду товару за митною декларацією від 03.07.2017 №UA125000/2017/931685.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 01.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018, позов задовольнив повністю, визнав протиправною бездіяльність Митниці, що полягає у несплаті Товариству 11000,46 грн в якості відшкодування витрат на проведення операцій з митного огляду товару, заявленого до митного оформлення за попередньою митною декларацією від 03.07.2017 № UA125000/2017/931685. Стягнув з Митниці на користь Товариства понесені ним витрати на проведення операції з митного огляду товару, заявленого до митного оформлення за попередньою митною декларацією від 03.07.2017 №UA125000/2017/931685 у сумі 11001,46 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відповідач не довів суду правомірність своїх дій щодо невідшкодування витрат, які були понесені позивачем при митному огляді товару, враховуючи що ініціатором огляду був відповідач.
Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 56 Конституції України, частин 1, 4 статті 337, частин 2, 5 статті 338 Митного кодексу України, частини 2 статті 22, статей 1166 1173 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 12 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», статей 25, 43 пункту 9 розділу VІ Бюджетного кодексу України, пунктів 35, 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, стандартних правил 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, пунктів 10, 12 розділу І, пунктів 1, 3, 4 розділу VІІ Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Скаржник доводить, що він діяв правомірно, митний огляд товару проходив не з ініціативи митного органу, а в силу норм закону. Зауважує, що позивач перед сплатою грошових коштів за здійснення митного огляду не звертався до митного органу для оплати за проведення процедури з митного огляду товару.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.10.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.03.2024 прийняв касаційну скаргу до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 13.03.2024.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, в липні 2017 року на адресу Товариства надійшов товар - полімерний матеріал, армований синтетичною ниткою, рулоновий, багатошаровий в картонних тубусах, який прибув на митну територію України в контейнері СSLU 1279314 та був розміщений у зоні митного контролю на території контейнерного терміналу ТОВ «Бруклін - Київ Порт», що розташований у пункті пропуску через державний кордон «Одеський морський торговельний порт».
Позивачем 03.07.2017 було заявлено до митного оформлення вказаний товар за попередньою митною декларацією №UA125000/2017/931685, яку було оформлено Київською митницею ДФС.
В процесі отримання дозволу на навантаження контейнеру з товаром на транспортний засіб та виїзду з території терміналу для доставки товару позивачу відділом митного оформлення № 3 м/п «Одеса Центральний» Одеської митниці ДФС було здійснено частковий митний огляд товару у вказаному контейнері, а саме відповідно до пункту 2 статті 338 Митного кодексу України з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, за результатами якого було складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.07.2017 №500030/2017/2107.
Митний огляд підтвердив заявлену до митного оформлення інформацію про товар та останній був випущений з території терміналу та 10.07.2017 остаточно оформлений за митною декларацією № UA 125180/2017/608100.
Перевезення товару, що був заявлений позивачем до митного оформлення за попередньою митною декларацією від 03.07.2017 №UA125000/2017/931685, здійснювалося експедитором ТОВ «Ламан Шипінг» на підставі договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 11.08.2016 № 8313.
У відповідності до пункту 2 вказаного договору ТОВ «Ламан Шипінг» поставило товар в зону митного контролю на територію портового терміналу, здійснювало представництво інтересів позивача у відносинах з оператором терміналу ТОВ «Бруклін - Київ Порт» та проводило необхідні розрахунки з останнім від іменні позивача.
ТОВ «Бруклін - Київ Порт» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України» здійснило необхідні для митного огляду операції з товаром (виставлення контейнеру CSLU1279314 для огляду, вивантаження, розпакування, навантаження товару), за що виставило рахунки ТОВ «Ламан Шипінг» на загальну суму 11001,46 грн.
Позивач, як власник імпортованого товару, на підставі рахунку-фактури від 11.07.2017 №LS-4037836, виставленого експедитором відповідно до положень підпунктів 4.1.3, 4.1.5 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 11.08.2016 №8313, сплатив вказану суму експедитору - ТОВ «Ламан Шипінг», що підтверджується копіями платіжних документів.
Враховуючи понесені позивачем витрати на проведення митного огляду у сумі 11001,46 грн, позивач звернувся до Митниці з листом від 09.08.2017 №09/08/17-1 щодо відшкодування витрат на проведення митного огляду у сумі 11001, 46 грн, на що відповідач надав письмову відповідь з посиланнями на те, що митний огляд товару проводився на території портового оператора, в даному випадку ТОВ «Бруклін - Київ Порт», з яким митний орган не перебуває у договірних відносинах.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає про наступне.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Пунктами 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною першої статті 199 Митного кодексу України передбачено, що граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п`ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.
За правилами статі 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Відповідно до статті 249 Митного кодексу України декларанти або уповноважені ними особи можуть бути присутніми під час митного оформлення товарів, які пред`являються ними для такого оформлення.
У разі застосування заходів, передбачених статтями 338 і 339 цього Кодексу, а також на вимогу органу доходів і зборів присутність декларантів або уповноважених ними осіб під час митного оформлення є обов`язковою.
Згідно з частиною першою статті 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.
Положеннями частин 1-4 статті 318 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: 2) при перевезенні водним транспортом: а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента; б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту; в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість; г) декларація про особисті речі екіпажу судна; ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу; д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки; е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки; ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна; з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини; и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів.
За правилами частини першої статті 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема, перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).
Положення частини першої статті 338 Митного кодексу визначають, що огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.
У частинах 3, 4 статті 338 Митного кодексу України закріплено, що за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може також проводитися, якщо: 1) митна декларація не подана декларантом протягом строку, встановленого статтею 263 цього Кодексу, за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів з питань державної митної справи; 2) товари виявлено (знайдено) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і їх власник невідомий; 3) декларантом не виконуються обов`язки, встановлені статтею 266 цього Кодексу.
Переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов`язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.
Разом з тим, у частині 5 статті 338 Митного кодексу України законодавцем визначено окремі підстави проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, який може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов`язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року № 467 затверджено вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, пунктом 5 якого передбачено, що переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил.
Згідно з пунктом 12 Порядку переміщення товарів у пунктах пропуску через державний кордон, що розташовані на території морських портів України, під час контейнерних перевезень у прямому змішаному сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 №320 (далі - Порядок №320), проведення процедур контролю щодо товарів (огляд, зважування тощо) здійснюється одноразово за ініціативою контролюючого органу на підставі інформації, що міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації.
Абзац другий пункту 13 Порядку №320 визначає, якщо в результаті огляду товару не виявлено фактів порушення законодавства, витрати на проведення операцій з огляду відшкодовуються органом, з ініціативи якого проводився такий огляд.
Приписами частини другої статті 325 Митного кодексу України передбачено, що у разі проведення операцій, передбачених частиною 1 цієї статті (навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці) витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися.
Статтею 320 Митного кодексу України встановлено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Як установлено судовими інстанціями, в пункті 2 акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.07.2017 №500030/2017/2107 зазначено ініціатора проведення митного огляду товару - Одеську митницю ДФС.
Згідно з актом огляду, митний огляд товару був проведений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України», яка прийнята відповідно до частини 5 статті 338 Митного кодексу України, якою, як зазначалось раніше, чітко передбачено, зокрема, що такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення.
Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відзначено, що огляд (переогляд) товару у даному випадку повинен проводиться за рахунок відповідача.
У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова