ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 812/498/17
адміністративне провадження № К/9901/32169/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Гончарової І.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 (суддя Шембелян В.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 (судді: Гайдар А.В., Василенко Л.А., Ханова Р.Ф.) за позовом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі у тексті - ПАТ «Луганськгаз», позивач, Товариство) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі у тексті - Офіс, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.01.2016 № 0000214709,
УСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" звернулось до суду із адміністративним позовом до Запорізького управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби, у якому просило визнати неправомірним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 11 275, 65 грн та нарахування пені у розмірі 437, 28 грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 20.05.2015 по 12.10.2015.
На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що є юридичною особою, яка здійснює свою діяльність у місті Сєвєродонецьк, яке визначено у Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція згідно з розпорядженням КМУ № 1275-р від 02.12.2015. Крім того, позивач отримав сертифікат Торгово-промислової палати (далі у тексті - ТПП) про форс-мажорні обставини від 02.10.2014 № 749, яким було засвідчено настання обставин форс-мажору з 01.07.2014, зважаючи на що вважає рішення відповідача незаконним, оскільки положення Розділу VІІІ Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669 (далі у тексті - Закон № 1669), відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування «(далі у тексті - Закон № 2464), на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, а тому відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідач у своїх письмових запереченнях вказував, що згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, однак позивач несвоєчасно сплатив зобов`язання з єдиного внеску згідно з наданого Звіту з ЄСВ за квітень, липень, серпень 2015 року. Так, на підставі частини 10 та п.2 ч.11 статті 25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до ПАТ «Луганськгаз» застосовано штраф у розмірі 11 275, 65 грн та нараховано пеню в сумі 437, 28 грн. Посилання позивача на сертифікат ТПП, який є підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника підставою для отримання відстрочення, але ні в якому разі не відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу заявника або розстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу і в жодному разі не засвідчує про настання обставин непереборної, що стосуються сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до пп.100.2 ст.100 Податковий кодекс України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних взаємовідносин), Позивач мав право звернутись до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а наявність сертифікату є лише підставою для отримання розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.06.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями податковий орган подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 6, 9, 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2014 року №2464, та пункту 9-4 Розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Порушення норм Кодексу адміністративного судочинства України судами попередніх інстанцій касаційною скаргою не зазначено, незважаючи на посилання на порушення норм процесуального права.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.08.2022 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 09.08.2022, який був перенесений на 10.08.2022 у зв`язку із неможливістю прийняти участь у розгляді даної справи судді Ханової Р.Ф., на підставі заявленого нею 07.03.2018 самовідводу та проведенням повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Гончарова І.А.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач зареєстрований за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 87.
Позивачем отримано сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 02.10.2014 № 749, яким засвідчено настання обставин форс-мажору з 01.07.2014 для ПАТ «Луганськгаз» під час здійснення останнім господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів, які стосуються справляння та сплати податків та інших обов`язкових платежів. На дату видачі Сертифікату, встановити термін дії обставин непереборної сили та дату їх закінчення визначити неможливо.
Зазначені в сертифікаті факти не оспорюються сторонами, зазначений документ прийнято судом до розгляду як належний доказ у справі.
22.12.2016 Товариство отримало Акт від 19.12.2016 № 27/28-10-47-09/05451150 про результати камеральної перевірки ПАТ «Луганськгаз» (код за ЄДРПОУ 05451150) з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування задекларованого у звіті за квітень, липень, серпень 2015 року.
Не погоджуючись із висновками вказаної перевірки згідно з Актом від 19.12.2016 № 27/28-10-47-09/05451150 ПАТ «Луганськгаз» подало на адресу відповідача заперечення №01-02-59/2416 від 27.12.2016.
20.01.2017 позивач отримав лист про надання відповіді на заперечення від 16.01.2017 №2360/10/28-10-47-09, яким контролюючий орган вважав висновки акту перевірки такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
12.01.2017 ПАТ «Луганськгаз» отримало рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.01.2017 № 0000214709, яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вирішено застосувати штраф у сумі 11 275, 65 грн (одинадцять тисяч двісті сімдесят п`ять грн 65 коп) за період з 20.05.2015 року по 12.10.2015 року та нарахувати пеню у розмірі 437, 28 грн.
20.01.2017 ПАТ «Луганськгаз» звернулось до Офісу з обслуговування великих платників ДФС України з вимогою про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.01.2017 р. № 0000214709 Запорізького управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби України, як такого, що є передчасним та необґрунтованим.
Рішенням Офісу з обслуговування великих платників ДФС України від 10.02.2017 № 8155/10/28-10-10-4-33 скаргу ПАТ «Луганськгаз» від 20.01.2017 залишено без розгляду.
20.02.2017 ПАТ «Луганськгаз» звернулось до Державної фіскальної служби України із повторною скаргою та вимогою про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.01.2017 № 0000214709.
24.03.2017 Товариству надійшло рішення Державної фіскальної служби від 21.03.2017 № 5516/6/99-99-11-02-02-25 про залишення скарги без розгляду.
Так, рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.01.2017 № 0000214709, яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вирішено застосувати штраф у сумі 11 275, 65 грн (одинадцять тисяч двісті сімдесят п`ять грн 65 коп) за період з 20.05.2015 року по 12.10.2015 року та нарахувати пеню у розмірі 437, 28 грн є предметом судових розглядів у цій справі.
Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій здійснили системній аналіз положень статті 19 Конституції України, підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, пунктів 3-1 частини першої статті 1, пункту 1 частини першої статті 4, частин восьмої, дванадцятої статті 9, статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), із змінами внесеними Законом України від 28.12.2014 № 77- VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», яким внесені зміни до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI згідно із якими за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум до 01.01.2015, який зумовив узагальнюючий висновок про те, що позивач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок. Закон №2464 серед іншого зобов`язує відповідача встановити розмір боргу, період виникнення та застосовувати штрафні санкції з урахуванням зазначених обставин.
Разом із тим, наявність об`єктивних обставин, які підлягають врахуванню при виконані прав та обов`язків вплинули на вирішенні спору у цій справі по суті.
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі у тексті - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
02.09.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII(далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Відтак, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Сєверодонецьк Луганської області та м. Кремінна Луганської області, дію цього Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014. У подальшому вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Сєверодонецьк Луганської області та м. Кремінна Луганської області.
Законом України № 1669-VII від 02.09.2014 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014, у Законі 2464-VI розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у подальшому 9-4) такого змісту: « 9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
З матеріалів справи вбачається, що місто м. Сєверодонецьк Луганської області входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р та в подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р.
Станом на час виникнення спірних правовідносин та час розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України №405/2014, не закінчилась.
Таким чином, враховуючи те, що накладення штрафу на позивача та нарахування пені відбулося за період з 20.05.2015 по 12.10.2015, тобто період проведення антитерористичної операції, за умови перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 20.05.2015 по 12.10.2015 є протиправним.
Водночас Верховний Суд зазначає, що Закон № 2464-VІ не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Посилання скаржника на неподання позивачем у порядку Закону № 2464-VІ заяви про звільнення від обов`язків, передбачених цим Законом, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на те, що антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває, спірне рішення прийняте в період проведення цієї операції. Крім того, відповідальність урегульована окремою нормою цього пункту. Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності статей 6, 25 та пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.
Доводи відповідача щодо сертифіката Торгово-промислової палати України, який є підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника підставою для отримання відстрочення, але ні в якому разі не відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу заявника або розстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу і в жодному разі не засвідчує про настання обставин непереборної, що стосуються сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є неприйнятними з огляду на відсутність такої умови для звільнення від відповідальності у нормі прямої дії пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ, який є спеціальним у розумінні статті 2 цього Закону. Потреба в цьому сертифікаті виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що до позивача не підлягають застосуванню штрафні санкції у вигляді штрафу та пені, передбачені Законом № 2464-VІ, за невиконання або несвоєчасне виконання обов`язків платника єдиного внеску за період з 20.05.2015 по 12.10.2015, оскільки позивач на час виникнення спірних правовідносин знаходився на обліку в контролюючому органі, що розташований на території проведення антитерористичної операції.
Суд зазначає, що саме факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників, зокрема заходів впливу за порушення Закону № 2464-VІ, якими є спірне рішення.
Суд вважає неприйнятною позицію податкового органу щодо неможливості застосування у межах спірних відносин пункту 9-4 розділу VIII Закону №2464-VІ, оскільки норми цього пункту є діючими на теперішній час, зміни безпосередньо до Закону № 2464-VІ щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) цього пункту внесено не було.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк І.А. Гончарова