№ 813/2755/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року

м. Київ

справа №813/2755/18

адміністративне провадження № К/9901/13172/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (колегія суддів: Онишкевич Т.В., Кухтей Р.В., Обрізко І.М.) у справі № 813/2755/18 за позовом ОСОБА_2 до Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області (далі - Суховільська сільрада) від 15 червня 2017 року № 354 «Про надання дозволу на розробку детального планування території місцезнаходження земельної ділянки гр. ОСОБА_4 »;

- визнати протиправним та скасувати рішення Суховільської сільради від 15 червня 2017 року № 351 «Про надання дозволу на розробку детального планування території місцезнаходження земельної ділянки гр. ОСОБА_3 »;

- визнати протиправним та скасувати рішення Суховільської сільради від 9 листопада 2017 року № 454 «Про затвердження детального планування території земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 »;

- визнати протиправним та скасувати рішення Суховільської сільради від 22 лютого 2018 року № 584 «Про надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та городництва в с. Суховоля», яким позивачу було відмовлено у наданні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та городництва, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Суховільську сільраду надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 поруч адреси АДРЕСА_2 в межах норм, встановлених статтею 121 Земельного кодексу України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 813/2755/18 позов було задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Суховільської сільради № 354 від 15 червня 2017 року «Про надання дозволу на розробку детального планування території місцезнаходження земельної ділянки гр. ОСОБА_4 », № 351 від 15 червня 2017 року «Про надання дозволу на розробку детального планування території місцезнаходження земельної ділянки гр. ОСОБА_3 », № 454 від 9 листопада 2017 року «Про затвердження детального планування території земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 », № 584 від 22 лютого 2018 року «Про надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та городництва в с.Суховоля».

Визнано протиправною бездіяльність Суховільської сільради щодо розгляду заяв ОСОБА_2 від 23 березня 2017 року вх. № 88 та від 23 березня 2017 року вх. № 89 «Про відведення земельних ділянок в порядку п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов`язано відповідно до вимог чинного законодавства України розглянути ці заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 у справі № 813/2755/18.

Позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області від 22 лютого 2018 року № 584 «Про надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та городництва в с. Суховоля».

Закрито провадження у адміністративній справі у частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області від 15 червня 2017 року № 351 «Про надання дозволу на розробку детального планування території місцезнаходження земельної ділянки гр. ОСОБА_3 » та від 9 листопада 2017 року № 454 «Про затвердження детального планування території земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 ».

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що спір в частині є приватно-правовим, оскільки ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_5 не є учасниками справи та між ними та позивачем спір відсутній. Вказує, що висновок , що рішення Суховільської сільради від 15 червня 2017 року № 354 «Про надання дозволу на розробку детального планування території місцезнаходження земельної ділянки гр. ОСОБА_4 » не стосується прав, свобод та інтересів позивача не відповідає дійсності, оскільки Митурак надано дозвіл щодо земельної ділянки, яку бажає отримати позивач. Вважає, що неприйняття судом рішення про зобов`язання відповідача надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , свідчить про відсутність ефективного захисту порушеного права позивача.

Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2019 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти її задоволення заперечував, просив залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 та в період з 21 жовтня 2014 року по 15 листопада 2015 року брав участь в антитерористичній операції і йому надано статус учасника бойових дій.

9 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Суховільської сільради із заявою про відведення йому земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та городництва у відповідності до норм чинного законодавства із посиланням на приписи пункту 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішенням Суховільської сільради № 304 від 2 березня 2017 року ОСОБА_2 було відмовлено у наданні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та городництва, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Суховільської сільради, ОСОБА_6 оскаржив його у судовому порядку.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 8 лютого 2018 року у справі № 441/564/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, позов ОСОБА_2 було задоволено частково. Скасовано рішення Суховільської сільради № 304 від 2 березня 2017 року «Про відмову ОСОБА_2 у наданні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та городництва, що знаходиться в АДРЕСА_1 » та зобов`язано Суховільську сільраду відповідно до вимог чинного законодавства України повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 9 грудня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Станом на 18 квітня 2017 рік ОСОБА_2 надано земельну ділянку під садівництво (за межами населених пунктів) площею 0,1066 га, на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Львівській області № 13-4096/16-15-СГ від 23 квітня 2015 року.

На звернення ОСОБА_2 про виділення йому одночасно земельних ділянок двох категорій по вулиці Підлісній, що надійшло вперше 9 грудня 2016 року (під індивідуальне житлове будівництво та городництво), йому надано мотивовану відмову, про те що такі ділянки відсутні.

Рішенням Суховільської сільради № 351 від 15 червня 2017 року надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку детального планування території місцезнаходження земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва та городництва, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Рішенням Суховільської сільради № 354 від 15 червня 2017 року надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку детального планування території місцезнаходження земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та городництва, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Рішенням Суховільської сільради № 454 від 9 листопада 2017 року затверджено детальне планування території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0,880 га ОСОБА_3 та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.

23 березня 2017 року представник ОСОБА_2 звернувся до Суховільської сільради із заявами вх. № 88, 89, у яких просив відвести йому земельну ділянку під індивідуальне житлове будівництво по АДРЕСА_1 та ділянку сільськогосподарського призначення відповідно до норм чинного законодавства, до яких долучив копії посвідчення учасника бойових дій, довідки про поранення та довіреності.

5 квітня 2017 року представник ОСОБА_2 звернувся до Суховільської сільради із заявою про долучення до заяв ОСОБА_2 та його представника про відведення земельних ділянок викопіювання з генерального плану АДРЕСА_1 .

Рішенням Суховільської сільради № 584 від 22 лютого 2018 року після розгляду заяви ОСОБА_2 від 9 грудня 2016 року про надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та городництва в АДРЕСА_1 як учаснику АТО та з урахуванням рішення Городоцького районного суду Львівської області від 8 лютого 2018 року позивачу відмовлено у наданні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та городництва, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

В подальшому 9 липня 2018 року ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_5 договір дарування земельної ділянки, яка їй належала на підставі рішення № 595 від 25 квітня 2018 року Суховільської сільради, право власності на яку зареєстровано 4 червня 2018 року Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису на право власності: 26505205, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 15700759646209, кадастровий номер земельної ділянки: 4620987700:12:002:0111. Даний договір дарування посвідчений 9 липня 2018 року державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Бобеляк Т.В. за реєстровим № 4-844 .

Вважаючи свої права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 4 травня 2017 року по 18 квітня 2018 року між позивачем та Сухівльською сільрадою тривав спір про визнання протиправним та скасування рішення Суховільської сільради № 304 від 2 березня 2017 року «Про відмову ОСОБА_2 у наданні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та городництва, що знаходяться у в АДРЕСА_1 » та зобов`язання Суховільської сільради повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 9 грудня 2016 року. Незважаючи на це відповідачем розглянуто заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку в с. Суховоля за місцем розташування, вказаним ОСОБА_2 у його заяві від 9 грудня 2016 року, та прийнято рішення № 351 та № 354 від 15 червня 2017 року, якими надано дозвіл на розробку детального планування території, а також № 454 від 9 листопада 2017 року про затвердження детального планування території земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Суд першої інстанції вважав прийняття вказаних рішень передчасним без врахування статусу позивача, як учасника бойових дій, та пільг, котрі такий має для безкоштовного отримання земельної ділянки у власність. При цьому ОСОБА_2 звернувся до Суховільської сільради із заявами від 23 березня 2018 року № 88 та № 89 про відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та сільськогосподарського призначення у порядку пункту 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які всупереч частині 3 статті 123 ЗК розглянуті не були.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що рішення Суховільської сільської ради № 351 № 454 реалізовані та вичерпали свою дію, оскільки ОСОБА_3 набула право власності на відведену земельну ділянку та подарувала її ОСОБА_5 . Відтак, скасування цих рішень порушує право власності на земельну ділянку третіх осіб, а тому спір в цій частині не є публічно-правовим, а тому закрив провадження у справі.

Щодо рішення Суховільської сільради № 354 від 15 червня 2017 року надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку детального планування території місцезнаходження земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та городництва, що знаходиться у АДРЕСА_1 , апеляційний суд дійшов висновку, що жодні права позивача останнє не порушує, а тому відмовив в задоволенні позову.

Також суд вказав, що відповідачем не наведено жодного правового чи фактичного обгрунтування при ухваленні рішення № 584 від 22 лютого 2018 року, яким позивачу відмовлено у наданні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та городництва, тому в цій частині позов задоволено.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Суховільської сільради надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, суд зазначив, що цьому має передувати визначена законом процедура, тому відмовив в її задоволенні.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або їхніх службових чи посадових осіб є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі зазначених суб`єктів не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 на підставі рішення № 595 від 25 квітня 2018 року Суховільської сільради, зареєструвала право власності 4 червня 2018 року Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису на право власності: 26505205, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 15700759646209, кадастровий номер земельної ділянки: 4620987700:12:002:0111. В подальшому 9 липня 2018 року ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_5 договір дарування цієї земельної ділянки, який посвідчений 9 липня 2018 року державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Бобеляк Т.В. за реєстровим № 4-844.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про приватноправовий характер частини цього спору, тому він має розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок щодо визначення предметної юрисдикції спору за подібних обставин наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі 587/2121/18.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

На підставі частини сьомої цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як установлено судами та матеріалами справи підтверджено рішенням Суховільської сільради № 354 від 15 червня 2017 року надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку детального планування території місцезнаходження земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та городництва, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Рішенням Суховільської сільради № 704 від 18 жовтня 2018 року затверджено детальне планування території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0,10 га ОСОБА_4 та надано дозвіл на виготовлення проекту.

При цьому в матеріалах справи немає жодних доказів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 права власності або користування на спірну земельну ділянку.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16).

Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є одним з етапів процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц).

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскаржуване ОСОБА_2 рішення Суховільської сільради від 15 червня 2017 року № 354 «Про надання дозволу на розробку детального планування території місцезнаходження земельної ділянки гр. ОСОБА_4 » не стосується його прав, свобод та інтересів, оскільки не перешкоджає отриманню ним дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та реалізації права на отримання спірної земельної ділянки у власність, а тому у задоволенні таких позовних вимог слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Суховільської сільради надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , колегія суддів зазначає таке.

Судами встановлено, що рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 8 лютого 2018 року у справі № 441/564/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, та постановою Верховного Суду від 11 вересня 2018, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано рішення Суховільської сільради № 304 від 2 березня 2017 року «Про відмову ОСОБА_2 у наданні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та городництва, що знаходиться в АДРЕСА_1 » та зобов`язано Суховільську сільраду відповідно до вимог чинного законодавства України повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 9 грудня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

На виконання судового рішення рішенням Суховільської сільради № 584 від 22 лютого 2018 року позивачу відмовлено у наданні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та городництва, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

У вказаному рішенні не наведено жодної підстави такої відмови, визначеної частиною сьомою статті 118 ЗК України, відтак суд його скасував.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Проте надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 8 лютого 2018 року встановлено, що позивачем до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 09 грудня 2016 року не додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

5 квітня 2017 року представник ОСОБА_2 подав до Суховільської сільради викопіювання з генерального плану АДРЕСА_1 , на якому позначив бажане розташування земельної ділянки, водночас відповідачем не надано йому оцінки.

Адже необхідним є визначення заявником місця знаходження земельної ділянки, цільового призначення та орієнтовних розмірів земельної ділянки, при цьому жодних обмежень у виборі місця розташування земельної ділянки законодавством не передбачено.

У цьому випадку суд не може взяти на себе повноваження щодо оцінки графічних матеріалів та відповідності поданих документів ст. 118 ЗК України, а відтак не може зобов`язати сільську раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути подану заяву у відповідності до ст. 118 ЗК України.

Водночас, правомірні сподівання позивача на позитивне вирішення його заяви, первісно поданої ще в грудні 2016 року, повинні бути забезпечені з боку відповідача із повним застосуванням власних дискреційних повноважень, в тому числі із застосуванням принципу "належного урядування" в такій процедурі, для реалізації права позивача на земельну ділянку та розгляду всіх можливих пропозицій з метою подальшого недопущення тяганини у вказаному питанні.

Відповідно до частин першої статті 351 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права

Керуючись ст. 341 345 352 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо зобов`язання Суховільської сільради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 поруч адреси АДРЕСА_2 в межах норм, встановлених статтею 121 Земельного кодексу України.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Зобов`язати Суховільську сільську раду Городоцького району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 09 грудня 2016 року з доповненням від 05 квітня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

В решті постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук