ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 812/1442/16
адміністративне провадження № К/9901/31365/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 (суддя - Шембелян В.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 (колегія суддів: Міронова Г.М., Арабей Т.Г., Геращенко І.В.) у справі № 812/1442/16 за позовом Публічного акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.2016 № 0000304100 щодо накладення штрафних санкцій у сумі 9321,51 грн за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з плати за землю за період з 01.09.2014 (дата першого прострочення зобов`язання) - по 14.08.2015 (дата погашення останнього простроченого зобов`язання).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказані земельні ділянки знаходяться в м. Луганську - на території проведення антитерористичної операції, отже, накладення штрафу за прострочення вказаного зобов`язання суперечить вимогам Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон №1669).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2017, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000304100 від 05.08.2016 винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС у відношенні Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз».
Рішення судів обґрунтовано тим, що за декларацією №9010453710 від 28.02.2014 (уточнююча) за 2014 рік позивачем були визначені зобов`язання з оплати земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться на території м. Луганська, тобто, на території, на якій, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р здійснювалася антитерористична операція, позивач в силу статті 6 Закону № 1669 звільнений від плати за її використання.
Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що позивач до податкового органу про розстрочення чи відстрочення сплати узгоджених сум податкового зобов`язання не звертався, а тому вважає, що прийняте рішення, яке оскаржує позивач в цій справі було прийнято вірно. При цьому відповідач намагається довести про відсутність в ПК України норм, які надавали б можливість платникам звільняти від сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів.
В письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України позивач просив її залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», код ЄДРПОУ 05451150, є юридичною особою, зареєстровано за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 87.
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» перебуває на обліку у спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС, що визнається сторонами.
ПАТ «Луганськаз» на праві власності належать об`єкти нерухомого майна, які розташовані у м. Луганську за наступними адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, що підтверджено витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Як вбачається з акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету суми податкового зобов`язання з земельного податку позивача за 2014 рік предметом перевірки були податкова декларація з плати за землю №9008113915 від 19.02.2014 (звітна) та податкова декларація №9010453710 від 28.02.2014 (уточнююча) за 2014 рік та бази даних ДФС. Також в акті зафіксовано факти затримки оплати позивачем узгоджених зобов`язань, нарахованих податковим органом на підставі вказаних декларацій за період з 01.09.2014 (дата першого прострочення зобов`язання) - по 14.08.2015 (дата погашення останнього простроченого зобов`язання).
05.08.2016 контролюючим органом у відношенні ПАТ «Луганськгаз» винесено податкове повідомлення-рішення № 0000304100, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з плати за землю, визначеного п.57.1. ст. 57 ПКУ та на підставі ст.126 ПКУ за затримку на 347 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 46607,56 грн. та зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 9321,51 грн. оскаржуване податкове повідомлення - рішення отримано 05.08.2016/
З розрахунку штрафних санкцій до оскарженого податкового-повідомлення рішення вбачається, що штрафні санкції позивачу нараховані за загальний період прострочення з 01.09.2014 (дата першого нарахування простроченого зобов`язання) - по 14.08.2015 (дата погашення останнього простроченого зобов`язання).
Платіжними дорученнями № 2/427 від 18.02.2014, № 3/371 від 27.03.2014, №4/2 від 24.04.2014, № 5/535 від 27.05.2014, № 6/205 від 24.06.2014, № 161 від 14.08.2015 ПАТ «Луганськгаз» підтверджено факт сплати податку за землю за 2014 рік.
Не погоджуючись із винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом, що був задоволений, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Аналогічний обов`язок платника податків закріплений і в підпункті 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, згідно з яким платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 ПК України).
Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 ПК України).
Разом з тим Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон №1669, відповідно до статті 6 якого (у редакції, чинній до 8 червня 2016 року) під час проведення антитерористичної операції суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
При цьому, оскільки Закон №1669 містить спеціальні норми щодо спірних правовідносин, то їх застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до ПК України.
Разом з тим положеннями статті 6 Закону №1669, які мають пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин, а отже підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками є здійснення суб`єктом господарювання діяльності саме на території проведення антитерористичної операції та в період її проведення.
Інших умов (підстав) для звільнення платника податку від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності нормами Закону №1669 не передбачено.
Згідно зі статтею 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014.
На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р) та від 02 грудня 2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» були затверджені Переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Місто Луганськ, тобто населений пункт, де знаходяться земельні ділянки, якими користується Товариство, віднесено до переліку населених пунктів, у яких здійснювалася антитерористична операція.
Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про те, що у відповідності до положень статті 6 Закону №1669 у вересні 2014 року Товариство було звільнено від обов`язку з внесення плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а отже й про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог й визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Доводи ж контролюючого органу про відсутність підстав для застосування до позивача положень законодавства про звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності з огляду на те, що Товариство не скористалось правом на розстрочення чи відстрочення сплати узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю, не є прийнятними, адже Закон №1669-VII таких застережень не передбачає.
Як вже зазначалось, положення статті 6 Закону №1669-VII, які є спеціальними у спірних правовідносинах, звільняють суб`єктів господарювання від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на період проведення антитерористичної операції в силу прямої своєї дії.
Крім того, Верховний Суд враховує встановлений факт сплати позивачем узгоджених ним податкових зобов`язань з сплати за землю, за прострочення яких відповідачем застосовано фінансову санкцію спірним податковим повідомленням-рішенням.
Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередні інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 - без змін.
2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко Л.І. Бившева І.А. Васильєва