ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2022 року
м. Київ
справа № 813/4425/17
касаційне провадження № К/9901/62825/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року (головуючий суддя - Гавдик З.В.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Гінда О.М.; судді: Ніколін В.В., Рибачук А.І.)
у справі № 813/4425/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інотрейд»
до Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інотрейд» (далі - ТОВ «Інотрейд»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 листопада 2017 року № 0020701411.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 14 травня 2018 року позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою суду від 28 серпня 2018 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
ГУ ДФС у Львівській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, наголошує на неврахуванні судовими інстанціями тієї обставини, що позивачем вказано неправдиві відомості при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару і, як наслідок, при декларуванні такого товару ТОВ «Інотрейд» занижено його митну вартість.
Верховний Суд ухвалою від 11 жовтня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Львівській області.
02 листопада 2018 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Інотрейд» щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів відповідно до митних декларацій від 26 грудня 2016 року № 209000019/2016/040315, від 03 березня 2017 року № UA209180/2017/100486, результати якої оформлено актом від 30 жовтня 2017 року № 1832/13-01-14-11/40505092.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) та прийняв податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2017 року № 0020701411, згідно з яким збільшив суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 113747,39 грн за основним платежем та 56873,70 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
З акта перевірки вбачається, що відповідно до контракту від 11 липня 2016 року № 110716, укладеного між фірмою «HIGH YIELD GOODS LP» (Шотландія), позивачем за митною декларацією від 26 грудня 2016 року № 209000019/2016/040315 ввезено товар: - вироби з деревини, зібрані панелі для підлоги багатошарові: паркетні дошки збірні, розмір: 2190х182х14мм.-420,64 м2, 2200х148х13,3мм.-55,670 м2, 220х148х14мм.-23,445 м2, 2200х182х14мм.-70,466 м2. Всього - 570,229 м2. Торговельна марка: Baltic Wood. Країна виробництва: Польща. Умови поставки DAP UA Львів. Фактурна вартість товару - 3521,69 дол. США. Митна вартість - 92503,41 грн.; за митною декларацією від 03 березня 2017 року № UA209180/2017/100486 ввезено товар: - вироби з деревини, зібрані панелі для підлоги багатошарові: паркетні дошки збірні, розміром: 2200х182х14мм.-354,973 м2, 2190x182x13,3мм143,48 м2, 2200x148x14мм.-28,655 м2, 2200x148x13,3мм,-345,74 м2, 1080х148х14мм.-37,091м2. Всього - 909,939 м2. Торговельна марка: Baltic Wood. Країна виробництва: Польща. Умови поставки DAP UA Львів. Фактурна вартість товару - 5409,94 дол. США. Митна вартість - 146562,39 грн.
Між тим, відповідно до експортних митних декларацій, наданих митною адміністрацією Республіки Польща, від 22 грудня 2016 року № 16PL404010Е0108171, вартість того ж самого товару, придбаного попередньо фірмою «HIGH YIELD GOODS LP» у фірми «Baltic Wood s.a.», склала 11044,38 Євро (відповідно до встановленого Національним банком України курсу на день митного оформлення - 303038,61 грн), та від 01 березня 2017 року № 17PL404010Е0016690 - 17721,09 Євро, (відповідно до встановленого Національним банком України курсу на день митного оформлення - 504764,16 грн).
Таким чином, у відповідача були підстави вважати, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару позивачем надано документи, які містять неправдиві відомості, що призвело до заниження митної вартості товару на загальну суму 568736,97 грн.
Визнаючи протиправним та скасовуючи оскаржуваний акт індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючим органом не доведено, що інформація, яка надійшла в межах міжнародної співпраці від митної адміністрації Республіки Польща, підтверджує подання ТОВ «Інотрейд» під час митного декларування товару документів, що містять неправдиві відомості, а відтак, і не доведено заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
На переконання Верховного Суду, наведені висновки судових інстанцій є передчасними з огляду на таке.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України) передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.
Згідно з частиною першою статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до частини шостої статті 345 МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності-резидентів України.
Статтею 352 МК України визначено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що органи доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мають право проводити документальні перевірки після завершення процедури митного оформлення та випуску товарів. При цьому, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних характеристик товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття ГУ ДФС у Львівській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість стали документи, отримані від митної адміністрації Республіки Польща, а саме експортні митні декларації, які містили відомості щодо вартості товару, що відрізняються від задекларованих позивачем під час митного оформлення.
Між тим, інформацію, що надійшла в рамках міжнародної співпраці від митної адміністрації Республіки Польща, суди попередніх інстанцій дослідили лише на предмет відсутності в ній документального підтвердження факту будь-яких взаємовідносин між позивачем та фірмою «Baltic Wood s.a.», в той час як в контексті спірних правовідносин вирішальне значення має не наявність/відсутність взаємовідносин між вказаними суб`єктами, а суттєва розбіжність в ціні товару, придбаного платником у фірми «HIGH YIELD GOODS LP» (за ціною 3521,69 дол. США та 5409,94 дол. США), яка попередньо придбала його у фірми «Baltic Wood s.a.» (за ціною 11044,38 Євро та 17721,09 Євро).
Обґрунтовуючи таку різницю в ціні товару, позивач долучив до матеріалів справи відповідь фірми «HIGH YIELD GOODS LP» на адвокатський запит адвоката Стиранки М.Б., де зазначено, що товар надійшов на митний склад Республіки Польща у пошкодженому стані, тому при його реалізації на користь позивача згідно з контрактом від 11 липня 2016 року № 110716 вартість товару зменшено.
Суди попередніх інстанцій визнали належним та достатнім такий доказ на підтвердження факту пошкодження товару та, як наслідок, обґрунтованості зменшення ТОВ «Інотрейд» ціни імпортованого товару.
Відповідно до частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною першою статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Утім, суди попередніх інстанцій всебічно не дослідили усі фактичні обставини справи, зокрема, факт пошкодження імпортованого позивачем товару, оскільки не з`ясували, чи складалися після надходження товару на митний склад Республіки Польща відповідні акти обстеження товару або акти про виявлені пошкодження товару, які б підтверджували його пошкоджений стан.
За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За правилами пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова