ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 814/273/17
адміністративне провадження № К/9901/52210/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 (суддя Марич Є.В.), постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 (колегія суддів: Крусян А.В., Вербицька Н.В., Джабурія О.В.) у справі № 814/273/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, у якому просила:
- визнання протиправними дій щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 ;
- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених ГУ ДФС у Миколаївській області від 31.01.2017: № 0000331311 на суму 76306,88 грн., № 0000351311 на суму 7545,19 грн., № 0000361311 на суму 510 грн., та № 0000371311 на суму 510 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновок податкового органу щодо отримання позивачем насіння соняшнику та ячменю від фізичних осіб є безпідставними, оскільки гуртуються лише на протоколах співбесід громадян. Тобто, податковий орган, стверджуючи про виплату приватним підприємцем доходу фізичній особі у разі відсутності первинних документів щодо факту придбання товару, вдається лише до припущень про ймовірність здійснення ФОП ОСОБА_1 таких операцій.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, військового збору за період з 01.07.2013 по 30.09.2016, з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства, єдиного соціального внеску за період з 01.07.2013 по 30.09.2016, за результатами якої складений акт перевірки №3/13-2433907160 від 16.01.2017, з якого вбачається, що позивач при придбанні товарно-матеріальних цінностей у фізичних осіб, виплачувала доходи цим особам, проте, податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходів не нарахувала та не утримувала.
Висновок про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб податковий орган обґрунтовує тим, що позивач придбала у ОСОБА_2 4,1т. соняшнику на загальну суму 31980грн., ОСОБА_3 4,1т. соняшнику в загальній сумі 31980грн., ОСОБА_4 2,5т. соняшнику в сумі 9000грн., ОСОБА_5 1,5т. в сумі 97500грн., ОСОБА_6 5т. ячменю в сумі 13500грн., ОСОБА_7 2т. в сумі 13200грн., ОСОБА_8 6т. ячменю в сумі 144000грн., ОСОБА_9 8т ячменю в сумі 20800грн., ОСОБА_10 7,6т. ячменю в сумі 9120грн., ОСОБА_11 9,5т. ячменю в сумі 22800грн., ОСОБА_12 4т. соняшнику в сумі 28000грн., ОСОБА_13 4т. соняшнику в сумі 28000грн., ОСОБА_14 2,25т. соняшнику в сумі 18000грн., ОСОБА_15 2,25т. соняшнику в сумі 18000грн., ОСОБА_16 2,55т. соняшнику в сумі 16065грн., ОСОБА_17 1т. соняшнику в сумі 7000грн., ОСОБА_18 1т. соняшнику в сумі 7000грн. При закупівлі вказаного товару позивач не вів облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, оскільки не надав до перевірки будь-яких документів, що підтверджують придбання товару.
За висновками податкової позивач порушив вимоги п.44.1 ст.44, пп.14.1.80 п.14.1 ст.14, п.п. б п.176.2 ст.176, п.14.1.180 ст.14, п.162.1 ст.162, п.164.1.1 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.295.1 ст.295, п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.01.2017 №№0000331311 про визначення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 76306,88 грн.; № 0000361311 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 510 грн.; № 0000371311 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 510 грн.; № 0000351311 про визначення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на суму 7545,19 грн.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 позовні вимоги задоволено в частині. Визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення. В іншій частині позову суд першої інстанції відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, податковим органом було подано апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 апеляційну скаргу задоволено частково. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 змінено, шляхом виключення з мотивувальної частини постанови посилання на Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб». В іншій частині постанову залишено без змін.
Суди прийшли до висновку, що податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних даних та письмових доказів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Баштанська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, скориставшись правом касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, звернулась до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Баштанської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області
Відповідач зазначає, що відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), фізична особа-підприємець, яка нараховує доходи, є податковим агентом з податку на доходи фізичних осіб, по відношенню до таких працівників. Податковий агент зобов`язаний утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, а також подавати податковий розрахунок за формою 1-ДФ. Відповідно до п. 162.1 статті 162 ПК України платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні так і іноземні доходи. Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподаткований дохід. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих).
Підпунктом 168.1.1 пунктом 168.1 статті 168 ПК України визначено, що обов`язки нарахування,утримання та сплати (перерахування) податку з бюджету покладено на податкового агента, який нараховує оподатковуваний дохід на користь платника податку та зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 15%, 18%. Тобто платник податків зобов`язаний нарахувати, утримати і сплатити (перерахувати) до бюджету ПДФО та військовий збір. А також подати до органів ДФС податковий розрахунок за формою № 1 ДФ.
З таких підстав, відповідач просить постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 скасувати та прийняти нове рішення, в якому в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Короткий зміст заперечень позивача
Письмових заперечень та/або письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.04.2018, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Баштанської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області.
Позиція Верховного Суду
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах зазначеного правозастосування дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Згідно із пунктом 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством <…>.
За змістом податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157. пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно із підпунктом 14.1.7. пункту 14.1 статті 14 ПК України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов`язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач просив скасувати чотири податкових повідомлення рішення (два з них форми «ПС», інші два - форми «Д»), які винесені Головним Управлінням ДФС у Миколаївській області.
Натомість судом першої інстанції Головне Управління ДФС у Миколаївській області не залучено до участі у справі, а залучено відповідачем Баштанську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, якою не приймались спірні податкові повідомлення-рішення.
Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій в порушення основоположних засад адміністративного судочинства не встановили склад учасників адміністративного процесу, який мав бути визначений під час відкриття провадження у даній справі.
В матеріалах справи відсутні відповідні докази, що названі контролюючі органи пройшли процедуру реорганізації, тобто є правонаступниками.
За правилами пункту четвертого частини третьої ст. 353 КАС України - порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017, а справу направити на новий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник