ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 813/3154/16
касаційне провадження № К/9901/40442/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 (суддя Клименко О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 (головуючий суддя - Каралюс В.М.; судді: Затолочний В.С.; Матковська З.М.) у справі № 813/3154/16 за позовом ОСОБА_1 до Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2016 № 20/40-00 та від 25.04.2016 № 21/40-00.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 03.11.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.06.2017 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 залишив без змін.
Буська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 15, 15-3, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 65 69 70 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
При цьому наголошує на тому, що судами не досліджено повно та об`єктивно обставини справи, а також не надано цим обставинам належну правову оцінку.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.01.2016 посадовими особами Буського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ЛВ 008295, в якому зафіксовано факт продажу ОСОБА_1 однієї пляшки пива «Львівське 1715» ємністю 0,5 л. ОСОБА_2 , який не досяг 18 років, в магазині «Еколан» за адресою: Львівська область, м. Буськ , вул. Львівська, 75 а.
На підставі зазначеного протоколу відповідачем 25.04.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 20/40-00, згідно з яким на підставі абзацу дев`ятого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. внаслідок продажу пива особі, яка не досягла 18 років; № 21/40-00, згідно з яким на підставі абзацу п`ятого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. у зв`язку зі здійсненням роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії.
Визнаючи протиправними та скасовуючи названі акти індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 04.01.2016 Серії ЛВ 008295 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Буської міської ради Львівської області 22.02.2016 прийнято постанову про закриття провадження в адміністративній справі щодо позивача, що не оскаржувалась та вступила в законну силу, якою встановлено, що посадовими особами Національної поліції у Львівській області не доведено факту придбання пива особою, яка не досягла 18 років, зокрема, особу покупця у встановленому законом порядку та на підставі документів, які посвідчують таку особу, не встановлено.
Відповідно до статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
У разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 гривень (абзац дев`ятий частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За правилами статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
У разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абзац п`ятий частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що постанова суду у справі про адміністративний проступок є обов`язковою для суду, який розглядає справу. Проте, така обов`язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої прийнято відповідну постанову.
Водночас постанова адміністративної комісії, яка покладена судами попередніх інстанцій в основу оскаржуваних судових рішень, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) жодної обов`язковості для суду, який розглядає справу, не має.
Натомість вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі.
Зокрема, суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.
Таким чином, судам під час розгляду даної справи на підставі встановлених фактів слід було самостійно кваліфікувати поведінку позивача та дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Проте, в порушення наведених процесуальних приписів судами не перевірено ані обставини щодо реалізації позивачем пляшки пива ОСОБА_2 , який не досяг 18 років, ані факт наявності/відсутності в ОСОБА_1 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у разі провадження нею такої діяльності.
При цьому судовими інстанціями не викликано як свідків ОСОБА_2 , а також посадових осіб Буського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3. та ОСОБА_4 , які виявили відповідні порушення, не обґрунтовано неможливості виклику цих осіб як свідків.
З огляду на викладене суд позбавлений можливості дійти висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваних судових рішень.
За правилами ж частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівського області задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 у справі № 813/3154/16 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк