ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 812/1241/16
адміністративне провадження № К/9901/34334/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1 березня 2017 року (головуючого судді - Шембелян В.С.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року (головуючий суддя - Чебанова О.О., судді: Сіваченка І.В., Міронової Г.М.)
у справі №812/1241/16
за позовом ОСОБА_1
до Марківської районної ради Луганської області,
треті особи: Президент України, Марківська районна державна адміністрація,
про скасування рішення районної ради.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати рішення пленарного засідання дев`ятої (позачергової) сесії Марківської районної ради сьомого скликання від 10 жовтня 2016 року «Про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_1».
2. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 1 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення адміністративного позову щодо зупинення дії рішення пленарного засідання дев`ятої (позачергової) сесії Марківської районної ради сьомого скликання від 10 жовтня 2016 року «Про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_1», вжиті ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року.
3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами встановлено, що Розпорядженням Президента України від 4 квітня 2014 року №464/2014-рп ОСОБА_1 призначено головою Марківської районної державної адміністрації Луганської області.
5. На підставі розпорядження Президента України від 4 квітня 2014 року №464/2014-рп Позивач приступив до виконання обов`язків на посаді голови Марківської райдержадміністрації Луганської області з 11 квітня 2014 року.
6. Розпорядженням Президента України від 4 лютого 2015 року №109/2015-рп ОСОБА_1 призначений на посаду голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області.
7. На підставі розпорядження Президента України від 4 лютого 2015 року №109/2015-рп позивач приступив до виконання обов`язків на посаді голови Марківської райдержадміністрації Луганської області з 6 лютого 2015 року.
8. 6 жовтня 2016 року за вх. №261/1-12 до голови Марківської районної ради та президії Марківської районної ради звернулися 10 депутатів цієї ради з пропозицією "Про невідкладне скликання позачергової сесії Марківської районної ради сьомого скликання з розгляду питання по висловленню недовіри голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_1".
9. Зазначена пропозиція з посиланням на частину шосту статті 118 Конституції України мотивована тим, що відповідно до розпорядження голови ЛОДА №494 від 25 серпня 2016 року відсутня стратегія розвитку Марківського району на період з 2016 до 2020 року; в 2015 році районною державною адміністрацією надано 4 проекти, які могли бути реалізовані у 2016 році для економічного розвитку території Марківського району, однак вони не мали повного пакету документів; 17 травня 2016 року обладміністрація оголошувала про початок прийому документів, які могли бути реалізовані за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у 2017 році, але Марківською РДА протягом 30 днів не надано жодного проекту; у 2016 році Марківський район не задіяний в жодному з діючих проектів міжнародної технічної допомоги; Марківська РДА не надавала звітів з питань використання земель сільськогосподарського призначення та бюджетних коштів на чергове пленарне засідання сесії районної ради всупереч вимогам ради, що були викладені в листах від 30 травня 2016 року №90/1-13 та 30 червня 2016 року №112/1-13; Марківська РДА не надавала інформації на чергове пленарне засідання ради щодо використання земель сільськогосподарського призначення та пасовищ всупереч вимогам ради, що були викладені в листах ради від 12 січня 2016 року №3/1-13 та 7 квітня 2016 року №56/1-13 за усним депутатським зверненням; Марківська РДА не надавала інформації на чергове пленарне засідання ради щодо виконання перспективного плану роботи районної ради від 24 грудня 2015 року №2/35, а саме не звітувала про хід виконання таких програм: "Програми з розвитку екологічної мережі Марківського району на 2012-2020 роки за 2015 рік"; Програми "Розвитку молочного скотарства на підприємствах агропромислового комплексу Марківського району на 2012-2015 роки" за 2015 рік; "Програми навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки за 2015 рік"; "Програми розвитку мінерально-сировинної бази корисних копалин місцевого значення та їх раціонального використання на 2011-2015 роки за 2015 рік", хоча про необхідність надання цих звітів повідомлялася радою листами від 11 квітня 2016 року №60/1-13 та від 30 червня 2016 року №113/1-13.
10. Розпорядженням голови Марківської районної ради від 7 жовтня 2016 року №7/188 винесено на розгляд дев`ятої (позачергової) сесії Марківської районної ради сьомого скликання питання про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_1 засідання сесії призначено об 11 год. 00 хв., 10 жовтня 2016 року.
11. Згідно з протоколом №2 засідання Президії Марківської районної ради на її засіданні 10 жовтня 2016 року о 09 год. 00 хв. були присутні 8 членів, в тому числі і позивач, який виcловив думку з приводу питання, яке винесено на розгляд членів Президії. За результатами розгляду вирішено винести питання "Про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_1" на позачергову сесію Марківської районної ради сьомого скликання.
12. 10 жовтня 2016 року об 11 год. 00 хв. розпочато дев`яту (позачергову) сесію сьомого скликання Марківської районної ради, в якій брав участь позивач, що підтверджено протоколом засідання та результатами поіменного голосування щодо порядку денного, регламенту роботи ради.
13. За підсумками таємного голосування, оформленого протоколом №2 засідання лічильної комісії для підрахунку голосів таємного голосування за проектом рішення "Про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_1" дев`ятої (позачергової) сесії сьомого скликання Марківської районної ради, виявлено такі результати: 19 - "за", 1 - "проти", 0 - "утримались", 2 - "відсутні", 3 - "не взяли участь у голосуванні", 0 - "виявлено недійсних бюлетенів".
14. Згідно з результатами поіменного голосування про затвердження протоколу №2 від 10 жовтня 2016 року засідання лічильної комісії за проектом рішення "Про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_1" виявлено такі результати: 18 - "за", 4 - "проти", 2 - "утримались", 2 - "відсутні".
15. Отже, зазначені протоколи підтверджують, що загальний склад ради - 26 осіб, а за прийняття оскарженого рішення проголосували більше ніж дві третини від загального складу депутатів цієї ради.
16. На підставі викладеного, Марківською районною радою 10 жовтня 2016 року №9/1 прийнято рішення "Про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_1".
17. Зазначене рішення офіційно оприлюднено на офіційному сайті Марківської районної ради.
18. Відповідно до вказаного рішення, Марківська районна рада вирішила направити цей документ в Адміністрацію Президента України для подальшого розгляду.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності чітких вимог законодавства та регламенту ради щодо підстав, з яких може бути висловлена недовіра голові РДА, а також з дискреційних повноважень ради як колегіального органу щодо визначення підстав прийняття оскарженого рішення, доведення відповідачем факту законності та обґрунтованості підстав прийняття такого рішення та факту його прийняття з дотриманням вимог чинного законодавства та регламенту ради.
20. У доводах касаційної скарги позивач вказує, що висловлення недовіри голові державної адміністрації має бути наслідком негативних результатів його діяльності після відповідної оцінки такої діяльності районною радою.
21. На думку скаржника, при прийнятті спірного рішення допущені порушення положень Конституції України, Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту Марківської районної ради сьомого скликання, затвердженого рішенням №2.1 другої сесії (друге пленарне засідання) Марківської районної ради сьомого скликання 24 грудня 2015 року, частини третьої статі 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якою передбачено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
22. Допущені порушення полягають у тому, що проведення саме позачергової сесії з метою прийняття рішення про висловлення недовіри ніяким чином не обґрунтоване, проект рішення про висловлення недовіри не був оприлюднений у спосіб та строки, встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації», Регламентом Марківської районної ради, недовіру висловлено за відсутності передбачених законом підстав тощо.
23. Оскаржуване рішення прийняте відповідачем не за результатами звіту, що суперечить вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Саме звіт голови місцевої державної адміністрації містить узагальнені показники його діяльності з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та культурного розвитку територій і делегованих повноважень. За відсутності такого звіту надання об`єктивної та обґрунтованої оцінки діяльності голови місцевої державної адміністрації є неможливим.
24. У рішенні Марківської районної ради не наведені обставини, які стали підставою для висловлення недовіри; не зазначено, в чому полягали його протиправні винні дії, які призвели до висловлення недовіри районною радою; не вказано, які негативні наслідки для району виникли внаслідок саме моїх дій чи бездіяльності. Зазначене свідчить про відсутність причинно - наслідкового зв`язку між «діяннями» позивача та висловленням йому недовіри. Втрата довіри повинна бути заснована на конкретних фактах вчинення протиправних винних діянь.
25. Вважає, що відповідач безпідставно та протиправно висловив недовіру голові держадміністрації за відсутності щорічного звіту. При цьому не повідомив його належним чином про скликання сесії та її порядком денним, обмеживши його законні права.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом цього спору є правомірність рішення відповідача про висловлення недовіри позивачу як голові місцевої державної адміністрації.
28. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
29. Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
30. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Відповідно до статті 118 Конституції України, місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами. Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.
32. За пунктом 3 частини другої статті 9 Закону України від 9 квітня 1999 року №586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон №586-XIV) повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути припинені Президентом України у разі висловлення недовіри простою більшістю голосів від складу відповідної ради.
33. Частинами третьою та шостою статті 34 Закону №586-XIV визначено, що місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні відповідним радам у частині делегованих повноважень. Голови місцевих державних адміністрацій щорічно звітують перед відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та культурного розвитку територій і делегованих повноважень.
34. Згідно з частинами сьомою та восьмою статті 34 цього ж Закону, обласна та районна ради можуть висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого, з урахуванням пропозицій органу виконавчої влади вищого рівня, Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові обласної чи районної державної адміністрації висловили дві третини від складу відповідної ради, Президент України приймає відставку голови відповідної місцевої державної адміністрації.
35. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21 травня 1997 року №280/97 (далі - Закон №280/97) "Про місцеве самоврядування в Україні".
36. Статтею 2 Закону №280/97 передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
37. Відповідно до пунктів 28, 29 частини першої статті 43 Закону №280/97 виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: заслуховування звітів голів місцевих державних адміністрацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, рішень ради із зазначених питань, а також про здійснення місцевими державними адміністраціями делегованих їм радою повноважень; прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації.
38. Частиною десятою статті 46 Закону №280/97 встановлено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
39. Згідно з статтею 72 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві державні адміністрації є підзвітними відповідним районним, обласним радам у виконанні програм соціально-економічного і культурного розвитку, районних, обласних бюджетів, підзвітними і підконтрольними у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними, обласними радами, а також у виконанні рішень рад з цих питань. Районна, обласна рада може шляхом таємного голосування висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної, обласної державної адміністрації висловили не менш як дві третини депутатів від загального складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.
40. При перевірці правильності рішень судів попередніх інстанцій Верховний Суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 27 березня 2019 року в справі №688/3487/16-а (К/9901/6979/18), за якими висловлено правову позицію щодо необхідності проведення попереднього обговорення питання про недовіру голові райдержадміністрації (облдержадміністрації) за наслідками звіту такої адміністрації, та з-поміж іншого, зазначила, що право райради на висловлення недовіри голові райдержадміністрації не пов`язується з будь-яким юридичним фактом та не передбачає попереднього заслуховування звіту голови щодо його роботи на посаді.
41. Заслуховування звітів голів місцевих державних адміністрацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, рішень ради із зазначених питань, а також про здійснення місцевими державними адміністраціями делегованих їм радою повноважень і висловлення недовіри голові державної адміністрації є різними законодавчо визначеними процедурами, які не мають між собою причинно-наслідкового зв`язку.
42. При цьому, в Конституції України та Законах №280/97 та №586-XIV не міститься посилань на підстави для висловлення недовіри голові райдержадміністрації або на необхідність створення будь-яких обов`язкових передумов для прийняття цього рішення, у тому числі щодо залежності висловлення недовіри голові відповідної місцевої державної адміністрації від результатів розвитку регіону, звіту голови місцевої адміністрації або інших факторів.
43. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що такі повноваження райради є дискреційними, а тому суд не має права втручатися у внутрішню компетенцію органу місцевого самоврядування і не може надавати оцінки мотивам райради, з яких вона виходила, висловлюючи недовіру голові райдержадміністрації. Тобто, спірне рішення райради може бути перевірено судом лише на предмет дотримання визначеної законодавством процедури його прийняття.
44. З огляду на висловлену правову позицію Великої Палати Верховного Суду спірне рішення відповідача підлягає перевірці на предмет дотримання визначеної законодавством процедури його прийняття.
45. Щодо правильності надання оцінки вказаній процедурі судами першої та апеляційної інстанції Верховний Суд зазначає таке.
46. Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 46 Закону №280/97 порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
47. Регламент Марківської районної ради Луганської області затверджено рішенням №2.1 другої сесії (друге пленарне засідання) Марківської районної ради сьомого скликання.
48. Поіменне голосування депутатів проводилося згідно з регламентом районної ради зі змінами до регламенту, що внесені відповідно до рішення районної ради сьомого скликання від 21 квітня 2016 року №5/1.
49. Відповідно до пункту 20.1 статті 20 Регламенту Марківської районної ради Луганської області (VII скликання) Позачергові сесії ради скликаються з невідкладних питань або надзвичайних ситуаціях за ініціативою голови ради, не менше як однієї третини депутатів від загального складу районної ради, голови Марківської районної державної адміністрації. Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії районної ради, підписані ініціаторами, подається президії ради з зазначенням питань, з проектом рішень та необхідними документами, розгляд яких пропонується.
50. Згідно з пунктом 20.2. Регламенту Марківської районної ради Луганської області (VII скликання) Позачергова сесія районної ради за звичайних обставин скликається не пізніше як у десятиденний термін після надходження пропозицій про її скликання. Розпорядження про скликання позачергової сесії оприлюднюються не пізніше як за три дні, а у виняткових випадках за один день до її відкриття з зазначенням питань, які пропонується винести на розгляд позачергової сесії.
51. Відповідно до пункту 20.3 статті 20 Регламенту Марківської районної ради Луганської області (VII скликання) документи позачергової сесії районної ради видаються депутатам при їх реєстрації.
52. Як встановлено судами, позивач був присутнім та приймав участь в засіданнях Президії так і самої ради, у зв`язку з чим суди обґрунтовано зазначили, що аргументи позивача про порушення його прав на участь в зазначених засіданнях несвоєчасним повідомленням про їх проведення не знайшли свого підтвердження.
53. Статтею 36 Регламенту Марківської районної ради Луганської області (VII скликання) передбачено такі вимоги щодо оформлення протоколу пленарного засідання:
36.1. Пленарні засідання ради протоколюються. Ведення протоколу здійснюють секретаріат сесії та виконавчий апарат ради.
36.2. У протоколі пленарного засідання зазначається:
- дата, час і місце проведення засідання;
- прізвище та ініціали головуючого на засіданні, його посада;
- кількість депутатів, присутніх на засіданні;
- питання порядку денного, винесені на розгляд, а також усі подання і пропозиції;
- прізвище та ініціали представників органів влади присутніх на засіданні ради, якщо вони запрошені на засідання ради;
- прізвища та ім`я виступаючих на засіданні;
- всі внесені на голосування питання і пропозиції, результати їх розгляду;
- зміни та доповнення до проектів рішень районної ради, які враховуються при голосуванні;
- запити та запитання депутатів районної ради та відповіді на них;
- повідомлення;
- повні результати голосування з прийнятих радою рішень.
36.3. Протокол засідання сесії оформляється в місячний термін після закінчення пленарного засідання ради.
36.4. У разі письмового звернення депутатів до районної ради про ознайомлення з матеріалами пленарних засідань, їм з дозволу голови ради, для ознайомлення, надаються копії протоколів пленарних засідань ради.
54. Як встановлено судами, 10 жовтня 2016 року на пленарному засіданні дев`ятої (позачергової) сесії Марківської районної ради сьомого скликання більш ніж двома третинами депутатів від складу ради прийнято рішення №9/1 «Про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_1».
55. Крім того, підставою для ініціювання питання про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_1 зазначено ненадання звітів про хід виконання 5 програм, у зв`язку з підзвітністю і підконтрольністю Марківській районній раді, Марківська районна державна адміністрація допустила ігнорування надання інформації з усним депутатським запитом, ігнорування з надання звітів щодо використання земель сільськогосподарського призначення, сплати податків, для наповнення районного бюджету та бюджетних коштів в 2016 році, бездіяльність в задіянні в діючих проектах міжнародної технічної допомоги та регіональних проектах, у зв`язку з чим фактично районна адміністрація усунулась від виконання рішення Марківської районної ради від 18 лютого 2016 року № 4/7 «Про делегування повноважень районної ради районній державній адміністрації», що свідчить про невиконання пунктів 13, 14,16 переліку делегованих радою повноважень, що є додатком до рішення Марківської районної ради №4/7 від 18 лютого 2016 року, а також порушенням вимог частини першої статті 72 Закону №280/97 щодо підзвітності та підконтрольності районній раді щодо виконання делегованих повноважень.
56. Протокол засідання четвертої сесії Марківської районної ради сьомого скликання від 18 лютого 2016 року свідчить про те, що голова Марківської районної державної адміністрації звітував перед радою щодо виконання делегованих радою повноважень за 2015 рік, звіт було прийнято без змін та доповнень. Також на цьому засіданні радою приймалися звіти щодо певних програм розвитку Марківського району за 2015 рік за доповідями посадових осіб Марківської РДА. Факт відсутності звітів районної державної адміністрації щодо виконання вказаних в мотивованій пропозиції депутатів програм позивачем не оспорювалося.
57. Крім того, як встановлено судами, той факт, що ці питання вносилися до порядку денного чергових сесій ради, однак, не були розглянуті через відсутність доповідачів від адміністрації з цих питань підтверджені протоколом засідання п`ятої сесії Марківської районної ради сьомого скликання від 21 квітня 2016 року (пункти 19-20 порядку денного) та протоколом засідання п`ятої сесії Марківської районної ради сьомого скликання від 14 липня 2016 року.
58. З огляду на наведене, необґрунтованими є посилання скаржника на відсутність зазначення в спірному рішенні підстави для висловлення недовіри голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_1, оскільки в Конституції України та Законах №280/97 та №586-XIV не визначено переліку підстав для висловлення недовіри голові відповідної місцевої державної адміністрації та не встановлено будь-яких обмежень щодо висловлення такої недовіри.
59. Водночас, показовим є те, що за прийняття рішення про висловлення недовіри проголосувало 18 депутатів із 26, які становлять загальний склад ради.
60. Тобто, районна рада, як орган місцевого самоврядування, за результатами аналізу ситуації, що склалася, дійшла висновку про неможливість продовження виконання головою держадміністрації ОСОБА_1 своїх обов`язків та вирішила реалізувати передбачене законом право на висловлення йому недовіри. При цьому, таке рішення прийняте повноважним складом районної ради на її пленарному засіданні, як встановлено Законом №280/97.
61. Аналізуючи встановлені судами обставини справи, за наявності мотивованої пропозиції, що висловлена більше ніж однією третиною депутатів від загального складу ради (10/26), розпорядження від 7 жовтня 2016 року про скликання позачергової сесії на 10 жовтня 2016 року, протоколу пленарного засідання ради від 10 жовтня 2016 року та інших зазначених вище доказів, встановленого судом факту участі позивача в засіданнях Президії та позачергової сесії, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що спірне рішення прийняте з дотриманням вимог Регламенту, а позивач відповідно до вимог належної (справедливої) процедури, яка є невід`ємною складовою принципу верховенства права - був почутий.
62. У зв`язку з цим доводи касаційної скарги щодо зазначених обставин є необґрунтованими, оскільки вони лише зводяться до суб`єктивної переоцінки позивачем встановлених судами фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України.
63. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно надано оцінку всім аргументам учасників справи у тій мірі, в якій це необхідно для правильного розуміння ухваленого судами рішення.
64. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
65. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
66. За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
67. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
68. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345 350 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у справі №812/1241/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіМ.В. Білак О.А. Губська Н.В. Шевцова