ПОСТАНОВА
Іменем України
02 грудня 2021 року
Київ
справа №813/2084/18
адміністративне провадження № К/9901/68248/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Гудими Л.Я. (головуючий), суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В. у справі за позовом дочірнього підприємства «ЛПП Україна» акціонерного товариства «ЛПП» до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У травні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - скасувати постанову від 24 квітня 2018 року №55 про накладення штрафних санкцій.
2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 15 серпня 2018 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправною та скасував постанову ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій за №55 від 24 квітня 2018 року в частині накладення штрафу у розмірі 10000 (десять тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 170000 грн 00 коп.
У іншій частині в задоволенні позову відмовив.
2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що первинні порушення, за які було застосовано штрафні санкції постановою від 29 грудня 2017 року за №109 в частині введення в обіг небезпечної нехарчової продукції, не виокремлені, що у свою чергу не дозволяє кваліфікувати діяння позивача як повторність щодо кожної одиниці продукції. Тому скасував постанову про накладення штрафних санкцій за №55 від 24 квітня 2018 року в частині накладення штрафу у розмірі 10000 (десять тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 листопада 2018 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив.
Скасував постанову ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 24 квітня 2018 року №55 про накладення штрафних санкцій.
3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції зазначив, що з оскаржуваної постанови про накладення штрафних санкцій убачається, що до позивача застосовано штраф у розмірі 15 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 255 000,00 грн, а оскільки сума штрафу яку слід застосувати до позивача в такому рішенні окремо не виділена, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови про накладення штрафних санкцій в цілому.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
4.1 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області було проведено планову виїзну перевірку суб`єкта господарювання ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» з питань характеристик продукції за результатами якої складено акт від 13 квітня 2018 року за №242.
4.2 Згідно акта перевірки зафіксовано реалізацію наступної продукції:
Штани дитячі SU603, Baby Basic, 86 cм, ш/к 5902975095676, 12-18 м, країна виробник Бангладеш, імпортер ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», склад: 60% бавовна, 35% поліестер, 5% еластан;
Шкарпетки дитячі SQ731, Baby Girl, ш/к 5902975722794, 10 см, країна виробник Китай, імпортер ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», склад: 72% бавовна, 25% поліестер, 3% еластан;
Куртка дитяча SN194, Baby Basic, 74 cм, ш/к 5902975060209, 6-9 м, країна виробник Китай, імпортер ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», склад: перший матеріал 100% поліестер, наповнення 100% поліестер, підкладка 100% поліестер.
4.3 Перевіркою виявлені порушення вимог статті 4, частини першої статті 5 Закону України від 2 грудня 2010 року №2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі - Закон №2736-VI), пунктів 3.1, 3.10, 3.13 Державних санітарних норм та правил «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги», п. 5.4.2 ДСТУ ГОСТ 25295-2003.
4.4 Постановою про накладення штрафних санкції від 24 квітня 2018 року за №55, на підставі пункту 1 частини другої статті 15 Закону №2736-VI, до позивача було застосовано штраф у розмірі 15 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 255 000,00 грн.
4.5 Уважаючи зазначену постанову протиправною позивач оскаржив її до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року.
5.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначив, що позивач не заперечував, що під час перевірки було встановлено невідповідність реалізованої продукції вимогам щодо забезпечення безпечної продукції, встановленої законодавством, а також обставини того, що постановою про накладання штрафних санкцій від 29 грудня 2017 року за №109 до позивача протягом трьох років вже застосовувались штрафні санкції за введення в обіг небезпечної нехарчової продукції. Уважає, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції мав право скасувати окремі положення постанови про накладення штрафних санкцій.
6. Позивач подав відзив на касаційну скаргу. Зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності визначено Законом №2736-VI.
9. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 15 Закону №2736-VI до виробника застосовуються штрафні санкції у разі:
1) введення ним в обіг небезпечної нехарчової продукції - у розмірі від тисячі п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п`ятисот до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами не заперечувався той факт, що під час перевірки було встановлено невідповідність реалізованої продукції вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.
Також, сторонами не заперечувалися обставини того, що постановою про накладення штрафних санкцій від 29 грудня 2017 року за №109 до позивача на протязі трьох років вже застосовувались штрафні санкції за введення в обіг небезпечної нехарчової продукції.
Під час перевірки було встановлено, що позивачем було введено в обіг небезпечну нехарчову продукцію, яка не відповідає нормам пунктів 3.1, 3.10, 3.13 Державних санітарних норм та правил «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги», п. 5.4.2 ДСТУ ГОСТ 25295-2003, що підтверджується актом перевірки характеристик продукції від 13 квітня 2018 року №242 і за вчинення таких дій положеннями Закону №2736-VI передбачена відповідальність.
11. При вирішенні справи важливо, що не ставиться під сумнів факт наявності вчинених 3 порушень законодавства в сфері безпечності нехарчової продукції. Тому скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності судом апеляційної інстанції на підставі того, що пунктом 1 частини другої статті 15 Закону №2736-VI передбачена можливість одноразового застосування до суб`єкта господарювання за повторне протягом трьох років вчинення такого самого правопорушення максимальної суми штрафу у розмірі п`яти тисяч неоподаткованих доходів громадян, буде непропорційним заходом реагування адміністративного суду на виявлені порушення.
12. Враховуючи, що позивачем було порушено різні норми (пункти 3.1, 3.10, 3.13 Державних санітарних норм та правил «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги», п. 5.4.2 ДСТУ ГОСТ 25295-2003) за порушення яких Законом №2736-VI передбачена відповідальність та те, що нормами цього Закону прямо не передбачено вимоги притягнення до відповідальності за кожне порушення окремою постановою, висновок суду апеляційної інстанції про те, що застосування одного штрафу без визначення розміру суми штрафу за кожне вчинене правопорушення суперечить вимогам Закону №2736-VI, є помилковим.
13. Отже, наклавши на дочірнє підприємство «ЛПП Україна» акціонерне товариство «ЛПП» штраф у сумі 255 000,00 грн, що становить 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без визначення розміру суми штрафу за кожне вчинене правопорушення, що не суперечить вимогам пункту 1 частини другої статті 15 Закону №2736-VI, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області діяло у спосіб, який визначено чинним законодавством, а тому відсутні підстави для скасування його постанови про накладення штрафних санкцій від 24 квітня 2018 року №55.
14. Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
15. За таких обставин колегія суддів не погоджується і з висновком суду першої інстанції про часткове скасування постанови у зв`язку із тим, що первинні порушення, за які було застосовано штрафні санкції постановою від 29 грудня 2017 року за №109 в частині введення в обіг небезпечної нехарчової продукції, не виокремлені, що у свою чергу не дозволяє кваліфікувати діяння позивача як повторність щодо кожної одиниці продукції.
16. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, а суд апеляційної інстанції - повністю, допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
17. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
18. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову дочірнього підприємства «ЛПП Україна» акціонерного товариства «ЛПП» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров
С.М. Чиркін