ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 810/4587/17
касаційне провадження № К/9901/68138/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 (суддя - Лиска І.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді - Ганечко О.М., Коротких А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), у якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.06.2016 без номеру, яким позивачці визначено суму грошового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 25 000, 00 грн.
На обґрунтування зазначених позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючого органу суперечить принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Вважає, що транспортний податок необхідно застосовувати, відповідно до рішення селищної ради, з наступного бюджетного періоду. Позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів визначення вартості належного позивачу автомобіля з врахуванням всіх критеріїв при визначенні середньоринкової вартості даного автомобіля, відповідно до статті 267 ПК України виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.
Заперечуючи проти позову відповідач, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, на підставі положень статті 267 ПК України, оскільки транспортний засіб, який належить позивачу є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 20.03.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 24.06.2016 без номеру.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що автомобіль позивача не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Відповідач не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заявник касаційної скарги, пославшись на положення статті 267 ПК України, доводить, що позивач є платником транспортного податку у 2016 році, оскільки, його автомобіль є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.01.2019 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.11.2023 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 08.11.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу на праві власності в період з 01.04.2016 по 19.04.2017 належав автомобіль марки LEXUS модель RX 350 УНІВЕРСАЛ-В, 2013 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .
По договору комісії від 19.04.2017 №6524/17/000138 Голосіївська філія ТОВ «АВТО-ХОЛЛ» (комісіонер) зобов`язав за дорученням ОСОБА_1 (комітент) за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу марки LEXUS модель RX 350 УНІВЕРСАЛ-В, 2013 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 зареєстрований за власником транспортного засобу 01.07.2016.
Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №6524/17/00038 ОСОБА_2 придбала у Голосіївської філії ТОВ «АВТО-ХОЛЛ» транспортний засіб марки LEXUS модель RX 350 УНІВЕРСАЛ-В, 2013 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 зареєстрований за власником транспортного засобу 01.07.2016.
Інспекцією на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 267.6.2 пункту 267.2 статті 267 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2016 форми "Ф" без номеру, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 ПК України введено новий транспортний податок.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 ПК України.
Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України).
Водночас, 24.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», що набрав чинності 01.01.2016 (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у ПК України щодо об`єкту оподаткування транспортним податком.
Так, згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції Закону від 24.12.2015 №909-VIII) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Враховуючи те, що Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378,00 грн (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1033500,00 грн.
Відтак, об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500,00 грн та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абзац 2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 N403 (далі - Порядок №403), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Пунктом 3 Порядку N403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср= Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку N 403).
Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація.
Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).
Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.
Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача.
Як встановлено судовими інстанціями, відповідач на виконання положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, не надав судам належного обґрунтування середньоринкової вартості транспортного засобу позивача для розрахунку податкового зобов`язання у травні 2016, визначив середньоринкову вартість автомобіля позивача у 2016 році, з урахуванням первинної вартості нового авто за даними сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, без врахування певних характеристик автомобіля позивача. Визначена відповідачем ціна транспортного засобу не є ціною ідентичного автомобіля.
Крім того, податковим органом не наданий розрахунок середньоринкової вартості автомобіля позивача на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до підпункту 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 ПК України за об`єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Водночас, як установлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом в порушення вимог зазначеної норми оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням нараховано транспортний податок не пропорційно, а за повний рік, але транспортний засіб позивач зареєстрував лише з 01.07.2016.
Ураховуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини у даній справі, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева С.С. Пасічник Р.Ф. Ханова