ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 814/1917/17
адміністративне провадження № К/9901/58145/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 (суддя - Гордієнко Т.О.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 (головуючий суддя - Димерлій О.О., судді: Бітов А.І., Єщенко О.В.) у справі №814/1917/17.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - ТОВ «Миколаївський глиноземний завод») звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило суд:
визнати протиправною бездіяльність Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України щодо нескладання висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів за результатами розгляду заяв від 28.04.2017 №НГЗ-Исх-01-17-275, від 31.05.2017 №НГЗ-Исх-01-17-370;
зобов`язати відповідача скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області (надалі - Казначейська служба) про повернення надмірно сплачених митних платежів, а саме податку на додану вартість в сумі 5928260,54 грн., мита в сумі 1156067,74 грн. та додаткового імпортного збору в сумі 327133,01 грн., а всього 7411461,29 грн. шляхом перерахування зазначених коштів на рахунок ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач всупереч розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007, зареєстрована в Міністерстві юстиції від 25.09.2007 № 1097/14364, не перевірив факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та не встановив наявність переплати. Рішення про коригування митної вартості товару скасовано судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Миколаївська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2017, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх доводів Миколаївська митниця ДФС зазначає, що позивачем не надано документів, що підтверджують суму надмірно сплачених митних та інших платежів, а скасування судом рішення про коригування митної вартості не є безумовною підставою для повернення коштів, сплачених відповідно до такого рішення. Також контролюючий орган вказує, що декларант не надав всі документи, що підтверджують суму надмірно сплачених митних платежів, не обґрунтував та не підтвердив належними доказами протиправність відмови відповідача у наданні висновку.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, у зв`язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товару позивачем було надмірно сплачені митні платежі в сумі 7 411 461,29 грн., з яких 5 928260,54 грн. податок на додану вартість, 1 156 067,74 грн. мито, 327 133,01 грн. додатковий імпортний збір, а саме по рішенням № 504000006/2015/000028/2 від 18.12.2015, № 504010000/2015/000008/2 від 18.12.2015, № 504000006/2016/000006/2 від 09.02.2016, №504000006/2016/000012/2 від 30.06.2016, № 504010000/2016/000009/2 від 02.08.2016, № 504010000/2016/000010/2 від 03.08.2016, №504010000/2016/000011/2 від 08.08.2016, №504010000/2016/000012/2 від 10.08.2016, № 504010000/2016/000013/2 від 11.08.2016, № 504010000/2016/000014/2 від 11.08.2016, № 504010000/2016/000015/2 від 12.08.2016.
Постановами Миколаївського окружного адміністративного суду по справах № 814/1262/16, № 814/336/16, №814/1044/16, №814/1521/16, №814/1888/16, які набрали законної сили, визнано протиправними та скасовано картки відмови та рішення Миколаївської митниці.
Позивач надав суду копії митних декларацій та аркушів коригування, згідно яких позивачем надмірно сплачені митні платежі зазначені у графах 47, як суми гарантії (спосіб платежу 55) МД про випуск товарів під гарантійні зобов`язання, у зв`язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товарів та розрахунок надмірно сплачених митних платежів на суму 5 646 685,96грн., з яких 4 71678,44 грн. сума ПДВ та 929 901,52 грн. додатковий збір.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 « Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» під кодом 1501 зазначається посилання на рішення про коригування митної вартості товару.
У графі № 44 митних декларацій наданих позивачем під кодом 1501 міститься посилання на рішення про коригування митної вартості товарів.
28.04.2017, 31.05.2017 року позивач звернуся до митниці із заявами № 01-17-275, 01-17-370 повернення надмірно сплачених митних платежів, в яких просило митницю скласти на надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення ТОВ «МГЗ» надмірно сплачених митних платежів.
Відповідач надав відповідь від 16.05.2017, 13.06.2017, якими відмовлено у поверненні надмірно сплачених коштів, оскільки вимоги про повернення митницею надмірно сплачених коштів, посилаючись на судові рішення, є передчасними.
Відповідно до статті 301 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України та Податкового Кодексу України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 (далі - Порядок № 618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).
Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.
Отже, що підставою для відмови митним органом у поверненні коштів заявнику може бути або невідповідність поданих документів вимогам Порядку № 618, або відсутність переплати. Разом з тим Митницею таких підстав у своїй відповіді про відмову у наданні висновку не зазначено.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
У даній справі підтверджено, що сума митних платежів - 7411461,29 грн., яку ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» просить повернути, є різницею між сумами митних платежів, які нараховані позивачем за першим методом визначення митної вартості (за ціною договору) та сумами, які нараховані Митницею за рішеннями про коригування митної вартості, тобто додаткові митні платежі сплачені в якості гарантії.
Сума 7411461,29 грн. складається із сум сплачених гарантій, зазначених у наданих митних деклараціях (графа 47, код 55), та розділі III Аркушів коригування.
Згідно з наказами Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 та 20.09.2012 № 1011 затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, та Відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій.
Відповідно до Порядку та Класифікаторів: у графі 44 під кодом № 1501 зазначається посилання на Рішення про коригування митної вартості товарів (у всіх митних деклараціях у графі 44 під кодом 1501 міститься посилання на рішення про коригування митної вартості); у графі 48 (відстрочення платежу) вказаний кінцевий термін дії гарантії, із закінченням якого сума фінансової гарантії перераховується до бюджету (у всіх митних деклараціях у графі 48 вказано кінцевий строк дії гарантії після спливу 90 днів); у графі 47 (у п`ятій колонці «спосіб платежу») під кодом 55 зазначається різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом і митною вартістю, визначеною митним органом (у разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу). Графа 47 заповнюється, коли оформлення товару вимагає забезпечення сплати митних платежів, тобто сплата платежів в якості гарантії (у графі 47 у п`ятій колонці «СП» під кодом 55 вказані суми гарантій, загальна сума яких складає 7411461,29 грн. та відповідає сумам гарантій, зазначеним у розділі III Аркушів коригування (як доплачені митні платежі). Сума гарантії по даній справі - 7411461,29 грн. підтверджена відповідачем згідно з листом від 13.06.2018 № 2765/1014-70-19-48 на запит ТОВ «МГЗ» від 22.05.2018 № НГЗ-Исх-01-18-443; у графі 43 (Метод визначення вартості) у лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався, а у разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом (у всіх митних деклараціях у лівому підрозділі графи 43 зазначено « 1». Тобто, перший основний метод за ціною договору, визначений декларантом, а у правому підрозділі графи вказано другорядний метод « 6», «З»). Це означає також первинне визначення митної вартості за ціною договору декларантом, та коригування митницею вартості за другорядним методом, за незгоди декларанта (під оформлення фінансової гарантії).
Оскільки судовими рішеннями скасовано коригування митної вартості, застосований митницею другорядний метод визначення митної вартості є неправомірним. Зазначене дає підстави зробити висновок про те, що різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій є безпідставно сплаченою та підлягає поверненню.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що Митницею, всупереч розділу ІІІ Порядку № 618 не перевірено факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та не встановлено наявність переплати, рішення про коригування митної вартості товару скасовано судовими рішеннями, які набрали законної сили, тому сума надмірно сплачених податків та зборів (обов`язкових платежів) повертається декларанту відповідно до вимог Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007, чого суб`єктом владних повноважень вчинено не було.
Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.03.2020 у справі №814/3772/15.
За таких обставин, суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення даних позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №814/1917/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова