ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 812/1242/17
адміністративне провадження № К/9901/49772/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 (суддя - Секірська А.Г.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 (головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді: Казначеєв Е.Г., Ястребова Л.В.) у справі №812/1242/17.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» (далі - ТОВ «Кларіант Україна») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області) від 16.08.2017 № 0009971202.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.01.2018, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.08.2017 № 0009971202 в частині зменшення ТОВ «Кларіант Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 19 619,08 грн, нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 809,54 грн та визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 17 334,08.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДФС у Луганській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.01.2018, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2017 № 0009971202 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 19 619,08 грн, нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 809,54 грн та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Луганській області зазначає, що оскільки ані під час проведення перевірки, ані під час розгляду заперечень до акту перевірки, платником не було надано документи, які підтверджують вітчизняне походження товарів зазначених у податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість в сумі 22272,62 грн, податковим органом правомірно зроблено висновок про неправомірне включення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по таким податковим накладним.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Кларіант Україна» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в часині задоволення позову постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Луганській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Кларіант Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, податку на додану вартість за період 01.03.2014 по 30.09.2016, єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 та правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору з 02.08.2014 по 30.09.2016.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.05.2017 № 142/12-32-14-11-31337612, в якому відображено висновки про порушення ТОВ «Кларіант Україна»:
1) абзацу «і» пункту 201.1 статті 201, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, підпункту 3 пункту 14 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів від 14.01.2014 № 10 (редакція діюча протягом 2014 р.), підпункту 3 пункту 15 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів від 14.11.2014 № 1129 (редакція діюча протягом 2015 року), підпункту 2 пункту 16 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (редакція діюча протягом 2016 року), а саме ТОВ «Кларіант Україна» завищено податковий кредит за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 на загальну суму 118 826,3 грн;
2) абзацу «б» п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у сумі 2902603 грн, у тому числі: за лютий 2015 року у сумі 674048,03 грн, за травень 2015 року.
Перевіркою ТОВ «Кларіант Україна» за період з 01.03.2014 по 30.09.2016 також встановлено обов`язкового реквізиту в податкових накладних на придбання товару в асортименті від постачальників підприємства, а саме код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), тобто податкові накладні складені з порушенням абзацу «і» пункту 201.1 статті 201, пункту 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України.
16.08.2017 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2017 №0009971202, яким зменшено ТОВ «Кларіант Україна» суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 4 441 801,95 грн, у тому числі завищена сума бюджетного відшкодування - 2 961 201,41 грн, з яких відшкодовано на дату складання податкового повідомлення рішення 2 958 916,41 грн, штрафні санкції 1 480 600,54 грн, та визначено податкове зобов`язання з ПДВ та зобов`язано сплатити суму податку у розмірі 2 958 916,41 грн (сума відшкодованого станом на дату складання податкового повідомлення рішення податку).
Висновки перевірки щодо порушення позивачем абзацу «і» пункту 201.1 статті 201, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ґрунтуються на тому, що ТОВ «Кларіант Україна» не надав під час перевірки та розгляду заперечень до акта документів, що підтверджують вітчизняне походження окремих позицій товарів, придбаних за спірними податковими накладними, в яких не зазначено кодів УКТ ЗЕД.
Так, відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
У відповідності до положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Спірні податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що визнається сторонами, і на дату проведення перевірки за наслідками камеральних перевірок відшкодовано заявлені суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару (частина друга статті 43 Господарського кодексу України).
Згідно із частиною третьою статті 43 Митного кодексу України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Контрагентами позивача: ТОВ «Електротехнічний «Некст «України», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Юляна», ТОВ «Нодест», ТОВ «Атма» , ПП «Бірюзе», ТОВ «Альянс Трейд», ПП «Цемто», ПП «Зодіак», не надано документів, підтверджуючих країну походження поставлених позивачу товарів з причин відсутності відповідних документів в постачальників.
На підтвердження вітчизняного походження коректору об`єму газу ОЕ-VPT-1,4/60-П1/2»-М9, придбаного у ТОВ «СЛОТ», позивачем надано паспорт на зазначений коректор об`єму газу, згідно з яким адреса підприємства виготовлювача: 76000, Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 67, офіс 38, 39, сума ПДВ 3330,00 грн.
Відповідно до частин восьмої-дев`ятої статті 43 Митного кодексу України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Контролюючим органом не наведено інших відомостей про країну походження товару, не надано доказів, які б давали підстави обґрунтовано вважати, що спірний товар є товаром імпортного походження.
Таким чином, з огляду на положення частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не надано доказів, які б давали підстави обґрунтовано вважати, що спірний товар є товаром імпортного походження, крім скрін-шотів з мережі Інтернет, які не є податковою інформацією та не є належними та допустимими доказами в розумінні статей 73-74 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем не надано доказів наявності обґрунтованого сумніву щодо країни походження товарів, придбаних ТОВ «Кларіант Україна» за спірними податковими накладними, отже, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 19 619,08 грн, нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 809,54 грн та визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 17 334,08 грн.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №812/1242/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова