ПОСТАНОВА
Іменем України
24 лютого 2020 року
Київ
справа №814/3225/15
касаційне провадження №К/9901/25662/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області (далі - Інспекція) на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2016 (суддя - Коваль М.П.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - Товариство) до Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби у Миколаївській області (далі - Казначейство) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 02.10.2015, ухваленою у відкритому судовому засіданні у присутності представників сторін, позов задовольнив частково. Повний текст постанови був складений 07.10.2015.
Згідно повідомлення про вручення копія повного тексту рішення суду першої інстанції була отримана представником Інспекції нарочно під розписку 15.10.2015.
06.11.2015 Інспекція звернулась до Одеського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також Інспекція порошила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтувала тим, що в резолютивній частині рішення суду першої інстанції була допущена посилка, з огляду на що апеляційну скаргу було подано після отримання Інспекцією ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.10.2015 про виправлення описки (ухвалу було отримано поштою 27.10.2015).
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.12.2015 залишив апеляційну скаргу Інспекції без руху з підстав її невідповідності: вимогам частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку, оскільки підстави, наведені Інспекцією у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними, з огляду на те, що положення частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) пов`язують початок перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з днем отримання рішення суду, що оскаржується, а не будь-яких інших судових рішень у справі, у зв`язку з чим вказані апелянтом доводи жодним чином не обґрунтовують неможливість звернення з апеляційною скаргою на рішення суду у період з 15.10.2015 по 26.10.2015.. Для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги суд встановив тридцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6588821837536 ухвала від 03.12.2015 була вручена Інспекції 22.12.2015.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.01.2016 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інспекції на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки в межах встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги Інспекцією не була подана до суду апеляційної інстанції заява про поновлення строку на апеляційної оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Інспекція оскаржила ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2016 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.03.2016 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, Інспекція посилається на те, що в апеляційній скарзі містилось клопотання Інспекції про поновленян стркоу на апеляційне оскарження та відповідне обґрунтування причин поважності пропуску строку, які суд апеляційної інстанції визнав неповажними, а оскільки інших причин не існувало в природі, то суд апеляційної інстанції доручив апелянту здійснити дії по усуненню недоліків, які завідомо не могли бути вчинені.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.02.2020 прийняв касаційну скаргу до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 18.02.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частин другої, четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам статті 187 цього Кодексу та строками її подання.
Положеннями абзаців 1, 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) встановлено, що Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на те, що Інспекцією не було подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку у визначений судом строк, а причини, зазначені скаржником клопотанні, порушеному у апеляційній скарзі були визнані неповажними згідно ухвали суду від 03.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження (ухвала від 29.01.2016) на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), діяв відповідно до норм закону.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги.
При цьому, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що скаржник у касаційній скарзі не наводить будь-яких причин неможливості подати до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку у визначений ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 строк, натомість вказує про відсутність таких причин.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене вище, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2016 - без змін.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2016 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
В.В. Хохуляк,
Судді Верховного Суду